Плахтій Д.П., Чинник О.С., Кобринська С.В. Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Подождите немного. Документ загружается.

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

Багатство (видове) - характеристика співтовариства, обумовлена або

відносним, або абсолютним числом видів.

Базис - відстань між двома закріпленими на місцевості точками, що

виміряна з високою точністю і служить для визначення довжин сторін

тріангуляції.

Базис ерозії - рівень (горизонтальна поверхня), на якому припиняєть-

ся водна ерозія: для балки - меженний рівень постійного водостоку

або пониження, де балка закінчується; для річок - рівень водостоку чи

водоймища, куди вони впадають; загальний б.е. - рівень Світового

океану.

Базофіли

—

організми, що мешкають на лужних грунтах (більшість сте-

пових і пустельних видів рослин).

Байрачні ліси - ліси по схилах і вершинах балок у лісостеповій і степо-

вій зонах. До їх складу входять дуб, в'яз, клен, липа, ясен, береза.

Бактерії— мікроскопічні організми, переважно одноклітинні, прокарі-

оти, мікроби. Посідають важливе місце в геохімічних процесах, само-

очищенні навколишнього середовища, підвищують родючість Грунту.

Бактеріостаз - пригнічення або повне припинення росту і розмно-

ження бактерій, спричинене впливом несприятливих абіотичних і біо-

тичних факторів. У цей період бактерії не продукують токсичних ре-

човин.

Баланс (водний) - співвідношення за який-небудь проміжок часу (рік,

місяць) приходу і витрати води для річкового басейну, озера, планети в

цілому чи іншого досліджуваного об'єкта.

Баланс гумусу - співвідношення всіх статей надходження і винесення

органічних компонентів грунту; сумарне співвідношення статей над-

ходження і винесення вуглецю органічних сполук, яке проявляється

врешті-решт в процесах накопичення, витрат або стабілізації вмісту

гумусу в ґрунті.

Баланс екологічних компонентів - кількісне поєднання екологічних

компонентів, які забезпечують екологічну (природну) рівновагу.

Баланс підземних вод

—

кількісне співвідношення між елементами, що

визначають живлення, витрати і зміну запасів підземних вод за визна-

чений проміжок часу.

Баланс (тепловий)

—

співвідношення між надходженням та витратою

тепла в різних природних системах (ґрунт, атмосфера, вода, біосфера).

20 -

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Балка

—

суха або з тимчасовим водотоком долина з похилоувігнутим

дном і опуклими задернованими схилами, часто порослими чагарни-

ком або лісом. Довжина до декількох десятків кілометрів, ширина до

100 м.

Барда - рештки бродильного виробництва, з яких видалено леткі ком-

поненти.

Барефіти - рослинні організми, які надають пергвагу лужному сере-

довищу: рН = 7-9.

Бар'єр (біогеохімічний) - зона різко підвищеної концентрації тих або

інших хімічних елементів порівняно із середнім вмістом їх у ланд-

шафті.

Барометр - прилад для вимірювання атмосферного тиску. Застосову-

ються ртутні, анероїди і диференційні (чашкові і сифонні).

Бархани - материкові дюни пустель; загальна назва всіх форм оголених

пісків або нагромадження сипких пісків, не закріплених рослинністю.

Басейн (безстічний) - територія, що не має стоку у Світовий океан.

Ріки безстічного басейну закінчуються в безстічних озерах, губляться

в пісках, болотах і карстових улоговинах.

Басейн (водозбірний)

—

обмежена вододілами частина земної поверхні

разом з товщею ґрунтів і гірської породи, з якої відбувається стік у ріки,

озера або море.

Батареї (акумуляторні) - пристрої, здатні акумулювати хімічну

енергію, яка в процесі їх розряджання перетворюється на електричну.

Здебільшого складаються з двох електродів і електроліту, найчастіше

рідкого.

Бедленд - ландшафт, різко і складно розчленований, низькогірський,

що складається з заплутаної мережі вузьких вододілів; важкодоступний

і непридатний для землеробства. Б. зустрічається переважно в аридно-

му, семиаридному чи сухому тропічному кліматі.

Безпека в природокористуванні

—

сукупність умов, що забезпечують

мінімальний несприятливий вплив природи та технологічних процесів

її опанування на здоров'я людей. Розглядається в межах усіх форм га-

лузевого природокористування та в області прямого й опосередковано-

го впливу на людину (глобально, регіонально і локально).

Безпека (екологічна) - сукупність дій та комплекс відповідних захо-

дів,

процесів, які забезпечують екологічний баланс на планеті та в різ-

них її регіонах на рівні, до якого людина може адаптуватися фізично,

соціально-економічно, політично без значних збитків.

= 21

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинник, СВ. Кобринська

Безпека (радіаційна) - комплекс заходів, що забезпечують безпечну

роботу з радіоактивними речовинами та іншими джерелами іонізуючих

випромінювань.

Бекерель (Бк) - одиниця активності нукліда в радіоактивному джерелі.

Один Б. (ІБк) дорівнює активності нукліда в радіоактивному джерелі,

в якому за 1 секунду відбувається один акт розпаду.

Бензин - суміш 'летких вуглеводнів з температурою кипіння 30-205°С.

Прозора рідина. Добувають перегонкою або крекінгом нафти. Є пали-

вом для карбюраторних авто- й авіадвигунів, екстрагентом і розчинни-

ком для смол, жирів, каучуків.

Бентос - організми, які прикріплені до дна або проживають на дні во-

дойм (водорості, донні безхребетні та риби).

Берма - виступ на схилі греблі, насипу або окопу, що влаштовується з

метою надання йому стійкості і захисту від розмивання водами.

Бета-різноманітність - показник, що змінює ступінь диференцію-

вання розподілу видів за градієнтами місць існування, тобто швидкість

зміни флористичного складу фітоценозу вздовж просторових і еколо-

гічних градієнтів ландшафту.

Білки - складні органічні сполуки (біополімери), до складу молекул

яких входять атоми карбону, гідрогену, оксисену та нітрогену (іноді

сульфуру), мономерами яких є амінокислоти. Білки разом з нуклеїно-

вими кислотами утворюють матеріальну основу всього багатства орга-

нізмів навколишнього світу. Найголовніші функції білків: структурна,

рухова, транспортна, захисна, сигнальна, регуляторна, каталітична і

енергетична.

Біоакумуляція - нагромадження в організмі забруднювальних речо-

вин, що надходять з навколишнього середовища крізь легені, шкіру і

травний канал.

Біовулканологія - науковий напрям, що виник на межі біології та вул-

канології. Вивчає вулканізм як екологічний чинник на планеті, його

роль в утворенні зовнішньої оболонки Землі, колообігу речовин і пере-

творенні енергії в еволюції та динаміці природних угрупувань з метою

розробки методів прогнозування екологічних наслідків виверження та

оцінки адаптації живих організмів, у т.ч. людини.

Біогаз

—

горючий газ (переважно метан), який утворюється в техноло-

гічному процесі бродіння. Найбільш економічно й екологічно ефектив-

не анаеробне бродіння. Перспективне додаткове енергетичне джерело

в агропромисловому виробництві.

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Біогенез - концепція походження життя, що заперечує виникнення жи-

вого з неживої матерії (абіогенез); теорія виникнення життя на Землі,

за якою зародки живих істот було занесено на Землю з інших космічних

тіл (інша назва - теорія панспермії).

Біогенні породи - гірські породи, що складаються в основному з за-

лишків вимерлих тварин (зоогенні гірські породи), рослин (фітогенні

гірські породи) і продуктів їхньої життєдіяльності.

Біогеографія - наукова дисципліна, що вивчає закономірності розподі-

лу рослинного покриву і тваринного населення в біосфері.

Біогеосфера - оболонка на планетах, де умови сприятливі для розвитку

життя. На Землі - біосфера.

Біогеоценоз - історично сформований комплекс живих компонентів

певної ділянки земної поверхні, що знаходяться у взаємозв'язку і вза-

ємозалежності із компонентами неживої природи. Для біогеоценозу

характерні такі показники: видова різноманітність, щільність популя-

цій,

біомаса, продуктивність. Біоценоз і біотоп разом складають біо-

геоценоз.

Біогеоценоз (корінний) - біогеоценоз, що відповідає природно-антро-

погенним умовам місцевості і майже не порушений втручанням лю-

дини.

Біогеоценоз (техногенний) - біогеоценоз, екологічні компоненти яко-

го та коло обіг речовин частково або майже повністю змінились під

впливом техногенних чинників.

Біогеоценологія - галузь науки, що досліджує закономірності форму-

вання, функціонування і розвитку біогеоценозів.

Біогоризонти - функціональні підрозділи шарів у біоценозах (напр.,

горизонтлистового пологу в березовому лісі, горизонти грунтів).

Біодеградація - властивість певних матеріалів чи об'єктів змінювати

свої структуру або якість під впливом біологічних чинників.

Біоенергетика

—

розділ біології, що вивчає сукупність перетворення

енергії в біологічних системах та механізми її перетворення в процесі

життєдіяльності організмів. Особливий розділ біоенергетики, що меж-

ує з екологією, вивчає обмін речовин та перетворення енергії в біоло-

гічних системах високого рівня - від біоценозів до біосфери в цілому.

Біоенергія - відновна енергія, що не збільшує концентрації вуглекис-

лого газу в атмосфері.

Біоіндикатори - організми, присутність чи кількісні особливості роз-

витку яких служать показниками природних процесів, чи умов антро-

= 23

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинник, СВ. Кобринська

погенних змін середовища. У якості Б. можуть бути використані також

співтовариства організмів (біоценози).

Біоіндикація - метод оцінки впливу на екосистеми абіотичних і біо-

тичних чинників середовища за допомогою біологічних систем; влас-

тивість багатьох організмів реагувати на зміну фізико-хімічних та

екологічних характеристик середовища існування, що виражається в

особливостях їх росту, розвитку, чисельності тощо. До біоіндикаторів

належать організми або їх угрупування, життєві функції яких тісно ко-

релюють з чинниками середовища і можуть використовуватись для їх

оцінки.

Біоінженерія - наука про конструювання роботів, які виконують біо-

логічні функції за умови, що в них нормальна життєдіяльність живих

організмів неможлива.

Біокосне тіло - природне тіло, що утворюється за участю живих орга-

нізмів та внаслідок перебігу природних фізико-хімічних процесів.

Біологічне очищення стічних вод

—

видалення із них забруднювачів,

в основному органічних речовин, за допомогою культивування мікро-

організмів, які розкладають ці речовини до мінеральних або простіших

органічних сполук, що легко розпадаються.

Біолюмінесценція

—

світіння живих організмів. Організми, що світять-

ся,

є майже в усіх класах водних тварин, від найпростіших до риб, а

також серед бактерій, нижчих рослин та грибів.

Біом - великий регіональний або субконтинентальний підрозділ біо-

сфери, що характеризується певним основним типом рослинності або

характерною особливістю ландшафту.

Біомаса Землі - сукупність усіх живих організмів (живої речовини)

планети. Виражають в одиницях маси й енергії, віднесеної до одини-

ці площі або об'єму. Розрізняють біомасу поверхні суходолу, біомасу

ґрунту та біомасу Світового океану.

Біонт

—

окремо взятий організм (індивід), що в ході еволюції присто-

сувався до проживання в певному середовищі (біотопі). Розрізняють

аеробіонтів (мешканців повітря і суходолу), гідробіонтів (водяні орга-

нізми),

геобіонтів (мешканці ґрунту) та паразитів (живуть в організ-

мах).

Біополімери - високомолекулярні природні сполуки (речовини) - осно-

ва живих організмів (наприклад, целюлоза, білки, полісахариди).

Біопродуктивність

—

здатність біогеоценозу на основі використання

речовини й енергії до відтворення органічної речовини. Б.п. звичайно

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

оцінюється через біологічну нетто- (первинну чисту) і брутто- (первин-

ну загальну) продукцію, що виражаються у вагових одиницях на оди-

ницю площі в одиницю часу (за рік).

Біосинтез - процес утворення необхідних організму речовин, який

відбувається в його клітинах за участю біокаталізаторів - ферментів.

Біоскеи

—

невелика горизонтальна структурна одиниця мозаїчної еко-

системи, що характеризується однорідними абіотичними умовами та

власним фондом рослин, тварин та мікроорганізмів. Прикладом біо-

ксену можуть бути піщані дюни, мілкі тимчасові водойми, поверхня

листка або каменя, повалене дерево, труп тварини тощо.

Біострома - шар живої речовини за В.І.Вернадським, "плівка жит-

тя",

- найбільш дієвий горизонт біосфери, де зосереджена основна

маса живих організмів і відбуваються найбільш активні взаємодії між

усіма екологічними компонентами.

Біосфера

—

„сфера поширення" життя, до якої, поряд з організмами,

входить і середовище їхнього проживання (В.Всрнадський); частина

геологічної оболонки Землі, до якої входить частка літосфери, уся гід-

росфера й нижня частина атмосфери - тропосфера, у яких існує життя.

Термін „біосфера" ввів до наукового обігу австрійський геолог Е.Зюсс

1875р. Біосфера в сучасному розумінні - цс цілісний комплекс усіх еко-

систем планети, відкрита термодинамічна система, яка зовні отримує

енергію і речовини для синтезу органічних сполук і виділяє в природне

середовище відходи, що забезпечує їх стійкість. Об'єм біосфери стано-

вить близько 0,4% об'єму планети.

Біота - сукупність організмів, об'єднаних загальним регіоном розпо-

всюдження.

Біотехнія - активний цілеспрямований вплив людини на дику природу

з метою збільшення ємності угідь для мисливських тварин, птахів, які

живуть на волі, включаючи сукупність заходів, спрямованих на збіль-

шення чисельності диких мисливських тварин і поліпшення їх якості

шляхом розведення в природних умовах.

Біотехнологія

—

галузь науки й виробництва, яка використовує живі

організми та біологічні процеси з метою виробництва різних речовин

(інсулін, ростовий гормон, інтерферон).

Біотоп - ділянка земної поверхні (суходолу або водоймища) з однорід-

ними умовами середовища (грунтом, кліматом, характером зволоження

тощо),

котру займає той або інший біоценоз. Характерний для певного

= 25

Д.II.

Плахтій, ОС. Чинчик, СВ. Кобринсъка

біотопу комплекс умов визначає видовий склад організмів та особли-

востей їх існування; змінюється під впливом біоценозу.

Біофільтр - фільтр для біологічного очищення стічних вод. Цс спо-

руда (резервуар) з подвійним дном, заповнена на висоту до 2м філь-

трувальним матеріалом (котельним шлаком, керамзитом тощо). Під час

пропускання стічних вод на поверхні фільтрувального матеріалу утво-

рюється плівка з бактерій і грибів, які окислюють і мінералізують орга-

нічні речовини цих вод. Повітря надходить у Б. крізь отвори у верхньо-

му дні (природна вентиляція).

Біохімічне споживання кисню (БСК) - показник забруднення води

органічними сполуками, обумовлений кількістю кисню, який витра-

тився за встановлений час (звичайно 5 діб - БСК,) в аеробних умовах

на окислення забруднюючих речовин, що містяться в одиниця об'єму

води. Як правило, упродовж 5 діб при нормальних умовах відбуваєть-

ся окиснення -70% легкоокислюваних органічних речовин; практич-

но повне окиснення (БСК

поп]|

чи БСК

) досягається упродовж 20 діб.

Для джерел централізованого господарсько-питного водопостачання

(ДСТУ 17.1.3.03-77) і водних об'єктів, використовуваних у рибогоспо-

дарських цілях, БСК не повинне перевищувати 3 мг/л.

Біохор - одиниця (підрозділ) розчленування земної поверхні, являє со-

бою групу схожих біотопів. Біохор іноді об'єднують у біоцикли: конти-

нент, море, внутрішні водойми.

Біоценоз - стабільна історично усталена сукупність популяцій рос-

лин, тварин, грибів та мікроорганізмів, пристосованих до сумісного

проживання на однорідній ділянці території. Пристосованість членів

біоценозу до спільного життя виражається у певній подібності вимог

до найважливіших абіотичних факторів середовища (освітленість, тем-

пературний режим, кислотність фунту, мінеральне живлення тощо) і

закономірних відносинах один з одним. Складовими частинами біоце-

нозу є фітоценоз, зооценоз і мікробоценоз. У просторовому відношенні

біотоп відповідає біоценозу.

Біоценологія, синекологія - вчення про біологічні утрупування чи біо-

ценози, їх склад, структуру, динаміку, походження, внутрішнє (біоце-

нотичне) середовище, використання й охорону.

Бір - сосновий ліс, що звичайно росте на добре дренованому сухому

піщаному грунті.

Бітумування - термічна переробка радіоактивних відходів, спрямова-

на на отримання бітумного матеріалу, що містить сухий залишок раді-

оактивних відходів.

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Біфуркація - існування двох областей рівноваги в популяції при не-

змінних умовах середовища, що виникають у результаті сильної залеж-

ності властивостей самої популяції (фізіології, поводження особин,

відносини між поколіннями) від її чисельності.

Бленди - посіви сумішей гібридів, сортів або гібридів і сортів однієї

культури. Основними принципами формування блсндів (пірамід) є: аг-

рокліматична відповідність сортів, що залучаються до ценозів, їх адап

таційно різнобічна рсакція-відповідь певним умовам поля; достатній

рівень гетерогенності агробіологічних параметрів і властивостей сор-

тів у поєднанні з їх біологічною й технологічною сумісністю; техноло-

гічна простота формування, вирощування, збирання сумісних посівів.

Болото - надмірно зволожена ділянка земної поверхні, вкрита шаром

торфу завтовшки не менше як 30см у неосушеному і 20см - в осушено-

му стані. Основною зовнішньою ознакою боліт є їх постійне або періо-

дичне надмірне зволоження.

Бонітування грунтів - порівняльна характеристика якості земельних

угідь (у балах) на основі ґрунтових обстежень. Необхідна для еконо-

мічної оцінки земель, ведення земельного кадастру, меліорації тощо.

Боротьба (внутрішньовидова) - її результатом є збереження популя-

ції і виду в цілому за рахунок загибелі слабких, перемога життєздатні-

шої популяції над менш життєздатною, яка займає ту саму екологічну

нішу. Прикладом її можуть бути у тварин - змагання між хижаками

однієї популяції за здобич, внутрішньовидовий канібалізм, боротьба за

зверхність у зграї; у рослин - в одновіковому хвойному лісі одні дере-

ва широко розкинули крону й більше отримують світла, їхнє коріння

проникає глибше й дістає воду та поживні речовини, завдаючи шкоди

слабким.

Боротьба ш існування - сукупність багатоманітних і складних взаємо-

зв'язків, що існують між організмами та умовами середовища.

Боротьба (міжвидова) - результатом її є використання одного виду ін-

шим як поживи, розселення на новій території. Приклади такої бороть-

би у тварин - витіснення жалоносною європейською бджолою місцевої

австралійської, боротьба за поживу між видами одного роду - сірим

і чорним пацюками; поїдання хижаками жертв; у рослин витіснен-

ня ялиною листяних дерев у листяному лісі, пригнічення культурних

рослин бур'янами, живлення рослин паразитів за рахунок рослин-

живитслів.

Боротьба І несприятливими умовами - як наслідок виживають най-

пристосованіші до конкретних умов проживання. Приклади серед тва-

Д.П.

Плахтій, ОС. Чинник, СВ. Кобринська

рин - зміна забарвлення й розмірів та густоти шерсті взимку та влітку,

впадання у сплячку; серед рослин - видозмінення листя (колючки) та

утворення довгого коріння в пустельних форм, літній спокій у сферої-

дів,

болотяні рослини ловлять комах.

Ботанічні сади

—

науково-дослідні природоохоронні установи загаль-

нодержавного чи місцевого значення, які створюються з метою збере-

ження, вивчення, акліматизації, розмноження в спеціально створених

умовах та ефективного господарського використання рідкісних і типо-

вих видів місцевої і світової флори шляхом створення, поповнення та

збереження ботанічних колекцій, проведення наукової, навчальної та

освітньої роботи. На їх території забороняється будь-яка діяльність, що

не пов'язана з виконанням покладених на них завдань і загрожує збере-

женню колекцій флори.

Браконьєрство - здобування чи будь-яке інше знищення диких тварин

з порушенням правил полювання, рибної ловлі та інших вимог законо-

давства про охорону тваринного світу. До Б. належить також незаконне

збирання рідкісних і цінних рослин, вирубування лісів.

Бродіння - процес розкладання органічних речовин (переважно вуг-

леводів) мікроорганізмами в безкисневих умовах. Здійснюється під

впливом біокаталізаторів - ферментів і є джерелом енергії для клітин,

необхідної для забезпечення їхньої життєдіяльності.

Бурелом - повалення дерев вітром в результаті перелому їх стовбура.

Виникненню Б. сприяють такі природні чинники: простягання долин

уздовж напрямку сильних вітрів; орієнтація вузьких лісопокритих

хребтів поперек повітряних потоків; навітряність (вітроударність) схи-

лів;

близькість підвітряних схилів до перевальних сідловин; ураженість

лісів ентомо- і фітопатогенами; втрата з віком біологічної стійкості.

Буря (пилова) - 1) дуже сильний вітер (за шкалою Бофорта - 10-11 ба-

лів,

тобто 25-28 і 29-32 м/с), що несе тверді частинки, які видуваються

в одних місцях і намітаються в інших; 2) один з типів вітрової ерозії

ґрунту. Виникає при сильних вітрах, що пересувають дрібні ґрунтові

часточки в завислому стані в повітряному потоці.

Бур'яни

—

рослини, які самостійно з'являються у посівах чи насаджен-

нях сільськогосподарських культур, на орних землях, у садових, лісо-

вих, декоративних та інших насадженнях та угіддях; супутники куль-

турних рослин поля і городу, які є другим автотрофним компонентом

агрофітоценозу; отруйні й неїстівні рослини природних лук, пасовищ,

а також види, що ростуть на неорних землях, звідки вони можуть по-

28 =========^=^=======^

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

= 29

ширюватись на сільськогосподарські угіддя. їх поділяють на дві групи:

сегетальні та рудеральні.

Буферність ґрунту

—

здатність грунту зберігати кислотність середови-

ща практично сталою під дією кислот і лугів.

Бюро Європейської охорони навколишнього середовища - орган, за-

снований у 1974р, що об'єднує бл. 70 великих природоохоронних орга-

нізацій країн-членів. Штаб-квартира знаходиться в Брюсселі. Основні

напрямки в роботі: енергетика, хімічна промисловість, транспорт, охо-

рона природи і сільське господарство.

Вали (протиерозійні) - земляні споруди, які влаштовують на схилах з

метою запобігти процесам ерозії і росту балок. За цільовим призначен-

ням поділяються на водозатримувальні і водовідвідні.

Важкі метали - метали, з питомою масою більше 4,5 г/см

, які на-

лежать до групи мікроелементів з огляду на їхні низькі концентрації

у природних водах. У природі вони входять до складу сполук зі спе-

цифічними функціями: ферментів, вітамінів, гормонів. Ці сполуки

впливають на зміну активності процесів обміну речовин у живих ор-

ганізмах. Деякі важкі метали необхідні в певних кількостях для живих

організмів як мікроелементи (цинк, залізо, марганець, мідь), а інші -

токсичні для організму (кадмій, ртуть, свинець). Особливу проблему

становить накопичення важких металів у трофічному ланцюгу та в ор-

ганізмі людини.

Вакцини - препарати, які сприяють створенню активного імунітету у

людей та тварин.

Валентність (екологічна), пластичність - широка чи вузька зона

витривалості (толерантності) організму до будь-якого окремого факто-

ра чи всієї сукупності факторів; здатність організму існувати в різних

умовах середовища, заселяти ділянки з більш чи менш вираженими

коливаннями інтенсивності екологічних чинників. Організми з висо-

кою екологічною валентністю, як правило, легко пристосовуються до

більшості умов існування. Це відбивається на їхньому поширенні та

чисельності.

Валкування Грунту - процес спорудження протиерозійних валів.

Валуни - великі округлі уламки гірської породи, які мають у попере-

чнику 10-100 см. За походженням поділяють на льодовикові, пролюві-

альні та алювіальні.