Пильов В.О., Шеховцов А.Ф. Двигуни внутрішнього згоряння: Серія підручників. Том 4. Основи САПР ДВЗ

Подождите немного. Документ загружается.

В глобальній мережі Internet знаходиться суттєво велика, близько

100 млн, кількість користувачів. Для визначення, кому призначено інфор-

мацію

мережі

з’єдну

цими мережами, називаються шлюзами (gateway)

реж. Це

приймання пакетів даних з мережі А і

передавання їх комп’ютерам мережі Б. Аналогічно шлюз приймає дані з

, кожному користувачу надається адреса. З цього зрозуміло, що до

кожного пакета даних додається адреса одержувача повідомлення.

Наступний рівень TCP/IP-стандарту вважається основним. Тут здійс-

нюється керування передачею сформованих пакетів. При цьому дві

ються

за допомогою певного комп’ютера, який поєднано з кожною з

них. Задачею такого комп’ютера є передавання пакетів даних з однієї ме-

режі в іншу.

Комп’ютери, що з’єднують дві мережі та передають пакети

аних міжд

або міжмережними маршрутизаторами (router).

Розглянемо функціонування шлюзу на прикладі з’єднання двох ме

з’єднання подано на рис 6.21, а.

исунок 6.21 – Функціонування шлюзу на дві мережі (а)

та в складеній мережі (б)

ПК 1Б

ПК 4Б

ПК 3Б ПК 2Б

Тут робота шлюзу передбачає

ШЛЮЗ

ПК 2А

ПК 1А

ПК 3А

ПК 1В

ПК 4В

ПК 3В ПК 2В

ШЛЮЗ 1

ПК 2А

ПК 1А

ПК 3А

ПК 1Б

ШЛЮЗ 2

280

мереж

приєд-

нані.

’ютер-адресат. Тому

об’єм

окол копіювання файлів FTP, сервіс WWW-

досту

’я.

ним центром (NIC).

Вказа

і Б та передає їх комп’ютерам мережі А. Наприклад, коли пакет да-

них відправлено з комп’ютера ПК 1A, а призначено комп’ютеру ПК 2Б, то

дані від ПК 1А передаються на шлюз, а шлюз адресує їх на ПК 2Б.

Коли з’єднання стають більш складними, шлюзи потребують інфор-

мації

щодо топології з’єднань за межами тих мереж, до яких вони

Наприклад, на рис.6.21, б зображено склад мережі, що об’єднує три

ЛОМ. У цьому випадку шлюз 1 повинен переміщувати з мережі А в мере-

жу Б пакети, що призначені для комп’ютерів мереж Б або В. Видно, що

використання

шлюзів є важливим з тієї причини, що вони забезпечують

взаємне з’єднання мереж, а не окремих комп’ютерів.

Шлюзи виконують маршрутизацію пакетів, використовуючи дані

щодо мережі приймача інформації, а не про комп

и інформації, котрі потрібно зберігати шлюзу, є пропорційні кількос-

ті мереж, а не кількості

ЕОМ. З урахуванням вказаного існує реальна мо-

жливість в кожному шлюзі об’єднаних мереж мати інформацію щодо шля-

хів доступу до цих мереж.

Найвищий рівень TCP/IP зветься прикладним. Він підтримує велику

кількість протоколів: прот

пу до віддаленої інформації, поштовий протокол SMTP тощо. При

цьому використання стандарту TCP/IP забезпечує незалежність приклад-

них

програм від комплексу технічних засобів. Найбільш важливим тут є те,

що навіть модернізація (удосконалення) мережної технології не потребує

змін в програмах користувачів – БПЗ САПР та ППЗ САПР залишаються

незмінними. Також важливо, що залучення нової мережі до Internet не по-

требує прямих фізичних зв’язків між новою та усіма існуючими мережами.

Замість

цього забезпечується можливість передавання даних від відправ-

ника до одержувача через певну кількість мереж.

Адресація в IP-мережах основана на трьох типах адрес: мережна IP-

адреса, фізична MAC-адреса та символьне DNS-ім

Для забезпечення унікальності адресації в Internet адреси признача-

ються єдиним відомством – Мережним інформацій

ний центр подає тільки мережну частину адреси. Відповідальність

за

призначення адрес всередині мережі покладається на ту організацію, яка

запитала мережну адресу.

IP-адреса ідентифікує ім’я мережі, до якої приєднано певний

281

комп’ютер, та унікальне ім’я кожного комп’ютера цієї мережі. Ця адреса

склад К

адресацію можна повністю брати на себе. Однак, як показує

досвід

надаються

вироб

м мережі і складається з декількох частин. Наприклад,

імені

in Name System). Ця служба

здійсн IP

ається з чотирьох чисел, що розділені крапками. ожне число знахо-

диться в діапазоні від 0 до 255. Остання ліва частина адреси вказує до якої

ділянки Internet належить комп’ютер, а права – точне ім’я комп’ютера,

який повинен отримати інформацію. Інакше

, перші три числа визначають

ім’я мережі, а остання – комп’ютер в цій мережі. Прикладом запису IP-

адреси може бути значення 192.168.111.1. Тут треба звернути увагу, що

шлюзи, які приєднано одночасно до двох фізичних мереж (див. рис.6.21, а,

б), не можна ідентифікувати однією адресою. Тому шлюзи є багатоадрес-

ними системами, де кожна

адреса відповідає одному з’єднанню цієї ЕОМ з

мережею.

В ЛОМ, яку не планується приєднувати до зовнішніх мереж, відпові-

дальність за

, користуватись адресами, що збігаються з мережними адресами

Internet, не рекомендується. Це може викликати проблеми в разі необхід-

ності обміну даними

з іншими мережами в майбутньому.

Для вузлів локальної мережі їх фізична MAC-адреса є адресою ме-

режного адаптера ЕОМ або порту маршрутизотора. Ці адреси

никами вказаного мережного обладнання і завжди є унікальними.

Зрозуміло, що шлюз буде мати декілька MAC-адрес, по одній на кожне

мережне з’єднання.

DNS-ім’я комп’ютера –

це символьний ідентифікатор. Він признача-

ється адміністраторо

машини, імені домену (вузла) мережі певної організації, імені домену

розподіленої мережі. Наприклад, ЕОМ, що має IP-адресу 192.168.111.1

може мати символьне ім’я dvs12.khpi.kharkiv.ua. Видно, що ЕОМ dvs12 на-

лежить до мережі khpi. Остання входить як вузол до

домену kharkiv, а

останній, в свою чергу, належить домену ua.

Обліком відповідності символьних DNS-імен та IP-адрес

комп’ютерів займається служба DNS (Doma

ює автоматичний пошук -адреси за відомим символьним іменем

вузла. Фактично DNS – це БД, що підтримує ієрархічну систему імен для

ідентифікації вузлів у мережі. Так, з розглянутого вище прикладу видно,

що конкретну IP-адресу за символьним ім’ям dvs12.khpi.kharkiv.ua треба

шукати саме в БД домену ua. В цій базі (на верхньому рівні ієрархії) буде

282

знайдено БД домену kharkiv. Надалі пошук домену khpi буде здійснюва-

тись в БД саме домену kharkiv. Видно, що за такою ієрархією певне симво-

льне ім’я може бути знайдено достатньо швидко.

Окрім вказаного, ім’я комп’ютера в розподіленій мережі може бути

спеціальним функціональним ім’ям, що зв’язано із задачами

цього

комп’

eb-) серверу;

вого) серверу.

між ЛОМ і ГОМ. Він

відпо мережі, не дозволяє здійс-

нюват

отокол виконує

функц

я файлів між комп’ютерами цих мереж за

eb) ар-

хіви F асобом збирання, накопичення та роз-

повсю

о високою. На підтвердження вказаного виконаємо в

ютера. Найчастіше при роботі користувачів ЛОМ виникає потреба у

використанні наступних функціональних імен:

9 ns, nss, dns – ім’я DNS-серверу;

9 proxy – ім’я Proxy-серверу;

9 ftp – ім’я FTP-серверу;

9 www – ім’я HTTP- (WWW-, W

9 mail – ім’я Mail- (пошто

Proxy-сервер виконує роль захисного шлюзу

відає за безпечний доступ до глобальної

и вільний доступ до ЛОМ, контролює санкціонований доступ у ло-

кальну мережу. Тим самим забезпечується фізична ізоляція ЛОМ від мож-

ливого несанкціонованого зовнішнього втручання до неї.

В разі необхідності подання

доступу до певних файлів ЛОМ викори-

стовують FTP-протокол (File Transfer Protocol). Цей пр

ію визначення автентичності користувачів. Останнє означає, що пе-

ред отриманням доступу до ресурсів ЛОМ користувачі повинні повідомити

своє ім’я й пароль.

Однією з важливіших можливостей розподілених мереж

є пересиланн

допомогою FTP-протоколу .

До появи і стрімкого розвитку системи WWW (World Wide W

TP-серверів були основним з

дження інформації. До таких архівів залучають програмне забезпе-

чення, різноманітну наукову, технічну та довідкову інформацію, графічні

зображення тощо. Архіви побудовано за ієрархічною структурою катало-

гів. Доцільним тут є надання імен каталогам за їх змістовним систематизо

ваним наповненням.

На сьогодні в світі існує десятки тисяч FTP-серверів і їх значущість

залишається достатнь

283

Intern

озробником

системи інженерної графіки AutoCAD. Ім’я FTP-серверу цієї компанії

(adesk

анонімний

для в истання. В разі потреби до окремих розділів таких

et пошук FTP-серверів з використанням пошукової системи File-

Serch.ru. ЇЇ діалогове вікно подано на рис.6.22. Неважко встановити, що си-

стема знайде понад тисячу серверів, які є створеними або оновленими

тільки останнього місяця.

Н і звернемось до серверу фірми AutoDesk, що є радал

ftp.autodesk.com) в списку результатів

пошуку на рис.6.22 подано

другим. Зміст каталогу обраного серверу наведено на рис. 6.23. Видно, що

вказаний сервер вміщує понад 11 Гбайт інформації, яку подано в 4478

файлах. Важливо, що доступ до цієї інформації є вільним.

Багато FTP-серверів дозволяють здійснювати вільний доступ

до своїх архівів, а інші можуть повідомити, що

доступ закрито.

Розповсюдженими є випадки, коли FTP-сервери розміщують в ЛО

нутрішнього викор

исунок 6.22 – Приклад пошуку FTP-серверів в Internet

284

архівів може бути організовано вільний доступ зовнішніх користувачів під

іменем “Anonymous”. Приклад вільного зовнішнього доступу до FTP-

серверу НТУ “ХПІ” подано на рис.6.24.

исунок 6.23 – Файловий архів FTP-серверу компанії AutoDesk

исунок 6.24 – Вільний доступ під ім’ям Anonymous до архіву

TP-сервера комп’ютерної мережі НТУ “ХПІ”

285

Сервіс WWW є однією з наймолодших послуг в Internet. Ця техно-

логія ародилась в 1990 р. в європейському дослідному центрі CERN, а

сього

ного документа відповідного серверу завжди присутні посилання

на до

ь додаткових документів, а безпосередньо

серве омпанії “ТЕХНОПОЛИС” (www.tpolis.com, рис.6.25).

Тут у

ртекстової інформації. Тут будь-який користувач, що має

підкл

WW-інформації – веб-броузерів. Прикладами таких про-

грам

дні кількість WWW-серверів подвоюється в середньому кожні три

місяці.

Основною особливістю і перевагою WWW-серверу є те, що при роз-

гляді пев

даткові документи. При цьому

здійснити доступ до додаткових до-

кументів можна активізувавши їх для перегляду безпосередньо з наданого

документа. Доступ до додаткових документів тут здійснюється навіть ко-

ли вони знаходяться на іншому комп’ютері чи навіть в іншій країні.

Останнє реалізується шляхом автоматичного звертання до DNS-імені

ЕОМ, на якій цей документ знаходиться, а далі – безпосередньо

до доку-

мента під вказаним ім’ям.

За допомогою технічних засобів WWW користувач отримує не

овідку про наявністд

ці документи.

Для прикладу звернемось до інформації, яку розміщено на WWW

ру Інженерної к

сі елементи тексту, що підкреслені, є посиланнями на інші докумен-

ти. Вказівка курсором миші на такі та інші довільні посилання змінює їх

колір на екрані. При цьому адреса посилання стає автоматично відомою

системі. Натискання на ліву кнопку

миші приводить до переходу за вказа-

ною адресою.

Таким чином, Word Wide Web – це всесвітня розподілена документа-

льна база гіпе

ючення до Internet, може з’єднатися з будь-яким WWW-сервером.

Водночас комп’ютер, що має постійне підключення до Internet, можна ви-

користати як WWW-сервер. Для цього необхідно вказати

електронну адре-

су цього серверу.

До FTP- та WWW-серверів зручно звертатись з використанням про-

грам перегляду W

можуть бути Netscape Navigator, Internet Explorer. Зразками викорис-

тання останньої є дані рис.6.22 – 6.25. Важливі адреси доступу до інфор-

мації, яку розміщено в Internet та яку можна використати при функціону-

ванні САПР ДВЗ, подано

в додатку 2.

286

исунок 6.25 – Типове подання інформації за WWW-технологією

Для полегшення пошуку необхідної інформації обов’язковим ін-

струментом користувача САПР є пошукові системи. Перелік основних по-

шуков

відміну від FTP- та WWW-

техно

их систем також подано в додатку 2. Один з прикладів використання

такої системи було наведено на рис.6.22. Інший приклад – пошукова сис-

тема українських Internet-ресурсів “МЕТА” (meta-ukraine.com). Загальний

вигляд її основного вікна подано на рис

.6.26.

Наступним засобом взаємодії вузлів розподіленої мережі САПР є ви-

користання електронної пошти (E-mail). На

логій, де користувач мережі здійснює активні дії щодо отримання пе-

вної інформації, E-mail-технологія передбачає активні дії з боку відправ-

ника повідомлень. У цьому випадку час, що витрачається на отримання

повідомлення складається з часу доставки

інформації від відправника на

поштовий сервер одержувача та часу, що проходить від появи інформації

на поштовому сервері до звертання за цією інформацію одержувача.

287

исунок 6.26 – Пошукова система українських Internet-ресурсів “МЕТА”

Час доставки повідомлень від відправника до поштового серверу

одержувача в межах всесвітньої мережі Internet дорівнює від декількох

хвили

ється не на рівні адрес комп’ютерів, а на рівні

адрес

при в

користувачами ГОМ. На серверу телеконференцій користувачі розміщу-

н до доби. Водночас, якщо не перевіряти електронну пошту регуляр-

но, швидкість доставки повідомлень на поштовий сервер не буде мати зна-

чення. Інформація просто накопичується на сервері і знаходиться в очіку-

ванні

за звертанням до неї.

Ще однією особливістю використання електронної пошти є те, що

обмін інформацією здійсню

користувачів мережі. Ці адреси зберігаються на поштових серверах.

У цілому можна зробити висновок, що при роботі користувача САПР

в розподіленій мережі найбільшої ефективності його

праці слід очікувати

икористанні всіх трьох розглянутих вище способів отримання інфор-

мації. Додатковим засобом тут можна вважати використання News-

серверів – серверів телеконференцій. Останні дозволяють здійснювати

обмін овідомленнями, які орієнтовані на колективне використання усіма

288

ють свої повідомлення, коментарі і відповіді на раніше розміщені повідом-

лення. Особливістю такої технології обміну даними є можливість їх отри-

мання довільними зацікавленими особами. Зрозуміло, що час отримання

цих повідомлень є невизначеним та залежить від тематики телеконференції

та кола зацікавлених користувачів.

6.4. Призначення автоматизованого робочого місця

користувача САПР

З метою реалізації

конкретних функцій проектування, робоче місце

корис нічним обла-

днанням амним забезпеченням. Наприклад, робоче

місце

З.

Тут до АРМ залучають ЕОМ з розшире-

тивне -

зане і ово-технічних питань сис-

темно

тувача САПР повинно бути оснащено тим чи іншим тех

та відповідним прогр

користувача в АСК ДВЗ обов’язково повинно мати засоби введення,

реагування, зберігання і виведення креслярсько-графічної інформації, до-

ступу до баз даних типових конструкторських рішень та нормативно-

довідкової

інформації тощо. Робоче місце технолога в АСТПВ ДВЗ пови-

нне передбачати наявність технічних засобів розробки і контролю техно-

логічних процесів (див. рис.4.5, 4.6), перевірки якості формоутворення ви-

бору шляхом фотополімерізації моделі лазерним променем (рис 6.27), за-

безпечувати запис на певні носії програм для керування верстатами з ЧПК.

Робоче місце інженера-випробувача в

АСКВД ДВЗ обов’язково повинно

мати засоби керування дослідницьким стендом та зчитування інформації з

вимірювальних приладів.

Зрозуміло, що з урахуванням принципів ієрархічності і блочності

окремі робочі місця у вказаних та інших підсистемах САПР можуть мати

індивідуально-відмінні КТ

Комплекс пристроїв, якими оснащено робоче місце проектува-

льника в певній підсистемі САПР, зветься автоматизованим

робочим місцем (АРМ).

ним складом периферійного обладнання.

В цілому встановлений набір КТЗ АРМ повинен забезпечувати ефек

автоматизоване вирішення заданого кола задач проектування. Вка

вагомість шостого і сьомого науквизначає

го підходу до впровадження і використання САПР, а саме вибору та

комплексного поєднання необхідних загальнотехнічних та спеціалізованих

засобів АП (див. п.1.3).

289