Розділ 2. Нафтогазоносні провінції України
145
(820–830 кг/м
3
) – в межах Котелевсько-Березівського структурного
валу. В середньому густина конденсатів становить 705–795 кг/м
3
.
Чільне місце в них займає бензинова фракція. Найвищий її вміст
зафіксовано у вуглеводнях південної прибортової зони (70–90 %). У
них майже відсутні смолисті речовини і твердий парафін. Най-
менша частка цієї фракції (21 %) зафіксована у покладах ПГ В-22
Сахалінського родовища з одночасним збільшенням кількості твер-
дого парафіну (4,0 %). У середньому вміст бензинової фракції стано-
вить 50–70 %, смолистих речовин – 0,2–1,5 % (максимально 3,8 %).
На твердий парафін припадає 0,1–0,9 % і, як виняток, у конденса-
тах візейських покладів – 1,8–4,2 %. У конденсатах верхньо-
кам’яновугільно-пермських покладів переважає газова фракція.
Вміст сірки у конденсатах незначний і в середньому для регіону
становить 0,066 %. Як правило, цей показник вищий для флюїдів
північно-західної частини западини.
Нафти виявлені в нафтових, нафтогазових, газонафтових та наф-
тогазоконденсатних родовищах. Відкрито 32 родовища, де відомі ли-
ше нафтові поклади. Вони зосереджені в крайній північно-західній
частині ДДЗ та в межах Охтирського структурного виступу та його
периферії. На території останнього знаходиться найбільше нафтове
родовище – Бугруватівське з запасами понад 20 млн т (запаси решти
родовищ не перевищують 1,0–1,5 млн т). Найбільші початкові видобу-
вні запаси нафти серед газонафтових родовищ встановлені в межах
Леляківської (майже 60 млн т) і Гнідинцівської (понад 48 млн т) струк-
тур. Найглибший поклад виявлено у турнейських утвореннях Сухівсь-
кої площі (5050 м, ПГ Т-3). На глибинах понад 4000 м скупчення наф-
ти відомі на 25 родовищах, у тому числі Західно-Харківцівському
(4900 м, ПГ В-19), Тростянецькому (4900 м, ПГ В-25), Анастасівському
(4800 м, ПГ В-21). Найближче до поверхні землі поклади залягають у
південній прибортовій зоні в Решетняківському (500 м, ПГ Ю-1) та
інших родовищах. Основні розвідані запаси нафти пов'язані з глиби-
нами 1500–2000 (49,7 %) та 3500–4000 м (19,6 %).
За фізико-хімічними властивостями, груповим, вуглеводневим і
фракційним складом нафти різноманітні. Кількість розчиненого газу
змінюється в них від 20 до 350 м
3
/м
3
і більше. Значно коливаються
тиск насичення (2,3–48,5 МПа), об’ємний коефіцієнт (1,055–3,725),
в’язкість (0,20–2,56 МП·с). Більшість нафтових покладів (77 %) залягає
на глибинах понад 3000 м. З них 24 гранично насичені, в тому числі
дев’ять звичайної нафти та 15 газонафти. Тиск їх насичення дорів-
нює пластовому і складає 25,6–48,5 МПа, вміст газу – 141–321 м
3
/м
3
,
об’ємний коефіцієнт – 1,375–1,811, в’язкість – 0,33–1,4 МПа·с.