напрямку. Прилади, засновані на явищі Допплера, призначені в основному
для вимірювання місцевої швидкості, але вони знаходять також
застосування й для виміру витрати Вимірювальні схеми в них більше
прості.
Поряд із трьома зазначеними різновидами ультразвукових
витратомірів є акустичні витратоміри, що одержали назву довгохвильових,
працюючі у звуковому діапазоні частот акустичних коливань.
Ультразвукові витратоміри зазвичай служать для вимірювання
об'ємної витрати, оскільки ефекти, виникають при проходженні акустичних
коливань через потік рідини або газу, пов'язані зі швидкістю останнього.
Шляхом додавання акустичного перетворювача, що реагує на густину
вимірювання речовини, можна здійснити й вимір масової витрати.
Наведена похибка ультразвукових витратомірів лежить у широких межах
від 0,1 до 2,5 %, але в середньому може бути оцінена як 0,5...
1
%. Значно
частіше розглядаються витратоміри, що застосовуються для вимірювання
витрати рідини, а не газу, внаслідок малого акустичного опору останнього
й труднощі в одержання в ньому інтенсивних звукових коливань.
Ультразвукові витратоміри придатні для труб будь-якого діаметру,
починаючи від 10 мм і більше.
Існуючі витратоміри дуже різноманітні як за будовою первинних
перетворювачів, так і застосовуваних вимірювальних схемах. При
вимірюванні витрати чистих рідин звичайно застосовують високі частоти
(0,1... 10 МГц) акустичних коливань. При вимірюванні ж забруднених
речовин частоти коливань доводиться істотно знижувати аж до декількох
десятків кілогерц, щоб уникнути розсіювання й поглинання акустичних
коливань. Необхідно, щоб довжина хвилі була на порядок більше діаметра
твердих часток або повітряних бульбашок. Низькі частоти застосовують
також при вимірювання витрати газів.
Також використовують фазові ультразвукові витратоміри, що
засновані на залежності фазових зміщень ультразвукових коливань, що
виникають на прийомних п'єзоелементах, від різниці часу проходження
цими коливаннями однієї і тієї само відстані у потоку рідини і проти нього.
34