Лесниченко І.В.(уклад.) Опорний конспект лекцій з дисципліни Правознавство

Подождите немного. Документ загружается.

ТЕМА VIII ПРАВООХОРОННІ ОРГАНИ УКРАЇНИ

Судова система в Україні

Прокуратура – незалежний державний орган України

Служба безпеки України

Органи внутрішніх справ

Правосуддя в Україні здійснюється судами в формах конституційного,

цивільного, господарського та кримінального судочинства.

Судочинство здійснюється Конституційним Судом України та судами

загальної юрисдикції.

Конституційний Суд України є єдиним органом конституційної

юрисдикції в Україні. Конституційний Суд України вирішує питання про

відповідність законів та інших правових актів Конституції України і дає офіційне

тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційний Суд України складається з вісімнадцяти суддів

Конституційного Суду України.

Президент України, Верховна Рада України та з'їзд суддів України

призначають по шість суддів Конституційного Суду України.

Суддею Конституційного Суду України може бути громадянин України,

який на день призначення досяг сорока років, має вищу юридичну освіту і стаж

роботи за фахом не менш як десять років, проживає в Україні протягом останніх

двадцяти років та володіє державною мовою.

Суддя Конституційного Суду України призначається на дев'ять років без

права бути призначеним на повторний строк.

Голова Конституційного Суду України обирається на спеціальному

пленарному засіданні Конституційного Суду України зі складу суддів

Конституційного Суду України шляхом таємного голосування лише на один

трирічний строк.

На суддів Конституційного Суду України поширюються гарантії

незалежності та недоторканності, підстави щодо звільнення з посади,

передбачені статтею 126 Конституції, та вимоги щодо несумісності,

визначені в частині другій статті 127 Конституції України.

До повноважень Конституційного Суду України належить:

1) вирішення питань про відповідність Конституції України

(конституційність):

- законів та інших правових актів Верховної Ради України;

- актів Президента України;

- актів Кабінету Міністрів України;

- правових актів Верховної Ради Автономної Республіки Крим.

Ці питання розглядаються за зверненнями: Президента Украї

ни; не менш як

сорока п'яти народних депутатів України; Верховного Суду України;

Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини; Верховної Ради

Автономної Республіки Крим;

2) офіційне тлумачення Конституції України та законів України.

Конституційний Суд України ухвалює рішення, які є обов'язковими до

виконання на території України, остаточними і не можуть бути оскаржені.

Систему судів загальної юрисдикції.

Систему судів загальної юрисдикції складають Верховний Суд України,

Верховний Суд Криму, обласні, Київський та Севастопольський міські суди,

міські та районні суди.

Найвищим судовим органом у системі суддів загальної юрисдикції є

Верховний Суд України.

Вищими судовими органами спеціалізованних судів є відповідні вищі

суди. Відповідно до закону діють апеляційні та місцеві суди

Правосуддя здійснюють професійні судді та, у визначених законом

випадках, народні засідателі і присяжні.

Професійні судді не можуть належати до політичних партій та

профспілок, брати участь у будь-якій політичній діяльності, мати

представницький мандат, обіймати будь-які інші оплачувані посади,

виконувати іншу оплачувану роботу, крім наукової, викладацької та

творчої.

На посаду судді може бути рекомендований кваліфікаційною

комісією суддів громадянин України, не молодший двадцяти п'яти

років, який має вищу юридичну освіту і стаж роботи у галузі права

не менш як три роки, проживає в Україні не менш як десять років та

володіє державною мовою. Суддями спеціалізованих судів можуть бути

особи, які мають фахову підготовку з питань юрисдикції цих судів. Ці

судді відправляють правосуддя лише у складі колегій суддів. Додаткові

вимоги до окремих категорій суддів щодо стажу, віку та їх професійного рівня

встановлюються законом. Захист професійних інтересів суддів здійснюється в

порядку, встановленому законом.

Перше призначення на посаду професійного судді строком на п'ять років

здійснюється Президентом України. Всі інші судді, крім суддів

Конституційного Суду України, обираються Верховною Радою України

безстроково, в порядку, встановленому законом. Голова Верховного Суду

України обирається на посаду та звільняється з посади шляхом таємного

голосування Пленумом Верховного Суду України в порядку, встановленому

законом.. Судді при здійсненні правосуддя незалежні і підкоряються лише

закону.

Судочинство провадиться суддею одноособово, колегією суддівчи судом

присяжних. Основними засадами судочинства є:

- законність;

- рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом;

- забезпечення доведеності вини;

- змагальність сторін та свобода в наданні ними суду своїх

доказів і у доведенні перед судом їх переконливості;

- підтримання державного обвинувачення в суді прокурором;

- забезпечення обвинуваченому права на захист;

- гласність судового процесу та його повне фіксування технічними

засобами;

- забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення

суду, крім випадків, встановлених законом;

- обов'язковість рішень суду. Законом можуть бути визначені також інші

засади судочинства в судах окремих судових юрисдикцій. За неповагу до суду

і судді винні особи притягаються до юридичної відповідальності.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються

Законом України ”Про прокуратуру” від 5.11.91 р. та Конституцією України.

Завдання прокуратури:

- забезпечення верховенства закону на території держави

- забезпечення правопорядку

- захист від неправомірних посягань

- захист основ державного устрою

- захист прав та інтересів громадян

- захист правового статусу органів місцевого самоврядування.

Прокуратура України становить єдину систему, на яку покладаються:

- підтримання державного обвинувачення в суді;

- представництво інтересів громадянина або держави в суді у

випадках, визначених законом;

- нагляд за додержанням законів органами, які проводять

оперативно-розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство;

- нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень

у кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів

примусового характеру, пов'язаних з обмеженням особистої свободи

громадян.

Прокуратуру України очолює Генеральний прокурор України, який

призначається на посаду за згодою Верховної Ради України та звільняється з

посади Президентом України. Верховна Рада України може висловити

недовіру Генеральному прокуророві України, що має наслідком його

відставку з посади. Строк повноважень Генерального прокурора України -

п'ять років.

Функції прокуратури:

1) підтримання державного обвинувачення в суді

2) представництво інтересів громодянина або держави в суді у випадках,

визначених законом

3) нагляд за додерженням законів органами, які проводять оперативно –

розшукову діяльність, дізнання, досудове слідство

4) нагляд за додержанням законів при виконанні судових рішень у

кримінальних справах, а також при застосуванні інших заходів примусового

характеру, пов’язанних з обмеженням особистої свободи громадян.

Прокуратуру очолює Генеральний прокурор, який призначається на

посаду за згодою Верховної Ради та звільняється з посади Президентом

України. Строк повноважень Генерального прокурора – 5 років.

Організація і порядок діяльності органів прокуратури визначаються

Законом України “ Про прокуратуру” від 5 листопада 1991 року з подальшими

змінами та доповненнями.

До системи правових органів належить Служба безпеки України .

Служба безпеки України підпорядковано Президенту України і

підконтрольно Верховній Раді України

Завдання Служби безпеки України На Службу безпеки України

покладається у межах визначеної законодавством компетенції захист

державного суверенітету, конституційного ладу, територіальної цілісності,

економічного, науково-технічного і оборонного потенціалу України,

законних інтересів держави та прав громадян від розвідувально-підривної

діяльності іноземних спеціальних служб, посягань з боку окремих

організацій, груп та осіб. До завдань Служби безпеки України також входить

попередження, виявлення, припинення та розкриття злочинів проти миру і

безпеки людства, тероризму, корупції та організованої злочинної діяльності у

сфері управління і економіки та інших протиправних дій, які безпосередньо

створюють загрозу життєво важливим інтересам України.

Засади діяльності Служби безпеки України. Діяльні

сть Служби безпеки

України, її органів і співробітників грунтується на засадах законності,

поваги до прав і гідності особи, позапартійності та відповідальності перед

народом України. В оперативно-службовій діяльності Служба безпеки

України дотримується принципів поєднання єдиноначальності і

колегіальності, гласності і конспірації.

Систему Служби безпеки України складають Центральне

управління Служби безпеки України, підпорядковані йому регіональні органи,

Служба безпеки Республіки Крим, органи військової контррозвідки,

військові формування, а також навчальні, науково-дослідні та інші

заклади Служби безпеки України. Організаційна структура Служби безпеки

України визначається Президентом України. Центральне управління Служби

безпеки України, інші органи та установи, що входять у систему Служби

безпеки України, є юридичними особами, мають печатку із зображенням

державного герба України та своїм найменуванням, інші печатки і штампи,

рахунки в банках, у тому числі валютні. Для організації і проведення

антитерористичних операцій та координації діяльності суб'єктів, які ведуть

боротьбу з тероризмом чи залучаються до антитерористичних операцій, при

Службі безпеки України функціонує Антитерористичний центр.

Положення про Антитерористичний центр при Службі безпеки України

затверджується Президентом України за поданням Кабінету Міністрів

України.

Міліція - спеціальний державний озброєний орган виконавчої влади.

Основні принципи її діяльності – гуманізм, законність, повага до особи,

дотримування соціальної справедливості.

20 грудня 1990 року Верховна Рада прийняла закон “ Про міліцію” який

поставив перед нею такі завдання:

- забезпечення особистої безпеки громадян, захист їх прав і

свобод, законних інтересів;

- запобігання правопорушенням та їх припинення;

- охорона і забезпечення громадського порядку;

- виявлення і розкриття злочинів, розшук осіб, які їх вчинили;

- забезпечення безпеки дорожнього руху;

- захист власності від злочинних посягань;

- виконання кримінальних покарань і адміністративних стягнень;

- участь у поданні соціальної та правової допомоги громадянам,

сприяння у межах своєї компетенції державним органам,

підприємствам, установам і організаціям у виконанні покладених на них

законом обов'язків.

Основні функції – адміністративна, профілактична, охоронна,

кримінально-процесуальна, оперативно – розшукова

Контроль за діяльністю міліції здійснює Кабінет Міністрів, Міністерство

внутрішніх справ, місцеві органи ( у порядку їх компетенції)

Список літератури:

1. Закон України “ Про прокуратуру ” від 5 листопада 1991р.

2. Закон України “ Про статус суддів ” від 26 березня 1992р.

3. Закон України “ Про Службу безпеки України ” від 25 березня 1992р.

4. Закон України “ Про міліцію ” від 20 грудня 1990р.

Опорний конспект лекцій з дисципліни

„ПРАВОЗНАВСТВО”

(для студентів денної і заочної форми навчання всіх спеціальностей)

Укладач Ірина Володимирівна Лесниченко

Редактор

Підп. до друку Формат 60x84 1/16

Ризографіч. друк. Ум. друк. л 0,75 Навч.-вид. Л 0,54

Тираж 200 екз.

_____________________________________________________________________________

ДДМА. 84313, г. Краматорськ, ул. Шкадінова, 72