Реферат - Мова програмування IL@

Подождите немного. Документ загружается.

Зміст

Вступ

1. Команди(інструкції)мовиIL…………………………………………4-10

- Операнди.…………………………………………………………………5-6

- Модифікатори……………………………………………………………..6-7

- Оператори ………………………………………………………………7-10

2. Оголошення функціональних блоків і блоків DFB.………………10-12

3. Використання вхіднихоператорів……………………………………11-12

4. ВикористаннявиходуфункціональногоблокуіблокуDFB……………12

5. Зверненнядо функцій. …………………………………………………12-13

6. Інтерактивні функції.…………………………………………………13-15

7. Створенняпрограми намовіIL………………………………………..15-18

Висновок

Список використаної літератури

Вступ

Текстова мова IL (Instruction List) відноситься до асемблероподібних

мов, тобто до мов низького (машинного) рівня, що значно полегшує,

наприклад, виклик функціональних блоківі функцій «умовно» або

«безумовно», виконання призначень і умовних або безумовних переходів в

середині секції.

Мова ІL дозволяє створювати високоефективні і оптимізовані

функції.Його можна рекомендувати для написання найбільш критичних

місць у програмі.

Асемблероподібні мови використовувалися для програмування

комп'ютерів у 50-ті роки минулого століття і все ще пропонуются деякими

виробниками ПЛК, особливо програмістами, що підтримують мікро РС.

Програму можна написати за допомогою будь-якого текстового редактора.

При введенні ключових слів, роздільників і коментарів у редакторі

передбачена безпосередня по буквах перевірка.Привиявленні ключового

слова, роздільника або коментаря вони ідентифікуються через колірне

відтінення.При введенні несанкціонованих ключових слів (призначень або

операторів)вони будуть також ідентифікуватися через колірне відтінення.

Відповідно до стандарту ІЕС 61131-3 ключові слова повинні бути введені

в символах верхнього регістру.

Пропускиіміткитабуляції невпливаютьна синтаксис,вониможуть

використовуватися скрізь.

Генераціяоб'єктногокодуразомз перевіркоюсинтаксисубудевикону-

ватися, колисекціязакрита.Будь-якізнайденіпомилкипотім відображаються

у вікні повідомлень. Однак перевірка синтаксису може також здійснюватися

під часстворенняпрограми або блоку DFBкомандоюProject ® Analyze

Section.

Команди(інструкції)мовиIL

Списокінструкційскладенийз послідовностікоманд.

Кожнакоманда починаєтьсявновійкомірці іскладається зоператора(у

разі потреби з модифікатором)і (якщопотрібно для відповідної операції)

супроводжується одним абокількома операндами (рис.1). Якщо використо-

вується декілька операндів, вони відділяються комами.

Командіможепередуватимітказ двокрапкою. Команда може

супроводжуватися коментарем.

Рис.1

МоваІL-такзванаакумуляторно-орієнтована мова,тобтокожна

команда використовує абозмінює поточнийвміст аккумулятора(тип

тимчасової пам'яті).СтандартIEC61131-3маркуєцейакумуляторяк

результат.

Списоккомандповинензавжди починатисяз оператораLD (команда

завантаженняакумулятора)і закінчуватисяоператоромзбереження ST.

Прикладскладання:

LD10

ADD25

ST А

Прикладпоказуєзавантаженнялітерала10вакумулятор,додаванням

літерала 25івнесеннярезультатувзміннуА.Вмістзмінноїта акумулятора

тепер35.Будь-яканаступна командапрацювала б звмістомакумулятора35,

якщо вонане починається зLD.

Операціїпорівняння такожзавжди стосуютьсяакумулятора. Булев

результат порівняннявноситьсяв акумулятор,отже,цеє поточнимвмістом

акумулятора.

Приклад порівняння:

LD B

GT 10

У прикладізначеннязмінноїВдоданов акумуляторі порівнюєтьсяз

літералом10.Якщо Вменшеабо дорівнює 10, що містить вміст

акумулятораодно0 (FALSE). Якщо Вбільшеніж 10,звмістом акумулятора

є1(TRUE).

Операнди.Операндомможебутилітерал,змінна;структурованазмінна,еле-

мент структурованоїзмінної,вихідFB/DFBабопрямийадрес.

Коли здійснюєтьсядоступ домасивівзмінні(ARRAY),елемент

покажчика допускаєтільки літериізмінні типуANY_ІNT.

Прикладзбереження:

LDvarl[i]

ST var2.otto[4]

Утабл.3.1 наведенозаданіза замовчуваннямтипиданихпрямої адреси.

Таблиця1.

Призначеннятипівданих,відміннихвідзаданихпо замовчуванню типів

данихпрямої адреси,повинновиконуватися черезявне оголошення(VAR...

END_VAR).УпакетіConceptоголошення VAR...END_VARне можевико-

стовуватисядля оголошеннязмінних. Оголошеннязміннихдужелегковико-

натичерез редактор змінних.

Операндіпоточний вміст акумулятораповинніматиоднаковийтипда-

них. Якщо необхіднообробитиоперандирізнихтипівданих,спочатку

виконується перетворення типів. ВиняткомєтипданихTIMEразомз ариф-

метичними операторамиMULіDIV.Цідва оператори дозволяютьобробити

операнд типу данихTIMEразомз операндомтипуданихANY_NUM.

Уцьомувипадку результат цихкомандбудематитипданихTIME.

Прикладперетворення:

LDil

INT_TO_REAL

ADDr4

STr3

У прикладіціламінливаil перетворенавречовузміннуперш,ніжвона

добавленадо дійсноїзмінноїr4.

Прикладмноження:

LD t2

MUL i4

ST tl

У прикладізмінна часу t2помноженанацілузміннуi4,арезультат

зберігаєтьсявзмінній часуtl.

Модифікатори.Модифікаторипроводятьвиконанняпопереднього операто-

ра. МодифікаторN використовується,щобінвертуватипобітнозначення

операнда. МодифікаторNможезастосовуватисятількидо операндівтипу

данихANYBIT.

ПрикладмодифікатораN:

LD A

ANDN B

ST C

У прикладіС =1,якщоА=1 іВ=0.

МодифікаторС використовується,щобвиконативідповіднукоманду,

якщо значення акумулятораодно1 (TRUE).МодифікаторС може застосову-

ватися тількидо операндівтипуданихBOOL.

ПрикладмодифікатораС:

LD A

AND B

JMPC START

В прикладіперехіддоSTART виконується,тількиякщоА=1(TRUE) і

B=1(TRUE).

Якщо модифікаторСоб'єднаний змодифікаторомN,відповіднакоман-

да виконується,тількиякщо значенняакумулятора рівнебулеву0(FALSF).

ПрикладCN:

LD A

AXD B

JMPCN START

У прикладіперехіддоSTARTвиконується,тількиякщоА=0(FALSE)

i /або В= О(FALSE).

Модифікатор(лівакругладужка) використовується, щоб затримати

оцінкуоперанда допоявиоператора(правакрущадужка).Числооперацій

правоюкруглоїдужки повиннобутирівнимчисламодифікаторівлівоїкруг-

лоїдужки.Круглідужки можутьбутивкладеними.

Приклад:

LD A

AND В

AND(C

ORD

)

ST E

У прикладіЕбудедорівнює 1якщо Сі/абоDрівні 1,аАіВрівні 1.

Цейжеприкладможетакожпрограмуватисянаступнимчином:

LD A

AND В

AND(

LD C

OR D

)

ST E

Оператори.Оператор єсимволом дляарифметичної абологічної

операції,яка буде виконана,абодлявиклику функції. Операториє узага-

льненими,тобтовониавтоматичнокоригуютьсядо типуданих операнда.

ОператоримовипрограмуванняILнаведено в табл.2

Оператор LD використовується, щоб завантажити значення операнда в

акумулятор.Довжина даних акумулятора автоматично коригується до типу

даних операнда при його виконанні.Теж саме застосовується до типів даних

користувача.

Приклад LD:

LD A

ADD В

ST E

Тут завантажений операнд може бути інвертований за допомогою

модифікатора N (тільки якщо операнд має тип дані ANY_BIT).

Оператор ST використовується, щоб зберегти поточне значення

акумулятора в операнді.Тип даних операнда повинен вiдповiдати типу даних

акумулятора.

Приклад ST:

LD A

ADD В

ST E

Подальше обчислення з результатом цього прикладу залежить від того,

використовується чи ні оператор LD після ST:

LD A

ADD В

ST E

ST X

SUB 3

ST Y

Операнд, який буде збережений, може бути інвертований за допомогою

модифікатора N (тільки якщо операнд має тип даних ANY_BIT).

Оператор S використовується, щоб встановити значення операнда рівним 1,

якщо поточний зміст акумулятора булева 1.

Приклад S:

LD A

SOUT

У прикладі значення OUT буде дорівнює 1, якщо А = 1.

В більшості випадків оператор S використовується в парі з oператором

скидання R (тригер).

Приклад RS.

LD A

S OUT

LD C

R OUT

Приклад показує RS-тригер (домінуючt скидання).Оператор R використо-

вується, щоб встановити операнд в 0, якщо поточний зміст акумулятора

булева 1.

Приклад R:

LD A

R OUT

У прикладі значення OUT буде дорівнює 0, якщо А = 1.

У більшості випадків, оператор R використовується в парі з оператором

установки S (flip-flop).

Приклад SR:

LD A

R OUT

LD C

S OUT

Приклад показує SR-тригер (домінуюча установка).За допомогою опера-

тора AND отримують логічний зв'язок І між вмістом акумулятора і операн-

дом.

Приклад AND:

LD A

AND B

AND C

ST D

Оголошення функціональних блоків і блоків DFB.Перед викликом

функціонального блоку або блоку DFB він повинен бути оголошений з

використанням команд VAR і END_VAR.В цьому оголошення кожному

застосовуваному екземпляру блоку FB/DFB призначається ім'я.Ім'я

примірника повинно бути унікальним для всього проекту; немає ніякої

відмінності між великими або писанимими літерами.Ім'я примірника має

задовольняти угодам стандарту по імені або з'явиться повідомлення про

помилки.

Будь-яке число імен примірника може бути оголошене для блоків

FB / DFB.

Приклад оголошення функціональних блоків та DFB наведена на рис.2.

Рис.2

Використання вхіднихоператорів.

Функціональніблокиможутьвикликатися спискомкоманд,що склада-

ється зкоманд завантаженняфактичнихпараметрів,збереженняу формальні

параметри,вхідногооператора.Порядок завантаження і збереженняпараме-

трів немає значення.Списокфактичнихпараметрівможемати кінецьрядка

відразужпіслякоми.Не вимагається,щоб усімформальним параметрам бу-

ли заданізначення.Якщоформального параметруне задано значення, почат-

кове значення,визначене вредакторізмінних,будевикористовуватися при

виконанніфункціональногоблоку.Якщопочатковезначення не було визна-

чено,будевикористовуватисязначенняза замовчуванням(0).

Можливі вхідніоператори длярізних функціональнихблоків

знаходяться потабл.3.Ніякііншівхідніoператорин едоступні.

Таблиця.3

Входной оператор TnnFB

S1,R

S,Rl

CLK R_TRIG

CLK F_TRIG

CU, R, PV CTU_INT, CTU_DINT, CTU_UINT, CTU_UDINT

CD, LD, PV CTD_INT, CTD_DINT, CTD_UINT, CTD_UDINT

CU. CD, R, LD, PV CTUD_INT, CTUD_DINT, CTUD_UINT, CTUD_UDINT

IN,PT

TON

IN,PT TOF

Викликвхідногооператоразавершуєпризначення параметрівфункціонал-

льного блоку.Післяцього передачазначеньвблокFBбільшенеможлива.

Тепер можуть зчитуватисялишевихідні значення. Тількикоманди заванта-

ження ізбереження дляпоточногопризначенняпараметрів блоківFB/DFB

дозволяютьсяміж першоюкомандоюзавантаження фактичногопараметра

і викликомFB/DFB.Ніякііншікоманди невирішуються у цьомурозташував-

нні. Прикладвикористаннявхіднихоператорівнаведено нарис.3.

Рис.3.

КомандаCAL COUNTне дозволяється,тому щофункціонийблок вже

викликаєтьсякомандоюPV.

ВикористаннявиходуфункціональногоблокуіблокуDFB.

ВиходиFB/DFBможутьзавжди використовуватися,якщозмінна (дос-

тупнатільки длячитання)такожможевикористовуватися.

Рис.4

Зверненнядо функцій.