Посібник українського хлібороба за 2011 р. Научно-практическое издание

Подождите немного. Документ загружается.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

203

ТАБЛИЦЯ 1 - ПЛОЩА ПОСІВІВ СОРТІВ ГОРОХУ В ГОСПОДАРСТ-

ВАХ КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ (2004-2006 РР.)

Площа, га

Частка сорту в структурі

посівів,%

Сорт

2004 р. 2005 р. 2006 р. середнє

2004 2005 2006

Дамір 1 1193 582 1170 982 8,8 2,9 5,8

Дамір 2 5427 7656 4334 5806 40,2 38,9 21,5

Дамір 3 468 3863 4642 2991 3,5 19,6 23,0

Мадонна 985 909 2557 1483 7,3 4,6 12,7

Менгір 574 1763 1567 1301 4,2 8,9 7,8

Харді 80 210 636 309 0,6 1,1 3,1

Рената 166 691 160 339 1,2 3,5 0,8

Норд 1064 15 - 360 7,9 0,1 -

Менар 99 - - - 0,7 - -

Магелан - 47 1480 509 - 0,2 7,3

Харківський ет. 14 128 135 92,3 0,1 0,6 0,7

Світ 46 104 22 57,3 0,3 0,5 0,1

Васкіл - 21 - - - 0,1 -

Лазер - - 343 - - - 1,7

Зекон - - 189 - - - 0,9

Саскія - - 165 - - - 0,8

Ріалто - - 80 - - - 0,4

Кео - - 70 - - - 0,3

Сантана - - 51 - - - 0,2

Ароніс - - 38 - - - 0,2

Богатир чеський 691 499 191 460 5,1 2,5 0,9

Харківський 302 417 838 509 588 3,1 4,2 2,5

Акціонер 697 256 - 317 5,2 1,3 -

Льговський зел. 82 - - - 0,6 - -

Люлінецький к. 40 80 85 68,3 0,3 0,4 0,4

Уладівський н/к 60 - 81 47,0 0,4 - 0,4

Інтенсивний 92 92 630 303 341 0,7 3,2 1,5

Топаз 2 187 847 126 386 1,4 4,3 0,6

Орловчанин 115 - - - 0,8 - -

Молянецький 290 - - - 2,1 - -

Харків”янин - 242 40 94 - 1,2 0,2

Інші сорта 713 302 1180 648 5,4 1,5 5,8

В середньому за 2004-2006 рр. в умовах Кіровоградської

області сорти із звичайним типом листя забезпечували уро-

жайність 1,63-2,51 т/га, тоді як безлисточкові – 2,25-2,88 т/га

відповідно. Найбільш урожайними при цьому були сорти за-

рубіжної селекції, такі як Харді, Мадонна, Магеллан та вітчиз-

няної – Харківський еталонний (табл. 2).

ТАБЛИЦЯ 2 - УРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ГОРОХУ В ГОСПОДАРСТВАХ

КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ, 2004-2006 РР., Т/ГА

Сорт 2004 р. 2005 р. 2006 р. Середнє

Дамір 1 2,61 1,95 2,19 2,25

Дамір 2 2,79 1,83 2,51 2,37

Дамір 3 3,33 1,81 1,92 2,35

Мадонна 2,96 2,05 2,82 2,61

Менгір 2,28 1,99 2,47 2,25

Харді 2,18 3,40 3,05 2,88

Рената 2,36 2,17 2,41 2,31

Норд 2,74 1,80 - 2,27*

Менар 2,98 - - -

Магелан - 2,47 2,60 2,53*

Харківський еталонний 3,36 2,09 2,90 2,78

Світ 1,74 2,99 2,27 2,33

Васкіл - 1,81 - -

Лазер - - 2,12 -

Зекон - - 2,91 -

Саскія - - 3,04 -

Ріалто - - 2,40 -

Кео - - 3,10 -

Сантана - - 2,18 -

Ароніс - - 2,00 -

Богатир чеський 2,61 1,72 3,02 2,45

Харківський 302 2,87 1,50 2,54 2,30

Акціонер 2,76 1,68 - 2,22*

Льговський зеленозерн. 1,84 - - -

Люлінецький короткостебл. 3,00 1,33 1,80 2,04

Уладівський н/к 1,42 - 2,40 1,91*

Інтенсивний 92 2,64 1,57 1,93 2,05

Топаз 2 1,69 1,46 1,75 1,63

Орловчанин 1,74 - - -

Молянецький 2,81 - - -

Харків”янин - 1,42 3,60 2,51*

Інші сорта 1,80 1,74 1,85 1,80*

Середнє 2,49 1,84 2,40 2,24

*в середньому за два роки.

Нашими дослідженнями в екологічному сортовипробуван-

ні за 2004-2006 рр. у Кіровоградському інституті АПВ УААН

встановлено, що сорти, які відносяться до різновидності кон-

текстум (зчеплена, безлисточкові), підрізновидності екадукум

(неосипаюча жовтонасіннєва) забезпечують вищу врожай-

ність порівняно із сортами листочкового типу (вульгаре) та

семінанум (напівкарликова) (табл. 3).

Сорти із звичайним типом листя формували врожайність

на рівні 2,41 т/га, тоді як урожайність безлисточкових досяга-

ла 2,61-2,87 т/га. При цьому серед сортів іноземної селекції в

середньому за 2004-2006 рр. найбільш продуктивними були

Менгір, Харді, Мадонна та Бадмінтон, а вітчизняної – Харків-

ський еталонний, Царевич, Глянс та Камертон.

В той же час існуючі технології вирощування гороху в гос-

подарствах Кіровоградської області недостатньо враховують

значення сортової агротехніки для вирощування сортів без-

листочкового (вусатого) типу, що в свою чергу не в повній мірі

дозволяє розкрити потенціал їх продуктивності.

ТАБЛИЦЯ 3 - УРОЖАЙНІСТЬ СОРТІВ ГОРОХУ В ЕКОЛОГІЧНОМУ

СОРТОВИПРОБУВАННІ В КІРОВОГРАДСЬКОМУ ІНСТИТУТІ АПВ

НААНУ, Т/ГА*

Сорт 2004 р. 2005 р. 2006 р. Середнє

Ефектний 2,24 1,92 1,83 2,00

Царевич - 2,00 3,10 2,55

Харківський еталон. 2,99 1,77 2,13 2,30

Глянс - 2,51 2,71 2,61

Моноліт - 2,01 1,90 1,95

Камертон 2,99 1,92 2,77 2,56

Модус 2,74 2,12 2,22 2,36

Харвус 1 2,26 1,60 2,03 1,96

Інтенсивний 92 2,74 1,54 2,52 2,27

Харківський 302 3,13 2,29 2,61 2,68

Банан 3,09 1,68 2,25 2,34

Харків’янин 2,74 2,31 1,88 2,31

Харківський янтарний 2,99 1,95 2,45 2,46

Топаз 2 3,14 1,88 2,35 2,46

Надійний 3,74 2,39 2,51 2,88

Труженик 2,84 1,88 2,58 2,43

Орендатор 3,14 1,90 2,17 2,40

Аграрій 3,16 1,69 2,33 2,39

Люлинецький коротк. 2,34 1,82 2,56 2,24

Уладівський н/к 2,84 1,56 2,38 2,26

Світязь 1,42 1,96 3,07 2,15

Вінничанин 3,04 1,31 3,29 2,55

Дамір 1 1,62 1,50 3,25 2,12

Дамір 2 1,32 1,80 3,07 2,06

Дамір 3 1,40 1,71 3,99 2,37

Менгір 2,49 1,50 3,83 2,61

Харді - 1,76 3,83 2,79

Мадонна 2,18 2,39 4,04 2,87

Рената 2,12 1,92 2,69 2,24

Бадмінтон 2,64 2,26 2,85 2,58

*природний фон родючості.

Тому, впровадження в сільськогосподарську практику но-

вих сортів, а також розробка удосконаленої сортової агротех-

ніки гороху – одна з головних умов підвищення ефективності

виробництва і збільшення валових зборів цієї культури та по-

ліпшення якості вирощеного насіння.

3. ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ У ПІДВИ-

ЩЕННІ ВРОЖАЙНОСТІ ГОРОХУ

Сучасні технології вирощування бобових повинні базува-

тися на управлінні процесами забезпечення високої зернової

продуктивності та якості зерна і спрямовуватись на максима-

льне використання біологічного потенціалу продуктивності

культури [76,77].

Продуктивність гороху залежить від багатьох факторів,

але більшість дослідників вважають, що його висока урожай-

ність формується за умов достатнього живлення, яке в свою

чергу, залежить від ґрунтової родючості, мінеральних добрив,

симбіотичної азотфіксації, кліматичних та погодних умов

[78,79].

Горох досить вимогливий до умов родючості ґрунту. Для

формування 1 ц насіння і відповідної кількості соломи він

використовує 4,5-6,0 кг азоту, 1,7-2,0 кг фосфору, 3,8-4,0 кг

калію, 2,5-3,0 кг кальцію, 0,8-1,3кг магнію і ряд мікро-

елементів, перш за все молібден та бор [80].

Кожен елемент мінерального живлення має специфічне

значення. Нестача будь-якого макро- або мікроелемента при-

зводить до порушення обміну речовин і фізіологічних проце-

сів у рослин, погіршення їх росту і розвитку, зниження врожаю

та його якості. При гострій нестачі елементів живлення у рос-

лин з’являються характерні ознаки голодування [81].

Так, фосфор відіграє важливу роль у процесах обміну

енергії в рослинному організмі. Енергія сонячного світла в

процесі фотосинтезу і та, яка виділяється під час окислення

раніше синтезованих органічних сполук в процесі дихання,

акумулюється в рослинах у вигляді АТФ. Накопичена енергія

використовується для всіх життєвих процесів росту і розвитку

рослин, поглинання поживних речовин з ґрунту, синтезу орга-

нічних сполук та їх транспортування. Фосфор стимулює ріст

кореневої системи, особливо кореневих волосків, через які

проникають бульбочкові бактерії. Нестача цього елементу в

ґрунті порушує формування репродуктивних органів, затягу-

ється період достигання зерна, порушується обмін енергії і

речовин в рослинах. Особливо різко дефіцит фосфору про-

являється у всіх рослин під час утворення репродуктивних ор-

ганів. Його нестача затримує розвиток і дозрівання, викликає

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

204

зниження урожаю і погіршення якості продукції. Рослини при

нестачі фосфору різко сповільнюють ріст, листки їх набува-

ють сіро-зеленого, пурпурного або червоно-фіолетового за-

барвлення. Ознаки фосфорного голодування проявляються

вже на початкових етапах розвитку рослин, коли вони мають

слаборозвинену кореневу систему і нездатні засвоювати важ-

корозчинні фосфати ґрунту [81].

Калій бере участь в процесах синтезу і відтоку вуглеводів

в рослинах, обумовлює водоутримуючу здатність клітин і тка-

нин, впливає на стійкість рослин до несприятливих умов зов-

нішнього середовища і ураження рослин хворобами, підви-

щує посухостійкість, покращує обмін і пересування вуглево-

дів, стимулює інші функції живого організму.

Кальцій сприяє підвищенню кількості зеленої маси, коре-

нів, та бобів. Магній входить до складу хлорофілу, позитивно

впливає на життєдіяльність бульбочкових бактерій, бере

участь у багатьох ланках обміну речовин [81].

Важливим елементом живлення бобових культур, в тому

числі і гороху є азот. Він входить до складу білків, ферментів,

нуклеїнових кислот, хлорофілу, вітамінів, алкалоїдів. Рівень

азотного живлення визначає розмір та інтенсивність синтезу

білків і інших азотистих органічних з’єднань в рослині і, відпо-

відно, її ріст. Нестача азоту особливо негативно позначається

на розвитку вегетативної маси. Слабке формування фотосин-

тезуючого листкового і стеблового апарату внаслідок дефіци-

ту азоту, в свою чергу, обмежує утворення органів плодоут-

ворення та призводить до зниження врожаю і зменшення кі-

лькості білку в продукції.

Характерною ознакою азотного голодування є пригнічення

росту вегетативних органів рослин і поява блідо-зеленого або

навіть жовто-зеленого забарвлення листків внаслідок пору-

шення утворення хлорофілу. Азот повторно використовується

(реутилізується) в рослинах, тому ознаки його нестачі прояв-

ляються спочатку у нижніх листків. Пожовтіння розпочинаєть-

ся з жилок і розповсюджується до країв листкових пластинок.

При гострому і тривалому азотному голодуванні блідо-зелене

забарвлення листків рослин перетворюється в жовте, оран-

жеве і червоне, потім вони засихають. При нормальному над-

ходженні азоту листки темно-зелені, формують потужний

асиміляційно-стебловий апарат і повноцінні репродуктивні ор-

гани. Надлишкове, особливо однобічне, споживання азоту

може викликати уповільнення їх розвитку (дозрівання) та погі-

ршити структуру врожаю. Рослини утворюють велику вегета-

тивну масу у збиток господарській частині врожаю [81].

Компенсувати нестачу в ґрунті елементів живлення, і азо-

ту зокрема, можна перш за все завдяки використанню повно-

го мінерального добрива. При вирощуванні гороху мінеральні

добрива слід вносити в обґрунтованих дозах з урахуванням

вмісту поживних речовин у ґрунті. На суглинкових чорноземах

під осінню оранку рекомендовано 30 кг/га д.р. фосфору та ка-

лію. На сірих опідзолених та дерново-підзолистих ґрунтах до-

зи внесення збільшують до 45 кг д.р. на 1 га. Під передпосівну

культивацію на бідних ґрунтах досить ефективним є внесення

азотних добрив у межах 20-30 кг/га д.р., що забезпечує під-

вищення врожайності на 0,15-0,20 т/га [82].

Бурикіна С.І. та ін. вказують, що мінеральні добрива, які

вносили під час сівби, в дозі N

10-30

20-30-60

20-45-60

забезпечува-

ло приріст врожаю від 0,28 до 0,79 т/га. При вирощуванні го-

роху в зерно-паро-просапній сівозміні на чорноземах півден-

них 1 кг діючої речовини азоту в середньому забезпечує 3,64

кг, фосфору – 7,04 кг, калію – 4,50 кг зерна. Одиниця повного

мінерального добрива при співвідношенні N:P:K = 1:2:2 за-

безпечує 4,19 кг зерна. Залежно від умов зволоження протя-

гом вегетаційного, чи критичного для розвитку культури, пері-

оду, ефективність мінеральних добрив може змінюватись в

декілька разів [83-85].

За даними Оверченко Б. під культивацію доцільно лока-

льно вносити мінеральні добрива в дозі N

, що забез-

печує приріст врожаю гороху сортів різних морфотипів в умо-

вах Лісостепу від 0,23 до 0,37 т/га [86,87].

При вирощуванні гороху на родючих ґрунтах, які містять

більше 15 мг на 100 г ґрунту доступних форм фосфору та ка-

лію, він здатний забезпечувати досить вагомі врожаї без вне-

сення добрив. На бідних ґрунтах, при низькому (менше 10 мг

на 100 г ґрунту) вмістові фосфору та калію, необхідно вноси-

ти ці елементи для задоволення повної потреби на плановий

врожай, а азотні – з урахуванням рівня симбіотичної азотфік-

сації. За рахунок біологічних особливостей, горох здатний

компенсувати приблизно 70% загальної потреби в азоті [80].

Ефективність використання мінеральних добрив при ви-

рощуванні гороху сорту безлисточкового (вусатого) типу в

умовах північного Степу України змінювалася залежно від по-

годних умов, які складаються в період вегетації культури. В

середньому за 2006-2008 рр. приріст від використання добрив

становив від 0,16 до 0,39 т/га, при урожайності на фоні без

добрив 1,83 т/га (табл. 4).

ТАБЛИЦЯ 4 - ВПЛИВ МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ НА УРОЖАЙНІСТЬ

ГОРОХУ СОРТУ ХАРКІВСЬКИЙ ЕТАЛОННИЙ, Т/ГА

Роки Приріст до контролю Доза мінера-

льних добрив

2006 2007 2008

Середнє

т/га %

Без добрив 1,83

2,28 0,90 2,80 1,99 +0,16 8,7

2,51 0,98 2,98 2,16 +0,33 18,0

2,63 0,95 3,07 2,22 +0,39 21,3

Середнє 2,35 0,91 2,88 - - -

При цьому ефективність використання одиниці діючої ре-

човини мінеральних добрив різко знижується з підвищенням

дози внесення їх з N

до N

60.

Тому в умовах енер-

гозбереження і недостатнім забезпеченням ресурсів при ви-

рощуванні гороху безлисточкового (вусатого) типу в умовах

недостатнього зволоження північного Степу на чорноземах

звичайних важкосуглинкових вносити мінеральні добрива в

дозі N

недоцільно.

4. РОЛЬ БІОЛОГІЧНИХ ПРЕПАРАТІВ У ТЕХ-

НОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ БОБОВИХ КУЛЬТУР

Бобові культури у симбіозі з бульбочковими бактеріями

Rhizobum здатні фіксувати велику кількість азоту: конюшина –

180-670 кг/га, люцерна – 200-460, боби – 100-550, соя – 90-

240, горох – 70-160, люпин – 150-450 кг/га. Крім того, вільно-

живучі у ґрунті азотфіксатори зв’язують 15-20 кг/га молекуля-

рного азоту на рік. Для підвищення симбіотичної та асоціати-

вної азотфіксації в екосистемах ефективним є інокуляція на-

сіння перед сівбою активними штамами азотфіксаторів, і цим

самим можна значно компенсувати дефіцит азоту й підвищи-

ти продуктивність культурних рослин. Також встановлено, що

Rhizobum у процесі життєдіяльності виділяють в навколишнє

середовище фізіологічно активні органічні й мінеральні спо-

луки, поліпшують кореневе живлення рослин не лише азотом,

а й фосфором, у тому числі із важкодоступних для рослин мі-

неральних і органічних сполук [88].

Обробка насіння бобових культур біопрепаратами позити-

вно позначається на загальному стані рослин: вони мають

кращі біометричні показники, підвищується їх стійкість до фі-

топатогенів, посилюється процес азотфіксації та фотосинте-

зу, що в цілому сприяє формуванню більшого врожаю [89].

Інокуляція – це природний симбіоз бактерій природного

походження й рослин бобових культур. Внаслідок збагачення

бульбочковими бактеріями бобові можуть залишати в ґрунті

від 60 до 340 кг невикористаного азоту на кожному гектарі.

Бульбочкові бактерії найкраще працюють за оптимальних

умов: пухкий ґрунт, вологість ґрунту 40-80% від повної воло-

гоємкості, температура ґрунту – від 10 до 28

С. Азотфіксація

припиняється при температурі 10

С, при підвищенні темпера-

тури понад 28

С спостерігається пригнічення бульбочок, а

надалі їхня загибель [90].

При вирощуванні гороху необхідно перш за все створити

всі умови для ефективного засвоєння азоту з повітря. На по-

чаткових фазах (І-ІІ етапи органогенезу) горох потребує не-

значної кількості азоту, а пізніше потреба рослин в ньому за-

безпечується за рахунок фіксації його бульбочковими бакте-

ріями. Фіксація азоту в природі відбувається внаслідок склад-

ного процесу взаємодії між бактеріями і рослиною. Рослина

за допомогою фотосинтезу акумулює сонячну енергію, і у ви-

гляді хімічно зв’язаної енергії вуглеводів, постачає нею бакте-

рії, які, в свою чергу, забезпечують 50-90% потреби рослини в

азоті [91]. Властивість зв`язувати молекулярний азот у легко-

засвоювані форми притаманна деяким ґрунтовим мікроорга-

нізмам, насамперед бульбочковим бактеріям, що селяться на

коренях бобових рослин та ініціюють утворення кореневих

бульбочок. Після цього між рослиною і бактеріями виникає

симбіоз: бактерії зв`язують молекулярний азот і передають

його рослині, яка в свою чергу, забезпечує решту іншими по-

живними речовинами [92].

При впровадженні біологічних препаратів у існуючі техно-

логії вирощування спостерігається підвищення азотфіксуючо-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

205

го і фосформобілізуючого потенціалу ґрунтової біоти, змен-

шення залежності рослин від погодних факторів, зниження рі-

вня ураженості рослин хворобами та регулювання чисельнос-

ті шкідників, біологічна стимуляція росту рослин та ін. Важли-

ве значення має передпосівна обробка насіння різними біо-

препаратами. У агротехнічних заходах, спрямованих на мак-

симальну реалізацію природного потенціалу агроекосистем,

основну роль відіграють біологічні засоби, які підвищують ро-

дючість й сприяють збереженню навколишнього середовища

[93].

За даними Каменєва І.О. та ін. мікробні препарати азотфі-

ксації та фосформобілізації виявляють комплексну дію на ро-

слини. Застосування ризобофіту підвищувало врожайність

бобових культур на 10-30%. Препарати асоціативних азотфік-

суючих бактерій – діазофіт і ризоентерин – підсилювали фік-

сацію у ризосфері озимої і ярої пшениці, ячменю, проса, куку-

рудзи та сорго до рівня еквівалентного дії 20-60 кг/га мінера-

льного азоту. Біопрепарати – азотобактерин, флавобактерин,

агрофіл при взаємодії з насінням та кореневою системою зе-

рнових і бобових культур викликають стимуляцію росту та ан-

тагоністичну дію проти фітопатогенів, що підвищує зернову

продуктивність рослин на 8-20%. Вони повинні стати основою

екологічно чистих агротехнологій вирощування зернових і зе-

рнобобових культур [49].

Інокуляція насіння зернових перед сівбою, за даними Ще-

рбатого О.А., активізує процес мобілізації фосфору з ґрунту,

при цьому збільшується чисельність бактерій, відповідальних

за цей процес, особливо за одночасного застосування ризое-

нтерину, поліміксобактерину, хетоміку та фізіологічно актив-

них речовин. Використання мікробіологічних препаратів (ри-

зоентерин, поліміксобактерин, хетомік) є альтернативою мі-

неральним та органічним добривам і є перспективною з еко-

логічної та економічної точок зору [95].

Ефективність до посівного застосування біологічно актив-

них речовин має також сортоспецифічність і значною мірою

контролюється наявністю доступної вологи в ґрунті впродовж

вегетації. За умов посухи найкраще проявляють себе препа-

рати антистресової дії, а за сприятливих гідротермічних умов

– їх поєднання з мембранотропними речовинами [96].

Як вважають Ф.Ф.Адамень, О.Л.Щигорцова важливим ре-

зервом підвищення урожайності гороху є підбір мікросимбіон-

тів для інокуляції насіння. Як показали дослідження 2002-2004

рр. в умовах Кримського інституту АПВ НААНУ, найбільш

ефективними штамами для сорту Ефектний були 261-Б; Г-8,

які забезпечували урожайність 2,76 і 2,67 т/га (контроль

20,6 ц/га). Для сорту Харвус 1 кращими штамами виявилися

Г-8; Г-65; 261-Б, які забезпечували урожайність зерна 2,86;

2,78 і 2,77 т/га відповідно (контроль 2,06 т/га). Для сорту Мо-

дус найбільш ефективними були штами нітрагіну Г-8; 261-Б;

П-2, що забезпечували урожайність 3,10; 2,97 і 2,96 т/га (кон-

троль 2,26 т/га). Кращими штамами для сорту Камертон були

Г-8 і 261-Б, які визначали урожайність зерна на рівні 3,33 і

3,30 т/га відповідно (контроль 2,47 т/га) [97].

В той же час урожайність зернобобових культур, в тому

числі і гороху, підвищується при поєднанні інокуляції насіння

та внесенні мінеральних азотних добрив. В умовах Північного

Лісостепу за даними Камінського В.Ф. рівень урожайності сор-

тів гороху визначався їх особливостями та ефективністю дії

системи захисту, штаму бактерій та добрив і змінювався за-

лежно від умов року [98]. Найвищий урожай зерна сорту Ор-

ловчанин (3,96 т/га) забезпечувало внесення мінеральних

добрив у дозах N

, інокулювання насіння поліштамом

азотфіксуючих і фосформобілізуючих бактерій та застосуван-

ня інтегрованої системи захисту посівів; сортів Комет (3,71

т/га) і Дамир 2 (3,57 т/га) за аналогічних фонів інокулювання,

захисту та внесення N

, яке забезпечувало збільшення

їхньої врожайності на 1,32; 1,26 та 1,26 т/га порівняно з тех-

нологією без застосування засобів інтенсифікації [91]. За цих

же умов, вищі показники врожайності сортів безлисточкового

(вусатого) типу отримано при їх вирощуванні за технологією,

яка передбачала елементи інтенсифікації, а саме, внесення

мінеральних добрив в дозі N

використання поліштаму

фосформобілізуючих бактерій [99].

В результаті досліджень О.М.Мартинюка на чорноземі

слабогумусному в умовах Рівненської ДСГДС було встанов-

лено, що високої продуктивності зернобобових культур можна

досягти за рахунок оптимізації умов мінерального живлення

та симбіотичної азотфіксації. В середньому за 2002-2004 рр.

найвищу врожайність зерна гороху сортів Богатир чеський

(2,40 т/га), Грант (2,69 т/га) і Інтенсивний 92 (2,76 т/га) було

отримано у варіантах, де вносили добрива в дозі N

та

застосовували інокуляцію насіння штамами бульбочкових ба-

ктерій, що відповідно на 0,44; 0,62 і 0,53 т/га більше, ніж на

контролі. Застосування лише фосфорно-калійних добрив за

оброблення насіння нітрагіном забезпечило менший рівень

урожайності зерна гороху – 2,21-2,52 т/га [100].

Застосування азотфіксуючих бактерій (штам № 200) та

обробка насіння мікродобривами без внесення мінеральних

добрив під передпосівну культивацію та за їх внесення (P

+ штам № 200; N

+ штам № 200), у сортів гороху різ-

них екологічних груп, сприяло збільшенню накопичення маси

сухої речовини, площі листкової поверхні і, як наслідок, під-

вищення врожайності зерна на 10-25% при його рівні на конт-

ролі 2,43-3,33 т/га [101].

Найбільш виражені результати впливу мікробіологічних

препаратів в дослідженнях інших науковців були одержані у

варіантах без застосування мінеральних добрив. Комбіноване

застосування азотфіксуючих і фосформобілізуючих мікробіо-

логічних препаратів у поєднанні з позакореневим підживлен-

ням мікроелементами за ефективністю наближалися до вне-

сення N

30.

Вплив біопрепаратів перевищує ефект від за-

стосування мінеральних добрив. А застосування ризобофіту

та позакореневе підживлення мікроелементами сприяло

більш інтенсивній фіксації атмосферного азоту [102].

Біопрепарати забезпечували не лише зростання продук-

тивності сільськогосподарських культур, але й сприяли по-

кращенню якості продукції землеробства. Так, у бобових

культур на 4-5% підвищувався вміст білка. Відзначена також

висока економічна і біоенергетична ефективність застосуван-

ня біопрепаратів порівняно з мінеральними азотними добри-

вами [103].

В результаті проведення досліджень в умовах північного

Степу по вивченню ефективності використання бактеріально-

го препарату ризобофіт на урожайність гороху сорту Харків-

ський еталонний було встановлено, що в умовах 2006 року

більш ефективною на природному фоні (без добрив) була но-

рма даного препарату 150 г на гектарну норму висіву. Приба-

вка відповідно становила 0,48 т/га або 32,9% при урожайності

у варіанті без обробки насіння (контроль) 1,46 т/га. Подальше

збільшення норми препарату до 200-250 г на 1 га н.в. призво-

дило до зниження приросту врожаю (табл. 5).

ТАБЛИЦЯ 5 - УРОЖАЙНІСТЬ СОРТУ ГОРОХУ ХАРКІВСЬКИЙ ЕТА-

ЛОННИЙ ЗАЛЕЖНО ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ТА БІОПРЕПА-

РАТУ РИЗОБОФІТ, Т/ГА (2006 Р.)

Доза добрив (фактор А) +/- до контролю Варіанти

(фактор В)

Без добрив

Середнє

т/га %

Без обробки

(контроль)

1,46 1,51 1,55 1,86 1,59 -

Ризобофіт,

150 г/га н.в.

1,94 2,14 1,79 2,11 1,99 +0,40

25,1

Ризобофіт,

200 г/га н.в.

1,63 1,64 1,90 1,65 1,70 +0,11

+6,9

Ризобофіт,

250 г/га н.в.

1,87 1,85 1,62 1,61 1,74 +0,15

+9,4

Середнє 1,72 1,78 1,71 1,81 1,76

НІР

АВ

0,08

0,15

Використання стартової дози мінеральних добрив

у поєднанні із інокуляцією насіння ризобофітом 150 г

на 1 га н.в. забезпечувало підвищення врожаю на 0,63 т/га

(НІР

=0,15) або 41,7% порівняно з варіантом, де лише вно-

сили добрива та на 0,68 т/га або 46,6% порівняно з контро-

лем. Із підвищенням дози мінеральних добрив до N

ефективність азотфіксуючого препарату зростала за умови

застосування його в нормі 200 г на 1 га н.в. і приріст врожаю

становив 0,35 т/га або 22,6%. Подальше підвищення дози мі-

неральних добрив до N

особливо при обробці насіння

гороху ризобофітом з нормою 200 та 250 г призводить до сут-

тєвого зниження врожаю у порівнянні з контролем (1,86 т/га)

на 0,21-0,25 т/га (НІР

=0,15) або 11,3-13,4%.

В умовах даного року ефективність використання бактері-

ального препарату ризобофіт при вирощуванні сорту Царевич

була нижчою у порівнянні з Харківським еталонним. При цьо-

му середня урожайність даного сорту становила 2,57 т/га, то-

ді як Харківського еталонного – 1,76 т/га.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

206

Приріст врожаю сорту Царевич від інокуляції насіння ри-

зобофітом на природному фоні, становив 0,09-0,38 т/га або

3,6-15,4% (табл. 6).

ТАБЛИЦЯ 6 - УРОЖАЙНІСТЬ СОРТУ ГОРОХУ ЦАРЕВИЧ ЗАЛЕЖНО

ВІД ЗАСТОСУВАННЯ ДОБРИВ ТА БІОПРЕПАРАТУ РИЗОБОФІТ,

Т/ГА (2006 Р.)

Доза добрив (фактор А) +/- до контролю Варіанти

(фактор В)

Без добрив N

Середнє

т/га %

Без обробки

(контроль)

2,46 2,66 2,48 2,54 2,53 - -

Ризобофіт,

150 г/га н.в.

2,84 2,80 2,62 2,50 2,69 +0,16 +5,9

Ризобофіт,

200 г/га н.в.

2,55 2,39 2,48 2,76 2,54 +0,10 0,4

Ризобофіт,

250 г/га н.в.

2,57 2,48 2,44 2,64 2,53 0 0

Середнє 2,60 2,58 2,50 2,61 2,57

НІР

АВ

0,12

0,25

Урожайність у контролі при цьому становила 2,46 т/га. Бі-

льша урожайність гороху даного сорту 2,84 т/га даного сорту

відмічена у варіанті, де проводили інокуляцією ризобофітом в

нормі 150 г/га н.в. Внесення мінеральних добрив в дозі

і обробка насіння ризобофітом в нормі 200 та 250 г

на га н.в. призводило до зниження урожайності у порівнянні,

як з контрольним варіантом даного фону (2,66 т/га) на 0,18-

0,27 т/га (НІР

=0,25), так і з варіантом, де використовували

ризобофіт в нормі 150 г/га н.в. – на 0,32-0,41 т/га. Подібна те-

нденція відмічена і при внесенні мінеральних добрив в дозі

При підвищенні рівня живлення до N

оброб-

ка насіння ризобофітом

в нормі 250 г на га н.в. відмічено зро-

стання врожаю на 0,22 т/га або 8,7% у порівнянні з контроль-

ним варіантом (2,54 т/га).

Отже, вищий суттєвий приріст врожаю 0,40 та 0,16 т/га

для сортів гороху Харківський еталонний та Царевич забез-

печувала норма бактеріального препарату 150 г на 1 га норму

висіву насіння. При вирощуванні сорту гороху Харківський

еталонний більший приріст врожаю 0,68 т/га забезпечувало

внесення мінеральних добрив в дозі N

та обробка на-

сіння біопрепаратом ризобофіт в дозі 150 г на га норму висіву

насіння, а сорту Царевич відповідно 0,38 т/га, обробка насіння

біологічним препаратом в цій же нормі без застосування мі-

неральних добрив. Урожайність в контрольному варіанті ста-

новила 1,46 та 2,46 т/га по сортах відповідно.

ТАБЛИЦЯ 7 - ВПЛИВ БІОПРЕПАРАТІВ ТА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

НА УРОЖАЙНІСТЬ ГОРОХУ СОРТУ ХАРКІВСЬКИЙ ЕТАЛОННИЙ,

Т/ГА

Прибавка Варіанти обробки

насіння (фактор А)

Доза добрив

(фактор В)

2007

р.

2008

р.

2009

р.

Серед-

нє

т/га %

Без добрив(к) 0,80 2,69 1,98 1,82 - -

0,90 2,80 2,08 1,93 +0,11 6,0

0,98 2,98 2,17 2,04 +0,22 12,1

1. Без інокулю

вання

(насіння оброблене

водою)

0,95 3,07 2,08 2,03 +0,21 11,5

Без добрив(к) 0,84 3,05 2,07 1,98 +0,16 8,8

1,00 3,45 2,10 2,18 +0,36 19,8

1,04 3,94 2,15 2,38 +0,56 30,8

2. Ризогумін

1,05 3,11 2,05 2,07 +0,25 13,7

Без добрив(к) 1,02 3,23 2,35 2,20 +0,38 20,9

1,04 3,46 2,22 2,24 +0,42 23,1

1,25 4,01 2,21 2,49 +0,67 36,8

3.Поліміксобактери

1,06 2,95 2,32 2,11 +0,29 15,9

Без добрив(к) 0,94 2,75 2,18 1,95 +0,13 7,1

0,97 3,40 2,25 2,20 +0,38 20,9

0,98 3,42 2,22 2,21 +0,39 21,4

4.Ризогумін+ Полі-

міксобактерин

0,94 3,39 2,26 2,20 +0,38 20,9

НІР

(А) 0,03 0,21 0,06

НІР

(В) 0,03 0,21 0,06

НІР

(АВ) 0,06 0,43 0,13

Сорти з високою врожайністю відіграють значну роль у

підвищенні продуктивності сільськогосподарського виробниц-

тва. Не зважаючи на значні можливості нових сортів, потенці-

ал їх врожайності, а особливо рівень його реалізації, значно

обмежується не повним використанням природних і агротех-

нічних факторів, що призводить до зменшення їх адаптивнос-

ті при погіршенні погодних умов року, розповсюдженні шкід-

ників, хвороб та ін. Правильний підбір сортів, а також дотри-

мання рекомендованих елементів технології вирощування

дозволяє максимально реалізувати потенціал нових і перспе-

ктивних сортів. При цьому резервом підвищення продуктив-

ності гороху безлисточкового (вусатого) сорту є використання

бактеріальних препаратів на основі азотфіксуючих і фосфор-

мобілізуючих мікроорганізмів. Так, якщо при вирощуванні го-

роху сорту Харківський еталонний у контрольному варіанті

урожайність в середньому за 2007-2009 рр. становила 1,82

т/га, то обробка насіння перед сівбою азотфіксуючим препа-

ратом ризогумін забезпечила приріст врожаю 0,16 т/га, а фо-

сформобілізуючим препаратом поліміксобактерин 0,38 т/га

(табл. 7).

Використання ж мінеральних добрив в дозі від N

до N

забезпечувало прибавку врожаю на рівні 0,11-

0,22 т/га. Вищий рівень врожаю 2,38 та 2,49 т/га при вирощу-

ванні даного сорту забезпечувало сумісне використання бак-

теріальних препаратів ризогумін або поліміксобактерин, з

припосівним внесенням мінеральних добрив в дозі N

40.

Прибавка до контролю становила 0,56 та 0,67 т/га або 30,8 та

36,8% відповідно. Вплив мінеральних добрив та бактеріаль-

них препаратів на урожайність гороху сорту Харківський ета-

лонний змінювалась залежно від погодних умов в період ве-

гетації.

В умовах нестійкого зволоження 2007 р. вищу ефектив-

ність використання фосформобілізуючого препарату отрима-

но на фоні N

– приріст до контролю (без добрив) ста-

новив 0,23 т/га (НІР

=0,6 т/га) або 22,5% (урожайність на кон-

тролі – 1,02 т/га). Приріст врожаю від використання ризогумі-

ну становив 0,16-0,21 т/га або 19-25,0%, при урожайності у

варіанті без добрив 0,84 т/га. Внесення мінеральних добрив

забезпечувало приріст врожаю 0,10-0,18 т/га або 12,5-22,5%,

при урожайності на контролі 0,80 т/га відповідно. Частка

впливу бактеріальних препаратів на урожайність гороху сорту

Харківський еталонний в умовах даного року становила 40%,

мінеральних добрив – 32%, взаємодія факторів складала

16%.

Використання бактеріального препарату ризогумін на ос-

нові азотфіксуючих бактерій в умовах достатнього зволожен-

ня 2008 року забезпечувало достовірну прибавку врожаю го-

роху сорту Харківський еталонний 0,36 т/га, а фосформобілі-

зуючого препарату поліміксобактерин – 0,54 т/га (НІР

= 0,21

т/га). Сумісне використання даних препаратів в умовах чор-

ноземів звичайних північного Степу України мало менший

ефект у порівнянні з їх використанням окремо. Використання

мінеральних добрив в різних дозах забезпечувало приріст

врожаю 0,11-0,38 т/га (НІР

= 0,21 т/га). Вищі показники уро-

жайності по сорту Харківський еталонний в умовах даного ро-

ку забезпечило внесення мінеральних добрив у дозі N

та обробці насіння перед сівбою азотфіксуючим препаратом

ризогумін та фосформобілізуючим поліміксобактерин і вона

становила 3,94 та 4,01 т/га. Приріст до контролю, де урожай-

ність становила 2,69 т/га склав 1,25 та 1,32 т/га при

НІР

=0,43 т/га або 46,5 та 49,1% відповідно. При сумісному

використанні азотфіксуючого і фосформобілізуючого приріст

врожаю по відношенню до контролю (насіння оброблене во-

дою), залежно від фону мінерального живлення, становив

0,06-0,73 т/га або 2,2-27,1%. При цьому, від обробки бактері-

альними препаратами урожайність даного сорту залежала на

21%, частка впливу мінеральних добрив становила 28%, а

взаємодія даних факторів забезпечувала 18% врожаю.

В умовах несприятливого зволоження 2009 року та

недостатній вологозабезпеченості в основні періоди

органогенезу гороху сорт Харківський еталонний у

контрольному варіантів сформував врожайність на рівні 1,98

т/га. Застосування азотфіксуючого препарату ризогумін при

вирощуванні даного сорту сприяло зростанню врожаю

порівняно до контролю на 0,09 т/га, а фосформобілізуючого

поліміксобактерин – на 0,37 т/га (НІР

= 0,06 т/га) або 4,5 та

18,7% відповідно. Внесення комплексних мінеральних добрив

в посушливих умовах 2009 року при вирощуванні гороху

сорту Харківський еталонний забезпечувало приріст врожаю

на рівні 0,10-0,19 т/га (НІР

= 0,06 т/га). Більший вплив на

урожайність гороху сорту Харківський еталонний в 2009 році

мала обробка насіння бактеріальними препаратами – 45%, а

взаємодія факторів становила 14%.

Вища врожайність гороху сорту Царевич в середньому за

2007-2009 рр. була відмічена у варіанті внесення мінеральних

добрив в дозі N

та обробці насіння перед сівбою азо-

тфіксуючим препаратом ризогумін і становила 3,27 т/га. При-

ріст до контролю без внесення добрив та без інокулювання

насіння становив 0,84 т/га або 34,5% (табл. 8).

При використанні фосформобілізуючого препарату полімі-

ксобактерин за даної дози мінеральних добрив урожайність

становила 3,23 т/га, а приріст склав 0,80 т/га або 32,9%.

Окреме використання мінеральних добрив при вирощуванні

гороху сорту Царевич забезпечувало урожайність 2,65-2,77

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

207

т/га і приріст відповідно 0,22-0,34 т/га. При використанні азо-

тфіксуючого препарату ризогумін для обробки насіння була

отримана урожайність на рівні 2,69 т/га або прибавка до конт-

ролю становила 0,26 т/га, а фосформобілізуючого поліміксо-

бактерин – 2,81 т/га і приріст відповідно склав 0,38 т/га. Сумі-

сне використання даних бактеріальних препаратів забезпечу-

вало прибавку врожаю 0,43 т/га або 17,7%. При цьому, ефек-

тивність використання, як мінеральних добрив, так і бактеріа-

льних препаратів залежала від погодних умов, які склалися в

період вегетації гороху.

ТАБЛИЦЯ 8 - ВПЛИВ БІОПРЕПАРАТІВ ТА МІНЕРАЛЬНИХ ДОБРИВ

НА УРОЖАЙНІСТЬ ГОРОХУ СОРТУ ЦАРЕВИЧ, Т/ГА

Прибавка Варіанти обробки

насіння (фактор А)

Доза добрив

(фактор В)

2007

р.

2008

р.

2009

р.

Серед-

нє

т/га %

Без добрив(к) 1,23 3,25 2,82 2,43 - -

1,43 3,72 3,12 2,75 +0,32 13,2

1,48 3,78 3,06 2,77 +0,34 14,0

1. Без інокулю-

вання (насіння

оброблене водою)

1,46 3,37 3,13 2,65 +0,22 9,0

Без добрив(к) 1,38 3,62 3,08 2,69 +0,26 10,7

1,54 4,43 3,10 3,02 +0,59 25,5

1,93 4,71 3,19 3,27 +0,84 34,6

2. Ризогумін

1,54 4,03 3,13 2,90 +0,47 19,3

Без добрив(к) 1,43 4,09 2,93 2,81 +0,38 15,6

1,70 4,32 3,27 3,09 +0,66 27,2

1,92 4,62 3,15 3,23 +0,80 32,9

3.Поліміксобактер

ин

1,55 4,18 3,17 2,96 +0,53 21,8

Без добрив(к) 1,57 3,89 3,13 2,86 +0,43 17,7

1,63 4,05 3,15 2,94 +0,51 21,0

1,58 4,16 3,10 2,94 +0,51 21,0

4.Ризогумін+ По-

ліміксобактерин

1,62 3,80 3,20 2,87 +0,44 18,1

НІР

(А) 0,04 0,24 0,11

НІР

(В) 0,04 0,24 0,11

НІР

(АВ) 0,07 0,48 0,23

В умовах 2007 року використання мінеральних добрив та

обробка насіння азотфіксуючим препаратом ризогумін та фо-

сформобілізуючим поліміксобактерин на лінійний ріст рослин

суттєвого впливу не мало. Несприятливі погодні умови в кін-

цевому рахунку негативно позначилися і на урожайності рос-

лин гороху досліджуваного сорту. Застосування бактеріаль-

них препаратів сприяло зростанню урожайності в середньому

на 0,27-0,53 т/га. В той же час ефективність їх впливу зале-

жала від фону мінерального живлення. Так, якщо викорис-

тання азотфіксуючого препарату ризогумін у варіанті без доб-

рив (контроль) забезпечувало урожайність 1,38 т/га, то на

фоні внесення N

– 1,93 т/га або приріст склав 0,70 т/га

(НІР

=0,07 т/га). Збільшення дози мінерального добрива з

до N

призводило до зниження ефективності

поєднання даних факторів. Подібна тенденція відмічена і при

використанні фосфатмобілізуючого препарату поліміксобак-

терин. При цьому, найбільшу врожайність гороху Царевич за-

безпечувало вирощування його на фоні внесення мінераль-

них добрив в дозі N

і обробка насіння ризогуміном або

поліміксобактерином – приріст до контрою (без інокуляції та

добрив) становив 0,70 та 0,69 т/га.

Результати дисперсійного аналізу свідчать, що частка

впливу застосування бактеріальних препаратів на урожай-

ність гороху Царевич у 2007 році становила 28%, фактор до-

брив складав 41%, а взаємодія факторів 25,0%. Вища уро-

жайність гороху сорту Царевич у сприятливий за зволожен-

ням 2008 рік була відмічена у варіанті внесення мінеральних

добрив в дозі N

та обробці насіння перед сівбою азо-

тфіксуючим препаратом ризогумін і становила 4,71 т/га або

приріст до контролю (без внесення добрив і без обробки на-

сіння бактеріальним препаратом) склав 1,46 т/га

(НІР

=0,48 т/га). Дещо меншою була урожайність у варіанті

внесення даної дози мінеральних добрив та обробці насіння

перед сівбою фосфор мобілізуючим препаратом поліміксоба-

ктерин і вона становила 4,62 т/га або приріст до контролю

склав 1,37 т/га. Поєднання азотфіксуючого та фосфор мобілі-

зуючого препаратів забезпечило приріст врожаю 0,55-0,91

т/га. Урожайність гороху сорту Царевич в умовах даного року

на 35% залежала від фону мінерального живлення та на 23%

від обробки насіння бактеріальними препаратами. Вплив вза-

ємодії даних факторів забезпечував урожайність даного сорту

лише на 6%.

В умовах 2009 року сорт гороху Царевич у контрольному

варіанті забезпечив урожайність 2,82 т/га. Обробка насіння

бактеріальним препаратом ризогумін сприяла зростанню

врожаю на 0,26 т/га (НІР

= 0,11 т/га). Внесення мінеральних

добрив сприяло підвищенню врожаю на 0,24-0,31 т/га (НІР

0,11 т/га), при його рівні на контролі 2,82 т/га. Вищий рівень

врожаю даного сорту отримали у варіанті застосування міне-

ральних добрив в дозі N

у поєднанні з обробкою на-

сіння поліміксобактерином і вона становила 3,27 т/га. Приріст

до контролю складав 0,45 т/га (НІР

= 0,23 т/га). На урожай-

ність гороху Царевич в умовах даного року більший вплив,

серед досліджуваних факторів, мало застосування мінераль-

них добрив 16% та їх поєднання з обробкою насіння перед сі-

вбою бактеріальними препаратами – 12%. Частка впливу бак-

теріальних препаратів становила 7%.

Таким чином, в середньому за роки досліджень для отри-

мання врожайності на рівні 3,23-3,27 т/га при вирощуванні

безлисточкового (вусатого) сорту гороху Царевич доцільно

вносити мінеральні добрива в дозі N

та обробляти на-

сіння перед сівбою азотфіксуючим препаратом ризогумін або

поліміксобактерин. Приріст до контролю без внесення добрив

та без інокулювання насіння становив 0,80-0,84 т/га або 32,9-

34,6%. Сорт Харківський еталонний за даної дози внесення

мінеральних добрив та обробки насіння ризогуміном або по-

ліміксобактерином забезпечував урожайність 2,38-2,49 т/га

приріст до контролю становив 0,56-0,67 т/га або 30,7-36,8%.

Урожайність гороху сортів Царевич та Харківський еталонний

на природному фоні (контроль) становила 2,43 та 1,82 т/га

відповідно.

5.ЗНАЧЕННЯ РЕГУЛЯТОРІВ ТА МІКРОДОБРИВ

В ТЕХНОЛОГІЇ ВИРОЩУВАННЯ ГОРОХУ

Одним з головних напрямків розвитку аграрного сектору в

Україні нині є інтенсифікація виробництва, застосування про-

гресивних технологій, які дають змогу підвищувати врожай-

ність і стійкість сільськогосподарських культур до несприят-

ливих чинників довкілля. Поряд із впровадженням у виробни-

цтво сучасних сортів одним із резервів підвищення урожайно-

сті і якості продукції рослинництва є використання регуляторів

росту рослин, які повинні стати важливим елементом екологі-

чно безпечних ресурсозберігаючих технологій.

Вирішальне значення у максимальній реалізації генетич-

ного потенціалу сортів гороху в господарському врожаї віді-

грають технології вирощування та метеорологічні умови. На-

віть за обмеженості складових агрокліматичних характерис-

тик зернобобових культур наукове обґрунтування ефективних

технологій вирощування навіть за нестабільності погодних

умов в окремі роки сприяє підвищенню рівня виробництва

[104,105].

На формування врожаю гороху у Кіровоградській області

найбільше впливають умови температурного режиму і воло-

гості, які складаються у червні. Величина коефіцієнта кореля-

ції тут становить відповідно 0,718. Частка впливу цього фак-

тора на урожайність культури становить відповідно 51,6%

[106].

В той же час, температура є одним з найважливіших не-

керованих лімітуючих факторів довкілля. Нині актуальним є

вивчення можливостей підвищення стійкості сільськогоспо-

дарських культур до несприятливої дії підвищених темпера-

тур шляхом впливу біологічно активних речовин на окремі

ланки механізмів термоадаптації рослин [107]. Враховуючи

високу ймовірність посух, важливо переходити до адаптивно-

го рослинництва, вирощування посухостійких сортів рослин,

застосування препаратів, які б підсилювали адаптивні влас-

тивості рослин. Одними із таких речовин є регулятори росту

рослин. Їх дія дає можливість направлено регулювати найва-

жливіші процеси в рослинному організмі, найповніше реалізу-

вати потенційні можливості сорту, підвищувати стійкість рос-

лин до несприятливих факторів середовища: високих і низь-

ких температур, нестачі вологи, фітотоксичної дії пестицидів.

Значна роль у підвищенні продуктивності сільськогосподарсь-

ких культур належить регуляторам росту рослин: їх застосу-

вання дає можливість спрямовано регулювати найважливіші

біологічні процеси в рослинному організмі, найповніше реалі-

зувати потенційні можливості сорту, гібриду.

Біостимулятори активно впливають на ростові процеси

рослин; розвивається розгалужена коренева система з симбі-

отичною мікрофлорою, завдяки чому ефективніше використо-

вуються поживні речовини, в тому числі малорозчинні сполу-

ки фосфору, створюються умови для отримання екологічно

чистої продукції [108]. Роль регуляторів росту зросла з інтен-

сивними технологіями вирощування сільськогосподарських

культур. Одним із таких регуляторів росту рослин є емістим С,

який підвищує стійкість рослин до холоду, посухи, сприяє

кращому виживанню рослин у стресових ситуаціях [109], за-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

208

безпечує одержання насіння з високими посівними якостями

та врожайними властивостями [110].

Регулятори росту рослин (РРР) дають змогу цілеспрямо-

вано регулювати найважливіші процеси розвитку рослинного

організму, найефективніше реалізувати потенційні можливос-

ті сорту [111]. Під впливом сучасних регуляторів у рослинах

збільшується вміст вуглеводів, амінокислот та елементів мі-

нерального живлення, зростає біологічний потенціал та поси-

люється імунна система. Поєднавши дотримання технологіч-

ної дисципліни вирощування основних сільськогосподарських

культур з впровадженням сучасних регуляторів росту, можна

значно посилити стійкість посівів до несприятливих і екстре-

мальних погодних умов[112].

Регулятори росту такі, як емістим С, агроемістим-екстра,

агростимулін, біоагростим-екстра можуть використовуватися

для підвищенні врожайності бобових культур. Ці препарати

містять природні фітогормони, їх штучні аналоги або компо-

зиційні фіторегулюючі препарати, мікроелементи, що дає мо-

жливість цілеспрямовано регулювати важливі процеси росту і

розвитку рослин [113].

Результати досліджень засвідчили, що сучасні регулятори

росту сприяли підвищенню врожаїв гороху на 0,31-0,36 (18,8-

21,8%) [114].

У дослідах Уманської державної аграрної академії за

1996-2001 рр., регулятори росту позитивно впливали на рос-

тові процеси та етапи органогенезу гороху і забезпечували

приріст врожаю в 0,44-0,67 т/га при зменшенні пошкодженості

зерна гороху фітофагами [115].

Механізм дії регуляторів росту пов`язують, головним чи-

ном, з перебудовою гормонального балансу в клітинах. Пози-

тивна дія виражається в інтенсифікації фізіологічних процесів,

зміні балансу фітогормонів [116]. При рості рослин змінюють-

ся фізико-хімічні властивості мембран, збільшується їх прони-

кність, а це призводить до інтенсифікації процесів внутріш-

ньоклітинного синтезу. Клітини починають швидше рости і ді-

литися [117,118].

Роль регуляторів росту зросла з інтенсивними технологі-

ями вирощування сільськогосподарських культур. Одним із

таких регуляторів росту рослин є емістим С, який підвищує

стійкість рослин до холоду, посухи, сприяє кращому виживан-

ню рослин у стресових ситуаціях [119]. Під дією регуляторів

росту ефективніше відбуваються фотосинтетичні та обмінні

процеси у рослинній клітині [120]. Їх застосування сприяє

кращому водозабезпеченню, живленню рослин, збільшенню

інтенсивності фотосинтезу [120] та сприяє активізації роботи

асиміляційного апарату рослин за умов посухи [122].

В живленні рослин, формуванні врожаю і його якості, по-

ряд з основними елементами – азотом, фосфором, калієм,

кальцієм, магнієм, сіркою важлива роль належить бору, йоду,

кобальту, марганцю, міді, молібдену, цинку та іншим мікро-

елементам. Їх вміст в рослинах коливається від сотих до ти-

сячних масових часток. Вони беруть участь у багатьох фізіо-

логічних і біохімічних процесах, що відбуваються в рослинах,

входять до складу багатьох ферментів, вітамінів, ростових

речовин, які в рослинах виконують важливу роль біохімічних

прискорювачів і регуляторів найскладніших біологічних про-

цесів [123, 124].

Застосування мікроелементів прискорює енергію пророс-

тання насіння, розвиток ростків і зародкових корінців, позити-

вно впливає на подальший ріст рослин і врожай сільськогос-

подарських культур. Одночасно мікроелементи значно поліп-

шують якість урожаю. Від їх застосування в урожаї зростає

вміст білкових речовин, цукрів, вітамінів, поліпшуються сма-

кові якості овочів та плодів, підвищується стійкість рослин

проти хвороб, шкідників та інших несприятливих факторів

оточуючого середовища [125].

При наявності мікроелементів рослини краще використо-

вують азотні, фосфорні і калійні мінеральні добрива. Вони

беруть участь у процесах запилення і плодоутворення, синте-

зу і пересуванні вуглеводів, в білковому і жировому обміні ре-

човин тощо. Майже всі мікробіологічні процеси, що відбува-

ються в ґрунті, проходять за участі ензимів, до складу яких

входять мікроелементи. Під впливом мікроелементів зростає

біологічна активність ґрунтів: поліпшується синтез і розклад

органічних речовин, підвищується фіксація атмосферного

азоту, нітрифікаційна здатність тощо [126]. Нестача того чи

іншого мікроелемента може викликати у рослин специфічні

захворювання, які, в свою чергу, спричиняють різке зниження

врожайності. Так, наприклад, нестача бору викликає відми-

рання точки росту у соняшнику, гнилизну сердечка і дуплис-

тість коренеплодів; при відсутності молібдену бульбочкові ба-

ктерії не зв`язують азоту повітря [127].

Дослідженнями І.У Марчук та ін. [128] доведено, що вели-

ка роль у формуванні врожаю належить саме марганцю, бо-

ру, молібдену, цинку та кобальту. Бор – потрібний під час до-

зрівання та диференціації клітин. Бере участь у синтезі білків.

Мідь – впливає на азотний обмін у рослинах. Активно бере

участь у процесі фотосинтезу. Кобальт – активізує низку фе-

рментів, впливає на процес дихання, накопичується в генера-

тивних органах. Марганець – впливає на проходження проце-

сів фотосинтезу, дихання, синтезу білків, вуглеводів і азотно-

го обміну. Входить у ферментні системи, регулює обмінні оки-

сно-відновні процеси в рослинах. Регулює утворення росто-

вих гормонів і засвоєння заліза, що впливає на формування

хлорофілу. Цинк – бере участь в багатьох фізіологічних про-

цесах, які протікають в рослині, а саме фотосинтезі, синтезі

амінокислот, хлорофілу, органічних кислот, вітамінів, в окис-

но-відновних процесах, обміні вуглеводів, ліпідів, фосфору,

сірки. Сприяє накопиченню фітогормону ауксину; необхідний

для росту міжвузль. За рахунок стабілізації дихання при зміні

температурних умов підвищує жаро-, посухостійкість рослин,

вміст білку, стійкість до ураження хворобами. Молібден – бе-

ре участь в синтезі амінокислот і білків, регулює процес

трансформації азоту в рослині, активізує окисно-відновні про-

цеси в рослинах, бере участь у вуглеводневому обміні і обміні

фосфорних сполук, синтезі вітамінів і хлорофілу. Сприяє за-

своєнню азоту і фосфору, покращує живлення рослин кальці-

єм, засвоюваність заліза. Підвищує вміст білка в продукції

[129].

При нестачі мікроелементів у ґрунті ефективність азотних,

фосфорних і калійних добрив, знижується на 10-12% і більше.

Мікроелементи стабілізують процеси фотосинтезу, поліпшу-

ють ріст та розвиток рослин. При застосуванні мікроелементів

рослини більш стійкі до атмосферної і ґрунтової посух, низь-

ких і підвищених температур, ураження хворобами і шкідни-

ками [128].

За останні два десятиріччя особливого значення, як дже-

рела мікроелементів набули хелати (компенсони) – внутрі-

шньо комплексні сполуки органічних речовин з металами (В,

Мo, Zn, тощо). Вони не поглинаються ґрунтом, проте легко

засвоюються рослинами і мають кращий ефект, ніж органічні

сполуки мікроелементів [130].

Ефективність впливу мікроелементів на рослинний орга-

нізм, прямо залежить від форми, в якій перебуває елемент.

Рослини легко можуть засвоювати мікроелементи лише в

біологічно активній водорозчинній формі, а нерухома може

бути використана після проходження складних біохімічних

процесів за участю гумінових кислот ґрунту. Мікроелементи

застосовувалися у вигляді неорганічних солей металів, огар-

ків, та інших відходів хімічної промисловості, що було, як пра-

вило, мало ефективним та економічно не завжди доцільним.

Як правило, мікроелементи у вигляді неорганічних солей за-

довільно використовуються рослиною лише на кислих ґрун-

тах (рН до 6). За реакції близької до нейтральної їхня ефекти-

вність зменшується в десятки разів. У нейтральних, слабо

лужних та карбонатних ґрунтах неорганічні солі не можуть

утримувати мікроелементи у водорозчинній формі, доступній

для рослин, і їхня ефективність дорівнює майже нулю, вони

переходять у нерозчинні форми та стають недоступні росли-

нам [131].

Для підвищення ефективності використання мікроелемен-

тів доцільно застосовувати їх у рухомій біологічно активній

формі (у вигляді комплексонатів). Враховуючи новітні прин-

ципи та підходи, українськими вченими розроблено мікродоб-

риво „реаком”. Всі хелати металів, що містяться в мікродоб-

риві „реаком”, мають ряд переваг порівняно з неорганічними

солями: вони практично не токсичні, стійкі в діапазоні рН ґру-

нту, розчинів живлення та сумісні з мінеральними добривами.

Повністю розчинні у воді та легко засвоюються рослинами.

Мало зв`язуються ґрунтом у важкорозчинні сполуки та не

руйнуються мікроорганізмами. За ефективністю дії на рослину

комплексонати переважають усі інші форми мікродобрив в 2-5

разів. Вони мають високу транспортну активність. Через ко-

реневу систему надходять у стебло і листки без змін, але

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

209

протягом 1-3 діб руйнуються з переходом катіонів металів у

метаболіти рослинної тканини. Висока проникність комплек-

сонатів через листя рослин робить їх ефективним засобом

для позакореневого підживлення.

Виходячи з вище наведеного, мікродобрива мають досить

суттєвий позитивний вплив на ріст, розвиток рослин та фор-

мування урожайності і якості сільськогосподарських культур.

В той же час досить мало даних про вплив мікродобрив на

продуктивність гороху в умовах нестійкого зволоження північ-

ного Степу України і особливо при поєднанні їх з регулятора-

ми росту. Тому дослідження, направлені на визначення впли-

ву мікродобрива реаком на продуктивність гороху є актуаль-

ними і мають науковий і практичний інтерес.

Внаслідок значного погіршення рівня культури землеробс-

тва у виробничих умовах в господарствах різних форм влас-

ності, основні умови вирощування сільськогосподарських

культур повинні забезпечувати, поряд із одержанням високих

і стабільних урожаїв сільськогосподарських культур, отриман-

ня екологічно чистих продуктів харчування, збереження та

відтворення родючості ґрунтів. Особливого значення вказані

питання набувають в останні роки, коли спостерігається зме-

ншення обсягів застосування мінеральних добрив та засобів

захисту рослин. Тому актуальною є розробка екологічно без-

печних, ресурсозберігаючих технологій вирощування зерно-

бобових культур та впровадження у виробництво найбільш

доступних і економічно доцільних джерел підвищення вро-

жайності зерна. У зв’язку з цим, заслуговують на увагу ре-

зультати досліджень комплексного застосування фізіологічно

активних речовин синтетичного та природного походження,

які здатні одночасно поліпшувати умови живлення рослин,

підвищувати їх імунний статус та стійкість до несприятливих

чинників довкілля.

Головним результатом сільськогосподарського виробниц-

тва є отримання високих врожаїв польових культур. Кількість

отриманого врожаю визначається дією факторів навколиш-

нього середовища, а також продуктивними властивостями

культури. Чим повніше фактори середовища задовольняють

біологічні вимоги культури, тим краще проявляються потен-

ційні можливості продуктивності рослин. Рослини гороху до-

сить позитивно реагують на агротехнічний фон і умови виро-

щування, тому реалізація потенційних можливостей певного

сорту в конкретній грунтово-кліматичній зоні значною мірою

залежить від оптимізації цих факторів. Тому ефективність дії

досліджуваних факторів залежала від сортових особливос-

тей, метеорологічних умов у період вегетації та їх взаємодії.

Рівень продуктивності посівів значною мірою лімітувався

погодними умовами, які склалися в період росту та розвитку

рослин, що не сприяло реалізації потенційної продуктивності

сортів гороху на високому рівні. Так, урожайність досліджува-

ного сорту Харківський еталонний в середньому по варіантах

становила 2,06 т/га, а сорту Царевич – 2,79 т/га (табл. 9).

ТАБЛИЦЯ 9 – ВПЛИВ РЕГУЛЯТОРА РОСТУ ТА МІКРОДОБРИВА НА

УРОЖАЙНІСТЬ ГОРОХУ СОРТІВ ХАРКІВСЬКИЙ ЕТАЛОННИЙ ТА

ЦАРЕВИЧ, 2006-2008 РР., Т/ГА

Сорти (фактор В)

Прибавка

Варіанти використання мікро-

добрива та РРР (фактор А)

Харківський

еталонний

Царевич

Середнє

т/га %

1.Без обробки (контроль) 1,89 2,52 2,20 - -

2.Реаком-С-боби (4 л/т) 2,11 2,81 2,46 0,25 11,4

3.Реаком-Р-боби (4 л/га) 2,10 2,97 2,54 0,33 15,0

4. Емістим С (10 мл/т) 2,16 3,09 2,63 0,42 19,1

5. Емістим С (10 мл/га) 2,27 2,90 2,56 0,35 15,9

6. Реаком-С-боби (4 л/т) +

емістим С (10 мл/т)

1,88 2,51 2,20 - -

7. Емістим С (10 мл/т) + реа-

ком-Р-боби (4 л/га)

2,16 2,93 2,55 0,34 15,5

8. Реаком-С-боби (4 л/т) +

емістим С (10 мл/га)

1,97 2,51 2,24 0,03 1,4

9. Реаком-Р-боби (4 л/га) +

емістим С (10мл/га)

2,02 2,90 2,46 0,25 11,4

Середнє 2,06 2,79

Прибавка - +0,73

2006 р.

2007 р.

2008р.

НІР

(А) = 0,05; НІР

(В) = 0,03; НІР

(АВ)

= 0,09

НІР

(А) = 0,01; НІР

(В) = 0,02; НІР

(АВ)

= 0,04

НІР

(А) = 0,17; НІР

(В) = 0,09; НІР

(АВ)

= 0,29

Резервом підвищення продуктивності даних сортів було

використання мікродобрив та регулятора росту рослин. При

цьому ефективність вирощування гороху сортів безлисточко-

вого (вусатого) типу залежала від комплексного впливу фак-

торів, що досліджувалися. Застосування мікродобрива реа-

ком та регулятора росту емістим С при вирощуванні сорту го-

роху Харківський еталонний в середньому за 2006-2008 рр.

забезпечувало зростання урожайності на 0,08-0,38 т/га, сорту

Царевич – на 0,29-0,57 т/га (НІР

= 0,01-017 т/га), тоді як у ко-

нтролі вона становила 1,89 та 2,52 т/га відповідно. Вплив по-

єднання даних препаратів на урожайність гороху досліджува-

них сортів залежало від способів їх застосування.

В результаті проведених досліджень встановлено, що

ефективність використання регулятора росту та мікродобрив

залежало від погодних умов року. Вони здатні підвищувати

стійкість рослин до несприятливих чинників довкілля, що в кі-

нцевому підсумку сприяло зростанню врожаю гороху. Так, на-

приклад, якщо 2006 року в середньому урожайність у сорту

Харківський еталонний становила 2,56 т/га, то у 2007 та 2008

рр. 1,36 і 4,46 т/га відповідно. Сорту Царевич в 2006-2008 рр.

урожайність склала 1,67; 1,01 та 3,51 т/га відповідно.

Вищий рівень врожайності сорту Харківський еталонний в

середньому за 2006-2008 рр. отримано у варіантах із внесен-

ням мікродобрива реаком-Р-боби при обробці насіння перед

сівбою та обробкою рослин регулятором росту емістим С в

композиції, і при внесенні самого РРР – 2,16 та 2,27 т/га від-

повідно, тоді як у контролі – 1,89 т/га.

При вирощуванні сорту Царевич, вищий рівень урожайно-

сті отримано у варіанті з внесенням регулятора росту емістим

С при обробці насіння перед сівбою – 3,09 т/га, тоді як у конт-

ролі вона становила 2,53 т/га. При поєднанні регулятора рос-

ту та мікродобрив реаком-Р-боби та раком-С-боби відмічено

підвищення врожайності гороху досліджуваних сортів. Так, у

варіантах, де обробку рослин проводили регулятором росту

емістим С в середньому за 2006-2008 рр. отримано приріст

врожаю 0,35-0,42 т/га, а у варіантах при використанні мікро-

добрив – 0,25-0,33 т/га (НІР

= 0,01-017 т/га).

Композиції препаратів по-різному впливали на продуктив-

ність гороху. Вони мали вплив на підвищення урожайності со-

ртів на 0,03-0,34 т/га. В той же час застосування даних пре-

паратів в композиції не мало суттєвого впливу на продуктив-

ність рослин, а саме, у варіанті, де використовували мікродо-

бриво Реаком-С-боби (4 л/т) та емістим С (10 мл/т) урожай-

ність в середньому за роки досліджень була на рівні контро-

льного варіанту і становила 2,20 т/га.

Як свідчить дисперсійний аналіз результатів досліджень,

ефективність використання біологічно активних речовин при

вирощуванні гороху залежала від погодних умов, які склада-

ються під час вегетації рослин у різні роки. В умовах 2006 ро-

ку на урожайність гороху безлисточкового (вусатого) типу бі-

льший вплив мали сортові особливості і частка даного факто-

ра становила 60%. Використання регулятора росту і мікродо-

брива забезпечувало формування 24% врожаю, а взаємодія

досліджуваних препаратів з сортовими особливостями забез-

печувала 14% участі в загальній продуктивності рослин горо-

ху. В посушливому 2007 році більший вплив на урожайність

мало застосування мікродобрива та регулятора росту і частка

їх участі становила 67,9%, а сортові особливості впливали на

21,9%. Частка впливу взаємодії факторів мікроелементи, РРР

та сортові особливості у формуванні продуктивності гороху

становила 7,7%. У більш сприятливому за зволоженням та

температурним режимом 2008 роком більший вплив на уро-

жайність гороху мали мікродобрива та регулятор росту – час-

тка участі даного фактору становила 66,3%, а вже на другому

місці по впливу на продуктивність рослин були погодні умови

та інші фактори (16,5%). Від сортових особливостей урожай-

ність залежала на 10%, а від взаємодії всіх досліджуваних

факторів – на 6,4%.

Таким чином, встановлено, що регулятор росту рослин

емістим С та мікродобриво реаком, при обробці насіння перед

сівбою та обприскуванні посівів в період бутонізації в умовах

північного Степу України, позитивно впливають на ріст і роз-

виток рослин гороху, і в кінцевому підсумку сприяють підви-

щенню врожайності культури. В середньому за 2006-2008 рр.

вищу урожайність 2,27 т/га гороху сорту Харківський еталон-

ний забезпечило застосування регулятора росту емістим С

(10 мл/га) для обприскування посівів, а сорту Царевич 3,09

т/га, при використанні даного препарату для обробки насіння

перед сівбою. Урожайність гороху у контрольних варіантах,

де ріст регулюючі речовини не використовували складала

1,89 та 2,52 т/га відповідно. Прибавка від використання регу-

лятора в середньому становила 0,35-0,42 т/га або 15,9-19,1%.

Використання мікродобрива реаком забезпечувало підви-

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

210

щення урожайності досліджуваних сортів в середньому на

0,25-0,33 т/га або 11,4-15,0% відповідно.

6. ЕКОНОМІЧНА ОЦІНКА ТЕХНОЛОГІЧНИХ

ПРИЙОМІВ ПРИ ВИРОЩУВАННІ НАСІННЯ ГОРО-

ХУ БЕЗЛИСТОЧКОВИХ СОРТІВ

Розрахунок економічної ефективності використання агро-

технічних заходів (мікродобрив, регулятора росту, норми ви-

сіву, бактеріальних препаратів) при вирощуванні гороху ґрун-

тувалися на порівнянні приросту врожайності з додатковими

витратами на його отримання. Крім цього, проводилося ви-

значення загальної економічної ефективності вирощування

гороху з урахуванням запровадження в технологію дослідже-

них агротехнічних заходів.

При визначенні виробничих витрат на отримання

додаткового врожаю гороху враховували оплату праці,

вартість палива, регулятора росту, мікродобрив,

бактеріальних препаратів, вартість насіння, витрати на

обробку насіння препаратами, транспортування насіння, а

також всі витрати на операції пов’язані зі збиранням

додаткового врожаю та очисткою зерна за розцінками і

нормативами, які діяли на момент проведення розрахунків.

Оцінку економічної ефективності агротехнічних заходів

проводили за наступними показниками: вартість додатково

отриманого врожаю грн./га; виробничі витрати на отримання

приросту врожаю грн./га; умовно чистий дохід, грн./га;

окупність додаткових витрат, грн./грн., рентабельність,%.

Вихідною інформацією для розрахунку цих показників є дані

технологічної карти по вирощуванню гороху.

Вартість реалізації насіння еліти гороху розраховували за

середньозваженими цінами 2010 року – 4500 грн./т. Вихід

кондиційного насіння 70%. Вартість ризогуміну та поліміксо-

бактерину – 20 та 25 грн. за одну гектаропорцію відповідно,

реаком – 34,2 грн./л, емістим С – 150 грн./100 мл.

Економічна ефективність вирощування насіння гороху со-

ртів Харківський еталонний та Царевич за 2006-2008 рр. за-

лежала від використання біологічно активних речовин та но-

рми висіву.

Вирощування гороху сорту Харківський еталонний при но-

рмі висіву 1,0 млн.схожих зерен на 1 га забезпечило най-

менший рівень рентабельності, який становив 47,2%. Вироб-

ничі витрати при цьому становили 3455 грн./га, умовно чистий

дохід 1630 грн./га. Збільшення норми висіву до 1,2 та 1,4

млн.сх. зерен на 1 га поряд із зростанням виробничих витрат

до 3858 та 4257 грн./га забезпечило отримання умовно чисто-

го доходу 2082 та 2313 грн./га і рентабельність

виробництва 54,0 та 54,3%. При збільшенні норми висіву

до 1,6 млн.сх. зерен на 1 га виробничі витрати зросли до 4650

грн/га, умовно чистий дохід знизився до 2100 грн./га або на

213 грн. порівняно із нормою 1,4 млн./га Рентабельність ви-

робництва насіння знизилась до 45,2%. При нормі висіву 1,0

та 1,2 млн.сх.. зерен на 1 га вищий умовно чистий дохід 3315

та 4123 грн./га забезпечило використання для обробки насін-

ня бактеріального препарату ризогумін у поєднанні з оброб-

кою посівів регулятором росту емістим С. Рентабельність ви-

рощування насіння гороху сорту Харківський еталонний ста-

новила 92,9 та 103,7% відповідно. За норми висіву 1,4 млн.сх.

зерен на 1 га вищий умовно чистий дохід 4516 грн./га забез-

печила передпосівна обробка насіння біопрепаратом ризогу-

мін та регулятором росту емістим С у поєднанні з обробкою

посівів мікродобривом реаком. При виробничих витратах 4529

грн./га рентабельність становила 99,7%.

Економічна ефективність вирощування гороху сорту Ца-

ревич була вищою порівняно з Харківським еталонним. Так,

при нормі висіву 1,0 млн.сх. зерен на 1 га при виробничих ви-

тратах 3483 грн./га, умовно чистий дохід становив 3627

грн./га, а рентабельність 104,1%. Збільшення норми висіву до

1,2 млн./га сприяло підвищенню умовно чистого доходу до

4390 грн./га, а рівень рентабельності склав 112,9%. Подаль-

ше підвищення норми висіву до 1,4 та 1,6 млн./га поряд з під-

вищенням виробничих витрат до 4282-4668 грн./га призводи-

ло до зменшення умовно чистого доходу і він становив 4178

та 3387 грн./га, а рівень рентабельності склав 97,6 та 72,6%

відповідно. Вищий умовно чистий дохід 5268 грн./га при нормі

висіву 1,0 млн.сх.. зерен на 1 га забезпечило використання

для інокуляції бактеріального препарату ризогумін і наступна

обробка рослин гороху регулятором росту. При виробничих

витратах 3597 грн./га рентабельність вирощування насіння

даного сорту становила 146,4% відповідно. За сівби нормою

1,2 млн./га вищий умовно чистий дохід 6442 грн./га забезпе-

чило використання для інокуляції бактеріального препарату

ризогумін у поєднанні з регулятором росту. При виробничих

витратах 3998 грн./га рентабельність становила 161,2%. Під

час проведення сівби нормою 1,4 млн.сх.. зерен на 1 га ви-

щий умовно чистий дохід 6647 грн./га отримали при поєднанні

обробки біопрепаратом і регулятором росту з наступним обп-

рискуванням посівів мікродобривом. При загальних виробни-

чих витратах 4558 грн./га, рентабельність склала 145,8%.

Розрахунки економічної ефективності вирощування насін-

ня гороху сорту Царевич в середньому за 2009-2010 рр. свід-

чить, що у контрольному варіанті при урожайності 2,10 т/га

виробничі витрати склали 4257 грн./га, умовно чистий дохід –

2358 грн./га, а рівень рентабельності виробництва 55,4%. Ви-

користання мікродобрива реаком для обробки насіння перед

сівбою при додаткових витратах 91 грн. забезпечило додат-

ковий умовно чистий дохід 1291 грн./га, а окупність витрат

14,2 грн./грн. Загальний рівень рентабельності вирощування

гороху становив 89,2%.

При використанні мікродобрива для обробки посівів виро-

бничі витрати зросли на 174 грн./га, додатковий умовно чис-

тий дохід склав 1102 грн./га, окупність витрат 6,33 грн./грн.

Рентабельність виробництва становила 74,2%. Застосування

регулятора росту емістим С в технології вирощування гороху

при додаткових виробничих витратах 27-30 грн./га, забезпе-

чило отримання 661-818 грн./га умовно чистого доходу та

окупність 24,5-27,3 грн./га. При цьому рентабельність вироб-

ництва становила 69,9-73,4%, загальний умовно чистий при-

буток 2993-3147 грн./га. Комплексне поєднання емістим С (10

мл/т) + реаком-Р-боби (4 л/га) забезпечило отримання додат-

кового умовно чистого доходу в розмірі 945 грн./га, окупність

витрат 4,95 грн./грн., загальний прибуток 3112 грн./га при ре-

нтабельності виробництва 70,0%. Використання бактеріаль-

ного препарату ризогумін за додаткових виробничих витрат

72 грн./га, забезпечило отримання умовно чистого доходу

1197 грн./га та окупності витрат 16,6 грн./грн. Рентабельність

виробництва при цьому склала 80,5%. За використання полі-

міксобактерину додаткові виробничі витрати на його застосу-

вання становили лише 47 грн./га, але умовно чистий дохід

850 грн./га при окупності 18,1 грн./грн. Загальний умовно чис-

тий дохід від вирощування гороху при цьому становив 3161

грн./га, рентабельність виробництва 73,4%.

При вирощуванні насіння гороху сорту Царевич високий

загальний умовно чистий дохід 5143 грн./га та рентабельність

117,7% отримано у варіанті, де насіння перед сівбою іноку-

лювали бактеріальним препаратом ризогумін, а рослини в

період бутонізація-початок цвітіння обробляли регулятором

росту емістим С. При додаткових виробничих витратах 113

грн./га на проведення даного агротехнічного заходу отримано

умовно чистий дохід 2898 грн./га при окупності витрат 25,5

грн./грн. В той же час, вищий умовно чистий дохід 5512 грн./га

і рентабельність виробництва 122,4% забезпечила обробка

насіння перед сівбою фосформобілізуючим препаратом полі-

міксобактерин і регулятором росту емістим С з наступним об-

прискуванням посівів мікродобривом реаком-Р-боби (4 л/га).

Витрати на виконання даного технологічного заходу станови-

ли 248 грн./га, умовно чистий дохід – 3402 грн./га, окупність

витрат 13,7 грн./грн.

Таким чином, при вирощуванні сортів Харківський еталон-

ний та Царевич вищий умовно чистий дохід 4516 та 6647

грн./га забезпечила: сівба нормою 1,4 млн.сх.. зерен на 1 га у

поєднанні з передпосівною обробкою насіння біопрепаратом

ризогумін і регулятором росту емістим С (10 мл/т) та наступне

обприскування посівів мікродобривом реаком-Р-боби (4 л/га).

При виробничих витратах 4529 та 4558 грн./га, в тому числі на

агротехнічний захід 272 і 276 грн., рентабельність становила

99,7 і 145,8% по сортах відповідно.

Розрахунок економічної ефективності застосування бак-

теріальних препаратів на різних фонах мінерального живлен-

ня при вирощуванні гороху ґрунтувалися на порівнянні приро-

сту врожайності з додатковими витратами його отримання.

Крім цього проводилося визначення економічної ефективності

вирощування гороху з урахуванням запровадження в техно-

логію досліджених агротехнічних заходів.

Використання мінеральних добрив при вирощуванні сорту

Харківський еталонний забезпечило зростання врожаю на

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

211

0,11-0,21 т/га і збільшення виробничих витрат відповідно на

517-1549 грн./га. При цьому вартість отриманого врожаю не

забезпечила повернення затрачених коштів на внесення мі-

неральних добрив. По сорту Царевич лише внесення мінера-

льних добрив в дозі N

забезпечило отримання додат-

кового умовно чистого прибутку в розмірі 120 грн./га, окуп-

ність вкладених коштів на отримання прибавки врожаю 0,32

т/га – 0,23 грн./грн., а загальна рентабельність вирощування

становила 40,0%.

За використання бактеріального препарату ризогумін при

додаткових виробничих витратах 52-53 грн./га отримали при-

бавку врожаю 0,16-0,26 т/га, що становить 268-467 грн./га

умовно чистого прибутку по сортах відповідно. Окупність ви-

трат при цьому склала 5,15 та 8,81 грн./грн. Комплексне вне-

сення мінеральних добрив і інокуляція насіння азотфіксуючим

препаратом по сорту Харківський еталонний забезпечило

отримання прибавки врожаю 0,25-0,56 т/га, виробничі витрати

склали 565-1599 грн./га, окупність витрат 32 та 155 грн./га при

внесенні N

та N

. Загальна рентабельність ви-

рощування даного сорту становила відповідно 9,9 та 5,4%. По

сорту Царевич внесення мінеральних добрив в дозах

та N

забезпечило прибавку врожаю 0,59-0,84

т/га, виробничі витрати склали 568-1092 грн./га, умовно чис-

тий дохід – 612 та 588 грн., а окупність витрат – 1,08 та 0,54

грн./грн. по фонах відповідно.

Застосування фосформобілізуючого препарату поліміксо-

бактерин при вирощуванні сортів гороху Харківський еталон-

ний та Царевич при додаткових виробничих витратах 37

грн./га, забезпечив умовно чистий дохід 723 грн./га або окуп-

ність витрат 19,5 грн./грн . Загальні виробничі витрати склали

3240 та 3248 грн./га, а рентабельність вирощування 29,0 та

64,4% по сортах відповідно. Економічно виправданим при об-

робці насіння поліміксобактерином було внесення мінераль-

них добрив в дозі N

та N

. При цьому на отри-

мання додаткового врожаю 0,42 та 0,67 т/га у сорту Харківсь-

кий еталонний витрати становили 553 та 1071 грн./га, умовно

чистий дохід – 287 та 269 грн., а окупність витрат 0,52 та 0,25

грн./грн. відповідно. У сорту Царевич за даних доз мінераль-

них добрив і використання поліміксобактерину на отримання

приросту врожаю 0,66 та 0,80 т/га, додаткові виробничі витра-

ти склали 556 та 1073 грн., умовно чистий дохід – 764 та 527

грн., а окупність витрат 1,37 та 0,49 грн./грн.

Використання для обробки насіння бактеріального препа-

рату азотфіксуючої дії ризогумін у поєднанні фосформобілі-

зуючим поліміксобактерин забезпечило додатковий умовно

чистий дохід 177 та 773 грн. та окупність витрат 2,13 та 8,88

грн./грн. по сортах Харківський еталонний та Царевич відпо-

відно. Обробка бактеріальними препаратами і внесення міне-

ральних добрив забезпечило позитивний ефект при внесенні

останніх в дозі N

20.

При додаткових виробничих витра-

тах 601-603 грн./га, умовно чистий дохід склав 159 та 417 грн.,

а окупність витрат 0,26 та 0,69 грн./грн. по сортах відповідно.

Отже, при вирощуванні сортів гороху безлисточкового (ву-

сатого) типу в умовах північного Степу в середньому за 2007-

2009 рр. внесення мінеральних добрив в дозах N

та

було збитковим і виробничі витрати не окуповува-

лися приростом врожаю. По сорту Царевич додатковий умов-

но чистий дохід в розмірі 120 грн./га забезпечило внесення

мінеральних добрив в дозі N

20.

Обробка насіння бакте-

ріальним азотфіксуючим препаратом ризогумін при виробни-

чих витратах 52-53 грн./га забезпечило умовно чистий дохід в

розмірі 268-467 грн./га, а окупність витрат 5,15-8,81 грн./грн.

Застосування фосформобілізуючого препарату поліміксобак-

терин сприяло отриманню 723 грн./га умовно чистого прибут-

ку, при окупності 19,5 грн./грн .

БІБЛІОГРАФІЧНИЙ СПИСОК

1. Костина Т.П. Вплив технологічних прийомів на врожайність сортів гороху різних екологічних

груп / Т.П. Костина // Матеріали наук.-практ. конф. молодих вчених і спеціалістів „Новітні техно-

логії виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва”, 29-30 листопада. Чабани –

К.: ЕКМО, 2005. – С. 55-56.

2. Лихочвор В. Особливості вирощування гороху / В. Лихочвор // Пропозиція. – 2004. – № 4. – С.

34-35.

3. Галиш Ф.С. Вплив систем основного обробітку ґрунту й удобрення на продуктивність гороху

// Міжвід. Темат. Наук . збірник «Землеробство». – К.: ВД “ЕКМО”, 2007. – Випуск 79. – С. 56-64.

4. Ідентифікація ознак зернобобових культур (горох, соя) (навчальний посібник) / [Кириченко

В.В., Кобизєва Л.Н., Петренкова В.П., Рябчун В.К., Безугла О.М., Маркова Т.Ю. та ін.]; за ред. ака-

деміка УААН В.В. Кириченка. – Харків: ІР ім.В.Я. Юр'єва УААН, 2009.– 172 с.

5. Шевелуха В.С. Рост растений и его регуляция в онтогенезе / В.С. Шевелуха. – М.: Колос, 1992.

– 594 с.

6. Генетика симбиотической азотфиксации с основами селекции / Под ред. И.А. Тихоновича,

Н.А. Проворова. – СПб.: Наука, 1998. – 208 с.

7. Кулик Л.А. Результаты и направления селекции зерновых, зернобобовых и крупяных куль-

тур на опытных станциях Института сахарной свеклы / Л.А. Кулик // Удосконалення методів се-

лекції та насінництва зернових, зернобобових і круп’яних культур – К.: – 1997. – С. 8-13.

8. Пластун О. Жизнь … гороховая /О.Пластун. // Агроперспектива. – №7. – 2000. – С. 26-31.

9. Практическое руководство по освоению интенсивной технологии возделывания гороха. –

М.: Агропромиздат, 1986. – С. 4–38.

10. 10. Martinez E. Recent developments in Rhizobium genome / E. Martinez // Plant and Soil, 1994. –

Vol. 161. – P. 11-20.

11. Камінський В.Ф. Змішані посіви зернових колосових культур із зернобобовими / В.Ф.

Камінський, Г.А. Борук // Зб. наукових праць Інституту землеробства УААН. – К.: 1997. – Вип. 2 –

С. 10-13.

12. Кулешова М.К. Посевные качества и урожайные свойства семян гороха при разных

способах посева и нормах высева / М.К. Кулешова // Селекция и семеноводство. – 1991. – №2. –

С. 51-53.

13. Розвадовский А.М. Методы селекции гороха / А.М. Розвадовский, Э.А. Розвадовская, В.В.

Кузь // Удосконалення методів селекції та насінництва зернових, зернобобових і круп’яних

культур – К., 1997 – С. 14-17.

14. Коренев Г.В. Растениеводство с основами селекции и семеноводства / Г.В. Коренев, П.И.

Подгорный, С.Н.Щербак. – М.: Агропромиздат, 1990. – С. 235-244.

15. Розвадовський А.М. Інтенсивна технологія вирощування гороху / А.М. Розвадовський. – К.

Урожай, 1988. – 96 с.

16. Куперман Ф.М. Морфология растений / Ф.М. Куперман: учебное пособие; [4-е изд. Перераб. и

доп.]. – М.: Высшая школа, 1984. – 240 с.

17. Куперман Ф.М. Биология развития культурных растений / Ф.М. Куперман. – М.: Высшая

школа, 1982. – 343 с.

18. Борук Г.А . Агрофітоценози гороху / Г.А. Борук // Вісник Державної агроекологічної академії

України. – Житомир, 2000. – Спец. випуск. – С. 352–354.

19. Драгавцев В. А. Эколого-генетическая модель организации количественных признаков

растений / В. А.Драгавцев // Сельскохозяйственная биология. – 1995. – №5. – С. 20-29.

20. Методика Государственного сортоиспытания сельскохозяйственных культур. Общая часть.

– М.: Колос, 1989. – Вып.1. – 380 с.

21. Дебелый Г.А. Зернобобовые культуры в Нечерноземье. Монография / Г.А. Дебелый, Л.В.

Калинина, А.И. Дупляк. – М.: Россельхозиздат, 1985. – 43 с.

22. Наукові основи ведення зернового господарства / В.Ф.Сайко, М.Г. Лобас, І.В.Яшовський [та

ін]., К.: Урожай, 1994. – С. 234-245.

23. Коваленко П.О. Принцип формування та продуктивність міжсортових агрофітоценозів

зернових та бобових культур / П.О. Коваленко, О.І. Короленко, С.П. Шередеко // Зб. наук. праць

Інституту землеробства УААН. – 1998. – Вип. 2. – С. 58-60.

24. Мороз И.А. Семеноводство зерновых культур на промышленной основе в Белоруссии / И.А.

Мороз. – М.: 1977. – 128 с.

25. Олексенко Ю.Ф. Однорічні кормові культури в інтенсивному кормовиробництві / Ю.Ф.

Олексенко. – К.: Урожай, – 1988. – С. 83-98.

26. Булаткин Г.А. Мониторинг агротехногенной нагрузки на земледельческие территории

(теория и практика) / Г.А. Булаткин, В.В. Ларинив // Вісн. аграр. науки. – 1993. - №4. – С. 28-31.

27. Попережна А.А. Еколого-економічні потреби світового виробництва зернобобових культур

для нарощування білкових ресурсів // Селекція і насінництво. – Харків, 2005. – Виспуск . 90. – С.

66-74.

28. Бабич-Побережна А.А. Формування та використання вітчизняних і світових високобілкових

рослинних ресурсів: Автореф. дис….д. економ наук . – Київ, 2007. – 32 с.

29. Камінський В.Ф. Вплив комплексу агротехнічних заходів на урожайність і якість насіння

сортів гороху, які відносяться до різних агро типів / В.Ф. Кмінський // Зб. наук . пр. Інституту

землеробства УААН. – К., 1997. – Вип. 1. – С. 117-119.

30. Методика, результаты и перспективы селекции гороха / [Зеленое А.Н., Кандыков М.В.,

Мирошникова М.П., Титенюк Т.С., Уваров В.Н.] // Наукові основи стабілізації виробництва

продукції рослинництва. – Харків, 1999. – С. 44-45.

31. Шевченко А.М. Генетические ресурсы – на обеспечение селекции технологичных сортов /

А.М.Шевченко, И.А.Шевченко, В.Ю. Скитский // Фактори експериментальної еволюції організмів:

Зб. наук . праць Укр. тов. генетиків і селекціонерів ім. М.І. Вавилова / За ред. М.В. Роїка. – К.:

Логос, 2006. – С. 325-329.

32. Лаханов А.П. Роль физиологии растений в изучении и повышении биологического

потенциала зернобобовых и крупяных культур / А.П.Лаханов // Биологический и

экономический потенциал зернобобовых, крупяных культур и пути его реализации:

Материалы междун. конф., приуроченной к 35-летию ВНИИ зернобобовых и крупяных культур.

– Орел, 1999. – С. 32-39.

33. Шевченко А.М. Создание сортов гороха новых морфобиологических типов / А.М. Шевченко

// Селекция и семеноводство. – 1989. – Выпуск 67. – С. 20-22.

34. Трунов О.П. Агробіологічне обґрунтування вирощування високоякісного насіння гороху при

збиранні методом прямого комбайнування / О.П. Трунов: Автореф. дис. канд с.-г наук: 06.01.14 –

насінництво. – Одеса, 2003. – 15 с.

35. Амелин А.В. Фотосинтетические особенности растений зерновых и зерноукосных сортов

гороха / А.В. Амелин, И.В. Кондыков // Биологический и экономический потенциал

зернобобовых, крупяных и пути его реализации: Сборник статей научно-метод. Корд. Совещ. –

Орел: ВНИИЗБК, 1999. – С. 44-50.

36. Безуглий І.М. Створення вихідного матеріалу для селекції сортів гороху з детермінантним

типом росту / І.М.Безуглий: Дис… канд. с.-г. Наук: 06.01.05. – Харків, 2004. – 156 с.

37. Динаміка мінливості механічної та лінійної щільності стебла у рослин гороху різних

морфотипів [Василенко А.О., Понуренко С.Г., Рябуха С.С., Безуглий І.М.] // Селекція і

насінництво. – 2007. – Випуск 94. – С. 38-45.

38. Чекригін П.М. Результати і перспективи селекції безлисточковий (вусатих) сортів в Інституті

рослинництва ім. В.Я. Юр’єва / П.М. Чекригін // Селекція і насінництво. – 2003. – Випуск. 87. – С.

42-48.

39. Огурцов Ю.Є. Вплив способів догляду за посівом на урожайність і якість насіння гороху

безлисточкового морфотипу / Ю.Є. Огурцов, В.М. Костромітін // Стан та перспективи розвитку

насінництва в Україні: Матеріали всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2004.

– С. 66-68.

40. Чекригін П.М. Стійкість сортів гороху до стресових умов вирощування в залежності від

морфотипу рослин / П.М. Чекригін // Селекція і насінництво. – 2000. – Випуск. 84. – С. 49-55.

41. Безуглий І.М. Динаміка росту та стійкість до вилягання в онтогенезі детермінантних сортів

гороху / І.М. Безуглий, А.О. Василенко // Селекція і насінництво. – 2001. – Випуск 85. – С.115-121.

42. Розвадовська Е.А. Перспективи та нові напрямки селекції гороху в Україні / Е.А.

Розвадовська // Селекція і насінництво. – 2000. – Випуск 84. – С. 55-58.

43. Использование технологичных сортов – реальный путь возрождения производства

зернобобовых культур [Шевченко А.М., Цимбал В.М., Ерохина Н.С., Трунов А.П., Скитский В.Ю.]

// Зб. наук. пр. «Селекція на стабільне виробництво рослинного білка». – Луганськ, 2002. – №

20/32. – С. 22-25.

44. Весна Б.О. Способи сівби та норми висіву в системі прискореного розмноження гороху /

Б.О.Весна, О.В. Чорнобаб // Селекція і насінництво. – 1991. – Випуск 70. – С. 81-83.

45. Дергачов Д.М. Продуктивність гороху при обробці посівів препаратом проти обсипання

насіння / Д.М. Дергачов, О.М. Малий, С.І. Дергачова // Агроном. – 2007. – №3. – С. 90-91.

46. Шевченко А.М. Методические указания по селекции гороха на устойчивость к осыпанию

семян / А.М. Шевченко. – М., 1981. – 11 с.

47. Шевченко А.М. Генетические аспекты селекции зерновых детерминантных сортов гороха /

А.М.Шевченко, А.А.Табенцкий, В.А.Шевченко // Сельскохозяйственная биология. – М.: Колос,

1992. – № 3. – С. 81-90.

48. Шевченко А.М. Селекція гороху на технологічність при вирощуванні / А.М.Шевченко,

В.Ю.Скитський, О.П. Трунов // Генетика і селекція в Україні на межі тисячоліть. – К.: Логос, 2001.

– Т. 3. – С. 153-158.

49. Вербицкий Н.М. Об элементах продуктивности обычных и мутантных форм гороха в связи

с задачами селекции / Н.М. Вербицкий, Н.М.Ольховатов, Н.И.Чмых // Научные основы создания

моделей агроэкотипов сортов и зональных технологий возделывания зернобобовых и

крупяных культур для различных регионов России: Материалы научно-методического

совещания. – Орел, 1996. – С. 45-49.

50. Зубов А.Е. Селекция гороха на улучшение пригодности к механической уборке / А.Е. Зубов //

Селекция и семеноводство. – 1997. – № 2. – С. 14-18.

51. Фомин В.С. Этапы селекции гороха в Каменной Степи / В.С.Фомин, Н.А.Коробова // Селекция

и семеноводство. – 2004. – № 4. – С. 2-4.

52. Корчинський А.А. Селекція та державне випробування сортів і гібридів

сільськогосподарських культур в Україні / А.А. Корчинський, В.В. Волкодав, С.О. Ткачик //

Селекція та насінництво. – 2000. – Вип. 84. – С. 3-10.

ПОСІБНИК УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБОРОБА 2011

212

53. Галиш Ф.С. Вплив систем основного обробітку ґрунту й удобрення на продуктивність

гороху // Міжвід. Темат. Наук . збірник «Землеробство». – К.: ВД “ЕКМО”, 2007. – Випуск 79. – С.

56-64.

54. Хухлаев И.И. Перспективы создания высокотехнологических сортов гороха в Селекционно-

генетическом институте / И.И. Хухлаев // Збірник наукових праць СГІ. – Одеса, 2009. – Вип. 14

(54). – С. 137-142.

55. Ісичко І. Горох – це не тільки найкращий попередник, а ще й … / І. Ісичко, О. Бовсуновський //

Пропозиція. – 2004. – № 11. – С.48-49.

56. Вербицкий Н.М. Об элементах продуктивности гороха в связи с задачами селекции на

повышение продуктивности и технологичности / Н.М.Вербицкий, П.М.Ольховатова,

Б.В.Романов // Селекция и семеноводство. – 1997. – № 2. – С. 5-8.

57. Новикова Н.Е. Сравнительное изучение накопления и распределения биомассы между

органами растений в продукционном процессе у сортов гороха листочкового и усатого типов /

Н.Е. Новикова // Физиологический и экономический потенциал зернобобовых, крупяных

культур и пути его реализации: Материалы междун. конф., приуроченной к 35-летию ВНИИ

зернобобовых и крупяных культур. – Орел, 1999. – С. 56-61.

58. Князькова С.Р. Использование стеблевых мутантов в селекции гороха на повышение

продуктивности, устойчивости к полеганию и осыпанию / С.Р. Князькова // НТБ ВНИИЗБК. –

Орел, 1994. – С. 5-7.

59. Титенюк Т.С. Состояние и перспективы селекции усатых форм гороха / Т.С.Титенюк, В.Л.

Яковлев // Биологический и экономический потенциал зернобобовых, крупяных и пути его

реализации: Матер. межд. Науч. конф. приурочен. к 35-летию ВНИИЗБК. – Орел, 1999. – С. 89-92.

60. Чекригін П.М. Про настійну необхідність надання пріоритетності безлисточковим (вусатим)

сортам гороху при державному сортовипробуванні / П.М. Чекригін // Селекція і насінництво. –

Харків, 2001. – Вип . 85. – С. 14-21.

61. Хухлаєв І.І. Новий високотехнологічний сорт гороху Світ / І.І. Хухлаєв, С.В.Колєсникова //

Бюлетень Інституту зернового господарства. – Дніпропетровськ, 2008. – №35. – С. 80-83.

62. ХухлаєвІ.І. Створення вихідного матеріалу та селекція високотехнологічних сортів гороху /

І.І. Хухлаєв, С.В. Колєснікова // Зб. наук. праць СГІ. – Одеса, 2007. – Вип. 10 (50). – С. 205-211.

63. Весна Б.О. Прискорене розмноження насіння зернових та укісних сортів гороху / Б.О. Весна,

М.К. Ковальов, О.В. Чорнобаб // Селекція і насінництво. – 1993. – Випуск 75. – С. 51-53.

64. Литвиненко М.А. Селекційне вдосконалення зернових культур / М.А. Литвиненко // Вісник

аграрної науки. – 2006. – № 12. – С. 30-32.

65. Чекригін П.М. Особливості методики первинного насінництва вусатих (безлисточкових)

сортів гороху / П.М. Чекригін // Стан та перспективи розвитку насінництва в Україні: Матеріали

всеукраїнської науково-практичної конференції. – Харків, 2004. – С. 84-85.

66. Каталог сортів гороху селекції інституту рослинництва ім.. В.Я. Юр’єва / [Чекригін П.М.,

Безуглий І.М., Василенко А.О. та ін..]: 2-е видання, доповнене і перероблене.– Харків, 2006.– 16с.

67. Шевченко А.М. Високоадаптивні сорти польових культур / А.М.Шевченко, І.А. Шевченко //

Вісник аграр. науки. – 2007. – № 1. – С. 21-23.

68. Шевченко А.М. Нові технологічні сорти – на відновлення виробництва гороху /

А.М.Шевченко // Агроном. – 2007. – № 3. – С. 88-89.

69. Результати наукових досліджень з селекції зернобобових культур в інституті рослинництва

ім. В.Я. Юр’єва УААН / [Кириченко В.В., Петренкова В.П., Кобизєва Л.Н., Чекригін П.М., Матушкін

В.О.] // Селекція і насінництво. – 2005. – Вип. 90. – С. 3-13.

70. Вишнякова М.А. Коллекция зернобобовых культур ВИР как источник исходного материала

для актуальных направлений селекции / М.А. Вишнякова // Селекція і насінництво. – 2005. – Вип.

90. – С. 75-83.

71. Жученко А.А. Адаптивное растениеводство (Эколого-генетические основы) / А.А. Жученко. –

Кишинев: Штиинца, 1990. – 431 с.

72. Весна Б.О. Оптимізація застосування добрив та гербіцидів при вирощуванні високоякісного

насіння гороху / Б.О.Весна, О.В. Чорнобаб // Селекція і насінництво. – 1997. – Випуск 78. – С. 55-

59.

Порівняльна продуктивність сортів гороху та придатність їх до збирання прямим

комбайнуванням / [Вовченко А.М., Пономаренко М.І., Власова Н.А., Кисіль В.І. ] // Агроном. –

2007. – №3. – С. 86-87.

73. Костромітін В.М. Проявлення екотипічних особливостей наливу насіння у різних сортів

гороху / В.М. Костромітін, Ю.Є. Огурцов, О.В. Заярний // Селекція та насінництво. – 2009. – Вип .

97. – С. 209-217.

74. Колєснікова С.В. Вплив погодних факторів на урожайність різних за морфотипом сортів

гороху / С.В.Колєснікова, І.І. Хухлаєв // Зб. наук. пр. УДАУ „Основи формування продуктивності

сільськогосподарських культур за інтенсивних технологій вирощування”. – Умань, 2008. – С.

439-444.

75. Наукові основи ведення зернового господарства / В.Ф. Сайко, М.Г. Лобас, І.В. Яшковський

[та ін.] За. ред. В.Ф. Сайка. – К.: Урожай, 1984. – 335 с.

76. Шевченко А.М. Напрями вдосконалення селекції гороху / А.М. Шевченко, П.М. Чекригін //

Вісник аграрної науки. – 2000. – № 12. – C. 31–32.

77. Snoad B. The need for improved pea-crop plant ideotypes. –In: Hebblethwaite P.D., Heath M.C. and

Dawkins T.C.K. (eds), The Pea Crop. Butterworths, London. – 1985. – P. 31–41.

78. Duparque M. Main history steps of the pea improvement // Grain Legumes. – 1996. – №12. – P. 18.

79. Использование технологичных сортов – реальный путь возрождения производства

зернобобовых культур / А.М. Шевченко, В.М. Цымбал, Н.С. Ерохина [та ін] // Зб. наук. пр.

Луганського нац. Аграр. У-ту. – 2002. – № 20 (32). – С. 22–25.

80. Шевченко А.М. Високоадаптивні сорти польових культур / А.М.Шевченко, І.А. Шевченко //

Вісник аграр. науки. – 2007. – № 1. – С. 21-23.

81. Рыбик О.Ф. Удобрение зернобобовых культур / О.Ф. Рыбик // Справочник агрохимика. –

Минск: Ураджай, 1985. – С. 136-139.

82. Филев Д.С. Смешанные посевы зернобобовых с другими культурами / Д.С. Филев, Н.Й.

Гусєва // Основные выводы по полевым опытам Эрастовской опытной станции. –

Днепропетровск, 1978. – С. 45-48.

83. Davies D.R., Berry G.J., Heath M.C., Dawkins T.C. Pea (Pisum sativum L.). – UK. London: Williams

Collins Sons and Co. Ltd, 1985. – P. 147-198.

84. Федосеев А.П. Эффективность удобрений в зависимости от окультурености почв и

погодных условий / А.П. Федосеев // Агрохимия. – 1982. – № 9. – С. 52-54.

85. Федосеев А.П. Погода и эффективность удобрений / А.П.Федосеев. – Ленинград:

Гидрометеоиздат, 1985. – 144 с.

86. Сайко В.Ф. Интенсивные технологии выращивания полевых культур как фактор

оптимального использования биоклиматического и ресурсного потенциала повышения

устойчивости земледелия. – В кн. Устойчивость земледелия: проблемы и пути решения / Под

ред. В.Ф. Сайко. – К.: Урожай, 1993. – С. 288-308.

87. Адамень Ф.Ф. Азотфіксація та основні напрямки поліпшення азотного балансу ґрунтів / Ф.Ф.

Адамень // Вісник аграрної науки – 1999. – № 2. – С. 9-16.

88. Біопрепарати на основі бульбочкових бактерій для підвищення урожайності бобових

культур [Волкогон В.В., Надкернича О.В., Крутило Д.В., Ковалевська Т.М.] // Посібник

українського хлібороба. – 2008. – С. 118-119.

89. Азотфіксувальні бактерії в сільському господарстві // Зерно. – 2008. № 3(24).– С. 36-37.

90. Кононюк В.А. Розвиток селекції в Україні / В.А. Кононюк // Удосконалення методів селекції та

насінництва зернових, зернобобових і круп’яних культур. – К., 1997. – С. 3-7.

91. Оверченко Б.П. Урожайность гороха и пути ее повышения / Б.П. Оверченко, Л.И. Данилюк

// Вісник аграрної науки. – 1992. – № 9. – С. 22-26.

92. Костіна Т.П. Вплив технологічних прийомів на врожайність сортів гороху різних екологічних

груп / Т.П. Костіна // Матеріали наук .-практ. конф. Молодих вчених і спеціалістів „Новітні

технології виробництва конкурентоспроможної продукції рослинництва”, Чабани – К.: ЕКМО,

2005. – С. 55-56.

93. Шерстобоева Е. Биопрепараты – рывок в ресурсосберегающем и экологически безопасном

земледелии / Е. Шерстобоева // Новини агротехніки. – 2003. – № 1. – С. 32-34.

94. Мікробіологічні препарати – ключ до біологізації технологій вирощування зернових і

бобових культур / І.О. Каменєва, С.В. Дідович, Т.М. Мельничук, М.З. Толкачов // Матеріали

Всеукр. Наук.-практ. конф. Молодих вчених і спеціалістів з проблем вир-ва зерна в Україні /

УААН. Ін-т зерн. Господарства. – Д., 2002. – С. 77-78.

95. Щербатий О.А. Використання мікроорганізмів для підвищення продуктивності ячменю / О.А.

Щербатий, О.П. Лепеха // Матеріали Всеукр. Наук.-практ. конф. Молодих вчених і спеціалістів з

проблем вир-ва зерна в Україні / УААН. Ін-т зерн. Госп-ва. – Д., 2002. – С. 32-33.

96. Адамень Ф.Ф. Технологии возделывания гороха в Крыму на фоне инокуляции семян / Ф.Ф.

Адамень, Е.Л. Щигорцова // Матеріали наук .-практ. конф. Молодих вчених „Новітні технології

вирощування сільськогосподарських культур – у виробництво”. – Чабани, 2004. – С. 56-57.

97. Камінський В.Ф. Комплексна дія факторів інтенсифікації на врожайність гороху / В.Ф.

Камінський // Вісник аграрної науки. – 2006. – № 8. – С. 28-32.

98. Камінський В.Ф. Стан та перспективи виробництва гороху в Україні / В.Ф. Камінський //

Вісник аграрної науки. – 2000. – № 5. – С. 22-25.

99. Мартинюк О.М. Особливості формування врожаю зернобобових культур залежно від

технології вирощування в західному Лісостепу / О.М. Мартинюк // Матеріали наук.-практ. конф.

Молодих вчених „Новітні технології вирощування сільськогосподарських культур – у

виробництво”. – Чабани, 2004. – С. 42-43.

100. Камінський В.Ф. Формування продуктивності гороху за різних технологій вирощування /

В.Ф. Камінський, С.П. Дворецька, Г.М. Єфіменко // Зб. Наук. пр. Ін-ту земл-ва УААН. – К., 2004. –

Вип. 1. – С. 66-69.

101. Камінський В.Ф. Вплив ін окулянтів і фізіологічно активних речовин на урожайність гороху

/ В.Ф.Камінський, С.П. Дворецька, І.В. Лапа // Землеробство. – 2000. – Вип. 74. – С. 113-115.

102. Москалець В.В. Застосування мікробних препаратів і мікроелементних добрив та якість

зерна сої / В.В. Москалець, В.К. Шинкаренко // Агроекол. журнал. – 2004. – № 3. – С. 19-24.

103. Бадина Г.В. Возделывание бобовых культур и погода / Г.В. Бадина. – Л.: Гидрометеоиздат,

1974. – 232 с.

104. Бабич А.О. Проблема білка і соєвий пояс України / А.О. Бабич, В.Ф. Петриченко // Вісник

аграрної науки. – 1992. – № 7. – С. 1-7.

105. Камінський В.Ф. Агрометеорологічні основи виробництва зернобобових культур в Україні /

В.Ф. Кмінський // Вісник аграрної науки. – 2006. – №7. – С. 20-25.

106. Каленська С.М. Адаптивний потенціал тритикале залежно від комплексного застосування

агрохімікатів / С.М. Каленська, Т.В. Єгупова // Землеробство. – 2006. – № 78. – С. 21-27.

107. Артемьева Г.М. Цитогенетическая активность эмистима и его влияние на продуктивность

яровой пшеницы и люцерны / Г.М. Артемьева, Л.П. Хохлова, О.А. Кашина // Земледелие. – 2000.

– № 1. – С. 60-65.

108. Шевченко А.О. Регулятори росту / А.О. Шевченко, В.О. Тарасенко // Захист рослин. – 1998. –

№ 1. – С. 29-30.

109. Буряк Ю.І. Застосування регуляторів росту рослин при вирощуванні насіння ярого ячменю

/ Ю.І.Буряк, Л.В.Бондаренко // Вісник ЦНЗ АПВ Харківської області. – 2006. – Випуск 4. – С. 15-22.

110. Пономаренко С.П. Регулятори росту рослин в аграрному секторі – один з елементів

високих технологій ХХІ століття / С.П. Пономаренко // Матеріали міжнар. наук .-практ. конф..

Ведення земл-ва, 16-17 січня 2003 р. / Полтав. Держ. аграр. унів. – Полтава, 2003. – С. 57-64.

111. Анішин Л. Технологічна дисципліна і здобутки вітчизняної науки захистять від погодних

катаклізмів / Л. Анішин // Пропозиція. – 2003. – № 8/9. – С. 60-61.

112. Технологии применения регуляторов роста растений в земледелии / [Анишин Л.А.,

Пономаренко С.П., Жилкин В.О., Грицаенко З.М.]: Методическое пособие. – Межвед. Науч-тех.

Центр «Агробиотех» НАНУ и МОН Украины. – 2006. – 32 с.

113. Танасевич В.І. Вплив бінарних сумішей протруйників і біостимуляторів на врожайні

властивості насіння озимої пшениці / В.І. Танасевич // Збірник наук . пр. ННЦ „Інститут

землеробства УААН”. – К., 2006. – Випуск 1-2. – С. 161-165.

114. Пономаренко С.П. Вплив регуляторів росту на врожайність і стійкість рослин проти

шкідників та збудників хвороб / С.П. Пономаренко, Л.А. Ані шин, Б.П. Оверченко // Захист

рослин. – 2003. – № 12. – С. 17-18.

115. Пономаренко С.П. Регулятори росту. Екологічні аспекти застосування / С.П. Пономаренко,

Г.О. Іутинська // Захист рослин. – 1999. – № 12. – С. 15-18.

116. Регулятори росту у формуванні адаптивних реакцій рослин до посухи / Н.Ю. Таран, Н.Б.

Свєтлова, О.А. Оканенко, Мелешко А.О., М.М. Мусієнко // Вісник аграрної науки. – 2004. – № 8. –

С. 29-32.

117. Курчий Б.А. Что регулируют регуляторы роста / Б.А. Курчий.– К.: Логос, 1998. – 202 с.

118. Шевченко А.О. Деякі результати виробничих випробувань нових регуляторів при

вирощуванні озимої пшениці / А.О. Шевченко, Л.А.Анішин // Збірник наукових праць „Елементи

регуляції в рослинництві”. – К.: ВВП „Компас”, 1998. – С. 38-40.

119. Годецький О.С. Зміна продуктивності цукрових буряків під дією регулятора росту в

сільському господарстві / О.С. Годецький, О.С. Тимощук // Пропозиція. – 2003.– №5.– С. 74-75.

120. Абрамик М. Вермистим важливий агроприйом в технології вирощування

сільськогосподарських культур / М. Абрамик, С. Ризничук // Пропозиція. – 2000.– №2 – С. 50-51.

121. Анішин Л. Технологічна дисципліна і здобутки вітчизняної науки захистять від погодних

катаклізмів / Л. Анішин // Пропозиція. – 2003. – № 8/9. – С. 60-61.

122. Власюк П.А. Мікроелементи і мікродобрива / П.А.Власюк. – К.: Урожай, 1964. – 76 с.

123. Химические элементы и аминокислоты в жизни растений, животных и человека / [Власюк

П.А., Шкварук Н.М., Сапатый С.Е., Шамотиенко Г.Д.] – К.: Наукова думка, 1974. – С. 13-14.

124. Анспок П.И. Микроудобрения / П.И. Анспок. – Л.: Колос, 1978. – С. 7-12.

125. Школьник М.Я. Микроэлементы в жизни растений/ М.Я.Школьник. –Л.: Наука,1974. – С.58-85.

126. Господаренко Г.М. Агрохімія мінеральних добрив / Г.М. Господаренко. – К.: Науковий світ,

2003. – 93 с.

127. Добрива та їх використання / [Марчук І. У., Макаренко В.М., Розстальний В.Є., Савчук А.В.]. –

К., 2002. – 256 с.

128. Юркевич Ю. Удобрення як воно є // Пропозиція. – 2007. – № 3. – С. 40-42.

129. Топчій В. Мікродобрива – необхідний крок для росту врожаю / Топчій В., Жужа В. //

Агроном. – 2004. – № 3. – С. 64-67.

130. Микроэлементы в сельском хозяйстве. – Харьков, 2001. – 60 с.

О.В.Демиденко, І.С.Шаповал, ЧЕРКАСЬКИЙ ІНСТИТУТ АПВ НААНУ

ТЕХНОЛОГІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ ВИРОЩУВАННЯ ОЗИМИХ

ЗЕРНОВИХ НА ЧЕРКАЩИНІ

В статті висвітлено особливості системності виконання основно-

го обробітку грунту при застосуванні мінімального та нульового обро-

бітку грунту, запропоновано систему удобрення та підживлення при ви-

рощуванні озимих зернових культур.

Виходячи з науково-обґрунтованих розрахунків, техноло-

гій вирощування та економічної доцільності, вже в 2011 році

площі посіву зернових культур в Черкаській області будуть

доведені до 650 тис.га, що за середньої врожайності по обла-

сті 34 ц/га, забезпечить валовий збір зерна не менше 2,250

млн.тонн, а в перспективі до 2015 року –до 2,792 млн.тонн.

Валовий збір зерна озимої пшениці повинен досягти в 2015

році 1 млн.тонн. Найважливіша роль у забезпеченні виконан-

ня цього завдання відводиться озимим культурам, зокрема

озимій пшениці, на яку в структурі посівних площ зернових

припадає біля 40-44%. Урожайні можливості сучасних сортів

озимої пшениці складають 8,0-10,0 т/га, проте в умовах обла-

сті продуктивність озимої пшениці становить 3,5-4,0 т/га, тоб-

то генетичний потенціал сортів в більшості господарств вико-

ристовується не повною мірою.