кричали, щоб одному на одному имирати... Котрим не ставало стрiльби i зброї, били
жовнiрiв голоблями и дишлами.
Та сили були нерiвнi. Тому Павлюк i Скидан з частиною повстанцiв вiдiйшли
на Чигирин. Основнi сили повстанцiв на чолi з дмитром Гунею почали вiдступати
на Черкаси, а потiм на Боровицю. Там Павлюк i Гуня об’єдналися. 10 грудня 1637 р.
пiд Боровицею (тепер село Чигиринського р-ну Черкаської обл.) почався новий бiй,
в якому повстанцi виявили безприкладну мужнiсть i стiйкiсть, хоча в них не
вистачало харчiв i зброї. Не маючи надiї подолати повстанцiв, Потоцький
запропонував повстанцям переговори. Павлюка та iнших ватажкiв було пiдступно
схоплено, вiдправлено до Варшави i там скарано. Гуня з частиною повстанцiв утiк.
Ординацiя 1638 р. У лютому 1638 р. польський сейм схвалив
«Ординацiю вiйська запорiзького реєстрового, що перебуває на службi Речi
Посполитої», яка дуже урiзала права реєстровцiв. У реєстрi мало залишитися тiльки
6 тис. чол. Усi iншi козаки мусили перебувати «в станi простого народу, оберненого
на хлопiв, тобто крiпакiв. Вводилася нова вiйськова органiзацiя реєстрового
козацтва. Виборнiсть козацьких старшин лiквiдовувалася. Замiсть виборного
старшого iз козакiв на чолi реестровцiв мав стояти старший комiсар iз шляхтичiв,
що його призначав сейм за рекомендацiєю коронного гетьмана. Йому були
пiдпорядкованi всi козаки та їхнi старшини, а сам вiн пiдлягав коронному
гетьмановi. Осавули й полковники також призначалися iз шляхтичiв. І лише
сотникiв та отаманiв можна було обирати з самих козакiв, що мали заслуги перед
Рiччю Посполитою. Резиденцiєю комiсара мав стати Трахтемирiв. Полки iз своїми
полковниками повиннi були по черзi ходити на Запорiжжя, щоб допомагати козакам
вiдбивати татарськi напади i перешкоджати зосередженню там «свавiльцiв та їхнiм
походам у турецько-татарськi володiння. Жоден козак, пiд загрозою смертної кари,
без паспорта комiсара не мiг пiти на Запорiжжя. Пiд страхом кари з конфiскацiєю
майна мiщанам i їхнiм синам заборонялося не тiльки вступати в козаки, а й навiть
вiддавати замiж за козакiв своїх дочок.