Прокопенко В.В., Закладний О.М., Кульбачний П.В. Енергетичний аудит з прикладами та ілюстраціями: Навчальний посібник

Подождите немного. Документ загружается.

Установка

коефіцієнта

випромінювання.

Для

точного

визначення

теМІІ~ратури

тіла

за.

його

ви

ПРОМ1Нюванням

необхІДНО

знати

його

коефіцієнт

випроміню

вання

(ступінь

чорноти).

Біль-

шість

поверхонь

за

характером

випромінювання

близькі

до

чорного

тіла,

однак

деякі

(наприклад,

поліровані

метали)

істотно

відрізняються.

Прості

термометри

мають

фіксова

ний

коефіцієнт

випромінювання

(найчастіше

- 0,95),

під

час

вимірювання

температури

відбиваючої

поверхні,

вони

можуть

давати

похибку

кілька

градусів.

складніших

приладах

можна

встановлювати

коефіцієнт

випроміню

вання,

компенсуючи

цю

похибку.

найдосконаліших

при

ладах

вбудовані

таблиці

коефіцієнтів

випромінювання

багатьох

відомих

матеріалів,

що

позбавляє

користувача

необхідності

їх

запам'ятовувати.

Оптична

розподільна

спроможність

Інфрачервоні

термометри

вимірюють

середню

тем

пературу

поверхні,

яка

знаходиться

області

чутливості.

Область

чутливості

приблизно

можна

уявити

вигляді

конуса,

вершина

якого

доторкається

об'єктиву

приладу,

основа

розташовується

на

поверхні

об'єкту.

Відношення

діаметра

конуса

до

його

висоти

D:L,

називається

оптичною

розподільною

здатністю

(іноді

кутом

або

показником

візи

рування)

однією

основних

характеристик

приладу

(іноді

використовують

обернену

величину

- L:D).

Чим

менше

D:L,

тим

дрібніші

предмети

може

розрізнити

при~"

лад

на

відстані.

Найпростіші

прилади

мають

розподільчу

спроможність

1 :6,

найскладніші-І:

180.

338

Короткий

фокус

Область

чутли

восТІ

можна

вважати

конічною

лише

на

до

стаТН1И

відстані

від

приладу.

Взагалі

об

ласть

чутливості

має

складнішу

форму.

Існують

короткофокусні

прилади,

у яких

зона

чутливості

спочатку

звужується

до

мінімуму,

потім

починає

розширюватися

формі

конуса.

Відстань

Р,

на

якій

досягається

мінімальний

діаметр

зони

чутливості

нази

вається

фокусною

відстанню.

для

короткофокусних

термо

метрів

вказуються

документації.

Для

кращих

приладів

становить

...

мм

на

відстані

F 300

...

600

мм.

Спосіб

націлювання

Найпростіші

термометри

не

мають

механізму

наці

лювання

можуть

застосовуватися

лише

на

близьких

лазер

відстанях.

Для

наці-

подвійний

лазер

крос-лазер

лювання

на

віддале

ні

об'єкти

найчастіше

застосовується

про

мінь

лазера.

За

допомогою

одинарного

лазерно-

круговий

лазер

го

променя

можна

визначити

лише

цетр

зони

чутливості

(точніше,

точку

поблизу

центру,

оскільки

промінь

лазера

не

збігається

оптичною

віссю

об'єктиву).

Прилади

із

двома

променями

показують

розмір

зони

чут

ливості.

Якщо

два

промені

перетинаються

(зазвичай

засто

совується

короткофокусних

приладах),

має

місце

крос

лазерне

націлювання.

Найдосконаліший

спосіб

націлю

вання

за

допомогою

декількох

лазерних

променів,

339

розташованих

по

колу.

Круговий

лазер

точно

позначає

зону

вимірювання

на

будь-якій

відстані

від

термометра.

Лазерний

промінь

погано

видно

на

яскраво

освіт

леній

або

розпеченій

поверхні,

тому

високотемпературні

термометри

для

націлювання

іноді

оснащуються

оптич

ними

візирами.

11.3.12.

Серія

безконтактних

термометрів

RA YNGER ST.

Вказана

серія

представлена

такими

моделями

(табл.

11.5,

рис.

11.20): ST20, ST30.

ST60

ST80.

Таблиця

11.5.

Технічні

характеристики

термометрів

R S

aYnJ;er

Характеристики

ST20 ST30

ST60

ST80

Діапазон

-32 ...

400

-32 ...

545°С

-32 ...

600

-32 ...

760°С

Оптична

розділь-

на

спроможність

1:30 1:50

Коефіцієнт

Фіксований

0,95

Регульований

випромінювання

Спосіб

Лазер

Круговий

лазер

націлювання

Похибка

залежно

>230

±1

від

показань

(більше)

від

діапазону

-18 ...

С:

±2

температури

-26 ...

-18

С:

±2,5

-32 ...

-26

С:

±3

Чутливість

0,2

0,1

Час

установлення

<500

мсек

(95%) <350

мсек

(95%)

показів

Температура

навколишнього

0 ...

середовища

Живлення

батарея

або

акумулятор

Маса

320

340

~-----

Термометри

Raynger

ST20,

ST30,

ST60

ST80

мають

такі

функції:

•

запам'ятовування

максимальної

температури;

•

затримка

показів

на

індикаторі

на

сек.;

•

ПЩСВІЧУВання

Індикатора.

Термометри

Raynger

ST60

ST80

додатково

мають

наступні

функції:

•

запам'ятовування

мінімальної,

середньої

температури

різ-

ниці

температур;

•

додатковий

вхід

для

приєднання

термопари;

•

виклик

результатів

попередніх

вимірювань

на

індикатор;

•

запам'ятовування

вимірювань

точках;

•

сигналізація

виходу

температури

за

задані

межі.

Рис.

11.20.

Термометр

Raynger

(загальний

вигляд)

Серія

професійних

термометрів

із

широким

набо

ром

функцій

YNGER

МХ.

представлена

моделями

МХ2

МХ4

(табл.

11. 6).

341

Таблиця

11.6.

Технічні

характеристики

термометрів

мх

aYnfl,er

Діапазон

температур

-30

...

900

Оптична

роздільна

1:60

Межа

похибки

більше

±l

ОС

±1

від

показів

Чутливість

(розподільна

О,lОС

спроможність

індикатора)

Тривалість

встановлення

<250

мсек

(95%)

Довжина

хвилі

8-14

мкм

Температура

навколишнього

0 ...

Живлення

елементи

1,5

тип

(АА)

або

зовнішнє

джерело

(лише

дЛЯ

МХ4)

Розміри

200х170х50

мм

Маса

480

Термометри

Raynger

МХ

(МХ2

МХ4)

мають

такі

функції:

•

запам'ятовуваІПІЯ

максимальної

мінімальної

температури;

•

звуковий

світловий

сигнал

випадку

перевищення

заданої

температури;

•

круговий

лазерний

приціл;

•

регульований

коефіцієнт

випромінюваІПІЯ;

•

відображеІПІЯ

на

індикаторі

графіка

температури.

Термометр

Raynger

МХ4

додатково

має

такі

функ-

ції:

•

запам'ятовуваІПІЯ

різниці

температур

середньої

темпера

тури;

•

можливість

користування

вбудованою

таблицею

коефіцієн

тів

випромінювання;

•

звуковий

світловий

сигнал

випадку

вимірювання

тем

ператури

нижче

заданої;

•

пам'ять

на

оо

значень

температури;

342

•

реєстрація

температури

із

заданим

інтервалом

часу

(від

мсек);

•

порт

R~232

для

приєднаІПІЯ

до

комп'ютера;

•

додатковий

вхід

для

приєднаІПІЯ

термопари.

Після

приєднання

до

комп'ютера

прилад

перетво

рюється

потужний

інструмент

для

реєстрації

темпе

ратури,

яка

ЗМІНЮЄТЬСЯ,

подальшого

аналізування

цього

процесу

(рис.

11.21).

Рис.

11.21.

Взаємодія

Raynger

МХ4

персональним

комп

'ютером

Термометр

реєструє

температуру

періодичністю

від

мсек.

до

хв.

Значення

цієї

температури

виво

дяться

вигляді

графіка

на

екран

і/або

зберігаються

файлі

на

жорсткому

диску.

два

канали

реєстрації

температури:

виміряної

безконтактним

способом

за

допо

могою

термопари,

приєднані

до

додаткового

входу.

Крім

стандартного

виконання

термометри

Raynger

МХ2

МХ4

(рис.

11.22)

випускаються

двох

спеціальних

виконаннях.

•

Короткий

фокус

(позначення

- CF).

цьому

вико

нанні.

прилад

має

діаметр

зони

вимірювання

всього

мм

на

відстані

300

мм.

343

•

Низькі

температури

(позначення

- SZ)

Діапазон

вимі

рюваних

температур

для

цього

приладу

становить

50+500

С.

Рис.

11.22.

Тер

мометр

Raynger

мх

(загальний

вигляд)

Серія

малогабаритних

недорогих

термометрів

MINITEMP

(рис.

11.2

З)

представлена

двома

моделями

МТ2

МТ4.

Термометр

МТ4

ВІДРІЗНЯЄТЬСЯ

ВІД

МТ2

наявністю

лазерного

прицілу.

Таблиця

11.7.

Технічні·

характеристики

термометрів

MINITEMP

Діапазон

температур

-18

...

260°С

Оптична

роздільна

спроможність

1:6

Межа

похибки

залежно

від

>-1

О:

±2

±2%

від

показань

діапазону

температури

(більше)

10:

±3

Час

встановлення

показів

500

мс

(95%)

Температура

навколишнього

0 ...

Живлення

батарея

або

акумулятор

Розміри

152х101х38

мм

Маса

227

344

Рис.

11.23.

Термометр

1vf1NITEA1P

(загальний

вигляд)

11.3.13.

Малогабаритні

термометри

ІР.

Серія

малогабаритних

термометрів

представлена

на

рис.

11.24.

цих

приладах

відсyrnій

індикатор,

замість

яко-го

використовується

будь-який

електронний

термометр,

який

працює

зі

стандартними

термопарами

або

мілівольтметр.

ІР

характеризується

дуже

малим

діаметром

зони

вимірювання

усього

мм

безпосередній

близькості

до

об'єктива.

Застосовується

для

вимірювання

температури

дрібних

деталей,

наприклад,

електроніці.

Діапазон

тем

ператур

--18

260°С.

Рис.

11.24.

Термометр

ІР

(загальний

вигляд)

345

11.3.14

Термометри

спеціального

призначення

31.

Серія

термометрів

спеціального

призначення

пред-

ставлена

такими

моделями

(табл~11.8):

• LT,

ІІІирокодіапазонні;

•

ІМ

2М

високотемпературні;

• G5 -

для

скла;

•

Р7

для

пластмас.

1'4

11 8

'Лuця

. .

сновНl

хараюnерuстuкu

термометрів

Характеристики

Модель

Діапазон

Довжина

хвилі

Оптична

роздільна

спроможність

-30 ...

1200

8 ... 14

мкм

1:75

-30 ... 1200

8 ...

мкм

1:120

МІ

БОО

...

3000

1,0

мкм

1:180

М2

200 ...

1800

1,.б

мкм

1:90

G5 150 ...

1800

5,0

мкм

1:50

Р7

...

800

7,9

мкм

1:25

Короткофокусний

варіант

моделі

має

ДІаметр

зони

вимірювання

8мм

на

відстані

610мм.

Термометри

ЗІ

оснащуються

різними

пристроями

націлювання:

звичайним

лазером,

подвійним

лазером,

крос-лазером

візиром.

Візир

може

сполучатися

зі

звичай

ним

лазером.

Термометри

ЗІ

мають

наступні

функції:

•

регулювання

коефіцієнту

випромінювання;

•

запам'ятовування

максимальної,

мінімальної,

середньої

тем

ператури,

різниці

температур;

•

сигналізація

виходу

температури

за

задані

межі;

•

аналоговий

цифровий

виходи

вимірюваного

значення;

З46

•

пам'ять

на

ОО

значень

температури;

•

порт

RS2З2

для

приєднання

до

комп'ютера

або

принтера.

Термометри

ЗІ

працюють

із

персональним

комп'ю-

тером

аналогічно

термометру

МХ.

11.4.

ВИМІРЮВАННЯ

АЕРОДИНАМІЧНОї

ЕНЕРГІЇ

Вимірювальне

обладнання,

яке

здійснює

безносе

реднє

вимірювання

аеродинамічної

потужності,

відсутнє,

тому

аеродинамічна

потужність

може

бути

визначена

непрямим

способом

за

формулою:

де

Н-тиск,

Па;

Q-витрата,

мЗ/хв

-Q·H

азродuн

- ,

Повні

тиски

різних

перерізах

повітропроводу

можна

визначити

шляхом

вимірювання

статичного

тиску,

який

мало

змінюється

впродовж

перерізу

(за

допомогою

отвору

стінці

або

трубкою),

і,

додавши

до

нього

(у

наг

нітаJІьній

частині

повітропроводу

всмоктувальній

віднявши)

динамічний

тиск,

який

обчислюється

за

серед-

ньою

швидкістю:

н=Р

±v'

ст

2 '

де

Рст

вимірюваний

статичний

тиск,

Па;

v -

середня

швидкість

потоку,

м/с;

густина

переміщуваного

повітря,

кг/мЗ.

Якщо

на

розглянутій

ділянці

повітропроводу

ВР1-

заний

прилад

для

вимірювання

витрати

повітря

(ротаметр,

звужуючий

пристрій),

то

використовуються

показання

цього

пристрою.

На

ділянках

повітропроводу

де

таких

З47

вимірювачів

немає,

об'ємна

витрата

визначається

за

серед

ньою

швидкістю

потоку

геометричними

розмірами

тру_

бопроводу

за

формулою:

Q=v·p

де

v -

середня

швидкість

потоку,

мІс;

F -

площа

поперечного

перерізу

на

вимірюваній

. . 2

ДІЛЯНЦІ,

Отже,

для

визначення

аеродинамічної

потужності

необхідне

застосування

таких

приладів:

для

вимірювання

тиску

рідинні

манометри, мікроманометри;

для

відбирання

тисків

трубопроводах

пневмометричні

трубки;

для

вимірювання

швидкості

потоку

чан;кові

лопаСНІ

анемометри,

термоанемометри;

для

визначення

параметрів

навколишнього

повітря

баро

метри

(для

вимірювання

атмосферного

rnску),

різного

роду

термометри

(для

вимірювання

температури),

психрометри

(для

визначення

вологості

повітря).

Необхідно

відмітити,

що

на

даний

час

ІСНУЮТЬ

комплексні

прилади,

які

дозволяють

проводити

ВИМІРЮ

вання

швидкосТІ,

тиску

температури

потоку

ПОВІТРЯ;

температури

вологості

повітря

навколишнього

середо

вища

т.

ін.

11.4.1.

Вимірювання

швидкості

повітря

Вимірювання

швидкостей

повітряного

потоку

ок

ремих

його

точках

або

середніх

ШВидкостей

перерізі

повітропроводу

може

здійснюватися

непрямим

пневмомет

ричним

безпосереднім

анемометричним

способами.

348

Пневмометричний

спосіб

заснований

на

вимірю

ванні

динамічного

тиску

потоку

повітря

визначеННІ

швидкості

потоку

за

формулою:

v=~2.;дU"

де

Рдин

--'

вимірюваний

динамічний

:иск

пото~у, Па;

Р'-

густина

переміщуваного

пов~тря,кг/~

. .

При

а.немометричному

спосоБІ

ПОВІТРОПРОВОД~

встановлюють

вимірювач

швидкості

aHeMOMe~

~ИГЛЯДІ

крильчатки

малого

розміру,

яка

обертає~ься

ПІД

ДІЄЮ

по

току

із

частотою

пропорційною

ШВИДКОСТІ

п.отоку.

Замість

тіла,

що

обертається

ПОТОЦІ,

засто~овуют.ь

тонкі

металеві

нитки

(у

термоанемометрах),

ЯКІ

наГРІ

ваються

електрострумом,

або

напівпровідникові

елементи

(у

термісторах),

яких

зміни

сили

СЧ?УМУ'

електроопору

або

температури

пропорційні

ШВИДКОСТІ

потоку.

Крильчатий

анемометр

АСО-3

Крильчатий

анемометр

АС:О-3

~uс.

! 1.25)

призна

чений

для

вимірювання

ШВИДКОСТІ

ПОВІТРЯ

ВІД

0,2

ДО

5.м/с,

усередненої

за

певний

промі~ОК

~acy.

?ОХИбка

ВИМІРЮ

вання залежить

від

ШВИДКОСТІ

повІТРЯ

визначається

за

формулою:

±(0,06.

v + 0,1),

де

v -

середня

швидкість

вимірюваного

п~току,

мІс.

Прилад

складається

корпусу

обичаики

усере

дині

якого

розміщена

крильчатка

насаджена

на

труб

часту

вісь

Під

дією

повітряного

потоку

кр~льчатка

починає

обертатися.

Частота

обертання

залежить

ВІД

швид

кості

потоку,

що

набігає.

Частота

обе~тання

куильча~ки

вимірюється

лічильним

механізмом

ЛІЧИЛЬНИИ

мехаНІЗМ

349

має

три

СТРІЛКИ.

Циферблат

мехаНІЗМУ

має

ВІДПОВІДНО

три

шкали:

одиниць,

сотень

тисяч.

Рис.

11.25.

Крильчаmий

aHeMoJvtemp

АСО-З

Обертанням

аретира

проти

годинникової

стрілки

лічильний

механізм

вмикається.

корпус

приладу

обох

сторін

аретира

вкручені

два

вушка

Через

вушка

пропускається

шнурок,

за

до

помогою

якого

вмикається

вимикається

анемометр,

під

нятий

на

стійці.

Шнурок

прив'язується

до

аретиру.

ручці

приладу

конічний

отвір,

який

служить

для

сполучення

приладу

зі

стійкою

або

штангою.

350

Чашковий

анемометр

ме-ІЗ

Чашковий

анемометр

ме-ІЗ

(рис.

11.26)

при

Рис.

1126.

~ШХ'ОtШЙ

Q"1teмOMemp

МС-13

значений

для

вимірювання

середньої

швидкості

повітря

- 20

мІс

за

певний

промі

жок

часу.

Похибка

вимірю

вання

залежить

від

швид

кості

повітря

визначається

за

формулою:

±(о,06.

v +

о,З),

де

v -

середня

швидкість

вимірюваного

потоку,

мІс.

Приймальною

части

ною

анемометра

чотири

чашковий

метеорологічна

мли

нок

І,

насаджена

на

вал

Обертання

вертушки

передається

валом

лічильно

му

механізму

З.

Циферблат

лічильного

механізму

має

три

шкали:

одиниць,

сотень

тисяч.

Центральна

стрілка

показує

одиниці

десятки,

ліва

стрілка

показує

сотні,

права

стрілка

5 -

тисячі

обер-

тів

вертушки.

. .

Вмикання

вимикання

лічильного

мехаНІЗМУ

ЗДІИС

нюється

аретиром

обертанням

його

відповідно

проти

годинникової

стрілки

або

за

нею.

нижній

частині

приладу

гвинт

для

закріплення

приладу

на

штанзі

або

дерев'яній

стійці:

корпусі

приладу

обох

СТОРІН

аретира

вкручеНІ

два

вушка

через

які

пропускається

шнурок,

за

допо

могою

якого

вмикається

вимикається

анемометр

ви

падку

закріплення

його

на

стійці.

З51

Вертушка

анемометра

захищена

від

механічних

уш

коджень

хрестовиною

із

дротяних

дужок

10,

яка

призна

чена

також

для

заКРІплення

верхнього

вала

вертушки.

Вимірювання

швидкості

повітря

анемометрами

ви

конується

такій

послідовності:

перед

вимірюванням

. .

швидкосТІ

ПОВ1ТРЯНОГО

потоку

за

допомогою

аретира

вимикають

лічильний

пристрій

записують

початковий

показ

лічильника.

Після

цього

анемометр

вносять у

повітряний

потік

так,

щоб

вісь

крильчатого

анемометра

розташовувалася

паралельно

повітряному

потоку.

Вісь

чашкового

анемометра

повинна

бути

перпендикулярна

напряму

руху

повітря.

Відхилення

осі

від

зазначених

положень

не

повинно

перевищувати

12-150.

Через

5-1

після

внесення

анемометра

поТІК

одночасно

вмикають

секундомір

лічильний

пристрій

анемометра.

Після

30-1

оо

механізм

секундомір

вими

кають

записують

результуючий

показ

лічильника

три

валість

вимірювання

секундах.

Тривалість

відліку

менше

не

допускається.

Кількість

ПОДІЛОК

на

с,

визначають

за

фор

мулою:

-N

де

N2,

відповідно

кінцевий

та

початковий

покази

. .

ЛІЧИЛЬНОГО

мехаНІЗМУ;

час.

Швидкість

повітряного

потоку

визначається

за

гра

фіком

залежності

v = f (n),

отриманої

при

тарируванні

приладу.

Для

визначення

середнього

потоку

витрати

пе

вітря

(так

само,

як

під

час

вимірюванні

тисків)

за

нерів

номірного

потоку

координати

точок

вимірювання

тисків

швидкостей,

також

кількість

точок

визначається

формою

розмірами

мірного

перерізу

за

кресленням

(рис.

11.27.).

352

ДJU!

100

мм

300мм

дтІD>300мм

O,12D

O,28D

І І

-~-o'_'Г·-·_·_·~_·~·_~·_·-·-o·'·_·~-

....

'-'-'-'+'-'-r-'_'f-'-'_'_'

-'·_·r·-·_·_·'-·t·-'·-·-'-·i·-·'-

._._.j..._

.1._._._._

.j..._.-l_._.j..._._._._1-._.j.._._

І· І'

054D

І!

І і

J..

-._·-·t-·-·-·-·_-·t·-_·-·-·-·-;·-·.---t----.-

. .

-O~

--.-+---+-.

-·-'-·-.-·-·Г·-·"+-·-·-·

0,2Ь

1 -

•.

._._._

.•

_+_~

•.

_._._.-i._

...

~·~r.---1'--+-'V

0,4Ь

О,lЬ

0,2з.

ДJU!

OOмм:~ Ь

200мм:

• -

ДJU!b

200мм

Із.

0,48.

Рис.

11.27.Визначення

координат

точок

вимірювань

353

Максимальне

відхилення

координат

точок

вимірю

вань

ВІД

зазначених

на

кресленнях

не

повинно

переви

щувати

± 10%.

кожній

точці

повинно

бути

виконано

не

менше

трьох

ВИМІрювань.

отворах,

закритих

решітками,

вимірювання

вико

нують

анемометрами

насадками,

які

під

час

вимірювання

щільно

прилягають

до

решітки

(рис.

11.28).

Насадки

зазвичай

виготовляють

для

чашкових

анемометрів

листової

сталі

або

бляхи,

для

крильчатих

відрізків

пластмасових

труб.

Під

час

визначення

швидкості

повітряного

потоку

біля

решітки

для

визначення

витрати

вимірюване

значення

повинно

бути

скоректоване

поправочним

коефіцієнтом,

який

визначається

експериментально

зазвичай

дорівнює

0,7-1,0.

А-А

1 -

анемометр,

2 -

насадка

Рис.

11.28.

Крильчатuй

анемометр

насадкою

354

Термоанемометри

це

прилади,

призначеНІ

для

вимірювання

швидкості

повітряного

потоку

його

тем

ператури.

Термоанемометр

конструкції

вниигс

зображений

на

рис.11.29.

Рис.

11.29.

Термоанемометр

конструкціїВНИИГС.

Залежно

від

моделі

прилади

можуть

вимірювати

швидкість

повітряного

потоку

діапазоні

0,1-5

мІс

або

0,1-10

мІс.

Діапазон

вимірювання

температури

О-50

Ос.

Похибка

вимірювання

температури

не

перевищує

1 %.

Живлення

приладу

залежно

від

моделі

може

здійс

нюватися

від

мережі

змінного

струму

220

або

батарей.

Температуру

швидкість

потоку

вимірюють

термо

аіІеМ:Qметрами

такий

спосіб.

Прилад

встановлюють

горизонтально

за

допомо

гою"

коректора

,ставлять

стрілку

гальванометра

на

нульову

поділкушкали.

Давач

розміщується

місці

вимірювання

температури

швидкості

потоку;

роз'

єм

з'

єднувального

проводу

датчика

вставляється

гніздо

позначкою

"Да

вач".

Перем.икач

роду

роботи

встановлюється

положення

355

"Контроль".

Вимикач

положення

"Ввімкнено"

За

до

помогою

потенціометра

стрілка

гальванометра

встанов

люється

положення

"Температура"

визначається

тем

пература

потоку

за

нижньою

шкалою

гальванометра.

Перемикач

компенсатора

встановлюється

положення,

яке

відповідає

вимірюваній

температурі,

перемикач

роду

робіт

переводиться

положення

"Швидкість".

Після

про

грівання

давача

(приблизно

с)

визначається

швидкість

потоку

за

верхньою

шкалою.

Термоанемометр

KURZ

(серія

440)

Портативний

вимірювач

швидкості

повітря

KURZ

серії

440 -

зручний

застосуванні

високоточний

інстру

мент

для

вимірювання

швидкості

повітря,

статичного

тис

ку

температури

під

час

нагрівання,

вентиляції

кон

диціюванні

повітря

(НУ

АС),

промислового

водню,

для

вимірювань

під

час

проведення

контролю,

професійної

безпеки

проведення

дослідницьких

робіт,

працює

від

батарей.

Портативний

вимірювач

швидкості

повітря

KURZ

має

точність

повторюваність:

± 2 %

для

кожної

повної

шкали

режиму

± 0,25 %

для

повної

шкали

відтво

рюваності

вище

широкого

температурного

режиму

ВІД

-20

ос

до

+55

ос.

Термоанемометри

серії

440

найпростіші

вживанні,

вони

мають

один

зонд

мінімум

кнопок.

Всі

вимірювачі

швидкості

повітря

KURZ

серії

440

забезпечені

швидкісним

зондом

"DuraFlo"

довжиною

см.,

переносний

екран,

що

втягується;

вимірювач

зі

зчитувачем;

пристрій

статичного

тиску;

жорсткий

пере

носний

футляр.

Властивості

екрана

зонда

такі,

що

він

може

переміщуватися

вниз

по

кабелю

зонда,

по

всій

довжині

зонда

майже

до

см.

356

Прилад

працює

таким

чином.

Основним

чутливим

елементом

440-0Ї

серії

портативних

вимірювачів

швид

кості

повітря

зонд

KURZ "DuraFlo".

Цей

зонд

склада

ється

із

двох

сенсорів:

швидкості

температури.

Сенсор

швидкості

це

анемометр

постійної

температури,

який

вимірює

"стандартну"

швидкість

(переміщення

повітря

за

температури

ос

тиску

760

мм

ртутного

стовпчика),

реєструючи

ефект

охолодження

під

час

проходження

через

нагрітий

сенсор

потоків,

які

переміщуються.

Сенсор

швид

кості

нагрівається

від

електричної

мережі.

Сенсор

швид

кості

нерівний

великий

він

зроблений

крихкого

дроту

великого

опору,

тому

стійкий

до

пошкоджень

не

чутливий

до

можливих

забруднень.

Температура

сенсора

буде

точно

скомпенсована

за

рахунок

коливань

темпе

ратури

широкому

діапазоні.

Максимальна

температура

сенсора

швидкості

лише

на

23,89

ОС

може

перевищувати

температуру

навколишнього

середовища.

Зонд

використовується,

для

визначення

напряму

та

вимірювання

швидкості

повітря

відкритих

просторах,

трубках

поворотних

отворах.

Вимірювання

статичного

тиску

здійснюють

за

допомогою

спеціального

інструмента.

Пристосування

для

вимірювання

тиску

має

невелику

на

садку,

яку

використовують

для

спрямування

повітря

на

сенсор

швидкості

зонда.

Потік

повітря,

який

генерується

статичним

тиском,

пропорційний

його значенню.

Вимірю

ються,

як

додатні,

так

від'ємні

значення

статичного

тиску.

Слід

відмітити,

що

зчитування

швидкості

усіх

вимірювачів

швидкості

повітря

KURZ

відбувається

за

стандартних

умов

- 25

ос

760мм

тиску

ртутного

стовпа,

тому

здійснюються

прямі

вимірювання

локальних

швид

костей

повітря.

Щоб

одержати

дійсну

швидкість,

потрібно

здійснити

просту

корекцію

на

дійсну

густину

повітря:

357