149
Західний кордон Варошлигета виходить на площу Героїв, у
центрі якої розташований пам’ятник Тисячоріччю Угорщини.
Його побудували в 1896 р., до свята, але на початку століття змі-
нили деякі його скульптури. Центр ансамблю становить 36-ти
метрова колона з крилатим генієм на вершині і статуї вождів се-
ми угорських племен, серед них і Арпада, вождя угорців, що
прийшли у 896 р. на територію нинішньої Угорщини. По обидва
боки колони — напівкругла колонада з бронзовими статуями ви-
датних діячів угорської історії.
У Будапешті два залізничних і шість автомобільних мостів че-
рез Дунай. Кожний із них є архітектурним шедевром. Найстар-
ший міст — Ланцхід, що означає «Ланцюговий міст», був побу-
дований у 1849 р. Між мостами Арпад і Маргет, у самому центрі
Будапешта, на Дунаї розміщений острів Маргет, ще одна визнач-
на пам’ятка угорської столиці. Його довжина 2,5 км, найбільша
ширина 500 м. Люди жили тут ще в давні століття. Це улюблене
місце відпочинку будапештців і гостей столиці. На острові пра-
цюють два готелі, безліч ресторанів і кафе, і пляж «Палатінус».
Спустившись на острів із моста Арпад, можна прогулятися чарі-
вним японським садом, недалеко від якого розміщений літній
міст, де щорічно проходять літні театральні фестивалі.
Паралельно острову Маргет на західному березі Дунаю
розміщений найдавніший район столиці, Буда, тобто «Стара
Буда». Головними туристичними об’єктами є — Головна пло-
ща, по-угорськи «Фе Тер», залишки будівель древнього римсь-
кого поселення Аквінка. Варто відвідати музей Аквінка, що є
поруч із руїнами цивільного міста римлян. Але найбільший ін-
терес гостей викликає амфітеатр військового міста, недалеко
від музею. Це — один із найбільших амфітеатрів, що були в
римських провінціях.
На захід від столиці, в межах Середньодунайської рівнини,
розміщено найбільше озеро Європи — Балатон. Довжина —
79 км, ширина 1,2—12,4 км. Середня глибина 3,6 м, максима-
льна — 12,5 м (Тиханьська впадина). Дно озера вкрите дріб-
ним піском. Літом середня температура води 21—22°C. В озе-
ро впадає декілька коротких рік, найбільша з них — Зала. На
берегах озера з давніх часів знаходились поселення фракійців і
кельтів. В І ст. н. е. ця територія входила до складу Римської
імперії. В ІХ ст. її заселяють слов’яни, а з Х ст. — регіон захо-
плений угорцями.
Туризм на Балатоні почав розвиватися з XVIII ст., невеликі
містечка поступово перетворювалися на курортні центри, де від-