134
і до «Рон-Пуен» (Кругла площа) по обидва боки проспекту є про-
гулянковий парк. Праворуч — театр Послів — площа П’єра Кар-
дена, а ліворуч — ресторан Ледуайен, епохи Людовіка XVI. На
площі Клемансо встановлена бронзова статуя цього великого по-
літика, що отримав перемогу в 1918 р. Звідси відкривається пер-
спектива на авеню Черчіль з мостом Олександра III і ансамблем
Інвалідів. Уздовж авеню Черчіль розміщено Великий і Малий па-
лаци — обоє величезних пропорцій, із високими колонадами,
фризами і скульптурними групами. Вони були споруджені у
зв’язку з Всесвітньою виставкою 1900 р. у Парижі.
Рон-Пуен Єлисейських полів — велика кругла площа (140 м у
діаметрі) — розміщена наприкінці Єлисейських полів. Праворуч
є редакція газети Фігаро, ліворуч — газети Жур де Франс. Звідси
відходить велика артерія (два тротуари по 22 м кожен і проїжджа
частина — 27 м). Уздовж її — офіси авіакомпаній, банки, автоса-
лони, а також відомі галереї: Боеси, Лркад і Пуен-Шоу.
Ейфелева вежа збудована у 1889 р. за проектом інженера Гю-
става Ейфеля. Вночі вежа підсвічується. У горизонтальній проек-
ції Ейфелева вежа спирається на квадрат площею в 1,6 га. Разом з
антеною її висота становить 320,75 м, маса — 8600 т, як запев-
няють фахівці, у процесі її будівлі було заклепано 2,5 млн закле-
пок. 12 тис. деталей для вежі виготовлялися за найточнішими
кресленнями. Найвища у ті часи вежа в світі була змонтована
250 робітниками в дуже короткий термін (26 місяців).
Крім того, у Парижі можна побачити такі шедеври Наполео-
нівської епохи (неокласицизм), як Тріумфальна арка, Вандомська
колона і церква Мадлен, споруди еклектичного ХІХ ст. — театр
Гранд Опера, міська ратуша Отель-де-Віль і Великий палац.
Культурне життя країни представлене численними театрами і
музеями, серед яких такі всесвітньо відомі, як Лувр і музей
Д’орсе в Парижі, різноманітними музичними, театральними і кі-
нофестивалями (у тому числі Канський). Останніми роками своє-
рідною Меккою для туристів з усього світу став Євродиснейленд,
що розміщений за 32 км від Парижа.
Замки Луари. Долину Луари називають «Долиною Замків і
Садом Франції». У ХVI ст. неприступні фортеці перебудовують-
ся в прекрасні палаци. Блуа, Шамбор, Шеверні, Азе-ле-Рідо, Ше-
нонсо — усі вони немов увібрали в себе зачарування і ніжність
цієї чарівної долини. Впродовж трьох сторіч жили в цих замках
королі Франції. Долина Луари — осередок мистецтв, батьківщи-
на французького ренесансу. Тут діяли великі майстри Італії епо-
хи Відродження на чолі з Леонардо да Вінчі. Чарівна простота