Практика з діалектології

Подождите немного. Документ загружается.

Київський національний університет імені Тараса Шевченка

Інститут філології

Кафедра історії української мови

ЗВІТ

Про проходження діалектологічної практики

В с. Нові Озеряни Брусилівського р-ну Житомирської обл..

Виконали:

Студентки ІІ курсу

( спеціальність:

Українська мова та література;

іноземна мова)

Київ – 2009

Характеристика говірки с. Нові Озеряни Брусилівського р-ну

Житомирської обл..

І. ФОНЕТИЧНІ РИСИ

 Темп мовлення – середній

 Можлива уривчастість мовлення, ковтання слів

НАПР.: мона – можна

зара – зараз

хвате – досить

перш - спершу

 Наголос часто зміщується

НАПР.:

огл'адайус', понаростали, осталас'а, двойур'ідн'і,

к’ілометр...

 Етимологічний *о У новозакритому складі в наголошеній позиції на

місці [о] найчастіше фіксується вимова [і]

НАПР.:

двір, бік, віз

 Етимологічний *е. На місці [е] в новозакритому складі найчастіше

фіксується вимова [і]

НАПР.:

піч, ніс, шчітка

 Рефлекси *е. Як у наголошеній, так і у ненаголошеній позиції

найчастіше виступає [і]

НАПР.:

діти, діўчина, мішок, пісок

 Голосний [и]

У наголошеній і ненаголошеній позиціях реалізується в звукові [и]

переднього ряду високого піднесення

НАПР.:

кинула, киц'а, вирошчувати, високиĭ

 [e] часто наближається до [и] в ненаголошеній позиції

НАПР.:

се

ло, ве

сна, ве

селиĭ

 Вставні голосні та приставні приголосні

НАПР.:

розгард'іраж

У системі консонантизму найпоширеніші явища :

 Непослідовна диференціація твердості/мякості

Шиплячий приголосний [ч] часто замінюється своїм напівпом’якшеним

відповідниками

НАПР.:

ч’угунец', стр'іч’атис'а

Приголосні [ж], [ш] завжди тверді

 В кінці слів, а іноді й у дієслів ІІІ особи однини чи множини дієслів

іноді зустрічаються тверді приголосні замість м’яких

НАПР.:

кіпит, робл'ат, поважат

 Заміна [ф] на [хв].

НАПР.:

хверма, хвартух, кахве

 Зникнення окремих звуків

НАПР.:

мона – можна

 Взаємозаміна [дж] / [ж]

НАПР.:

хожу, сижу

 [г’і], [к'і], [х’і] замість [ги], [ки], [хи]

НАПР.:

ног’і, рук'і, мурах’і

 Деякі приголосні виступають м’якими перед [е]

НАПР.:

обкл'еіти, отд'іл'ен'ійе, п’енс'ійу

ІІ. СЛОВОТВІР.

Можна прослідкувати вживання суфіксів

-овна- Івановна

-очк/ -ечк/ -ичк - пос'олочки, нал'існичков, вербечко

-ец'- ч’угунец'

-ін'к- доц'ін'ка

-к – корівка, пиріжки

ІІІ. МОРФОЛОГІЯ

І. Іменник

1. Рід

Немає відмінностей від літературної мови

2. Число

 Паралельне вживання форм множини і двоїни

НАПР.:

двер'ами – дверми, з кур'ами – з курми

3. Відмінок

 Іменники ІІ відм. мішаної групи в О.в. мають флексії твердої

групи

НАПР.:

заучом

 Р.в. множ. Незалежно від відміни має переважно флексію -ов/ -ів –

НАПР.:

відомостіў, нал'існичков

 Форми З.в. ім.. ІІ відм. множ. часто заступаються формами Н.в.

НАПР.:

держала качки, даруйут' кури

ІІ. ЗАЙМЕННИК

Не відбувається змін у вживанні займенника після прийменника

НАПР.:

у його

ІІІ. ПРИКМЕТНИК

1. Прикметники, а також дієприкметники, займенники та порядкові

числівники ж.р. і с.р. в однині і множ. можуть мати нестягнені форми.

НАПР.:

молодайа, кипйачонайа

IV.ДІЄСЛОВО

1. Паралельне вживання інфінітивних форм на –ти, -т', т

НАПР.:

поважат, поважати, поважат'

2. Після іменника в одн. може вживатися дієслово у 3 ос. мн.

НАПР.: киц'а спл'ат'

3. Можливі такі форми наказового способу, як:

НАПР.: садов’іте

ІV.ЧИСЛІВНИК

Відмінностей від літературної мови не спостерігається.

V.ПРИСЛІВНИК

Найуживаніші форми – топ’іру, перш, тако, дал'ше

IV . Синтаксис

1. Вживання конструкцій знах. відм. типу «даруйут' кури»,

«держати качки»

V . Лексика

Часте вживання русизмів:

язик (у значенні – мова), кан'ешно (у значенні - звичайно), м’ішайе

(заважає)....та багато інших.

На підставі фонетичних та морфологічних рис можна стверджувати, що

говірка с. Нові Озеряни Брусилівського р-ну Житомирської обл.. належить до

волинсько-подільського говору південно-західного наріччя української мови.

З історії села

[за в’іс'імс'ат к’ілометр'ів в’ід кийе

ва/ не

далеко в’ід траси кійів

житомир/ в’ід траси ми в’іс'ім к’ілометр'ів// тут у се

л'і

розташовано в’іс'ім озер і в’ід ц'ого слова озери п’ішли і слово

озе

р'ани/ головне озеро п’ід назвойу оче

рет/ оце шо ос'о тут/ до

навколо ц'ого озера очерет тут і посе

лилис'а перш’і л'уди/ і так і

вулиц'а кругом оц'ого оче

рету/ а то ўже галузі кийівс'койі вулиц'і/

ўже п’ізн'іше// но тут л'уди жили ше в пер’іод камйаного в’іку

йак ми знайемо/ тому шо наход'ац'а рештки жит'т'а тих л'удеĭ/шо

камйан'і сокири в мене багато було наĭдено тут/ дал'ше

зе

рнотертка ну і інш’і реч’і/ це так’і шо вони не порт'ац'ц'а

лежат' в земл'і// тут веш час були л'іси/ ос'/ ве

лик’і л'іси/ в л'ісах

водилис'а бджоли/ дал'ше у озерах багато було риби/ і йе

в’ідомост'і/ шо перш’і ўже л'уди поселилис'а дес' у пйатнац'атому

стол'іт'т'і/ але девйате одинац'ате століт'т'а/ то тут ц'і земл'і

належали до кийівс'койі рус'і// ну перш’і л'уди/ коли

поселилис'а/ то це були кр'іпаки вт'ікач’і/ а п’ізн'іше розрослос'а і

ўже утворилос'а се

ло/ ну ц'і земл'і в’ід кийівс'койі рус'і/ вони

переходили з рук у руки до інших держав/ перш’і с'уди приĭшли

монголо татари/ йак’і зруйнували наш’і м’іста і села/ пот'ім ц'і

земл'і належали до литви/ потім до пол'ш’і/ ну і так проходила

ц'іла істор'ійа// дал'ше/ ну багато в’ідомост'ів про се

ло озер'ани

описано у книз'і похилевича/ там тоже історійа м’іст і с'іл рус'і/

до про наше се

ло/ земл'і тут б’іл'шос'т'і належали пол'с'ким

феодалам і особливо такому пол'с'кому феодалу знаменитому

хоткевичу// ц'ому хоткевичу належала кийевопе

черс'ка лавра/ і

на цих земл'ах вирошчували зе

рно і везли у ц'у лавру/ а пот'ім

один із йіхніх же хоткевич’ів хот'ів передат' ці земл'і пол'акам/

але один із родич’ів його уговорив і в’ін не пере

дав/ так воно

йому і належало/ веш час хоткевичу...//]

Про свята

[йакшо вз'ат кул'турне в’ідношен'н'а/ в нас в’ідмічайуц'ц'а празники

т'іл'ки нам’іче

н'і і прийн'аті у ве

рховн'іĭ рад'і/ де

ржавн'і

празники в’ідм’ічайуц'ц'а// в нас наĭбіл'ше в’ідчувайе

ц'ц'а зм’іна

там/ це у рел'іг’іĭних погл'адах/ украйінц'і свойі св’ата

в’ідзначайут'/ а пол'аки свойі в’ідзначайут'/ с'уди прийіж’айе

пол'с'киĭ св’ашченик із коростишева/ ну і тут вони ўже в’ідбувайут'

л'ітург’ійі чи богослуж’ін'н'а/ йак вони називайуц'ц'а// ну так’і шо

ран'іше в’ідбувалис'а св’ата на івана купаĭла/ ну це біл'ш’іст'

орган'ізовуйе то клуб і б’ібл'іотека/ то так теж хорошо в’ідбувалос'а//

води немайе/ то вже не проходит'...//]

[івана купаĭла/ йак ми прийеднан'і були до коростишева/ і

відмічали в коростишев’і/ а там м’іст йе через р'ічку тетер'ів// і

с'т'іки л'удеĭ наĭшло туди/ шо частина моста/ де п’ішоходи

проходили/ провалилас'а/ і л'уди попадали у р'ічку// до п’ісл'а

того ше його кр'іт'ікували за івана купаĭла// п’ісл'а чого його

наче прикоротили//]

[у нас зараз тоже повчилис' так робит'/ ужо в се

л'і мало/ вже вс'і

робл'ат' по кахве дес'/ йак у нас тут ос' напр'ім’ер нема/ то робл'ат' у

район'і в’іс'ім к’ілометр'ів/ то туди йідут'// ти робл'ат' у кочерев/

тоже в’іс'ім к’ілометр'ів/ а ти шо вони хот'ат' дома робит'/

напр'ім’ер хочут' у се

л'і/ у се

л'і нема йак/ до вони наĭмайут'

кахве/ а то б’іл'ш’іс'т' робл'ат' у кийев’і чи в коростишев’і// а

ран'іше/ ну тройіц'а/ бат'ки вже йійі чи його робили свад'бу не в

суботу н'іколи/ бо субота ран'ше ж була невих’ідна/ а т'іл'ки в

не

д'іл'у// до робл'ат' перш у н'ев’ести свад'бу у не

д'іл'у/ ц'ілиĭ ден'

гул'айут'/ його родич’і там гул'айут' у його/ а там кого вже

молодиĭ вз'ав із собойу жен'іх прив’ів/ до це тут гул'айут' у

н'ев’ести/ а тод'і вже погул'али/ там уже викликали т'іми

подарками свойіх р'ідних/ бат'к’ів сестер кум’ів/ ну н'ев’еста

свойу род'н'у викликала/ а його н'е/ а тепер вже гул'али/ ск’іл'ки

вже гул'али до ноч’і// а тод'і вже в понед'ілок приход'ат' до

молодойі знов/ снідайут' тут у молодойі/ і жен'іх веде вже

н'ев’есту і вс'у родину до себе/ чи в’ін в свойему се

л'і/ чи в

другому се

л'і/ то йідут' машинами чи там йак// до вже у його в

понед'ілок/ так само ц'ілиĭ ден' гул'айут' у молодого...]

[йак похорон/ до л'уди ĭдут' з хл'ібом/ не з голими руками до

мерц'а/ а берут' хл'іб в хустку заматуйут'// а тод'і ўже завезли на

могилки/ попрошчалис'а всі/ схоронили/ ідут' вже на об’ід//

прос'ат' вже л'уди добр'і ідіт' усі на об’ід// всі л'уди йдут' на

об’ід// пооб’ідали всьо/ а на другиĭ ден' тод'і робл'ат' девйатини//

ну на девйатини це вже т'і л'уди/ кого попрос'ат' хаз'айіни// а і

сорок ден' вже тоже т'і л'уди йак’і прошен'і/ а з могилок то вже

йдут' всі п’ідр'ад/ а годовини тоже так’і шо попрос'ат'// ну і

справили годовини ну і всьо/ ну і конец' уже забули за мерц'іў]

[крашу крашанки паску// йаічк’і в мене з цибул'і лушпин'н'а/

намочила за тижден' у каструл'і/ воно намокло/ тод'і скипйатила/

воно вже нат'аглос'а/ і потом уже йак буду в йаічки кидат' знов

закипйатила і туди йіх/ і вони так’і аж чорнуват'і// таке ж і мйасо

і холодне// пекла пекла/ зараз н'е/ тому шо привоз'ат' в магаз'іни

готов’і купила да мен'і багато не треба/ шоб на могилку/ і

канфети// а то бувайе шо ставл'у у хат'і стойіт'//]

Про борщ