263
ВИСНОВКИ
Для середини ХХ – початку ХХI ст. характерна зміна парадиг-
ми, тобто відношення до вже усталених наукових стереотипів. Еко-
логія, як структурна частина біології за часів Е. Геккеля, тепер ви-
окремилася в складну, сучасну інтегративну дисципліну. Вона, як
і її предмет вивчення – біосфера, складається умовно з напрямів,
розділів, які відповідають різним природним структурам. Біосферу
ми умовно препаруємо, розкладаємо на її компоненти, об’єкти, через
що часто втрачаємо точність уявлення про її складність, властивості.
Природа, біосфера – єдина, надскладна, багатокомпонентна система
з безліччю зв’язків між її компонентами. Для розуміння її будови,
функцій люди створили різні науки – хімічні, біологічні, фізичні,
математичні, соціальні, за допомогою яких вивчають різні об’єкти
природи – живі, неживі різних рівнів складності – від атомно-
молекулярного до соціального. Але це умовність, бо природа єди-
на. Тому кожна окрема наука поодинці не здатна повно, однозначно
пояснити природу. Найбільш повно відображає біосферу як цілісну
систему екологія, яка поєднала в собі всі сучасні науки, знання про
природу.
До середини ХХ ст. домінував технократичний оптимізм, коли зда-
валося, що могутність людей безмежна. Наприкінці цього століття ви-
никли інші уявлення – екологічний песимізм, коли стало здаватися, що
екологічна катастрофа неминуча. Але є і третій, сучасний шлях – еко-
логічного паритету суспільства з природою, основу якого складають
екологічна освіта та виховання, екологічна культура. Розвиток сучасної
цивілізації, її подальше існування стане неможливим без визнання пари-
тетних відносин з біосферою. «Ми нічого не принесли в цей світ і нічого
не можемо винести з нього, – писав апостол Павло. Маючи їжу та одяг,
треба бути цим задоволеними. Ті, що бажають збагачуватися, впадають
у спокусу, безпутство та шкідливі похоті, які занурюють людину в біду-
вання. Коріння зла – сріблолюбство, з-за чого примножуються скорбо-
ти». Кажучи сучасною мовою неекологічна, тобто нераціональна еконо-
міка сприяє формуванню сучасних екологічних проблем.
Для запобігання екологічній кризі потрібна висока екологічна
свідомість кожної людини. Як писав В.І. Вернадський, ми повинні
переглянути всі основи нашого життя у відношеннях до природи,
її живої частини – біосфери, а отже, і до самих себе. Не зробивши
цього, людство буде приречене на такі еволюційні зміни, які стануть