важливу роль у процесах перебудови: сприяв активізації національно-визвольного руху,
консолідації демократичних сил.
Розгортався також церковний рух за відродження Української автокефальної
православної церкви /УАПЦ/ та легалізації Української греко-католицької церкви /УГКЦ/.
У 1989 р. Верховна Рада УРСР прийняла закон "Про мови в УРСРИ, який проголосив
державний статус української мови.
Компартія виявилася неспроможною ефективно діяти в нових умовах і швидко
втрачала контроль над процесами перебудови. Почався масовий вихід комуністів з її лав. У
1990 р. після ліквідації ст.6 Конституції СРСР починається формування багатопартійної
системи. Першою була створена Українська республіканська партія /УРП/. Всього у І990-
І99І рр. виникло майже 20 опозиційних партій. Серед них - Демократична партія України,
Партія зелених України, Партія Демократичного Відродження України та інші. Зрозуміло,
що нові партії були слабкі організаційно та матеріально, не мали чіткої ідеології та
соціальної бази.
Важливою віхою на шляху до нової державності стали вибори у березні 1990р. до
Верховної Ради України та місцевих рад. Демократичний блок, очолюваний Рухом домігся
значного успіху в парламенті. Була створена опозиція - Народна Рада /на чолі з
І.Юхновським/ - 125 депутатів, яка протистояла прокомуністичній більшості /300
депутатів/ на чолі з 0.Морозом. Але і при такому розкладі політичних сил 16 липня 1990 р.
Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України, яка проголосила
право українського народу на самовизначення, самостійність, повноту влади республіки в
межах її території.
Демократизація суспільного життя, наміри реформувати Радянський Союз
викликали опір консервативних сил владних структур, які 19-21 серпня 1991р. здійснили
спробу державного перевороту. Був утворений Державний комітет з надзвичайного стану
на чолі і віце-президентом СРСР Г.Янаєвим. Керівництво КПУ стало на бік заколотників.
Провал перевороту обернувся поразкою сил реакції, які прагнули зберегти тоталітарний
політичний режим. У цих умовах Верховна Рада УРСР 24 серпня 1991р. прийняла
історичний документ - "Акт проголошення незалежності України". З цього моменту
припинилося існування УРСР і з'явилася на політичній карті світу незалежна держава -
Україна. Постановою Президії Верховної Ради діяльність КПУ була заборонена.
І грудня 1991 р. відбувся Всеукраїнський референдум і вибори Президента України.
90,3% громадян, які взяли участь у референдумі, підтримали Акт проголошення незалеж-
ності України. Вибори Президента проходили на альтернативній основі, в результаті яких
Президентом України став Л.Кравчук. Проголошення незалежності України стало подією
всесвітньо-історичного значення. Визначальну роль у створенні незалежної української
держави відіграв народ України. Після спроби перевороту врятувати СРСР виявилося не-
можливим. Усі республіки колишнього СРСР проголосили свою незалежність, 8 грудня
1991р. у Мінську Президент України Л.Кравчук, Президент Росії Б.Єльцин і голова
Верховної Ради Білорусії С.Шушкевич констатували, що вихід республік із складу СРСР і
утворення незалежних держав стало реальним фактом і СРСР як суб’єкт міжнародного
права припиняє існування. Була підписана угода про створення Співдружності
Незалежних Держав. До складу СНД увійшло 11 республік, причому Україна - на правах
асоційованого члена (вона не визнала усіх пунктів угоди).