Отчет по практике.ВАТ Донбассэнерго

Подождите немного. Документ загружается.

7. Демонтаж споруд, устаткування, мереж і комунікацій, що потрапили в

зону будівництва електрофільтру.

Це все дозволить у перспективі довести потужність блоку до 200-210

МВт; підвищити коефіцієнт корисності котлоагрегату; підвищити

економічність і надійність енергоблоку; знизити шкідливі викиди у

атмосферу на 43,3% у тому числі парникові гази оксиду вуглецю та метану;

собівартість електроенергії становитиме 11,64 коп/кВт.г; термін окупності

проектів –4,7 р.

2. Заміна низько економічних і фізично зношених генеруючи

потужностей новим устаткуванням, що працює за новими технологіями

спалювання твердого низькосортного палива.

Заміна генеруючи потужностей 100 МВт, 200 МВт і у перспективі

енергоблоку 800 МВт, які відпрацювали свій ресурс, новим устаткуванням,

встановлюваному на площах головних корпусів, що звільнилися з

мінімальною реконструкцією будівельної частини і максимальним

використанням існуючих споруд і інфраструктури ТЕС.

Прикладом таких заходів є проект «Реконструкція першої черги

Слов'янської ТЕС з будівництвом дубль-блоку 125 МВт з котлами ЦКШ»,

кошторисна вартість проекту складає 363,9 млн.грн, період будівництва

2006-2008 рр.

Передбачається установка двох котлів з топкою ЦКШ з межами

регулювання від 40 до100 % кожного котлу, що дає межі регулювання двох

казанів від 20 до 100% їх сумарній потужності.

Паливом є суміш з 50% шламів вуглезбагачення і 50% вугілля АШ.

Такі котли практично не мають викидів оксидів сірки і азоту і це дає їм

перевагу у питанні захисту навколишнього середовища у розвинутих

районах Донбасу.

Проект передбачає установку електрофільтра очищення димових газів

від твердих частинок , очищення димових газів більше 99,9%.

Установку нового турбоагрегату КТ-125-12,8 ВАТ «Турбоатом» з новим

генератором потужністю 125 МВт ВАТ «Силові машини».

Паливоподача, димар, будівля першої черги головного корпусу, схема

видачі електричної потужності, технічне водопостачання і багато що інше

прийнято існуюче. Все це дасть можливість ефективного спалювання

відходів вуглезбагачування, близько 260 тис. тонн відходів (шламу) із

зольністю 55%; введення в енергетичний баланс шламів, які раніше не

використовувались;розширення діапазону регулювання навантаження до

500-100% без зміни параметрів пари; у діапазоні навантажень 40-100% не

потрібно газ чи мазут; підвищення надійності енергоблоку; зменшення

собівартості електроенергії; використання відходів вартість яких у 4 рази

менше ніж у якісного енергетичного вугілля; відповідна кількість якісного

вугілля вивільняється для використання на інших електростанціях;

підвищення конкурентоспроможності електроенергії на енергоринку;

зменшення викидів на 49,5 тис. тонн за рік; будуть вивільнятися значні

площі, зайняті під відстійниками.

Для реалізації зазначених проектів необхідно створення вітчизняного

котлобудування. Відсутність вітчизняних котлів ЦКШ та сучасних

пиловугільних змушує підприємства так як рівень цін на європейському

ринку на зазначене обладнання значно вищий ніж на вітчизняному і не

завжди цей рівень відповідає рівню його якості.

Закуповуючи зазначене обладнання за кордоном, ми інвестуємо їхню

науку і промисловість, створюємо додаткові високооплачувані робочі місця і

це в умовах повного занепаду вітчизняної науки і машинобудування.

Вирішуючи проблеми енергетики, яка є найважливішою складовою

національної безпеки і економічного зростання економіки держави, ми

можемо вирішити цілий комплекс соціальних проблем, які потребують

негайного вирішення уже сьогодні.

При проектуванні, а згодом і реконструкції, упор слід робити на

вітчизняного товаровиробника – заводи – виробники устаткування,

матеріалів, виробів, власні будівельно-монтажні кадри та ін. це дозволить

забезпечити нові робочі місця на Україні і здешевити витрати.

3. Поліпшення екологічних показників роботи ТЕС досягається шляхом

реконструкції або заміни електрофільтрів, впровадження технологічних

методів придушення оксидів азоту та впровадження сухої сіро чистки. Ці

екологічні складові присутні у зазначених проектах[7].

7.2. Витрати електроенергії на власні потреби

Старобешивська ТЕС, Слов'янська ТЕС споживають частину виробленої

ними електроенергії та теплоенергії на привід допоміжних механізмів усіх

цехів, зігрів приміщень освітлення та інші потреби. На власні потреби

потрібно від 1 до 12% виробленої електроенергії.

Значні витрати електроенергії на власні потреби електростанцій значно

впливають на їх економічні показники тому порівнювати показники ТЕС

потрібно по питомим витратам тепла та палива на відпуск електроенергії та

тепла.

Витрати електроенергії на власні потреби розподіляють між машинним

залом та парогенераторним цехом. До парогенераторного цеху відносять

витрати електроенергії на тягу та видування, постачальні насоси,

паливоподачу та пилеприготування, золо- та шлаковидалення,

хімводопідготовку.

До машинного залу відносять витрати електроенергії на циркуляційні,

конденсаційні, дренажні насоси, а також на власні потреби електроцеху.

Великий обсяг витрат енергії відбувається на режим холостого ходу,

який складає від 30 до 60% витрат при повному навантаженні нагнітателей. У

кульових барабанних млинах , які використовуються для пилеприготування

при твердому вугіллі типу АШ або Т, споживання енергії на привід

практично не залежить від кількості вступаючого до млина вугілля , таким

чином питомі витрати на 1 т вугілля будуть сильно збільшуватись при

зниженні продуктивності млина.

Власні потреби парогенераторного цеху визначаються трьома основними

складовими: тяга видування постачальні насоси, паливоподача та паливо

приготування з золо- та шлаковидаленням.

Звичайно витрати електроенергії на власні потреби на тягу та видування

до 1 т виробленого пару. Ці витрати до різних умов роботи складають від 7,2

до 28,8 Мдж/т (2÷8 кВт.ч/т).

Витрати електроенергії на транспорт, дріботіння, пилеприготування, а

також на золо- та шлаковидалення відносять до витрат на власні потреби

парогенераторного цеху. Найбільші витрати на ці види потреб виходять при

палінні твердого палива з великою зольністю, витрати складають 15-25%

загальних витрат на власні потреби станції. В порівнянні з витратами

електроенергії на постачальні насоси ці потреби використовують енергії у 2-

3,5 рази менше.

Питомі витрати електроенергії на розгрузку, складування та доставку

твердого палива до бункерів парогенераторного цеху з дріботінням його на

тракті паливоподачі складає 2,8-9,0 МДж на 1 т палива (0,8-2,5 кВт.ч/т).

Питомі витрати на пилеприготування залежно від виду твердого палива

знаходяться у границі від 21,6 до 114 МДж на 1 т сирого вугілля (6-40

кВт.ч/т). Великі витрати відбуваються при розломі антрациту в барабано-

кулькових млинах.

Питомі витрати електроенергії на золовидалення відносяться до 1т пара,

отриманого в парогенераторі, та змінюється від 1,0 до 4,3 МДж/т (0,3 до 1,2

кВт.ч/т) в залежності від виду палива, системи золовидалення та умов.

До парогенераторного цеху відносяться витрати електроенергії на

насоси хімводовідчистки, компресори, які подають повітря на обдування

парогенератора і електрофільтрів, на електрофільтри та освітлення. Доля цих

витрат складає 2-3% загальних витрат на власні потреби.

Основні витрати електроенергії на власні потреби машинного залу є

привід циркуляційних насосів, які подають воду до конденсаторів парових

турбін. Ці витрати на станціях низького тиску з конденсаційними агрегатами

складає до 35% загальних витрат на власні потреби. Звичайні границі змін

витрат електроенергії на циркуляційні насоси від 10 до 35% загальних витрат

на власні потреби станції.

На виробітку електроенергії по машинному залу відносять такі витрати

електроенергії на привід конденсаційних насосів турбіни, регенеративних

підігрівачів, дренажних насосів хімводоподачі та ін.

Витрати електроенергії на привід цих насосів звичайно не великі і

складають 8-12% загальних витрат на власні потреби станції. До машинного

залу відносять витрати електроенергії електричного цеху станції на мотор-

генератор акумуляторних батарей для аварійного освітлення, втрати

електроенергії в знижувальних трансформаторах власних потреб, на

освітлення приміщень станцій та інші витрати електроцеху. Звичайно ці

витрати електроцеху складають 5-7 % загальних витрат електроенергії на

власні потреби.

Питомі витрати електроенергії на власні потреби на 1 ГДж/ч тепла у

границях –від 1,2 до 7 кВт.ч. Ці витрати залежать від виду теплоносія (пар,

вода), від радіусу дій мереж, від температурного графіка теплової мережі, від

расходу на підпитку теплових мереж. Основні споживачі електроенергії на

власні потреби це мереживі насоси, які забезпечують транспорт теплоносія

по трасі теплової мережі і які розвивають напор від 0,5 до 3,0 МПа при

подачі від 500 до 300 м3/ч.

Крім електроенергії ТЕС споживають на власні потреби частину тепла.

Основні споживачі тепла на станції є:

- паровий привід допоміжного устаткування – привід постачального

турбонасосу, привід парового турбомасляного насосу, паровий привід

поршневих мазутних насосів;

- парові ежектори конденсаторів турбін, парові ежектори вакуумних

деаераторів основного конденсату ;

- видимання паром поверхні нагріву парогенератору та парова

дрібоочистка поверхні нагріву;

- паровий нагрів мазуту у цистернах та транспорту мазуту;

- паровий нагрів повітря у калориферах;

- підігрів цехів та допоміжних приміщень станції.

До теплових власних потреб відносять на станції також витрати тепла з

продувачною водою парогенераторів. Для приводу допоміжного

устаткування на електростанції використовують парові турбіни з

протитиском.

Великі витрати тепла на власні потреби має мазутне господарство,

особливо при мазутних форсунках з паровим розсіювачем, в яких

використовується до 60-70% пару (0,4-0,6 МПа) маси спалюваного мазуту.

Загалом витрати тепла на власні потреби станції складають 1-2% тепла, яке

виробляється парогенераторами.

Питанню зниження витрат електроенергії і тепла на власні потреби ТЕС

приділяється велика увага у планових показниках. Витрати залежать від

відношення характеристик допоміжного устаткування характеристикам,

потрібним для підтримки нормального режиму роботи основних агрегатів

при різних навантаженнях, а також від КПД цього устаткування. Чим нижче

навантаження агрегату , тим більше витрати тиску у дроселі. Витрати тиску

можна зменшити, якщо регулювати роботу механізмів власних потреб

(постачальні насоси, димонасоси) не шляхом підвищення опіру мережі за

допомогою дроселя, а шляхом зниження тиску , що робиться механізмом. Це

можна зробити деякими засобами: зниження напору насосів при постійній

частоті обертання; регулюванням тиску зміни частоти обертання;

регулювання вентиляторів, які направляються апаратами[7,8].

ВИСНОВОК

В ході роботи вивчені питання організації і управління діяльністю

підприємства, здійснювані види діяльності; розраховані техніко-економічні

показники виробничо-господарської діяльності; проаналізовані обсяги

виробництва продукції, використання основних виробничих фондів та

трудових ресурсів; доходи та витрати від здійснюваних видів діяльності.

Було оцінено фінансове положення підприємства ВАТ «Донбасенерго» за

допомогою коефіцієнтів ліквідності та платоспроможності, а також

винайдені шляхи підвищення використання обладнання.

Можна зробити висновок, що Відкрите акціонерне товариство

«Донбасенерго» міцно тримається на енергоринку, виробляючи 7% енергії

загального обсягу даної продукції в Україні. Організаційна структура

управління складається з Загальних зборів акціонерів, Ревізійної комісії, та

Наглядової ради. Недоліком управління діяльністю підприємства є те, що всі

органи управління знаходяться в іншому місті, на великій відстані від

основного виробництва і тому контролювати сам процес виробітку енергії не

можуть. Це ставить під загрозу роботу виконавчих органів. По видам

діяльності, які здійснюються на підприємстві можна зробити висновок, що

Товариство окрім основного виробництва займається іншими видами

діяльності, що не заборонені законодавством України такі, як експорт –

імпорт продукції, зовнішньоекономічна діяльність, участь у сфері банківської

діяльності, за для отримання додатково прибутку та підвищення

конкурентоспроможності. Інвестиційна діяльність, освоєння інвестицій в

основний капітал склало 14083 тис.грн.

Завдяки аналізу техніко-економічних показників видно, що у 2006 році

загальне положення роботи підприємства покращилось в порівнянні з 2005

роком. Рентабельність товарної продукції за 2006 рік пояснюється ростом

обсягу товарної продукції на 30,3% проти росту собівартості на 25,9%.

Аналізуючи обсяги виробництва продукції в зіставлених цінах очевидно, що

товарне виробництво промислової продукції порівняно з минулим роком

збільшилося на 232, 6 млн. грн.

Зробивши аналіз основних виробничих фондів можна зазначити, що

ВАТ «Донбасенерго» з кожним роком стає все складніше забезпечувати план

вироблення електроенергії і виконання диспетчерського графіка

навантаження. Основна причина – це природне старіння устаткування ТЕС.

Для підтримки надійної працездатності існуючих енергоблоків розроблена

генеральна стратегія на 2006-2010 рр. реконструкції і технічного

переозброєння ТЕС ВАТ «Донбасенерго».

Загальний прибуток підприємства збільшився на 232513 тис.грн завдяки

збільшенню виробітку продукції та зростанням відпускної ціни, витрати теж

збільшились на 329471 тис.грн, але загальний результат – чистий прибуток

1373732 тис.грн., що на 20% більше ніж у 2005 році, що свідчить про

ефективну роботу підприємства загалом.

Старобешивська ТЕС, Слов'янська ТЕС споживають частину виробленої

ними електроенергії та теплоенергії на привід допоміжних механізмів усіх

цехів, зігрів приміщень освітлення та інші потреби. На власні потреби

потрібно від 1 до 12% виробленої електроенергії.

Питанню зниження витрат електроенергії і тепла на власні потреби

ТЕС приділяється велика увага у планових показниках. Витрати залежать від

відношення характеристик допоміжного устаткування характеристикам,

потрібним для підтримки нормального режиму роботи основних агрегатів

при різних навантаженнях, а також від КПД цього устаткування. Витрати

тиску можна зменшити, якщо регулювати роботу механізмів власних потреб.

Загалом можна зробити висновок про ефективну рентабельну роботу

підприємства з великим майбутнім та великими перспективами. Завдяки

реконструкції блоку №4 Старобешівської ТЕС на найближче майбутнє

планується збільшення виробітку енергії, таким чином збільшиться обсяг

енергії на імпорт, що збільшить доходи підприємства, та забезпечить нові

робочі місця населенню.

ЛІТЕРАТУРА

1. Наказ Міністерства енергетики та електрифікації України від 07.02.1996

р. №26.

2. Указ Президента України «Про структурну перебудову в

електроенергетичному комплексі України» від 04.04.1995 р. №282/95.

3. Економіка підприємства: Навчальний посібник./ за ред. Доктора

економічних наук, професора Шегди А.В.- Київ: «Знання», 2005 – 431 с.

4. Пястолов С.М. Анализ финансово-экономической деятельности

предприятия: Учебник.- 2-е изд., стереотип.- М.:Издательский центр

«Академия»;Мастерство, 2002.- 336 с.

5. Беленцов В.Н., Брадул С.В., Канарская Н.В., Куденко Г.Е., Кучеба П.К.

Оценка и обоснование повышения эффективности хозяйственной

деятельности промышленных предприятий. Учебно-методическое

пособие. Ч.1 – Донецк: ДонГАУ, 2002.- 230 с.

6. Гребельный А.С. Финансы предприятия. Учебно-методическое пособие.-

Донецк: ЕИЭП, 1998.- 217 с.

7. Промышленные тепловые электростанции. 2-е изд./Под ред.

Профессора, докт. техн. наук Соколова Е.Я.- М.: Энергия, 1979.- 294 с.

8. Околович М.Н. Проектирование электрических станций.-М.:1982.-400 с.