29.Асортимент товарів. Визначення поняття “асортимент” і “сортимент”. Показники
асортименту і структура, повнота, широта, взаємозамінність, стабільність, новизна.
Асортиментом називається певна сукупність (набір), або перелік, товарів різних видів, сортів, що
об'єднаних за якою-небудь ознакою (призначенню, кольору, розміру, сировині, способу виробництва
та інше) і задовольняють різноманітні потреби споживачів. Поняття „асортимент” застосовується для
характеристики складу товарної маси.
Асортимент товарів характеризується такими параметрами, як широта, глибина, повнота, ступінь
оновлення, структура.
Широта асортименту означає кількість виробів того або іншого призначення.
Глибина асортименту є кількістю різновидів конкретного виду виробів і позицій в кожній групі
товарів. Наприклад, підприємство оптової торгівлі продукцією виробничо-технічного призначення в
даний час має в своєму розпорядженні 5 видів будівельних матеріалів для реалізації, а кожен вид цих
матеріалів представлений 3 різновидами. Звідси глибина асортименту рівна 15.
Повнота асортименту визначається відношенням фактичної кількості різновидів товару до його
кількості, передбаченої специфікацією. Наприклад, специфікація передбачає 6 різновидів металів, а
фактично в продаж поступило 4. Отже, повнота асортименту складе 0,66.
Ступінь оновлення асортименту означає питома вага нових виробів в загальному об'ємі, що
поступили в продаж. Наприклад, дрібнооптовий магазин реалізує 25 видів парфюмерної продукції, з
них 7 – нові, такі, що раніше не продавалися. Звідси питома вага нових виробів складе 0,28.
Структура асортименту характеризується питомою вагою товарних груп, підгруп, видів і різновидів
товарів в загальній сумі товарообігу. Раціонально сформований асортимент прискорює реалізацію
товарів, скорочує витрати праці і часу на пошук, придбання потрібного товару, а також сприяє
задоволенню попиту потенційних споживачів. Товари володіють різною оборотністю, тому
асортиментна структура товарообігу і товарних запасів ніколи не співпадає. Товари сповільненого
обороту завжди займають підвищену питому вагу в товарних запасах.
30.Класифікація та кодування товарів. Сутність і цілі класифікації та кодування товарів.
Класифікація товарів будується за ієрархічною схемою – від більш загальної ознаки до менш
загальному. Кожна подальша ланка повинна конкретизувати ознаку вищезгаданої ланки.
Розробка системи класифікації товарів супроводжується присвоєнням кожному найменуванню
товарів номенклатурного номера (або кода). Величина кода залежить від прийнятої системи
класифікації і від системи цифр, якими позначається кожний клас. Номенклатурний номер товару
необхідно будувати так, щоб його можна було легко зрозуміти, розшифрувати і побачити, до якого
класу відноситься той або інший товар.
Клас продовольчих товарів поділяються на такі групи: зерномучні товари; плодоовочеві товари і
гриби; кондитерські товари; смакові товари; молоко і молочні товари; м'ясо і м'ясопродукти; риба і
рибні товари; яйця і яєчні товари; харчові жири.
Клас непродовольчих товарів поділяється на такі товарні групи: вироби з пластичних мас; товари
побутової хімії, скляні, керамічні, будівельні, меблеві, металогосподарські; побутові електротовари;
текстильні, швейні, трикотажні, взуттєві, галантерейні, парфюмерно-косметичні, ювелірні товари;
товари культурно-побутового призначення.
Кодування – це утворення і присвоєння коду класифікаційному угрупованню або об'єктові
класифікації.
Код – це знак або сукупність знаків, які використовуються для позначення класифікаційного
угруповання або об'єкта класифікації.
Метою кодування є систематизація об'єктів шляхом їхньої ідентифікації і присвоєння умовного
позначення (коду), завдяки якому можна знайти і розпізнати будь-який об'єкт серед багатьох інших.
Необхідність в кодуванні товарів та інших об'єктів існувала давно, але особливо зросла значимість
кодування в останні десятиріччя у зв'язку з впровадженням електронно-обчислювальної техніки, тому
що воно (кодування) полегшує обробку техніко-економічної інформації, підвищує ефективність
функціонування АСУ.