112
Розглянутий спосіб оцінки точності за різницями подвійних вимірювань
застосовується тоді, коли різниці
d
i
у певному ряді результатів вимірювань не
містять систематичних похибок.
Для виявлення наявності у ряді результатів подвійних вимірювань система-
тичної похибки скористаємося властивістю компенсації випадкових похибок
(1.10). За відсутності систематичної похибки величина
d
i
n1,i =
, повинна на-
ближатися до нуля. Інакше можна вважати, що на процес вимірювань мали вплив
деякі випадкові чинники або різниці
i
d
містять систематичні похибки
d
θ
.
Для виявлення факту наявності в результатах вимірювань систематичних
похибок як робочу гіпотезу приймемо, що різниця подвійних вимірювань міс-
тить середню систематичну похибку
d
θ
d
=
.
Виключимо цю величину з кожної різниці
i
d
і формально запишемо
d11
θd
;
d22
θd
;…;
dnn
θd
.
(7.10)
Тоді, підставляючи до формули (7.5) формулу (7.4), а до неї отримані ре-
зультати - вирази (7.10), отримаємо формулу для обчислення кількісних зна-
чень емпіричної середньоквадратичної похибки
( )
1n2
m
2
−
∂
=
. (7.11)
Враховуючи величину граничної похибки (див. формулу (3.10)), прийнятої
в геодезії, а також формулу (7.11), можна скласти наступну нерівність
n
2m
θ
d
>
, (7.12)
при розв’язанні, якої приходимо до висновку, що різниці
i
d
містять системати-
чну похибку
d
θ
. Інакше величина
d
i
є наслідком різних випадкових чинників.