є
однією
з
найважливіших
особливостей,
що
дозволяє
ефективно
використовувати
устаткування.
Такий
метод
розташування
давачІВ
має
наСТУПНІ
переваги:
•
немає
перепаду
тиску;
•
вузли
не
кородують
і
не
забруднюються;
•
не
потрібні
зміни
у
трубопроводах
і
перехідниках;
•
давачі
легко
встановлювати
й
переносити
в
робочих
умовах;
•
цілісність
трубопроводів
не
порушується,
тому
неможливий
викид
токсичних
хімікатів,
бактерій
або
інших
рідких
забруд
нювачів.
Ці
переваги
мають
величезне
значення
в
досягненні
ПОЗитивного
результату
робіт
і
високого
рівня
рентабель
НОСТІ.
Допплерівський
витратомір
може
вимірювати
швид
кість
потоків
до
менш
ніж
0,3
м
за
секунду
із
зовнішньої
сторони
трубопроводу
з
похибкою
±2%
повної
шкали.
Це
робить
його
зручним
для
вимірювання
потоку
хімікатів,
підтримання
системного
балансу
й
забезпечення
інформа
цією
самописців
як
складової
частини
контуру
регулю
вання.
Допплерівські
витратоміри
випускають
різних
кон
фігурацій
(включаючи
стаціонарні
й
переносні
моделі)
з
рядом
додаткових
функцій,
які
забезпечують:
•
визначення
швидкості
потоку
(в
одиницях
швидкості
або
об'єму);
•
визначення
загальної
витрати
(у
галонах.
барелях,
кубічних
метрах
і
т.д.);
•
розмикання
контактів
у
випадку
позаштатної
ситуації;
•
аналогові
вихідні
дані,
пов'язані
з
витратою;
•
імпульсні
вихідні
дані
пов'язані
із
загальною
витратою;
•
дотримання
стандартів
безпеки
з
вибухостійкості
NБМА-4Х,
NБМА-7
(на
деяких
моделях).
Місця
встановлення
давачів
мають
перебувати
на
певній
відстані
від
вентилів,
місць
звуження
труб
та
інших
410
ділянок,
які
впливають
на швидкість
потоку,
для
того,
щоб
уникнути
реєстрації
завищених
частот,
зумовлених
збурен
нями
в
цих
приладах.
Для
розрахунків
об'єму
необхідне
визначення
внут
рішнього
діаметра
трубопроводу.
Як
не
дивно,
це
часто
супроводжується
помилками,
тому
що
в
багатьох
випадках
неможливо
одержати
точні
дані.
Відкладення,
особливо
~
старих
трубах,
значно
зменшують
ї~
живий
по?еречн~и
переріз,
що
призводить
до
вищих,
НІЖ
фаКТИЧНІ,
показІВ
допплерівського
витратоміра.
Від~ладення
також
.:знижу
ють
рівень
сигналу.
Наприклад,
ВІдкладення
солеи
~аль
цію,
звичайні
для
водопровідних
труб,
можут~
ПОВНІСТЮ
блокувати·
проходження
ультразвукових
си~налІВ.
До
того
ж
труба
повинна
бути
повністю
наповнена
рІДИНОЮ.
....
Деякі
матеріали
труб проводять
у~ьтразвуковии
.си:~
нал краще,
ніж
інші.
Наприклад,
беТОННІ
труби
ПО!,ИСТlI~Il
І
як
більшість
литих
армованих
труб
мають
високии
СТУПІНЬ
загасання.
Такі
матеріали,
як
чавун,
сталь,
полівінілхлор~д,
пластмаса
й
алюміній
добре
проводять
звук
і
ц.ілком
ПІД-
ходять
для
використання
ультразвукових
приладІВ.
. .
Часто
неможливо
працювати
із
трубами
з
ВНУТРІШН~М
покриттям,
оскільки
може
існувати
повітряна
по~ушка
~ІЖ
лейнером
і
внутрішньою
поверхнею
~уби
...
ДеЯКІ
ВНУТРІШ
ні
покриття,
наприклад,
з
кам'ЯНОВУГІЛЬНОІ
смоли,
викли
кають
надмірне
заломлення
ультразвукових
хвиль.
Залом
лення
веде
до
похибки,
яку
можна
усунути
застосуванням
отриманоїрозрахункови~шляхомматематичноїконстанти
для
зазначеної
ШВИДКОСТІ.
. .
Наведемо
коротку
характеристику
матеРІалІВ
труБІ
внутрішніх
покриттів
як
.
провідників
ультразвукових
хвиль.
Відмінні
провідники
ультразвукових
хвиль:
•
полівінілхлорид;
•
пластмаса;
411