Підпала Т.В. Селекція сільськогосподарських тварин

Подождите немного. Документ загружается.

Підпала Т.В.

240

• відтворення та широке використання цінного генофонду порід

світового рівня, впровадження сучасних технологій утриман-

ня та селекції тварин;

• організація єдиної системи реєстрації тварин, обліку їх проду-

ктивності та оцінки за власною продуктивністю і за потомс-

твом.

• підготовка і перепідготовка спеціалістів, видання необхідної

періодичної та спеціальної інформації з племінної справи.

Ці напрями в роботі та їх виконання покладено на відділи:

Відділ селекційної роботи, який організовує, координує і контро-

лює великомасштабну селекцію, лабораторію імуногенетики, реєст-

рацію тварин у ДПКТ роблять інспектори Державної книги племін-

них тварин. Оперативність залежить від наявності ПЕОМ.

Відділ штучного осіменіння має господарські приміщення і ла-

бораторію.

Відділ купівлі-продажу племінних тварин, який займається купі-

влею та продажем племінного молодняку як у своїй зоні, так і за її

межами.

Державна інспекція з племінної роботи контролює виконан-

ня постанов уряду з питань племінної роботи у тваринництві; здій-

снює контроль за удосконаленням існуючих та створенням нових

порід, породних і заводських типів, перспективних ліній та родин;

організовує проведення апробацій селекційних досягнень; спільно з

науково-дослідними інститутами розробляє основні напрями пле-

мінної роботи з породами; відповідає за впровадження у виробниц-

тво досягнень науки і передового досвіду з питань племінної спра-

ви; контролює розміщення і раціональне використання племінних

ресурсів сільськогосподарських тварин; постійно контролює викори-

стання імпортних тварин і птиці, методів їх розведення; здійснює

методичне керівництво племінними господарствами з питань селе-

кційно-племінної роботи. Інструкція відповідає за організацію експо-

ртування тварин на ВДНТ України, проведення конкурсів, аукціонів,

а також контролює запис племінних тварин в ДКПТ.

Національне агенство селекції плідників організовує і коор-

динує роботу племпідприємств з питань оцінки плідників за потом-

ством, аналізує щорічні звіти обласних племоб’єднань про резуль-

Розділ 13

241

тати оцінки плідників за потомством, контролює вірогідність оцінки

плідників, розробляє перспективний план перевірки за потомством

ремонтних плідників та складає список плідників, які допускають-

ся до використання селекційними центрами для відтворення поголі-

в’я тварин у господарствах України на кожен рік.

Контрольно-асистенська служба – одна із наймолодших ор-

ганізацій у структурі племінної служби України, яка діє з 1995 року.

Основними функціями контрольно-асистенської служби є:

1. Організація комплексу заходів щодо випробування плідників

за потомством та племінних маток, призначених “замовних

парувань”; сприяння племпідприємствам, державним пле-

мінним заводам у дотриманні селекційних вимог при одер-

жанні, оцінці, використанні плідників та племінних маток.

2. Контроль за здійсненням своєчасного і якісного обліку за

продуктивністю тварин.

3. Контроль за походженням і використанням сім’я перевірю-

ваних і призначених для “замовних парувань” плідників.

4. Реєстрація та контроль за ростом і розвитком одержаного

приплоду від “замовних парувань” та плідників, яких пере-

віряли.

5. Інформування селекційних центрів про наявність приплоду

від “замовних парувань”.

6. Підготовка матеріалів для централізованої оцінки плідників

та своєчасне подання їх на інформаційно-обчислювальні

центри.

7. Проведення бонітування дочок плідників, яких перевіряють

за якістю потомства.

8. Відбір потенційних матерів ремонтних плідників.

9. Надання суб’єктам племінного тваринництва інформації про

наявність сперми плідників бажаної племінної цінності; про-

гресивні технології вирощування, годівлі й утримання сіль-

ськогосподарських тварин.

10. Участь у підготовці та проведенні виставок, ярмарок-виве-

день, аукціонів сільськогосподарських тварин.

Виробничо-наукова асоціація “Україна” проводить науково-

дослідні роботи з питань селекційно-племінної роботи, генетики,

Підпала Т.В.

242

відтворення сільськогосподарських тварин, організовує впровадження

науково-технічних розробок у виробництво та видання виробничої,

навчальної, наукової літератури, періодичної інформації з питань селе-

кційно-племінної роботи і відтворення сільськогосподарських тварин.

Об’єднання племзаводів координує племінну роботу на дер-

жавних заводах України, де розводять планові породи великої рога-

тої худоби, свиней та овець.

Державний племінний завод – спеціалізоване господарство,

функціями якого є поліпшення існуючих та виведення нових високо-

продуктивних порід, типів, ліній, родин; вирощування племінних плі-

дників для племпідприємства штучного осіменіння, вирощування

племінного молодняку для племінних господарств і репродукторів.

Племінні і репродукторні господарства виконують функцію

репродукції (розмноження) племінних тварин для товарних стад.

Така функція більше стосується свинарства і вівчарства, де в ос-

новному застосовується природне осіменіння. У скотарстві пле-

мінні господарства виконують аналогічну функцію і часто вони є

дочірніми господарствами держплемзаводів.

Селекційно-технологічний і навчальний центр здійснює про-

паганду передового досвіду з питань племінної роботи та техноло-

гій виробництва продукції тваринництва, експонує досягнення се-

лекції племінних тварин; спільно з Національним агенством селекції

плідників інформує про кращих плідників, сперма яких зберігається

у спермобанках племпідприємств України, публікує каталоги оціне-

них за потомством плідників; а також здійснює організацію виста-

вок, виведень, конкурсів.

На виставках демонструють кращі досягнення у тварин-

ництві. Це високоцінні племінні тварини існуючих порід, нові породні

типи та породи; передові методи, технології та інші досягнення на-

уки і техніки, які сприяють підвищенню продуктивної та племінної

цінності тварин.

Виведення проводять для оцінки типу племінних тварин; де-

монстрації кращих плідників, його дочок, родин, породних типів; а

також як аукціон-продаж племінних тварин.

Конкурси в селекційно-племінній роботі проводяться з метою

визначення рекордистів серед плідників та маток племінних тварин;

Розділ 13

243

виділення кращих господарств, що займаються селекцією тварин

певної породи. Для визначення перспективності розведення тієї чи

іншої породи, лінії та кросу важливе значення мають конкурсні ви-

пробування, які найчастіше проводяться на контрольно-випробува-

льних станціях у птахівництві.

Асоціація конярства України координує племінну роботу вось-

ми конезаводів України (”Деркульський”, “Стрілецький”, “Лимарсь-

кий” та “Ново-Олександрівський” Луганської області, “Дібровський”

Полтавської, “Дніпропетровський” Дніпропетровської, “Запорізький”

Запорізької та “Онуфрієвський” Кіровоградської областей).

Завдання конезаводів – поліпшення існуючих і створення нових

порід, типів, ліній коней, вирощування племінних жеребців-плідників,

а також племінного молодняку для масового поліпшення коней у

господарствах відповідних регіонів України.

Членами асоціації є також іподроми. На іподромах проводять

випробування коней рисистих та верхових порід, призначених для

використання у класичних та національних видах кінного спорту, в

кінноспортивних школах та секціях прокату.

Виробничо-наукове об’єднання “Птахопром” забезпечує ор-

ганізацію розвитку птахівництва, виконання планів виробництва і ре-

алізації племінної продукції, підвищення ефективності ведення пле-

мінної справи, впровадження прогресивних технологій, досягнень

науки і передового досвіду, здійснення прогресивної технологічної

політики; впровадження заходів щодо підвищення продуктивності

птиці, зниження затрат на виробництво; контроль і спрямування ро-

боти зоотехнічної служби; впровадження досягнень науки і передо-

вої практики.

Аналогічні функції виконують обласні виробничі об’єднання

“Птахопром” та міжгосподарські підприємства з птахівницта. Пле-

мінну роботу у птахівництві проводять селекційно-генетичні центри,

держплемзаводи, репродуктори І та ІІ порядку.

Основною функцією селекційно-генетичних центрів є створення

нових ліній, оцінка їх на поєднуваність і формування структури кросу.

Завданнями держплемзаводів є поліпшення цінних якостей ліній

і кросів, організація племінної роботи в регіоні їх діяльності.

Підпала Т.В.

244

Репродуктори І порядку одержують від племінних заводів ви-

хідні лінії кросу, розмножують їх і схрещують відповідно до схеми

кросу.

Репродуктори ІІ порядку одержують батьківські лінії і форми,

які схрещують їх та постачають гібридні інкубаційні яйця або мо-

лодняк промисловим підприємствам та неспеціалізованим госпо-

дарствам.

13.8. Законодавчі акти і відомчі положення з

племінної справи

Закон України “Про племінне тваринництво” визначає загальні,

правові, економічні та організаційні основи племінного тваринництва.

Він складається із 7 розділів і 15 статей.

І розділ “Загальні положення про племінну справу”.

• об’єктами племінного тваринництва є племінні тварини вели-

кої рогатої худоби, свиней, овець, кіз, коней та птиці.

• подано визначення термінів: племінна тварина, сперма, пле-

мінне свідоцтво (сертифікат), племінна (генетична) цінність;

племінні ресурси (тварини, сперма, ембріони, яйцеклітини), ге-

нофондне стадо (чистопородна група тварин локальних або

аборигенних порід, виділена для збереження їх генофонду);

селекційне досягнення (група племінних тварин, створена в

результаті творчої діяльності, яка має нові корисні госпо-

дарські ознаки і стійко передає їх нащадкам); державний конт-

ролер-асистент (спеціаліст, який має свідоцтво на право веден-

ня офіційного обліку продуктивності тварин), експерт-бонітер;

племінний облік, офіційний облік, класифікація за типом, гене-

тична експертиза походження;

• до суб’єктів племінного тваринництва належать підприємства

з племінної справи, селекційно-гібридні центри, іподроми, лабо-

раторії імуногенетичного контролю, контрольно-випробувальні

станції, центри трансплантації ембріонів; селянські (фер-

мерські) господарства, які мають свідоцтво на право займа-

тися племінною справою;

• основними завданнями племінного тваринництва є: створення,

відтворення та раціональне використання племінних ресурсів,

Розділ 13

245

забезпечення вірогідності обліку походження, продуктивності,

оцінки племінних ресурсів, проведення випробування плідників

за якістю нащадків, отримання тварин з новими корисними ге-

нетичними ознаками, ефективне використання в селекції тварин

найціннішого світового фонду, збереження генофонду вітчизня-

них порід, формування експортних племінних ресурсів.

ІІ розділ “Обов’язки суб’єктів племінного тваринництва”

• мати свідоцтво на право займатися племінною справою, вес-

ти племінний облік та племінну документацію, виконувати ви-

моги щодо ведення офіційного обліку, забезпечувати поліп-

шення, збереження, відтворення та раціональне використання

племінних ресурсів, вести документацію для атестації плідни-

ків та використовувати тільки допущених до відтворення плі-

дників.

ІІІ розділ “Порядок оцінки тварин за продуктивністю,

шляхи збереження племінних ресурсів та наукове забезпечення

племінного тваринництва”

• оцінка тварин за продуктивністю та іншими якостями прово-

диться уповноваженою Міністерством аграрної політики ор-

ганізацією чи установою, яка повідомляє результати оцінки

для інформування зацікавлених осіб;

• створення генофондних стад, банків сперми та ембріонів за

рахунок коштів Міністерства аграрної політики;

• організація апробації селекційних досягнень в галузі племін-

ного тваринництва;

• розробка селекційних програм сільськогосподарських тварин,

ефективних методів, систем, технологій відтворення найцінні-

ших племінних ресурсів.

ІV розділ “Організація використання племінних ресурсів

для відтворення поголів’я”

• для відтворення маточного поголів’я використовуються пле-

мінні ресурси, що мають племінні свідоцтва та допущені до

використання державною племінною та ветеринарною служ-

бою МАК;

• для виконання робіт, пов’язаних з відтворенням сільськогос-

подарських тварин залучаються лише атестовані працівники.

Підпала Т.В.

246

V розділ “Державне регулювання племінного тваринницт-

ва та фінансування державних цільових програм селекції у

тваринництві”

• контроль за дотриманням законодавства України про племінне

тваринництво, раціональне використання племінних ресурсів,

організацію племінного обліку і єдиної системи накопичення

інформації з племінної справи, реалізація найважливіших науко-

во-технічних розробок, імпорт порід с.-г. тварин та ін.

• фінансування цільових державних програм селекції у тварин-

ництві здійснюється за рахунок державного бюджету та фо-

нду підтримки племінного тваринництва.

VІ розділ “Відповідальність за порушення Закону про пле-

мінне тваринництво несуть суб’єкти племінного тваринницт-

ва, їх посадові особи та відповідальні працівники племінної

служби”

VІІ розділ “Укладання міжнародних договорів”

Інші законодавчі акти видаються відповідно до цього закону.

Племінною службою розроблені і діють підзаконні акти, які конкре-

тизують окремі статті Закону “Про племінне тваринництво”.

Такими є:

1. Положення про форми племінного обліку, племінне свідоцт-

во, порядок заготівлі й реалізації племінних тварин, свідоц-

тво на право займатися племінною справою.

2. Положення про племінне господарство, племінний завод,

племінний радгосп, племінну ферму, заводську конюшню,

елевер, підприємство з племінної справи у тваринництві, ко-

нтрольно-випробувальну станцію, селекційний центр, лабо-

раторію з селекційно-племінної роботи та відтворення пого-

лів’я тварин.

3. Положення про державного контролера-асистента, спеціалі-

ста племінної служби та господарств, експерта-бонітера.

4. Інструкції з бонітування сільськогосподарських тварин та

класифікації тварин за типом.

5. Положення про перспективний план селекційно-племінної

роботи зі стадом сільськогосподарських тварин, породою.

6. Положення про оцінку плідників.

Розділ 13

247

7. Положення про апробацію та охорону селекційних досяг-

нень у тваринництві, збереження локальних, зникаючих віт-

чизняних та малочисельних видів і порід сільськогосподар-

ських тварин.

8. Інструкції з трансплантації ембріонів.

9. Положення про проведення національних виставок племін-

них тварин.

10. Положення про імуногенетичний контроль.

11. Положення про породовипробування.

12. Положення про свідоцтво на право займатися племінною

справою.

13. Положення про селекційний центр.

14. Положення про лабораторію з селекційно-племінної роботи

та відтворення поголів’я тварин.

15. Положення про відділ племінної роботи у птахівництві і тва-

ринництві.

13.9. Наукове забезпечення племінної справи у

тваринництві

Наукове забезпечення племінного тваринництва здійснюють

науково-дослідні установи, які розробляють основи селекційних про-

грам розведення сільськогосподарських тварин, ефективні методи,

системи і технології відтворення найцінніших племінних ресурсів і

практичні рекомендації щодо застосування у виробництві науково-

технічних досягнень.

На підставі розроблених ученими програм селекції проводить-

ся робота щодо виведення нових порід, типів, ліній, кросів сільсько-

господарських тварин. Так, ученими Інституту розведення і гене-

тики сільськогосподарських тварин, Інституту тваринництва,

Інституту степових районів України відповідно до програми ство-

рені нові породи і типи молочної і м’ясної худоби. Колективом уче-

них і спеціалістів різних регіонів країни здійснюється робота щодо

виведення нової української породи свиней. Аналогічна робота про-

водиться й з іншими видами сільськогосподарських тварин.

Підпала Т.В.

248

Науково-дослідні інститути (НДІ) системи УААН і АПК є на-

уково-методологічними установами, які розробляють, удосконалю-

ють та впроваджують найновіші наукові досягнення з селекції, ге-

нетики, відтворення тварин на підприємствах і в організаціях, є

селекційно-генетичними центрами по породах.

Найважливішими напрямками діяльності науково-дослідних

інститутів є: розробка нових і удосконалення існуючих методів оці-

нки племінних якостей тварин; оцінка результатів відбору та підбо-

ру; прогноз ефекту селекції; моделювання на ЕОМ селекційних

програм і розробка перспективних планів племінної роботи; виве-

дення нових порід, типів і ліній спільно зі спеціалістами селекційних

центрів та племінних господарств.

Головною науково-методичною установою, яка координує нау-

кові та впроваджувальні розробки з питань селекції, генетики та

відтворення стада на підприємствах і в організаціях, є Інститут

розведення і генетики тварин УААН.

Контрольні питання

1. Яке значення має племінна робота у тваринництві?

2. Сутність загальнодержавної селекції в тваринництві.

3. Як проводиться атестація племінних господарств?

4. Назвати послідовність підготовки матеріалів для апробації селекцій-

них досягнень у тваринництві.

5. Яка існує структура племінної служби в Україні?

6. Які функції забезпечує державна племінна служба?

7. Законодавча основа ведення племінної роботи у тваринництві.

8. Які організації забезпечують наукове ведення селекційно-племінної

роботи у тваринництві?

9. Хто є координатором з питань виведення нових порід сільськогоспо-

дарських тварин?

Розділ 14

249

Розіл

ОРГАНІЗАЦІЯ ПЛЕМІННОЇ РОБОТИ З

ПОРОДАМИ

14.1. Проблема збереження генофонду порід

Постійно зростаючі потреби людства в продуктах тваринного

походження, подальша спеціалізація в галузях скотарства, свинарс-

тва, птахівництва зумовили попит на окремі породи тварин, які ви-

діляються високою продуктивністю і доброю пристосованістю до

умов промислової технології.

Поширення спеціалізованих порід привело до значного скоро-

чення чисельності місцевих локальних порід. Виникла реальна за-

гроза прямого зникнення багатьох із них. Проте, місцеві породи за

даними дослідежнь мають унікальні господарськи корисні ознаки:

витривалість, пристосованість до екстримальних умов вирощуван-

ня, стійкість проти захворювань тощо.

Інтенсифікація тваринництва на сучасному етапі може обумо-

вити зникнення деяких порід. Збереження генетичних фондів у тва-

ринництві – дуже складне завдання, виконання якого вимагає знач-

них матеріальних затрат і спеціальних наукових розробок.

За останні роки значно зменшилась чисельність деяких місце-

вих порід худоби, свиней, овець. Унікальні якості місцевих (локаль-

них або аборигенних) порід можуть бути використані і для удоско-

налення існуючих порід, особливо при виведенні ліній і типів, стійких

до захворювань чи стресів. Доцільним є організація і підтримка

державних і міжнародних генних банків, які включають різні абори-

генні породи, а також популяції диких видів.

Практика тваринництва свідчить, що деякі зарубіжні породи

часто поступаються місцевим у плодючості, використанні кормів,

бідних поживними речовинами, а також у стійкості до інфекційних

захворювань, у пристосованості до екстримальних природно-кліма-

тичних умов і т.п. А тому можуть мати нищу продуктивність порі-

вняно з місцевими породами. Значення місцевих порід очевидне. Їх