
6
ВСТУП
У сучасному загальнонауковому теоретичному дискурсі на перший
план висувається усвідомлення унікальності, цінності й неповторності
людської особистості у всіх формах і проявах її життєдіяльності. Багато
галузей науково-практичної діяльності зазнають переорієнтації в напрямку
індивіда, забезпечення та задоволення його різноманітних потреб, а ті, що
виникають, свідомо орієнтовані на розуміння важливості сфери послуг,
рівень розвитку якої виступає показовим індикатором якості життя
населення. Загальновідомо, що темпи зростання сфери послуг значно
перевищують сьогодні масштаби товарного виробництва, у чому
проявляється невпинність і закономірність розвитку цивілізації людства, що
орієнтована на пріоритет продуктивної соціальної взаємодії.
В останні роки у структурі гуманітарного знання виникла така
своєрідна галузь, як сервісологія, що має конотації до колись уживаних
соціальних і економічних понять "сфера послуг", "нематеріальна сфера
економіки", "духовне виробництво". Предметне поле, що охоплюється цими
поняттями, можна окреслити за допомогою англомовного аналога "сервіс",
під яким мається на увазі вид діяльності, орієнтований на задоволення
загальних (масових, типових, стандартних) або індивідуальних потреб
людини.
До дев'яностих років сфера послуг в Україні була в основному
монополізована державою, сприймалася майже винятково як побутові
послуги, тому не могла бути об'єктом неупереджених наукових досліджень.
За останнє десятиліття проблеми сервісу, задоволення потреб і поведінки
споживачів стали розроблятися в руслі економічних, соціологічних,
культурологічних і загальнофілософських підходів.
Зміни у відношенні до важливості сфери послуг призвели до того, що й
у теоретичних розробках, і в масовій свідомості поширюється усвідомлення
сервісу як позитивної соціальної технології, яка має людинозберігаючі
властивості, а сутністю соціального простору, створюваного сервісною
діяльністю, виступає пошук ефективних шляхів реалізації та задоволення
прагнень і потреб кожної людини.
Відповідно до закону піднесення потреб у сучасному світі формуються
такі високі вимоги до якості життя, що сфера сервісу пронизує всю ієрархію
потреб, зосереджується вже не на матеріальному боці життя й побутової
повсякденності, а на соціальних і духовних потребах людини. Маючи
здатність відслідковувати зміни смаків і потреб соціальних суб'єктів і вчасно
реагувати на них, сервіс, тим самим, пропонує послуги, які формують