Методична розробка.Активізація мовленнєвої діяльності дітей на заняттях з розвитку мовлення шляхом використання методу моделювання

Подождите немного. Документ загружается.

Бердичівський педагогічний коледж

Виступ на нараду керівників підгруп практикантів

дошкільного відділення

на тему:

«Активізація мовленнєвої діяльності дітей на

заняттях з розвитку мовлення шляхом

використання методу моделювання»

Підготувала викладач

Іваніцька Т.П.

Бердичів 2009 рік

Мовленнєве спілкування є одним із перших видів діяльності, яким дитина

оволодіває в онтогенезі; воно є універсальною умовою розвитку особистості в

період дошкільного дитинства. У процесі різнопланового спілкування в ігровій

діяльності дитина пізнає природний, предметний і соціальний світ, що її оточує, в

його цілісності і різноманітності; формує і розкриває свій власний внутрішній світ,

свій образ „Я”; засвоює і створює культурні цінності, виступає при цьому активним

суб’єктом взаємодії.

Мовленнєвий розвиток дитини є головним інструментом, за допомогою якого

вона встановлює контакт із довкіллям і завдяки якому відбувається соціалізація

дитини.

Своєчасний і якісний розвиток зв’язного мовлення (діамонологічної

компетенції) – важлива умова повноцінного мовленнєвого розвитку випускника

дошкільного навчального закладу.

Студенти на практиці проводять різні форми робот из розвитку мовлення

дошкільників:

 Бесіди у повсякденному житті на різні теми;

 Дидактичні ігри на розвиток фонетико-фонематичної та лексико-граматичної

сторони мовлення;

 Тематичні (спеціальні) заняття;

 Комплексні заняття з розвитку мови;

 Інтегровані заняття з художньої літератури та ознайомлення з довкіллям.

Важливе місце в системі засобів розвитку мовлення дошкільників займає

використання наочності, за допомогою якої педагог має можливість перетворити

мовленнєву діяльність дошкільників у цікавий і доступний дітям вид діяльності.

Л.А. Венгеру вдалося виявити специфічний засіб розвитку мовлення

дошкільників – наочні моделі, в яких малюк відтворює структуру об’єктів і зв’язків

між ними. Цей метод є одним із перспективних методів реалізації розумового

виховання та розвитку мовлення дошкільників, так як мислення малюків

відрізняється предметною образністю та наочною конкретністю.

Моделювання - наочно-практичний метод навчання. Модель являє собою

узагальнений образ значущих якостей об'єкту, що моделюється.

В основі методу моделювання лежить принцип заміни: реальний предмет

дитина замінює іншим предметом, його зображенням, якою-небудь умовною

позначкою. Основне значення моделей - полегшити дитині відтворити почуте,

побачене, придумане.

Моделі можуть бути статистичними і динамічними, грубими і точними,

безперервними і дискретними, дослідницькими і демонстраційними, навчальними,

прогностичними, натурними, аналітичними, аналоговими, символічними і т.д. Усіх

їх об'єднує головне призначення - замінити в процесі отримання інформації сам

об'єкт.

Найважливіша вимога до будь-якої моделі - її подібність з предметом, що

моделюється.

У навчанні дошкільників використовуються різні види моделей:

• предметні моделі, в яких зберігаються конструктивні особливості, пропорції,

взаємозв'язок частин, об'єктів - картинки.

• предметно-схематичні моделі, в яких вагомі ознаки і зв'язки виражені за

допомогою предметів-замінників, графічних знаків - план кімнати, схема описової

розповіді, схема послідовності подій у художньому творі, піктограми.

Метод наочного моделювання може використовуватися в роботі над всіма

компонентами мовлення:

 формування лексико-граматичної сторони мовлення;

 формування фонетико-фонематичної сторони мовлення;

 формування зв’язного мовлення:

- переказ;

- складання розповідей за картиною, серією картин;

- описова розповідь;

- творча розповідь.

Під час використання моделей в роботі з дошкільниками слід дотримуватися

таких етапів:

1.Використання готового символу або моделі:

 відбувається їх розгляд, розбір;

 перекодування інформації в образи;

 відтворення інформації з опорою на символ або модель.

2. Створення моделей спільно з вихователем.

3. Самостійне складання або придумування моделей.

Елементами моделей можуть бути:

• геометричні фігури;

• символічні зображення предметів ( умовні позначки, силуети,

контури, піктограми);

• плани та умовні позначки, використані в них;

• контрастна рамка - прийом фрагментного розповідання.

В якості символів-замінників на початковому етапі роботи використовуються

геометричні фігури, які своєю формою та кольором нагадують предмет, що

замінюється.

На наступних етапах діти вибирають замінники, без урахування зовнішніх

ознак об'єкту. В цьому вони орієнтуються на якісних характеристиках об'єкта(злий,

добрий). В якості моделі може бути представлена смужка різнокольорових кругів.

Елементами плану розповіді, складеної за пейзажною картиною можуть

бути силуетні зображення її об'єктів.

В якості символів - замінників при моделюванні творчих розповідей

використовуються:



предметні картинки;



силуетні зображення;



геометричні фігури.

Наочна модель висловлювання є планом, який забезпечує зв'язність і

послідовність розповіді дитини.

Формування лексико-граматичної сторони мовлення.

За допомогою умовних замінників, схем і малюнків можна запропонувати дітям

ряд завдань на вдосконалення граматичної будови мовлення (Малюнок 1):

1.Правильно узгоджувати прикметник з іменником.

2.Узгоджувати числівник з іменником. Наприклад: одна шкарпетка, дві шкарпетки,

п'ять шкарпеток.

3.Підібрати однорідні прикметники до іменника.

4.Утворити слова за допомогою суфіксів з опорою на величину предмету.

Наприклад: заєць, зайчик, зайченя, зайчище.

5.Утворити складне слово. Наприклад: листя падає – листопад.

6.Вжити граматичну категорію. Приклад: гніздо, гнізда, не стало гнізд.

7.Підібрати антоніми. Наприклад: високий – низький.

8.Інтуїтивно визначити рід і число іменника без назви термінів. Приклад: мій мяч,

моя сумка (Малюнок 2).

Формування фонетико-фонематичної сторони мовлення.

 За допомогою схем-символів можна акцентувати увагу дітей на наступних

параметрах (Малюнок 3):

1. Тембр голосу. 2. Висота голосу. 3. Сила голосу.

 Наочні схеми також допомагають дітям характеризувати темп голосу і

оцінювати виразність відповіді однолітка (голосно-тихо, із запинками – без

запинок, виразно – ні, сподобалося - ні) (Малюнок 4).

 За допомогою символів можна запропонувати дітям виконати наступні

завдання (Малюнок 5):

1. Визначити звук на слух в складі, слові, фразі.

2. Визначити позицію звуку в слові: на початку, середині, кінці слова; «найти хвіст»

- визначити останній звук в слові; «знайти ніс» - визначити перший звук.

 Використання наочних схем дозволяє без додаткових мовних інструкцій

організувати індивідуальну роботу дітей по виконанню вже знайомих вправ

(Малюнок 6):

3. Проаналізувати звук (голосний – згідний дзвінкий – глухий, твердий – м'який).

4. Визначити кількість слів в пропозиції.

5. Визначити, де живе «мале слово» - привід.

6. Придумати слово на задану схему, підібрати схему до заданого слова.

7. Визначити наголошений явний звук, який в слові чується голосніше за останніх,

довше за інших тягнеться, співає щонайдовші пісеньки.

8. За допомогою схем можна навчити поширювати пропозиції. Наприклад: Падають

легені пухнасті сніжинки.

 Можна використовувати картки-символи як роздавального матеріалу: в цьому

випадку вихователь виголошує звук, слово, фразу, а діти підбирають

відповідну завданню карточку-символ.

Використання методу моделювання у формуванні навичок різних видів

розповіді.

Наочні і предметно-схематичні моделі лежать в основі розвитку зв'язного

мовлення дітей.

Одним із видів зв'язного монологічного мовлення , над удосконаленням

навичок якого необхідно працювати вихователю старшої групи є переказ.

Робота по розвитку навичок переказу передбачає формування таких умінь:

• засвоєння принципу заміни, тобто уміння позначати героїв та основні

атрибути твору замінниками;

• формування уміння передавати події за допомогою замінників (предметне

моделювання);

• передача послідовності подій у відповідності з розміщенням замінників.

Навчання переказуванню розпочинається із розповідання знайомих коротких казок,

типу "Ріпка", "Колобок".

Для того щоб навчити дитину послідовно переказувати сюжет казки

використовуються наочні моделі казки:

 ілюстрації до епізодів казки;

 силуетні зображення героїв казки;

 символи-замінники.

На початкових етапах діти вчаться використовувати моделі, які супроводжують

читання казки вихователем.

Наприклад:

 Вихователь розповідає казку «Рукавичка» та виставляє ілюстрації до епізодів

казки.

 Вихователь розповідає казку "Ріпка", а діти поступово виставляють

символи-замінники героїв казки.

Модель казки «Ріпка»

Модель казки"Колобок "

 Потім користуючись схемою-моделлю діти переказують художній твір.

При аналізі змісту літературного твору доцільно звернутися до запропонованої

О.М.Дьяченко методики навчання дітей моделюванню казки. Зміст казки ділять на

логічно завершені частини, до кожної з яких на смужці паперу діти схематично

малюють картинку (піктограма). В результаті виходить апперцептивна схема –

повне уявлення про зміст твору. Спираючись на неї, дошкільники успішно

переказують казку або оповідання.