Лекция - Культура у другій половині ХІХ століття

росiйським скульптором М. Я. Микешиним (1835 – 1896) i встановлений у

1888 р. у Києвi на Софiївськiй площi.

У графiцi цiннi твори створили К. О. Трутовський (1826 – 1893),

Л.DDЖемчужников (1828 – 1912), П. Мартинович (1856 – 1933), та

Т.DТжакевич (1864 – 1962).

Розвиток капiталiзму зумовив потребу побудови багатьох фабричних і

заводських корпусiв, електростанцiй, залiзничних вокзалiв, примiщень

торговельних фiрм, банкiв, бiрж, готелiв, адмiнiстративних споруд,

навчальних закладiв, театрiв, музеїв тощо. Значний вплив на будiвництво й

архiтектуру справляв технiчний прогрес, що привiв до появи нових

будiвельних матерiалiв і конструкцiй (металевi колони i перекриття по

металевих балках, залiзобетон та iн.). Але приватновласницька стихiя не

давала можливостi забезпечити єдиний принцип i архiтектурний стиль у

забудовi мiст та архiтектурi. Залежнiсть будiвнщтва вiд фiнансування i

особистих смакiв приватних власникiв вела до хаотичностi й

рiзнохарактерностi, змiшування рiзних стилiв у мiстобудуваннi. Через це у

другiй половинi ХIХ ст. архiтектура зазнавала певної кризи. Але i в цей час

архiтектори створили ряд окремих чудових споруд.

У Києвi в 70-х роках на думськiй площi за проектом О. Я. Шiлле було

споруджено будинок мiської думи. Пiзнiше були збудованi готель

«Континенталь», примiшения театру iм. І. Франка. За проектом О. Береттi на

Володимирськiй вулицi збудовано пансiон Левашової (тепер Президiя НАН

України). За проектом І . Штрома , доопрацьованим О. Береттi, в 1882 р.

споруджено Володимирський собор на Бiбiковському бульварi (тепер

бульвар Шевченка). У 1897 – 1901 рр. збудовано оперний театр (архiтектор

В. Шретер).

У Харковi за проектом О. М. Бекетова збудовано примiщення

комерцiйного училища (Нинi Українська юридична академiя, 1889 – 1892) й

земельного банку (1898).