Плахтій Д.П., Чинник О.С., Кобринська С.В. Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Подождите немного. Документ загружается.

Д.П.

Плахтій, ОС. Чинчик, СВ. Кобринська

Пористість грунту

—

сумарний об'єм усіх пор, виражений у відсотках

до загального об'єму ґрунту.

Порода - 1) створена за допомогою штучного добору група тварин

одного виду, що відрізняється специфічними ознаками, які переда-

ються спадково; 2) вид чи рід (їх лісогосподарська група) дерев (голо-

вні,

супутні, хвойні, листяні ГІ); 3) сукупність видів (сортів) деревно-

чагарникових рослин зі спорідненими господарськими або біологічни-

ми ознаками: кістянкові, горіхоподібні, субтропічні та інші П.

Порожняк - порожнє місце, западина в заплаві, куди заливається вес-

няна вода і застоюється після межені.

Поросль - 1) молоді пагони, що з'явились із сплячих чи придаткових

бруньок, на пеньку або корінні дерев чи чагарників; 2) молоді рослини

або пагони, що відростають, напр., П. трави, чи трав'яна П.

Порушення (екологічне) - 1) відхилення від звичайного стану (норми)

екосистеми будь-якого ієрархічного рівня організації (від біогеоценозу

до біосфери). Може відбуватися в одному з екологічних компонентів

або в екосистемі загалом, мати зовнішні чи внутрішні причини, антро-

погенний чи природний характер, бути локальним, регіональним чи

глобальним.

Порушення навколишнього середовища

—

зміна природних, природно-

антропогенних або соціальних умов, які перевищують біологічні або

соціально-економічні можливості людини до адаптації.

Порушення природної (екологічної) рівноваги

—

зміни в процесах вза-

ємодії та складі компонентів і елементів екосистеми, що призводять у

кінцевому підсумку до її зміни іншою екосистемою на тривалий або

умовно безкінечний термін.

Порушення (техногенне) - докорінні кількісні зміни в природних або

антропогенних ландшафтах в результаті виробничої діяльності людини

з використанням сучасних технічних засобів, які супроводжуються ви-

никненням техногенних комплексів.

Порядок водостоку - відношення водостоку до морського чи озерно-

го басейну, в який відбувається стік. Водостоком найвищого порядку

вважається річка, що впадає безпосередньо в море (озеро), проте іноді

підрахунок (нумерація) порядків ведеться у зворотному напрямку.

Порядок консумента

—

місце консумента в екологічній піраміді або в

ланцюзі живлення. Виділяють консументи першого порядку, які жив-

ляться рослинами - продуцентами (травоїдні), другого, що вживають

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

у їжу травоїдних (хижаки), і третього, об'єктом живлення є слабші хи-

жаки.

Поселення - 1) територіально цілісний і компактний ареал концентра-

ції населення зі всіма необхідними умовами і обладнанням для життя,

праці і відпочинку людей; 2) населений пункт (місто, селище міського

типу, сільський населений пункт).

Посибілізм (географічний)

—

пояснення розвитку суспільства переваж-

но внутрішніми механізмами прогресу культури (без аналізу способу

виробництва матеріальних благ). П.г. розглядає географічне середови-

ще як чинник, що обмежує і змінює діяльність людей.

Пост водомірний - пристрій, призначений для проведення гідрологіч-

них спостережень: вимірювання швидкості течії і рівнів вод на каналі,

річці тощо.

Посуха - тривала (багатоденна, багатомісячна, багаторічна) суха по-

года часто при підвищеній температурі повітря, з відсутністю чи вкрай

незначною кількістю опадів, яка призводить до виснаження запасів

води (вологи) в грунті та різкого зниження відносної вологості повітря.

В результаті П. створюються несприятливі умови для розвитку рос-

лин, відбувається пересихання водойм, водопоїв для диких та домашніх

тварин.

Посухостійкість

—

здатність рослин переносити засуху без значних

незворотних порушень життєвих функцій, а для с.-г. рослин - без різ-

кого зниження їх врожаю.

Потенціал (біотичний) — потенціальна здатність живих організмів

збільшувати чисельність в геометричній прогресії. Визначається або як

середнє значення приплоду, або як показник «тиску життя» (швидкість,

з якою при гіпотетично безперешкодному розмноженні особини даного

виду покриють земну кулю рівномірним шаром; ця швидкість для сло-

нів становить 0,3м/с, для деяких мікроорганізмів - сотні м/с).

Потенціал виживання - ступінь стійкості виду до несприятливих

чинників середовища, зумовлений його екологічною валентністю.

Потенціал ландшафту - характеристика міри можливого виконання

ландшафтом соціально-економічних функцій, яка віддзеркалює сту-

пінь можливої участі ландшафту в задоволенні різноманітних потреб

суспільства.

Потенціал (природно-ресурсний) - властивість природних систем без

шкоди для себе віддавати необхідну людству продукцію або проводити

корисну для нього роботу в рамках господарства даного типу.

183

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

Потенціал самоочищення

—

здатність природної території та аквато-

рії без саморуйнування розкладати природні чи антропогенні речовини

(відходи, викиди) та запобігати їхньому шкідливому впливу на життя (

в момент розкладання та в наступних циклах біотичного колообігу, до

якого ці розкладені речовини залучаються). Розрізняють високий П.с.

та низький П.с. від розвитку органічного життя в ґрунтах і водоймах.

Потенціювання - взаємне посилення двох або більше агентів навко-

лишнього середовища, при якому загальний ефект їх одночасного впли-

ву перевищує суму ефектів, які виникають при ізольованій дії кожного

з цих агентів окремо.

Потік енергії в біосфері

—

надходження енергії Сонця та космічних

променів до поверхні Землі (близько 52-10

і5

Вт), засвоєння її в ході фо-

тосинтезу рослинами (104Т0

Вт), передавання від одного трофічного

рівня до іншого (в розмірі

-3 і до 10-20% від рівня до рівня), перероз-

поділ між терабіосферою, гідробіосферою та літобіосферою і, нарешті,

розсіювання її у світовому просторі.

Потік речовини - переміщення речовини у вигляді хімічних елементів

ї їх сполук в екологічній піраміді від продуцентів до редуцентів (через

консументів або без них).

Потомство - І) особини наступних поколінь відносно попередніх; 2)

сукупність потомків (дітей, онуків, дочірніх особин тощо) однієї певної

особини або пари (людини, тварини, рослини).

Потреба (екологічна) - загальна сума вимог організму, популяції чи

виду до природного середовища існування, яке включає всі компонен-

ти,

що утворюють середовище живлення, взаємовідносини з іншими

організмами того самого та інших видів тощо.

Потреби людини - і) потреба або нестача будь-чого, необхідного для

підтримання життєдіяльності організму, людської особи, соціальних

груп та суспільства в цілому; внутрішній чинник активності; 2) умови

забезпечення життєдіяльності людини, без яких вона відчуває диском-

форт, що погіршує стан її здоров'я (реєструється за величиною захво-

рюваності в стандартній вибірці); 3) стан індивіда, що спричинюється

потребами в об'єктах, необхідних для його існування та розвитку, та

виступає джерелом його активності.

Потужність викиду - кількість речовини, яка викидається в атмосфе-

ру за одиницю часу.

Потужність ґрунту - загальна потужність ґрунтового профілю від

поверхні до малозміненої породи. Може коливатися в значних межах

184

Екологія. Основні терміті, поняття та означення

залежно від умов ґрунтоутворення і типу ґрунту - від декількох санти-

метрів до 2-3 м і більше.

Пояс (нівальний)

—

зона вічних снігів, включаючи верхній природній

висотний пояс гір, який звичайно знаходиться вище кліматичної сніго-

вої межі.

Пояс (помірний) - широка смуга на Північній та Південній півкулях

Землі з чіткими сезонними змінами теплового та світлового режимів,

тривалим холодним періодом, що зумовлює сезонну ритміку процесів,

які лежать в основі життєдіяльності рослин і тварин.

Пояс (термічний), пояс тепловий - великий регіон з однорідними

температурними характеристиками. Може мати широтну протяжність

або складати замкнений контур без такої спрямованості. Розрізняють 4

основні П.т. - тропічний, субтропічні, помірні та холодні пояси.

Пояс (фізико-географічний) - найбільша таксономічна одиниця райо-

нування, яка складається з географічних зон, близьких за тепловим ба-

лансом. В океанах П.ф.-г. частіше називаються зонами.

Поясність вертикальна (висотна) - зміна фізико-географічних комп-

лексів (рослинності, тваринного світу, ґрунтів тощо), пов'язана перш

за все зі зміною теплового балансу при піднятті від рівня моря (0,6° на

кожні 100 м).

Поясність глибинна - основна закономірність вертикального розмі-

щення організмів у гідросфері (океанах, морях, внутрішніх водоймах),

зумовлена градієнтами температури, тиску й сонячної радіації.

Правила (екологічні) - група закономірностей, що мають ознаки

природно-історичних законів, нормативів і визначають взаємозв'язок

організмів (в тому числі і людини) з навколишнім середовищем.

Правила лісокористування - площа та конфігурація вирубок, ступінь

вилучення з них деревини, максимальна висота пня, що залишається,

способи підсочування дерев, терміни пожежної небезпеки в лісі та інціі

екологічні нормативи, що встановлюються в законодавчому та/чи відо-

мчому порядку.

Правила охорони природних ресурсів - встановлені вимоги, які регла-

ментують діяльність людини з метою збереження норм охорони вод,

земель, лісів тощо.

Правило Вант-Гоффа термодинамічне - при підвищенні температу-

ри на 10°С в організмі відбувається 2-3-разове прискорення хімічних

процесів (фактично часто трапляються відхилення від цього правила:

——=== 185

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

186 —-•

прискорення хімічних процесів досягає 7,4 рази, а іноді не спостеріга-

ється зовсім, або навпаки, відбувається сповільнення фізико-хімічних

реакцій).

Правило взаємопристосованості - види в біоценозі пристосовані

один до одного настільки, що їхнє угрупування становить внутрішнє

суперечливе, але єдине та взаємопов'язане системне ціле.

Правило вікаріату - ареали споріднених форм тварин (видів та підви-

дів) звичайно займають суміжні території й істотно не перекриваються;

споріднені форми, як правило, вікарують, тобто географічно заміщу-

ють один одного.

Правило географічного оптимуму - у центрі видового ареалу звичай-

но є оптимальні для виду умови існування, які погіршуються до пери-

ферії ділянки помешкання виду.

Правило демографічного насичення - у глобальній сукупності кіль-

кість народонаселення завжди відповідає максимальній можливості

підтримання його життєдіяльності, включаючи всі аспекти потреб лю-

дини, що склалися.

Правило екологічної індивідуальності - кожний вид організмів при-

стосований до певних умов існування певним чином: не існує двох

близьких видів, подібних за своїми адаптаціями до умов довкілля.

Напр.,

кріт (ряд комахоїдні) і сліпак (ряд гризуни) адаптовані до про-

живання в грунті. Проте кріт риє ходи за допомогою передніх кінцівок,

а сліпак - різців, викидаючи назовні грунт головою.

Правило екологічної піраміди, Елтона піраміда - загальна біомаса

кожної наступної ланки в ланцюгу живлення зменшується. На кожному

попередньому трофічному рівні кількість біомаси та енергії, що запаса-

ються організмами за одиницю часу, значно більша, ніж на наступних.

Правило міри перетворення природних систем - в процесі експлуа-

тації природних систем необхідно дотримуватись певних меж, які да-

ють можливість зберігати властивості самозбереження.

Правило прискорення розвитку - чим скоріше під впливом антропо-

генних причин змінюється середовище життя людини в умовах веден-

ня нею господарства, тим скоріше, за принципом зворотного зв'язку,

відбувається зміна в соціально-екологічних характеристиках людини, в

економічному та технічному розвитку суспільства (знак процесу може

бути додатним і від'ємним).

Правило соціально-екологічного заміщення

—

потреби людини в де-

яких життєвих благах можуть бути до певної міри (та, як правило, на

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

відносно короткий період) замінені більш повним задоволенням інших

звичайно функціонально близьких потреб.

Право (природоохоронне) - розділ міжнародного права і правової охо-

рони природи держави, який розробляє юридичні основи збереження

природних ресурсів і середовища життя.

Правопорушення (екологічне) - протиправна дія або діяльність. Що

посягає на встановлений в Україні екопорядок і спричинює чи загро-

жує заподіянню екологічної шкоди.

Преадаптація (екологічна) - спадкові механізми попередньої підго-

товки індивідів до зустрічі з новими, але еволюційно "відомими" виду

умовами існування (запасання корму, залягання в сплячку тощо). За-

кріплюється природним добором.

Предок - вид або група видів диких тварин чи рослин, від яких шляхом

штучного добору, нерідко й гібридизацією, були виведені господарсько

цінні тварини та рослини з усіма породами та сортами.

Предомінанти - організми, які завдяки рухливому способу життя та

значній чисельності домінують у всіх ярусах фітоценозу (птахи, багато

комах).

Пресування твердих радіоактивних відходів - механічна обробка

твердих радіоактивних відходів з мстою зменшення їх об'єму.

Преферендум - інтервал значень фізичних чинників, які вибирає ор-

ганізм (за можливості такого вибору) з усього діапазону значень цих

чинників (напр., температурний П). Визначається експериментально,

іноді в ході спостережень у природних умовах.

Прикормлювання - підгодовування, розкладання корму з метою при-

ваблювання тварин до певного місця (для подальшого спостереження

чи здобування).

Примор'я - морський берег, морське узбережжя; територія біля моря.

Принцип (видовий) - найменша генетично закрита система, яка воло-

діє неповторним генофондом; 11.в., як правило являє собою, систему

взаємопов'язаних локальних популяцій, внутрішньовидових форм і

підвидів. Головні завдання за цим принципом - збереження чисель-

ності та ареалів видів, просторово-генетичної популяційної структури

виду, різноманітності популяцій, внутрішньовидових форм.

Принцип виключення Г.Ф. Гауіе- два види не можуть існувати на од-

ній і тій самій місцевості в один і той самий час, якщо їхні екологічні

потреби ідентичні, тобто якщо вони займають одну й ту саму

еко.і

Д.П.

Плахтій, ОС. Чинчик, СВ. Кобринська

ну нішу. У зв'язку з цим принципом, будь-які два види з ідентичними

екологічними потребами бувають розділені в просторі або часі.

Принцип гальмування розвитку - у період найбільших потенціальних

темпів розвитку системи виникають максимально гальмівні ефекти.

Принцип катастрофічного поштовху - глобальна природна або

природно-антропогенна катастрофа (зближення Землі з іншим великим

космічним тілом, зіткнення з астероїдом, різка зміна клімату, збіднення

біоти тощо) завжди призводить до суттєвих еволюційних перебудов,

які відносно прогресивні для природи (адаптують її системи до нових

умов середовища), але не обов'язково корисні для виду або іншої сис-

тематичної категорії, в тому числі для господарства та життя людини.

Принцип Ле Шательс-Брауна - при зовнішньому впливі, що виво-

дить систему із стану стійкої рівноваги, рівновага зміщується в тому

напрямку, при якому ефект зовнішнього впливу послаблюється.

Принцип «нульового» максимуму - екосистема в сукцесійному розви-

тку тяжіє до утворення найбільшої біомаси при найменшій біологічній

продуктивності. Клімаксові екосистеми, як правило, мають максималь-

ну біомасу та мінімальну, практично нульову, продуктивність, тобто

термодинамічно вони найбільш раціональні.

Принцип прогнозування

—

1) принцип варіантності прогнозування -

принцип прогнозування, який вимагає розробки варіантів прогнозу,

виходячи з варіантів прогнозного фону; 2) принцип неперервності

прогнозування - принцип прогнозування, який вимагає коректування

прогнозів в міру надходження нових даних про об'єкт прогнозування;

3) принцип рентабельності прогнозування - принцип прогнозування,

який вимагає перевищення економічного ефекту від використання про-

гнозу над витратами на його розробку; 4) принцип узгодженості про-

гнозування - принцип прогнозування, який вимагає узгодження нор-

мативних і пошукових прогнозів різної природи і різного періоду ви-

передження.

Принцип Реді

—

живе походить тільки від живого, між живою та нежи-

вою речовиною існує непрохідна межа.

Принцип співіснування, «парадокс Дж. Хатчинсона»

—

два види мо-

жуть співіснувати в одній екологічній ніші, і якщо близькі види зму-

шені використовувати одні й ті самі ресурси, то природний добір може

сприяти їхньому існуванню і вони здатні еволюціонувати в одному

і тому самому напрямку. П.с. протилежний принципу виключення

Г.Ф. Гаузе.

188 ===^^=====^=^====^^^===^^=

Екологія. Основні терміни, поняття та означення

Принцип уявного благополуччя - перші успіхи (або невдачі) у при-

родокористуванні можуть бути короткотерміновими: успіх заходу з пе-

ретворення природи або управління нею об'єктивно оцінюється лише

після з'ясування ходу та результатів природних ланцюгових реакцій у

межах природного циклу (від небагатьох до кількох десятків років).

Припай - нерухомий морський або озерний лід, утворений вздовж

узбережжя. П., який піднімається вище 2м над рівнем води, називаєть-

ся шельфовим льодом. Деколи П. тримається, не ламаючись, декілька

років.

Припливи - періодичні коливання рівня моря, обумовлені силами тя-

жіння Місяця і Сонця.

Приплід - одночасно народжені особини від певної групи батьків. Су-

купність батьків може мати кілька П. упродовж одного чи кількох сезо-

нів розмноження.

Приріст біомаси - кількість живої речовини, на яку збільшується осо-

бина, популяція, угрупування або рослинний покрив будь-якої терито-

рії за одиницю часу.

Приріст нульовий

—

приріст популяції, коли народжуваність дорівнює

смертності та відображає стабілізацію чисельності популяції будь-

якого регіону.

Приріст популяції - різниця між величиною популяції на початку і в

кінці якого-небудь проміжку часу. Може бути як позитивним, так і не-

гативним.

Природа - 1) в широкому розумінні слова - весь матеріально-

енергстичний та інформаційний світ Всесвіту. Традиційно протистав-

ляється Людству; 2) природа (з малої літери) - сукупність природних

умов існування людського суспільства, на яку прямо або опосередкова-

но впливає людство, з якою воно пов'язане господарською діяльністю;

3) сукупний об'єкт природознавства як науки.

Природні багатства - в широкому розумінні блага природи, що слу-

жать потребам людини, у вузькому розумінні - сукупність природних

ресурсів як джерел матеріального виробництва. «

Природні умови - сукупність чинників, сил, організмів, предметів і

явищ, особливості навколишнього природного середовища, що мають

суттєве значення для життя організмів.

Природно-заповідний фонд - сукупність природних об'єктів та комп-

лексів, наділених режимом заповідності.

189

Д.П.

Плахтій, О.С. Чинчик, СВ. Кобринська

Природокористування - регулювання всіх типів використання при-

родних ресурсів для господарства та охорони здоров'я (за Ю.М. Кураж-

ковським); сукупність усіх форм використання природно-ресурсного

потенціалу й заходів для його збереження (за М.Ф. Реймсрсом).

Природокористування (нераціональне)

—

процес в результаті якого

природа втрачає здатність до самовідновлення, саморегулювання й са-

моочищення, порушується рівновага біологічних систем, вичерпують-

ся мінеральні ресурси, погіршується виконання рекреаційних, оздо-

ровчих та естетичних функцій природних об'єктів. Воно може бути як

навмисне, так і випадкове чи супутнє.

Природокористування (раціональне) - високоефективне, розумне гос-

подарювання, яке не призводить до різких змін природно-ресурсного

потенціалу і підтримує та підвищує продуктивність природних комп-

лексів або окремих об'єктів, їх красу.

Природокористувач - будь-яка юридична чи фізична особа, оскільки

кожне підприємство і кожна людина користуються природними ресур-

сами та умовами життя і поза природою існувати не можуть.

Природоохоронне виховання

—

процес систематичного і цілеспрямо-

ваного формування у людини екологічного світогляду, що базується на

свідомому, бережливому ставленні до природного середовища, знанні

теоретичних основ і практичних способів охорони природи.

Пристосованість - здатність організму адаптуватися до змін умов іс-

нування (для особин шляхом морфофізіологічних та поведінкових ре-

акцій, для груп особин - шляхом виникнення в процесі еволюції нових

пристосувань).

Притока

—

водостік, який впадає в більший водостік або озеро.

Пріснуватій - розсолення, знесолення Грунтів, тобто процес звільнен-

ня засолених ґрунтів і фунтових вод від легкорозчинних солей. П. до-

сягається за допомогою комплексу меліоративних, агротехнічних, во-

догосподарських і гідротехнічних заходів.

Проблема (глобальна)

—

природне, природно-антропогеннс або суто

антропогенне явище, що стосується всього світу. Напр., ядерна загроза,

екологічна криза, глобальне потепління, епідемія СНІДу та ін.

Проблема (екологічна) - будь-які явища, пов'язані із взаємодією лю-

дини й природи, впливом на природу та зворотним впливом природи

на людину та її економіку, з життєво і господарсько важливими проце-

сами, які зумовлені природними причинами (стихійні лиха, кліматичні

порушення, масові нерегулярні міграції - виселення гварин тощо).

190

Екологія.

Основні терміни, поняття та означення

Провалля - западина, утворена при розробці корисних копалин в ре-

зультаті опускання земної поверхні з розривом суцільності порід.

Провінційність, секторність - закономірна зміна фізико-географічних

умов в напрямі від океану до центра материка, пов'язана зі зменшен-

ням кількості атмосферної вологи, яка надходить, і наростанням конти-

нентальності клімату.

Прогин - прогнута ділянка земної поверхні, утворена в результаті її

опускання без розриву суцільності, зумовлена впливом підземних гір-

ничих виробіток або утіленням насипних порід у відвалах.

Прогноз впливу на довкілля - передбачення змін у природному серед-

овищі в результаті впливу на нього спроектованого чи того, що буду-

ється, або нещодавно введеного в експлуатацію промислового підпри-

ємства, споруди або їхньої сукупності.

Прогноз (географічний)

—

науково

обґрунтоване

передбачення розви-

тку географічного середовища та його окремих компонентів. Залежно

від об'єкта дослідження розрізняють П.г. галузеві (прогнози погоди,

зволоження, стоку тощо) і комплексні.

Прогноз (довготерміновий) - прогноз з періодом випередження для

соціальних, науково-технічних і економічних об'єктів більше 15 років.

Прогноз (інтервшіьний) - прогноз, результат якого представлений у

вигляді довірчого інтервалу характеристики об'єкта прогнозування для

заданої ймовірності здійснення прогнозу.

Прогноз (короткотерміновий) - прогноз з періодом випередження для

соціальних, науково-технічних та економічних об'єктів від 3 місяців до

2 років. Іноді використовуються статистичні способи прогнозування в

комплексі з іншими.

Прогноз погоди - науково обґрунтоване передбачення майбутнього

стану погоди для певної території. Основні методи прогнозування -

статистичний та числовий.

Прогноз (пошуковий) - прогноз, метою якого є визначення можливих

станів об'єкта в майбутньому.

Прогноз (точковий) - прогноз, результат якого поданий у вигляді єди-

ного значення характеристики об'єкта прогнозування без вказування

довірчого інтервалу.

Прогнозування (екологічне) - передбачення можливої поведінки при-

родних систем як за рахунок впливу природних процесів, гак і люд-

ської діяльності.

191