155
Тема 9. Кредитування підприємств
дати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов’язання
придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку пога-
шення боргу, яке надано в обмін на зобов’язання боржника щодо
повернення заборгованої суми, а також на зобов’язання на сплату
процентів та інших зборів з такої суми; основна форма фінансового
кредиту у вигляді грошової позики на умовах повернення, строко-
вості та платності.
Кредит фінансовий – (за визначенням Закону України «Про
оподаткування прибутку підприємств») – кошти, які надаються
банком – резидентом або нерезидентом, кваліфікованим як банків-
ська установа згідно із законодавством країни перебування нере-
зидента, або резидентами і нерезидентами, які мають статус небан-
ківських фінансових установ, згідно з відповідним законодавством,
а також іноземними урядами або його офіційними агентствами чи
міжнародними фінансовими організаціями та іншими кредиторами-
нерезидентами у позику юридичній або фізичній особі на визначе-
ний строк, для цільового використання та під процент. Правила на-
дання фінансових кредитів встановлюються Національним банком
України (стосовно банківських кредитів), а також Кабінетом Міні-
стрів України (стосовно небанківських фінансових організацій) від-
повідно до законодавства.
Кредит під цінні папери, що засвідчують відносини пози-
ки – кошти, які залучаються юридичною особою-боржником (де-
бітором) від інших юридичних або фізичних осіб як компенсація
вартості випущених (емітованих) таким дебітором облігацій або
депозитних сертифікатів. Правила емісії (випуску), продажу та по-
гашення (викупу) зазначених цінних паперів, а також вимоги до їх
емітентів встановлюються відповідним законодавством.
Кредитній відсоток – сума, яка сплачується позичальником
кредитору за користування позичковими коштами відповідно до
визначеної кредитною угодою ставки відсотка.
Кредитний ризик – імовірність втрат однієї із сторін – уклада-
чів контракту про придбання фінансового інструмента внаслідок
невиконання зобов’язання іншою стороною.
Кредитор (в справі про банкрутство) – юридична або фізична
особа, яка має підтверджені належними документами грошові вимо-
ги до боржника, в т.ч. вимоги з виплати заробітної плати, зі сплати
податків та інших обов’язкових платежів тощо.