73
вості у прусській Рейнській області, гірничої і текстильної промисловості в
Саксонії і машинобудування в Берліні. Розвиток промисловості посилював
економічний і соціальний вплив буржуазії, яка дедалі більше висловлювала
невдоволення існуючим політичним ладом в німецьких державах, домага-
лась скликання представницьких установ і надання основних громадянських
прав і свобод.
У групах або в парі з товаришем поміркуйте, яким шляхом Німеччина могла
об’єднатися в єдину державу.
Національна політика в Австрійській імперії. Найбільшою за те-
риторією державою Німеччини залишалась Австрійська імперія. Після
перемоги над Наполеоном австрійські Габсбурги повернули собі втрачені
володіння, відновили владу в Північній Італії. Внутрішню і зовнішню по-
літику імперії до революції 1848 р. фактично визначав її незмінний канц-
лер Меттерніх, який намагався не допустити в державі революційних і
національних виступів, зберегти засади абсолютизму і владу дворянства.
Після краху імперії Наполеона Меттерніх вважав, що ізольованих дер-
жав більше немає: склалася їх спільність і всі держави пов’язані між собою
інтересами. Саме він увів такі поняття, як «політика рівноваги у Європі»,
«політика європейської безпеки». Головне завдання Європи він вбачав у під-
тримці рівноваги у відносинах між країнами і всередині них, чого можна
було досягти, на його думку, лише силою. Можливу революцію в Австрії він
називав «хворобою», «вулканом», «пожежею» і шукав засоби, щоб цієї «поже-
жі» не допустити. Він розумів, що революція знищить те, що він за будь-
яку ціну намагався зберегти. І робив все для охорони колишніх порядків.
Як ми розуміємо термін «політична рівновага у Європі» зараз і як його розумів
Меттерніх?
Австрія була багатонаціональною державою. Німці становили лише
20 % її населення, а решту – слов’яни, угорці, італійці, румуни та інші
народи. При такій кількості різних національностей імперський уряд на-
сильно підтримував встановлений порядок, всіляко протидіяв прагненню
окремих народів до незалежності. Для цього Меттерніх не гребував ви-
користовувати політику національного розбрату і підбурювання одного
народу проти іншого. В імперії проводилось насильницьке понімечення.
Мова й культура поневолених народів знаходилися під забороною.
Господарство країни зберігало переважно аграрний характер. Промис-
ловість розвивалась лише в окремих провінціях Австрії, Чехії, Штірії і
Моравії. Промисловий переворот в Австрії почався в 1830-х роках, але по-
ряд з нечисленними фабриками продовжували існування мануфактури і
дрібні ремісничі майстерні. Угорщина залишалась сільськогосподарським
районом імперії. Тут панувало велике поміщицьке господарство, а тисячі
селян жили у феодальній залежності від поміщиків. Зберігалося кріпос-
не право, панщина і оброк. Особливо важким в Угорщині було становище
словаків, хорватів, українців та румунів, які страждали як від німецьких
чиновників, так і від угорських поміщиків. Останні тим самим перетворювали
ці народи у власних ворогів і, водночас, у спільників Австрійської імперії.
2.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 73
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 73
7/10/2009 13:13:34