Методична розробка.Активізація мовленнєвої діяльності дітей на заняттях з розвитку мовлення шляхом використання методу моделювання

Подождите немного. Документ загружается.

Значні проблеми виникають у дітей при складанні розповіді за сюжетною

картиною.

Розповідь за сюжетною картиною вимагає від дитини уміння виділити

основні діючі особи або об'єкти картини, прослідкувати їх взаємозв'язок та

взаємодію, відмітити особливості композиційного фону картини.

На практиці "розповіді", самостійно складені дітьми - це, в основному,

просте перерахування діючих осіб або об'єктів картини.

Робота по формуванню навичок розповіді за картиною складається з 3-х етапів:

1. Виділення значущих для розвитку сюжету фрагментів картини.

2. Визначення взаємозв'язків між ними.

3. Об'єднання фрагментів в єдиний сюжет.

При цьому використовуються такі моделі:

 Предметні картинки.

 Смужки різнокольорових кругів.

 Фрагменті зображення картини.

 Силуетні зображення значущих об'єктів картини.

 Схематичні зображення є також елементами наочних моделей, які

являються планом розповіді за картиною або серією картин.

Коли діти оволодівають навичками побудови зв'язної розповіді, в моделі

переказів і розповідей включаються творчі елементи - дитині пропонують

придумати початок або кінець розповіді.

Використання схем розповідей полегшують дітям оволодіння зв’язним

мовленням. Крім того, наявність наочного плану робить такі розповіді чіткими,

зв’язними, послідовними та поширеними.

Опис предметів викликає у дітей ряд труднощів, які полягають у :

 самостійному визначені головних ознак предмета;

 встановлені послідовності висловлювання ознак;

 утриманні в пам’яті послідовності, яка являється планом розповіді-опису.

В розвитку навичок складання описових розповідей велику допомогу надає

попереднє складання моделі опису. Основу описової розповіді складають конкретні

уявлення, які накопичуються в процесі обстеження об'єкту опису. Елементами

моделі описової розповіді стають символи-замінники якісних характеристик

об'єкту:

• належність до родового поняття;

• величина;

• колір;

• форма;

• деталі;

• якість поверхні;

• матеріал, з якого виготовлений предмет;

• як використовується;

• за що подобається. За цією моделлю можна описати будь-який окремий предмет.

Опис іграшок.

Опис одягу

Колір.

Матеріали.

Частини одягу.

Сезонність одягу.

Призначення одягу.

Дії з одягом.

Опис овочів та фруктів

1. Колір. 3. Величина. 5. Місце вирощування.

2.Форма. 4. Смак. 6. Вживання в їжу.

Опис пір року

1. Сонце. 3. Земля. 5. Люди. 7. Птахи.

2. Небо. 4. Дерева. 6. Тварини. 8. Діяльність дітей.

Оволодіння прийомом порівняльного опису відбувається, коли діти навчаться

вільно оперувати моделлю опису окремих предметів.

Дві-три дитини або підгрупи дітей складають модель опису двох або більше

предметів за планом. Під час опису символи викладаються кожною підгрупою в

свій обруч. Потім в зоні пересікання обручів (круги Ейлера) виділяються однакові

ознаки предметів. Діти порівнюють предмети, визначаючи спочатку їх подібність, а

потім відмінність.

Наприклад:

Порівняльний опис лисиці і зайця.

Лисиця і заєць - це дикі тварини. Заєць - маленький, а лисиця -більша. У зайця літом

хутро сірого кольору, а у лисиці рудого. Заєць - їсть овочі, а лисиця - хижак.

Досить часто наочна модель стає засобом подолання страху дитини перед

складанням творчих зв 'язних розповідей. Цей вид розповіді передбачає вміння

дитини створювати особливий задум і розгортати його в розповідь з різними

деталями та подіями. Дитині пропонується модель розповіді, а вона має наділити

елементи моделі змістовими якостями і скласти розповідь.

Послідовність роботи по формуванню навичок складання творчої розповіді:

• дитині пропонують придумати ситуацію, яка могла б статися з

конкретними героями в певному місці, модель розповіді дає вихователь;

• вихователь пропонує конкретних героїв розповіді, а просторове

оформлення моделі дитина придумує самостійно;

• конкретні герої замінюються їх силуетними зображеннями, що дозволяє

дитині проявити творчість в характерологічному оформлені героїв розповіді;

• дитині пропонують скласти розповідь за моделлю, елементами якої є

невизначенні замінники персонажів розповіді - геометричні фігури,

вихователь дає тему розповіді - "Весняна казка";

• дитина самостійно вибирає тему та героїв своєї розповіді.

• Складніше завдання: за умовами, заданими у вигляді колірних символів

скласти творчу розповідь. На початку розмовляємо з дітьми про те, як люди

сприймають кольори: червоний – святковий, жовтий – сонячний, синій –

мрійливий, зелений - заспокійливий і так далі Завдання: придумати розповідь

на будь-яку тему, в якій би були присутні події, виражені відчуттями,

асоціаціями від кольору.

Наприклад: синій, чорний, зелений, червоний.

Поступово, оволодіваючи всіма видами зв'язного логічного мовлення, діти

вчаться планувати своє мовлення.

Доцільно також використовувати мнемічні схеми-моделі під час вивчення

напам’ять віршованих творів.

Як підвищити якість засвоєння та скоротити час, який витрачається для

заучування віршів напам’ять?

 Треба умовними схематичними позначеннями зашифрувати кожен рядок

вірша (або пару) і вивісити таку схему на видному місці.

 Вивчати вірші не примушуючи, а спираючись на дитячі інтереси та на

достатній розвиток наочно-образного мислення в цьому віці.

 Мнемічні схеми відіграють значну роль у диференційованому навчанні.

Діти з середнім і низьким рівнем розвитку пам’яті мимоволі вчать вірш у

повсякденному житті, звертаючи увагу на “підказку”. Для дітей з

достатнім і високим рівнем розвитку схема виявляється засобом

самоконтролю та самооцінки.

Для цього використовуються наочні моделі кожної стрічки вірша:

 ілюстрації до стрічки;

Жовта шия,

Хвіст зелений,

Борода,

як маків цвіт.

Півник є такий у мене,

Він малятам шле привіт.

Він гуляє по садку і співак ку-ка-ре-ку!

 символи-замінники.

Використання цих моделей сприяє також розвитку діалогічного мовлення у

дошкільників.

Використовуючи творчий потенціал та рівень сформованості психічних

процесів у дітей високого рівня розвитку, можна проводити роботу, спрямовану на

зворотний зв’язок, тобто створення схем-моделей самими дітьми.

 Спочатку пропонується вправа “Познач відповідним символом”,

 потім простенька загадка,

 далі – вірш,

 потім – оповідання.

Також можна використовувати партнерську роботу. Діти з високим рівнем

розвитку схематично зображують назву знайомої пісні, загадки, а діти з низьким і

середнім рівнем відгадують. Це сприяє налагодженню товариських стосунків,

формуванню адекватної самооцінки у дітей, а головне – підготовці малюків до

оволодіння програмними завданнями в школі.

Висновок

Застосування схем-моделей є одним з ефективних способів сприяння розвитку

мовлення, словесно-логічного мислення, пам’яті у дітей дошкільного віку. Цей вид

роботи повністю відповідає особистісно-орієнтованій моделі навчання, за якої

враховуються індивідуальні особливості дитини, допомагає педагогові встановити з

вихованцями оптимальні – партнерські стосунки, створити атмосферу емоційної

довіри та розкутості. Використання методу моделювання при навчанні

дошкільників мовленню:

- дає можливість встановити зв'язки між предметами та явищами,

послідовність подій, робить їх доступними розумінню та відтворенню

дітьми;

- покращує розуміння дитиною структури та взаємозв'язків складових

частин об'єктів та явищ;

- формує цілісне уявлення про предмети та явища оточуючого світу;

- унаочнює процес навчання монологічному мовленню;

- позитивно впливає на розвиток мови взагалі та вміння планувати мовлення.

Використанням методу моделювання під час проведення студентами різних

форм роботи з розвитку мовлення у дошкільників відбуватиметься успішно, якщо

студент буде:

 досконало володіти технологією використання моделювання в роботі по

розвитку зв’язного мовлення;

 чітко дотримуватись методики розвитку мовлення у дошкільників;

 починати формування мовлення із використання найпростіших схем-моделей

з молодшого дошкільного віку;

 забезпечується систематичність навчання;

 дотримуватись комплексного розв'язання завдань по розвитку мовлення:

формування лексико граматичної та фонетико-фонематичної сторони

мовлення; навчання переказуванню літературних творів, складанню

розповідей про іграшки, складанню розповідей за сюжетними картинами,

творчих розповідей,;

 володіти технологією ознайомлення дошкільників з моделями;

 залучати дітей до створення моделей;

 раціонально використовувати схеми-моделі у роботі із дошкільниками;

 мати особисту зацікавленість в організації цікавої мовленнєвої діяльності

дітей ;

 широко використовувати прийоми активізації мовлення дітей:

 крісло оповідача;

 відкритий мікрофон;

 розповіді-серіали;