34
складі 5 осіб, що обирались Законодавчим корпусом. Самоврядування в міс-
тах скасовувалось. Звикнувши за три роки до влади, депутати Конвенту не
збиралися відмовлятися від неї. Вони закріпили за собою без усяких виборів
дві третини місць у новому парламенті.
Невдоволенням узурпацією влади скористалися монархісти. Озброївши
понад 20 тис. чол., вони готувалися здійснити державний переворот. Ди-
ректорію врятував енергійний та рішучий генерал Наполеон Бонапарт.
За його наказом на підступах до Конвенту було поставлено гармати, і за-
колотники були просто розігнані залпами картечі. Саме розгром роялістів
поклав початок стрімкій військовій кар’єрі Бонапарта.
Франція в період Директорії. Період Директорії став часом стрімко-
го збагачення нової французької буржуазії – багатих промисловців, купців
і фінансистів, що наживалися на спекуляціях землею, цінними паперами і
постачанні армії. Самі члени Директорії на чолі з Баррасом були типовими
представниками нових багатіїв, тісно пов’язаними з підприємницькими
колами Франції. Їх називали нуворишами, або «жирними котами». А тим
часом в країні посилювалися злидні і нестатки народних мас. Дорожнеча,
знецінення паперових грошей і спекуляція різко погіршили становище
незаможних верств населення.
У 1795 р. у Парижі виникло таємне «Товариство рівних» на чолі з
Франсуа Бабефом, яке ставило за мету повалення режиму Директорії,
запровадження Конституції 1793 р., обмеження великої власності та
здійснення «фактичної рівності». Деякі із змовників, зокрема сам Бабеф,
сподівалися після перевороту утворити «національну комуну», передати
їй необроблювані землі й конфісковане у ворогів революції майно і вста-
новити на них суспільну власність. Проте у травні 1796 р. їх було викрито,
а Бабефа та інших керівників товариства страчено.
Термідоріанський переворот зумовив істотні зміни і в зовнішній по-
літиці Французької республіки. На відміну від якобінців, що виступали
проти завойовницьких війн, лідери Термідоріанського режиму і Дирек-
торії прагнули до територіальних загарбань та панування над сусідніми
державами. Справедливі війни, що вела з 1792 р. республіканська Франція
проти європейських монархічних держав, почали поступово перетворю-
ватися на загарбницькі. Французька буржуазія, слабша за англійську і
північноіталійську, прагнула використати силу армії для нав’язування
сусідам вигідних митних і торговельних угод та відвертого грабунку «ви-
зволених» народів.
Після низки поразок у 1795 р. Пруссія й Іспанія уклали з Фран-
цузькою республікою сепаратні (окремі) мирні угоди. За Францією
визнавалися права на німецький лівий берег Рейну, частину Бельгії,
а на території Голландії створювалася залежна від Франції Батавська
республіка. Проте війна з Англією і Австрією тривала. Головні сили
австрійців зосереджувалися в Західній Німеччині та Італії. Командува-
чем французької армії у Італії в квітні 1796 р. було призначено генерала
Наполеона Бонапарта.
Наполеон Бонапарт. Наполеон Бонапарт народився в сім’ї небагато-
го дворянина на о. Корсика, що лише незадовго до цього був приєднаний
до Франції. Освіту здобув у Брієннській і Паризькій військових школах.
Майбутній полководець захоплювався історією, географією, правом, лі-
2.
3.
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 34
Osmol_Vsesvit_Istor_9_ukr.indd 34
7/10/2009 13:12:55