Мягченко О.П. Основи екології
Подождите немного. Документ загружается.
271
Додатки
ХІД РОБОТИ
1. Теоретична частина.
1. Який стан проблеми з питною водою у світі, в Україні, її регіонах?
2. Охарактеризуйте законодавчі основи про безпеку питної води в
Україні для здоров’я населення.
3. Які Ви знаєте найрозповсюдженіші шкідливі домішки у повітрі, воді?
4. Як впливає екологічний стан території водозбірного басейну на
якість питної води?
5. Показники ГДК речовин, що можуть міститися у питній воді, як
вони впливають на здоров’я людей, рослин, тварин?
6. Порівняйте вимоги до якості питної води в різних державах світу.
7. Які Ви знаєте сучасні методи очищення питних та стічних вод?
2. Практична частина.
Завдання 1. Визначення основних характеристик питної води
та методів очищення стічних вод:
А. Визначення солевмісту. Зважити фарфорову чашку, налити в неї
певний об’єм води і поставити на повільне випаровування без
кипіння, після чого знову зважити й обчислити масу солі, пере-
рахувавши її на один літр. Порівняти з стандартом на солевміст
у питній воді.
Б. Визначення сполук тривалентного заліза. В певний об’єм води
додати 1–3 краплі концентрованої хлористоводневої кислоти і
1–2 краплі розчину роданіду амонію. Виміряти інтенсивність
зафарблення на спектрофотоколориметрі і за допомогою стан-
дартного графіка визначити концентрацію заліза в питній воді.
Зробити висновки.
При якісному аналізі порівняти візуально щільність кольору до-
сліджуваної води зі стандартом – пробірки з відомою концентраці-
єю тривалентного заліза, розчиненого у воді.
В. Визначення жорсткості питної води. До 100 мл води додати 2–5
мл буферного розчину, 5–7 крапель розчину індикатора і титру-
вати 0.1 н розчином трилону «Б». Для обчислення жорсткості
використати формулу:
Ж. Vтр. Nтр/Vв, де Vтр – об’єм розчину трилону «Б», який був ви-
трачений у титруванні, Nтр – нормальна концентрація розчину
трилона «Б», Vв – об’єм води.
272
Основи екології
Г. Визначення ефективності очистки води після обробки адсорбен-
том. У колбу з 1% розчином хлористоводневої кислоти внести 3
г активаного вугілля. Інтенсивно збовтати вміст колби протягом
10 хвилин. Відфільтрувати вміст колби через паперовий фільтр.
У фільтраті за допомогою індикаторного паперу встановити
значення рН очищеної води і порівняти його кислотністю води
до очистки. 50 мл титруванням визначити вміст кислоти за по-
передньою формулою.
Зробити висновок про повноту адсорбції кислоти активованим
деревним вугіллям з розчину.
Завдання 2. Користуючись даними табл. 16, охарактеризувати
впливи на здоров’я людини 5-7 найбільш розповсюджених і небез-
печних речовин, що можуть бути присутніми у питній воді.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №7
Тема: Літосфера – надра, грунти.
Мета: засвоїти екологічні уявлення про надра, їхню класифі-
кацію, економічне значення та хіміко-біологічні властивості, склад
грунтів, визначити основні грунтові біоценози, екологічні та антро-
погенні впливи на них.
Обладнання: природоохоронна література, нормативні акти про
охорону надр, грунтів, таблиці, відео матеріали, колекція мінералів,
корисних копалин.
ХІД РОБОТИ
1. Теоретична частина.
1. Поняття про надра.
2. Класифікація, значення корисних копалин.
3. Запаси корисних копалин в Україні, їх промислове, економічне
значення.
4. Класифікація грунтів, їхнє економічне значення.
5. Класифікація живих організмів, що живуть в грунті.
6. ГДК шкідливих речовин у грунтах, їх вплив на компоненти при-
роди.
7. Стан грунтів в Україні та її регіонах, в Північному Приазов’ї.
273
Додатки
Практична частина.
Завдання 1. Скласти перелік корисних копалин України, Пів-
нічного Приазов’я за агрегатними станами, вказавши їх орієнтовані
запаси, сфери їх застосування за схемою:
Агрегатний
стан
Назва корисної копалини,
місце знаходження
Орієнтовні
запаси
Сфери
застосування
Завдання 2. Ідентифікація деяких корисних копалин – вугілля,
нафти, крейди, мармуру, залізної, мідної руд за допомогою відомих
методів фізичного, хімічного аналізу за схемою:
Назва корисної
копалини
Агрегатний стан,
фізичні властивості
Хімічні властивості,
ознаки
Завдання 3. Користуючись картографічним матеріалом, про-
аналізувати стан грунтового покриву України, її регіонів (рис. 17).
Завдання 4. Опанувати методику обчислення збитків, завданих
розміщенням відходів на території населеного пункту (табл. 26) та
застосувавши відповідні такси (табл. 5, Дод. 2) і дані табл. 2, 4 (тема
«Атмосфера»), вважаючи їх маси по 100 тис. т за рік, вирахувати
розмір збитків.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №8
Тема: Екологічна небезпека відходів.
Мета: засвоїти уявлення про небезпечність відходів, методи роз-
рахунків їх небезпечності, класифікацію, економічне значення.
Обладнання: природоохоронна література, нормативні акти про
охорону надр, грунтів, таблиці, відеоматеріали.
ХІД РОБОТИ
1. Теоретична частина.
1. Поняття про відходи.
2. Класифікація, значення відходів.
3. Стан проблеми відходів в Україні.
4. Охарактеризувати метод розрахунку класу токсичності відходу.
5. Охарактеризуйте значення ГДК, ЛД шкідливих речовин у від-
ходах, їх вплив на компоненти природи.
274
Основи екології
2. Практична частина.
Завдання 1. Користуючись табл. 13 з Додатку 2, охарактеризу-
вати склад відходів певних виробництв – не менше трьох (за влас-
ним вибором або вказівкою викладача) за схемою:
Назва виробництва Можливі відходи, їх склад
Характеристики
відходів, ГДК, ЛД
Завдання 2. Користуючись рис. 8, проаналізувати розміщення
відходів на території України.
Завдання 3. Користуючись даними табл. 20 і табл. 26, розрахувати
збитки території населеного пункту, завдані несанкціонованим розмі-
щенням відходів. Склад відходів та їх маси – за вказівкою викладача.
Завдання 4.
Визначити екологічну значущість відходів на прикладі одного з
підприємств за схемою:
Склад
відходу
Значення LD
50
,
або ГДК
Розчинність,
летючість вмісту
компонента
Розрахункові значення
індексу (І), класу токсич-
ності (К)
ПРИМІТКА. Хімічний склад відходу та маси його компонен-
тів видає викладач. За отриманими даними зробити висновки про
шкідливу дію відходу на здоров’я людини, природне середовище,
про способи знешкодження або захоронення.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №9
Тема: соціоекологічні проблеми України.
Мета: з’ясувати основні соціоекологічні проблеми України.
Обладнання: картографічний матеріал.
ХІД РОБОТИ
1. Теоретична частина.
1. Предмет дослідження, завдання соціоекології.
2. Сучасні проблеми екології, екології людини.
3. Проблеми народонаселення, урбанізації.
4. Сучасні проблеми одержання енергії, екологічні проблеми тран-
спортних систем.
275
Додатки
5. Проблеми здоров’я, смертності у світі, в Україні.
6. Соціоекологічні проблеми збереження природного середовища
як основи здорового життя людини.
7. Зв’язок між станом ландшафтів, заповідних територій з станом
природи, здоров’ям людини.
8. Що таке індекси стану людського розвитку?
2. Практична частина.
Завдання 1.
Дослідити за картографічними матеріалами (рис. 7 та рис. 10) і
даними табл. 18) стан мережі та об’єктів природно-заповідного фон-
ду України, її регіонів як основи розвитку рекреаційних ресурсів.
Завдання 2.
За картографічним матеріалом (рис. 35) проаналізувати стан жит-
тєвого рівня в Україні, регіонах, стан захворюваності (рис. 27), та залеж-
ності стану здоров’я від екологічного стану місцевості (рис. 30) і можли-
вого впливу природного радіоактивного фону на стан здоров’я (рис. 22).
Завдання 3.
Користуючись картографічним матеріалом (рис. 21 та рис. 29,
30, 35), статистичними даними, провести аналіз та зробити висно-
вки щодо динаміки урбанізації, захворюваності, якості життя насе-
лення в Україні, її регіонах.
ПРАКТИЧНА РОБОТА №10
Тема: екологічний стан України та її регіонів.
Мета: з’ясувати екологічний стан України, її регіонів
Обладнання: картографічний матеріал.
ХІД РОБОТИ
І. Теоретична частина.
1. Чим екологічний стан відрізняється від екологічної ситуації?
2. Які складові характеризують екологічний стан?
3. Що таке людський розвиток, від чого він залежить?
4. Охарактеризуйте проблеми народжуваності, смертності, за-
хворюваності населення у різних регіонах, у Північному Приазов’ї.
5. В якому стані знаходяться: повітряний басейн, водний басейн,
грунтовий покрив України, її регіонів?
6. Як можна оцінити екологічний стан будь-якого регіону?
276
Основи екології
2. Практична частина.
Завдання 1.
Користуючись картами (рис. 25, 26) провести аналіз техногенно-
екологічного стану та можливостей формування надзвичайних си-
туацій і зробити висновки щодо стану територій з небезпечними
природно-антропогенними процесами (рис. 24, стор. 155).
Завдання 2.
За даними рис. 22, 24 та 26 проаналізувати рівень екологічної
небезпеки на території України.
Завдання 3.
Проаналізувати стан поверхневих вод (рис. 29), грунтів (рис.
17, та 20), біотичних потенціалів (рис. 7) та екологічних потенціалів
(рис. 10) на території України та зробити висновки щодо подальшо-
го розвитку сільського господарства, промисловості.
За результатами кожного завдання зробити висновки щодо всієї
держави та її регіонів.
Додаток 2
Довідкові матеріали
Таблиця 1
Базові нормативи плати за викиди забруднюючих
речовин стаціонарними джерелами забруднення
№ з/п Назва забруднюючої речовини
Базовий норматив
плати (БНП), грн/т
12 3
1. Алюмінію оксид, глинозем 29,0
2. Аміак 10,0
3. Бенз(а)пірен 67871,0
4. Білково-вітамінний концентрат (БВК) 683,0
5. Гексахлорбензол 101,0
6. Гідразин та його похідні 1355,0
7. Гідроперекис ізопропілбензолу (кумола) 191,0
8. Диметаламін 266,0
9. Диметиланілін 241,0
10. Диметилдиоксан 211,0
277
Додатки
Продовження табл. 1
11. Диметилдисульфід 4,0
12. Заліза сульфат 60,0
13. Заліза хлорид 617,0
14. Кадмій та його сполуки 422,0
15. Кобальт та його сполуки 678,0
16. Кобальту сульфат 1697,0
17. Кислота масляна (бутанова) 95,0
18. Кислота плавикова (водень фтористий) 131,0
19. Луг 136,0
20. Марганцю двоокис (піролюзит) 1887,0
21. (інші сполуки марганцю) 422,0
22. Меркаптани 7028,0
23. Мідь та її окиси 211,0
24. (інші неорганічні сполуки міді) 768,0
25. Миш’як. Сполуки миш’яку 141,0
26. Натрію біхромат 1431,0
27. Натрію гідроокис 136,0
28. Нафталін 326,0
29. Нікелю розчинні солі 10736,0
30. Нікель металічний та його оксиди 2150,0
31. Поліетилен 62,0
32. Ртуть та її сполуки 2260,0
33. Сажа 13,0
34. Свинець та його сполуки 2260,0
35. Селену окис 30356,0
36. Сірка елементарна 18,0
37. Сірководень 171,0
38. Сольвент 5,0
39. Спирт бутиловий (бутанол) 16,0
40. Стирол 389,0
41. Фенілендиаміни (диамінобензоли) 472,0
42. Фенол 242,0
43. Формальдегід 132,0
44. Фтористі газоподібні сполуки 132,0
45. Хром металічний 768,0
278
Основи екології
Продовження табл. 1
46. Хромовий ангідрид, окиси хрому 1431,0
47. Етилацетат 10,0
48.
Інші сполуки з середньодобовими гранично-
допустимими концентраціями (мг/куб.м):
менше 0,0001 16052,0
0,0001 – 0,001 (включно) 1375,0
0,001 – 0,01 190,0
0,01 – 0,1 (включно) 53,0
0,1 – більше 10,0 2,0
Для забруднюючих речовин, що не ввійшли до вищенаведеної
таблиці та не мають затвердженої середньодобової гранично допус-
тимої концентрації, базові нормативи плати в залежності від класу
небезпечності забруднюючих речовин слід застосовувати рівними:
Клас небезпечності БНП, грн/т
І клас 381,0
ІІ клас 87,0
ІІІ клас 13,0
ІV клас 3,0
Таблиця 2
Базові нормативи плати за викиди в атмосферу забруднюючих
речовин пересувними джерелами забруднення
Види пального Базовий норматив плати (БНП), грн/т
Дизельне 0,3
Бензин:
етильований 0,4
неетильований 0,2
279
Додатки
Таблиця 3
Базові нормативи плати за скиди забруднючих речовин
у поверхневі води, територіальні та внутрішні морські води,
а також підземні горизонти
№
з/п
Назва забруднюючої речовини
Базовий норматив
плати, Нбі, грн/т
1. Азот амонійний 35,0
2. Біохімічна потреба в кисні (БПК повн.) 14,0
3. Жири, масла 183,0
4. Залізо загальне 35,0
5. Зважені речовини 1,0
6. Кальцій-катіон 0,7
7. Магній-катіон 0,7
8. Марганець (двовалентний іон) 35,0
9. Масло солярове 1995,0
10. Миш’як 1995,0
11.
Нафта і нафтопродукти в розчинному і
емульсійному вигляді
206,0
12. Нікель і сполуки нікелю в перерахунку на нікель 344,0
13. Нітрат-іон 3,0
14. Нітрит-іон 172,0
15. Свинець (іон двовалентний) 1995,0
16. Синтетичні поверхнево-активні речовини (СПАР) 69,0
17. Сульфат-аніон 0,7
18. Феноли 2752,0
19. Фосфати 28,0
20. Флориди 172,0
21. Хлориди 0,7
22. Хром (тривалентний) 35,0
23. Ціаніди 344,0
24. Цинк (двовалентний) 344,0
25.
Інші речовини з гранично допустимими концетраціями
у воді рибогосподарських водойм (мг/л):
до 0,001 або не встановлені 2752,0
0,001 – 0,09 1995,0
0,1 – 1,0 344,0
1,0 – 10,0 35,0
вище 10,0 7,0
280
Основи екології
Таблиця 4
Такси для обчислення розміру відшкодування збитків забруднен-
нями із суден, кораблів та інших плавучих засобів територіаль-
ним і внутрішнім морським водам України
Забруднюючі речовини, скинуті
у водне середовище
Одиниця
виміру
Розмір відшкодування
збитків за одиницю
виміру (у доларах США)
Солі важких металів кг-екв. 12936
Нафта та нафтопродукти кг 329
Органічні речовини кг 270
Завислі речовини кг 132
Пестициди кг 430
Детергенти кг 381
Шкідливі речовини, залежно від
категорії токсичності (згідно з
Міжнародною Конвенцією щодо
запобігання забрудненню із суден
1973 року з поправками 1978
року) (MARPOL – 73/78)
А кг 1522
В кг 286
С та Д кг 54
Господарсько-фекальні стічні
води
куб.м 140
Сміття кг 100
Таблиця 5
Базові нормативи плати за розміщення відходів
у навколишньому природному середовищі
Клас токсичності
відходів
Ступінь небезпечності відходів
Норматив
плати, грн/т
І Надзвичайно небезпечні 55,0
Обладнання, прилади, які містять ртуть
(за одиницю)
55,0
Люмінесцентні лампи (за 1 штуку) 0,6
ІІ Високо небезпечні 2,0