внутрішньоплемінного оподаткування«від диму», повідом-
ляють також літописи. Ці два стадіально відмінні типи сімей,
що склалися у надрах східнослов’янського суспільства, співіс-
нували і в давньоруську епоху. Проте основною виробничою
спільнотою тоді вже стала мала сім’я, яка наприкінці XI ст. ви-
тіснила у цьому відношенні велику
9
. Втративши свою госпо-
дарчу і юридичну єдність, остання, однак, не відійшла назовсім
у минуле. Вона продовжувала своє існування у формі своєрід-
ної політичної та ідеологічної спільності малих сімей
1
0
.
Прогресуюча соціальна поляризація членів общини обу-
мовлювала зростання у її надрах з одного боку власників
землі, а з іншого боку безземельних селян. Таким чином, в
третій чвер ті першого тисячоліття у общинному середовищі
східних сло в’ян вже з’являються ознаки соціальної страти-
фікації. Мортон Фрайд характеризує стратифіковане сус-
пільство як етап у поступальній появі базових елементів
структури правління, які являються постійним централізо-
ваним керівництвом з узаконеною монополією влади для її
підтримки. Члени таких страти фікованих спільнот, маючи
один і той же статево-віковий статус, не мають рівних мож-
ливостей доступу до життєвих ресурсів
11
.
Суспільний устрій східних слов’ян на перехідному етапі
до більш досконалих форм політичної організації набував ха-
рактерних рис, притаманній вищій стадії родоплемінного
ладу – «воєнній демократії». Втім, соціальна природа цього
ладу не була строго «демократичною» (чи, навпаки, «владно-
аристократичною»). Як переконливо продемонстрував поль-
10
9
Свердлов М. Б. Семья и община в Древней Руси // История СССР.—
1981. — № 3. — С. 102.
10
Щапов Я. Н. Большая и малая семья на Руси в VIII–XIII вв. // Станов-
ление раннефеодальных славянских государств.— К., 1972. — С. 191–193;
Щапов Я. Н. О функциях общины в Древней Руси // Общество и государ-
ство феодальной России.— М., 1975.— С. 15.
11
Fried M. The Evolution of Political Society. — New-York, 1967. — P. 185.