Лекция по информационным системам в менеджменте

Подождите немного. Документ загружается.

10.Призначення та характеристика інформаційних систем для менеджерів

вищого рівня управління.

Стратегічне планування і контроль виконують вищий склад керівництва, що

розробляє генеральну стратегію, довгострокові цілі та напрямки організації,здійснює

моніторинг реалізації стратегії та її користування.

Стратегія-набір методів і засобів розв’язку перспективних довгострокових завдань.

Стратегічні ІС- комп’ютерні ІС, що забезпечують підтримку прийняття рішень по

реалізації стратегічних перспективних цілей розвитку організації. Допомагають

вищій ланці керівництв вирішувати неструктуровані завдання і здійснювати

довгострокове планування.

Основне завдання – порівняння змін, що відбувається у зовнішньому оточенні з

існуючим потенціалом фірми. Повинні створити загальне середовище комп’ютерної

і телекомунікаційної підтримки для вирішення виникаючих ситуацій. Повинні

надавати в будь-який момент інформацію з бажаних джерел.

Завдання ІС в організації

1. Координація діяльності із збиранням та опрацюванням даних фін.звітів на вищому

рівні управління та у виробничих підрозділах з метою поліпшення якостей і

своєчасн.надходженняфін.інформації в цілому.

2. Планування осн.напрямівсист.збирання, опрацювання та зберігання первинних

даних.

3. Визначення основних напрямів розвитку, технологію обробки інформації.

Функції ІС

1. Визначення потреб кожного керівника в х-рі та змісті необх. Йому інформацій,

для цілей оперативного управл. Виробничо-збутова діяльн. Фірми.

2. Передбачення потреб у тех..засоба фірми в цілому та кожного керівника для

забезпечення всією необхідною інформацією.

3. Централізація планування всіх витрат на утримання, оренду, тех. засобів для

забезпеч.всіюєнеобхідн. Інформацією.

4. Визначення рівнів витрат на використ. Тех. Засобів.

5. Забезпеч. Відповідного рівня збору зберігання та надання інформації.

6. Розробка прог. Засобів та прикладних програм.

11.Призначення, типи та функції інформаційних систем фахівців.

Призначенняінформаційних систем (ІС) в економіці – цеавтоматизаціярозрахунків,

підякоюрозуміютьлюдино-машиннерозв'язуванняекономічнихзадач. Для

цьогорозробляються і впроваджуютьсятаківидизабезпечення:правове,

інформаційне, програмне, математичне, методичне, організаційне,технічне,

лінгвістичне та ергономічне.

Типи інформаційних систем на різних рівнях управління

Інформаційні вимоги до інформаційної системи управління безпосередньо

залежать від рівня керівництва. стратегічне планування та контроль виконує вищий

склад керівництва що розробляє генеральну стратегію довгострокові цілі та

завдання організації а також здійснює моніторинг реалізації стратегії та її

коригування

Тактичне планування та контроль здійснює середній склад керівництва що

розробляє короткі та середні по строку плану кошториси розукрупнює стратегію за

відділами залучає та розміщує ресурси а також контролює роботу підлеглих

підрозділів організації, оперативне планування та контроль здійснюють менеджери

найнижчої ланки контролюють використання ресурсів та ставлять завданням

виробничим групам

Інформаційні системи для менеджерів оперативної ланки:

інформаційна система оперативного рівня є сполучною ланкою між фірмою

та зовнішнім середовищем крім того це основний постачальник інформації в

організації, тому що містить і оперативну і архівну інформацію, інф.система

оперативного рівня підтримують ….

їх призначення відповідати про поточний стан і відслідковувати угоди фірми

що відповідають оперативному плануванні ця система повинна бути

легкодоступною безперервно діючою, і надавати потрібну інформацію. Завдання

мета і джерела інформації на оперативному рівні заздалегідь визначені і

структуровані розв’язок запрограмований відповідно до заданого алгоритму.

Інформаційні системи фахівців можуть використовуватися на різних рівнях і

їх завданням є інтеграція нових відомостей в організацію і допомого в обробці

паперових документів.

У цьому класі є 2 групи інф систем – офісної організації – обробки знань

ІС обробки знань це зазвичай експертні системи які дозволяють забезпечити

високий рівень технічних можливостей

ІС для менеджерів середньої ланки використовуються для моніторингу

контролю прийняття рішень і адміністрування основні функції цих систем

1. порівняння поточних показників з минулими

2. складання періодичних звітів за певний час а не видача звітів по поточних

подіях як на оперативному рівні

3. забезпечення доступу до архівної інформації

на середньому рівні є два види систем – управлінські; -системипідримки

прийняття рішень

Управлінські ІС мають невеликі аналітичні можливості і обслуговують

керівників що потребують інф по стану справ і основне їх призначення полягає у

відстежені щоденних операцій в фірмі і періодичному формуванні строго

структурованих зведених типових звітів, інф надходить з ІС оперативного рівня.

Характеристика Управлінських ІС

1.використовуються для підтримки прийняття рішень структурованих і

частково структурованих завдань на рівні контролю над операціями

2.орієнтовані на контроль звітність і прийняття рішень по оперативній

обстановці.

3.опираються на існуючі дані і їх потоки у середині організації мають малі

аналітичні можливості і не гнучку структуру

Стратегічні ІС

Стратегія – набір методів і засобів розв’язку перспективних довгострокових

завдань,

Стратегічна ІС це комп’ютерна ІС що забезпечує підримку прийняття

рішення по реалізації стратегічних перспективних цілей розвитку організації

Інформаційні системи стратегічного рівня допомагають вирішувати

неструктуровані завдання і здійснювати довгострокове планування їх основне

завдання порівняння змін що відбувається в зовнішньому оточенні з існуючому

потенціалом фірми і покликані створити середовище комп’ютерної та

телекомунікаційної підтримки для вирішення виникаючих ситуацій. Вони повинні в

будь який момент надавати інформацію з багатьох джерел.

Завдання ІС в організації це координація діяльності із збирання та

опрацювання фінансових звітів на вищому рівні управління та виробничих

підрозділах з метою поліпшення якості і своєчасності надходження інф, планування

основних засобів системи збирання опрацювання та зберігання первинних даних,

визначення основних напрямів розвитку технології обробки інформації.

Функції ІС

1. визначення потреб кожного керівника в характері та змісті необхідної

йому інформації для цілей оперативного управління виробничої збудови діяльності

фірми

2. передбачення потреб у технічних засобах фірми в цілому та кожного

працівника для забезпечення всією необхідною інформацією

3. централізоване планування всіх витрат на утримання оренду технічних

засобів для забезпечення безперервного функціонування інф системи

4. визначення рівня витрат на використання тех. засобів

5. забезпечення відповідного рівня збору на зберігання і надання інф

6. розробка програмного забезпечення

12.Цикл розробки інформаційних систем. Послідовність, мета, вміст

заходів та продукція кожного з етапів:

a. етап системного дослідження;

b. етап системного аналізу;

c. етап системного проектування;

d. етап впровадження;

e. етап супроводу.

Цикл розвитку системи охоплює етапи дослідження, аналізу, проектування,

уведення в експлуатацію, супроводи (підтримки). Деякі етапи іноді можуть

виконуватися одночасно, паралельно, що особливо характерно, коли додаток

розробляється методом прототипирування .

На етапі системних досліджень повинен бути сформульований висновок про

можливості реалізації системи. Для цього необхідно розглянути такі головні

питання:

• чи дійсно є проблема або є безпроблемні альтернативи;

• чи доцільно створення нової інформаційної системи;

• чи дійсно її можна буде реалізувати (створити).

За підтримкою керівництва повинен бути створений план проведення робіт.

Етап системного аналізу ставить мета сформулювати функціональні вимоги

до майбутньої системи. Продуктом етапу є документ "Вимоги до системи". Тут

вивчаються інформаційні потреби кінцевих користувачів, вплив навколишнього

середовища, роль існуючої інформаційної системи. Вимоги повинні бути визначені

й документовані не тільки по системі в цілому але й по окремих її ресурсах, а

також по окремих інформаційних процесах

Етап системного проектування завершується створенням детальних

специфікацій по кожному елементі інформаційної системи. Створюються

специфікації встаткування (основного й додаткового), програмного забезпечення,

специфікації персоналу (всіх категорій користувачів, які будуть працювати з новою

системою), специфікації ресурсів даних (документів і баз даних), специфікації

інформаційних продуктів (форм екранів, форм документів).

Етап впровадження (уведення в експлуатацію) завершується створенням

працездатної системи. На цьому етапі виконуються такі заходи:

• здобувається (або розробляється) і встановлюється встаткування й

програмне забезпечення;

• проводиться тестування системи і її документування;

• проводиться навчання персоналу;

• здійснюється перехід на нову систему.

Залежно від того, чи зберігається стара технологія обробки даних на період

впровадження нової системи, розрізняють варіанти впровадження: здублюванням

робіт старим способом, без дублювання.

Внедрениез дублюванням робіт більш надійно у випадках відмови нової

системи або яких-небудь її порушень. Однак цей варіант вимагає додаткових витрат

на подвійну технологію обробки даних. Якщо в процесі впровадження системи

перший пріоритет - зберегти й не погіршити якість обслуговування клієнтів, то

варто вибрати метод впровадження з дублюванням, незважаючи на витрати. Якщо

ж перший пріоритет -і зниження витрат, то краще вибрати метод впровадження без

дублювання. В останньому випадку варто завчасно провести тестування

встаткування й програмного забезпечення, а також попереднє навчання персоналу з

контролем навчання.

При наявності декількох структурних підрозділів, у яких варто впроваджувати

проект системи, перехід на нову систему може здійснюватися послідовним,

паралельним або комбінованим методом.

При послідовному методі проект внедряется по черзі в кожному підрозділі.

Сумарний час впровадження проекту при цьому максимальне, однак для не

першочергових підрозділів є можливість вносити корективи, необхідність яких

виявляється при впровадженні в першочергових підрозділах.

При паралельномуметоді проект впроваджується одночасно у всіх підрозділах,

тому час уведення тут мінімальне, а внесення корективів ускладнюється й

множиться із числом підрозділів.

Компромісним й оптимальним єкомбінований метод, коли спочатку проект

впроваджується послідовно в одним-двох підрозділах, потім за результатами

впровадження в проект вносять необхідні корективи, і, нарешті, відкоректований

проект одночасно (паралельно) впроваджується у всіх інших підрозділах організації.

13.Сутність поетапного дослідження можливостей реалізації проекту

створення інформаційної системи та структура підсумкової звітності.

Системне дослідження

Цей етап виконує роль стратегічної розвідки та поділ на такі складові:

 Вибір стратегії для планування системі;

 Вивчення системності.

У процесі дослідження вивчаються інформаційні потреби кінцевих користувачів

необхідних початкових ресурсів, можливих поточних витрат та можливого прибутку

зврвхунок інформаційної системи.

Необхідно проаналізувати можливості завершення створення інформаційної

системи позитивного впливу на рішення поставлених системою задач.

Підсумкові результати обробки подаються у числовому або графічному вигляді

та відбиваються у звіті :

 Організаційна можливість реалізації (визначення збігу можливостей

запропонованих інф системи із стратегіч планами орг-ії)

 Економічна здійсненість (визначення можливого зменшення витрат,

збільшення прибутку, зменш інвест)

 Технічна здійсненість (визнач можливого обладнання та техніч забезпечення,

його надійності, перспективності, доступності, захисту, можливості предбання

у необхідні терміни)

 Операційна здійсненість (визначення відношення до ІС з боку людськоточен,

що підпад. До сфери безпосереднього спілкування з інформаційною системою

або може відчувати вплив результатів на її впровадження)

14.Призначення та характерні ознаки складових системного проектування

та роль стандартів.

Етап системного програмування потрібен для розробки специфікацій і його

продуктом і є ці специфікації, основні типи:

 специфікації інтерфейсу користувача, (опис інформаційних об’єктів

орієнтованих на користувача : формати екрані формати та кроки інтерактивних

діалогів форми всіх вхідних та вихідних документів)

 специфікація бази даних ( концептуальна і зовнішня схема стуктура склад

словник таблиці відповідності і опис методів керування доступом)

 специфікації програмного забезпечення ( програмні пакети які необхідно

купити прикладні програми, що розробл для формування інформац продуктів,

програм контролю і керування процесами ).

Залежність від інформаційних систем і послуг означає, що організації стають

все більш вразливими по відношенню до погроз безпеці. Взаємодія мереж

загального користування і приватних мереж, а також сумісне використання

інформаційних ресурсів утрудняє управління доступом до інформації. Тенденція до

використання розподіленої обробки даних ослабляє ефективність централізованого

контролю.

Стандарт ISO/IEC 27001:2005 «Інформаційні технології. Методи захисту.

Системи менеджменту захисту інформації. Вимоги», розроблений Міжнародною

організацією по стандартизації, є частиною цілої серії стандартів, призначених для

організацій, що мають на меті упровадити у себе систему менеджменту захисту

інформації.

Цей міжнародний стандарт надає модель для створення, впровадження,

експлуатації, постійного контролю, аналізу, підтримки в робочому стані і

поліпшення Системи Менеджменту Захисту Інформації (СМЗІ). Цей міжнародний

стандарт можна використовувати для оцінки відповідності зацікавленими

внутрішніми і зовнішніми сторонами.

Слід зазначити, що система менеджменту захисту інформації тісним чином

пов'язана з системою менеджменту захисту активів в ланцюзі постачань, вимоги до

якої представлені в міжнародному стандарті ISO 28000:2007.

15.Сутність процесу практичного проектування прикладної інформаційної

системи. Характеристикайого складових.

Практичнепроектуванняприкладноїінформаційноїсистемиможе бути подане як

розробкатрьохголовнихвидівїї еле-ментів:

• інформаційногозабезпечення (концептуальних і зовнішніх моделей базиданих,

словника елементівбазиданих);

• призначеного для користувачаінтерфейсу (команднихлінійок, панелей меню,

діалоговихвікон, повідомлень, екраніввхідних і вихідних форм);

• програмногозабезпечення (програм і процедур).

Розробкаінформаційногозабезпечення. До початку розробкидіалогів і

прикладнихпрограмповинні бути визначені, специфіковані і

документованілогічніструктуривсіхоб’єктівбазиданих та її словник, а

такожлогічніструктуривсіхіншихфайлів —

цеголовнавимогасистемногопроектування.

Проектуванняінформаційногозабезпеченнявиявляє і документує три

йогоголовністадії: (1) суть, тобтооб’єкти; (2) зв’язкиоб’єктів; (3) правила

інтеграціїсуті та описуїх ролей.

(2) Розробкапризначеного для

користувачаінтерфейсуфактичнореалізуєорганізаційну модель додатку,

пов’язуючиїї з інформаційнимзабезпеченням (базою даних) і

програмнимзабезпеченням (програмними модулями).

Призначений для користувачаінтерфейсмоделюєтакожвідносиниміжкористувачем і

комп’ютерною системою через готовіекранніформивведенняданих і виведеннязвітів.

При проектуванніінтерфейсурозробляєтьсяієрархічна структура (дерево) діалогів,

створюютьсяпереліченнядіалогів, етапів, використанихоб’єктів, фізичний вид

кожного етапудіалогу.

(3) Розробка прикладного програмногозабезпечення в даний час здійснюється в

основному на логічномурівні, з використаннямможливостейоб’єктно-

орієнтованихпрограмнихмов четвертого покоління.

Проектуванняструктурибазиданих і спілкування з сучасними системами управління

базами данихтакожздійснюється на логічномурівні, тобто з використанням легких

для розумінняїхзначенняідентифікаторів, іменданих. Фізичнерозміщеннябазиданих

на пристрояхпам’ятівідбувається автоматично за допомогою СУБД.

Окрімпрограмрозробляютьсятакож і процедури, наприклад, процедура архівації

денного файлу операцій, процедура відкриття нового операційного дня і ін.

16.Сутність CASE-технології. Метод “сутність-зв’язок”,йогозастосування.

Появі CASE-технології і CASE-засобів передували дослідження в області

методології програмування.

CASE-технологія являє собою методологію проектування ІС, а також набір

інструментальних засобів, що дозволяють у наочній формі моделювати предметну

область, аналізувати цю модель на всіх етапах розробки і супроводу ІС і розробляти

додатка відповідно до інформаційних потреб користувачів. Більшість існуючих

CASE-засобів засновано на методологіях структурного чи об'єктно-орієнтованого

аналізу і проектування, що використовують специфікації у виді чи діаграм текстів

для опису зовнішніх вимог, зв'язків між моделями системи, динаміки поводження

системи й архітектури програмних засобів.

ГоловнимипоняттямиER-моделі є сутність, зв'язок і атрибут. У діаграмахER-

моделісутністьподається у виглядіпрямокутника, щоміститьім'ясутності. Для

кращогорозумінняім'ясутностіможесупроводжуватися прикладами

конкретнихоб'єктівцього типу.

Кожнийекземплярсутності повинен відрізнятисявід будь-якогоіншогоекземпляратієї

ж сутності (цявимога до повноїмірианалогічнавимозівідсутностікортежів-дублікатів

у реляційнихтаблицях).

Зв'язок - цеасоціація, щографічнозображується та

установлюєтьсяміждвомасутностями. У будь-якомузв'язкувиділяються два кінці, на

кожному з якихвказуєтьсяім'якінцязв'язку, ступінькінцязв'язку,

обов'язковістьзв'язку. Зв'язокподається у вигляділінії,

щозв'язуєдвісутностіабоведевідсутності до неї ж самої.

Обов'язковийкінецьзв'язкузображуєтьсясуцільноюлінією, а необов'язковий -

переривчастоюлінією.

Атрибутом сутності є будь-яка деталь, що служить для уточнення, ідентифікації,

класифікації, числової характеристики абовираження стану сутності.

Іменаатрибутівзаносяться в прямокутник, щозображуєсутність, підім'ямсутності і

зображуютьсямалими буквами, можливо, із прикладами. Наприклад,

унікальнимідентифікаторомсутності є атрибут, комбінаціяатрибутів,

комбінаціязв'язківабокомбінаціязв'язків і атрибутів, щоунікальновідрізняє будь-

якийекземплярсутностівідіншихекземплярівсутності того ж типу.

17.Надайте характеристику практичному методу прототипування.

Швидке Прототипування є метод побудови фізичних об'єктів з використанням

твердих довільної форми виробництва. Використання швидких методів

прототипування було свій початок в 1980-х, де вона була використана для побудови

моделі пристрою. В даний час її застосування були здані в експлуатацію в

широкому діапазоні завдань.

Метод можна використовувати навіть для того, щоб якість виробництва корисної

частини в невеликій кількості. Швидке Прототипування навіть знайшли

застосування в арт-сцени, де скульптори використовувати технології для створення

складних форм, які стали твори мистецтва.

Поліпшений цифрової системи швидкого прототипування дає використання

комп'ютерів з метою створення високоточних частини конструкції. Цифрові системи

швидкого прототипування використовує віртуальні проекти зазвичай створюються

за допомогою системи автоматизованого проектування та анімаційні програми

моделювання програмного забезпечення.

Система перетворює проект у віртуальній перетину, які спеціальна машина

використовує, щоб відтворити точний дизайн перетинів у фізичному просторі, поки

фізична модель виконана. Суто технічний процес дозволяє віртуальних конструкцій

прийняти фізичну форму в дуже точні і чітко.

У швидкого створення прототипів Існують, як правило дві основні підходи до

розробки систем, які використовуються. Обраний підхід може бути формуючого або

сумуючий. Формуючого підхід використовується в ситуаціях, в чому прототип

першого побудована на базі сучасного етапу проекту. Потім перевіряються на

контрольної групи з результатами використовується для включення в наступну

стадію розвитку з метою подальшого зміцнення і вдосконалення про доцільність

поточного дизайну.

Узагальнюючий підхід, з іншого боку, приймає інший курс у розвитку продукту.

Одного здійснювати випробування проводиться в кінці загальний дизайн

підвищення процесу. У більшості випадків цей підхід два кроки етапі. Після

узагальнюючий підхід іноді може зробити занадто дорого вносити зміни в проект в

кінці стадії наближення.

Але такий підхід є менш трудомістким і може бути більш економічно

ефективним, якщо спочатку прогнозованих дизайн Видно, вимагають трохи

уточнень, коли прототип робиться. Але в довгостроковій перспективі, з

використанням підходу, що формує, безумовно, буде більш вигідним. Основна

причина цього в тому, що, коли система протестована в цілому тільки один раз в

кінці розрахункового періоду, це може бути дуже важко точно вказати різні

недоліки, які можуть існувати в рамках проекту.

18.Складові компоненти проекту нової інформаційної системи.

Призначення кожного з компонентів.

Практично всі розглянуті різновиди інформаційних систем незалежно від сфери

їхнього застосування включають один і тойже набір компонентів:

 функціональні компоненти: функціональні підсистеми (модулі, бізнеси-

додатки), функціональні задачі, моделі й алгоритми; компоненти системи