Курсовый проект - Зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу автомобіля

Подождите немного. Документ загружается.

Міністерство освіти і науки України

Запорізький Національний Технічний Університет

Кафедра: МЕВ

КУРСОВА РОБОТА

По дисципліні: Основи зовнішньоекономічної діяльності

На тему: Зовнішньоекономічний контракт купівлі-продажу автомобіля

ВАЗ 2110

Виконав:

Студент групи ГФ-238 Калінович Є. А.

Перевірила: Нечай О.О.

Запоріжжя

2009

ЗМІСТ

Реферат………………………………………………………………………….3

Вступ………………………………………………………………………….....4

1.Теорія зовнішньоекономічного контракту…………………….……….…...4

1.1Назва, номер контракту, дата та місце його укладення………………...8

1.2 Преамбула……………………………………...……………………….....8

1.3 Предмет контракту………………………………………..........................9

1.4 Кількість та якість товару………………………………………………...10

1.5 Базисні умови поставки товарів……………………………………….13

1.6 Ціна та загальна вартість договору……………………………………....16

1.7 Умови платежів……..………………………………………………….….17

1.8 Упаковка та маркування.……………………………………………….…18

1.9 Строк і дата поставки.…………………………………………………......19

1.10 Порядок здачі та прийняття товару.……………..……………………...20

1.11 Гарантійне та технічне обслуговування.…….……………………….....21

1.12 Форс-мажорні обставини.………………………………………………..21

1.13 Санкції та рекламації.……………...………………………………….….22

1.14 Розглядання спорів.………………………...………………………….....23

1.15 Страхування…………………………...……………………………….…25

1.16 Інші умови……………………………..………………............................25

1.17 Юридичні адреси та рахунки сторін………………………………….....26

2. Складання зовнішньоекономічного контракту…………………………….28

Висновки…………………………………………………………………………39

Список використаної літератури……………………………………………….41

РЕФЕРАТ

Курсова робота: 42 листи, 2 таблиці, 3 додатка, 15 джерел.

Об’єкт дослідження – зовнішньоекономічний контракт купівлі-

продажу. Такі контракти складаються по визначеній рекомендованій схемі,

яка не є обов’язковою, але значно спрощує процес їх складання і укладення.

Мета курсової роботи – опанування навичками складання

зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу, навчитись робити

економічний аналіз контракту і обґрунтувати умови контракту, а також

користуватися комерційною, науково-технічною та довідковою

документацією.

Робота над проектом проводилась у напрямку вивчення міжнародних

стандартів, міжнародних договорів, а також постанов міжкраїнних комісій і

міжнародних організацій.

Теоретичною базою виконання роботи були наукові роботи

спеціалістів в галузі міжнародної економіки, а також в галузі складання і

укладення договорів, нормативно-технічна і довідкова документація

Запорізької торгово-промислової палати. Практичну базу складають рекламні

проспекти, технічне керівництво до автомобільної продукції, закони України

і постанови Кабінету Міністрів України.

Здійснив дослідження в вказаних напрямах, можна сказати, що

складання і укладення зовнішньоекономічних договорів представляють

собою відносно нову сферу діяльності для підприємств і організацій України.

Зпостерігаючий в останній час неухильний зріст кількості

зовнішньоекономічних операцій робить необхідним знання основ складання

контрактів менеджерами і економістами підприємств.

ВСТУП

Проблема правильного складання зовнішньоекономічного контракту

залишається актуальною. Від правильного складання контракту залежить

успіх зовнішньоекономічної угоди. Зовнішньоекономічні операції

укладаються на основі угод, які представляють собою дії, направлені на

встановлення, зміну або припинення правових відносин в області торгівлі,

маючи своїм змістом купівлю-продажу товарів, научно-технічних знань,

надавання послуг та іншими зв’язаними з ними операціями. Найбільш

поширеним видом зовнішньоекономічних угод є купівля-продаж.

Розрізняють також бартерні угоди, зустрічні закупівлі, операції на

давальничій сировині та компенсаційні угоди. В Україні до актів,

регулюючих ті чи інші питання, форми складання та виконання

зовнішньоекономічної угоди, відносяться: Закон України „ Про

зовнішньоекономічну діяльність ”, Закон „ Про порядок здійснення

розрахунків в іноземній валюті ”, Указ Президента України „ Про

застосування міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів ” та

інші.

У своїй роботі я також використовував правила ИНКОТЕРМС-2000. Так як

необхідність знання та використання правил ИНКОТЕРМС українськими

суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності обумовлюється, з одного боку,

встановленими вимогами українського законодавства відносно обов’язку

використання цих правил, а з іншої, широкою розповсюдженістю цих правил

в міжнародній торгівлі, їх практичністю та зручністю.

Мета курсової роботи – опанування навичками складання

зовнішньоекономічного контракту купівлі-продажу, навчитись робити

економічний аналіз контракту і обґрунтувати умови контракту, а також

користуватися комерційною, науково-технічною та довідковою

документацією.

1 Теорія зовнішньоекономічного контракту

Зовнішньоекономічний контракт – матеріально оформлена згода двох, або

більше суб’єктів зовнішньої економічної діяльності (ЗЕД) та закордонних

контрагентів, направлена на встановлення, зміну або припинення прав і

зобов’язань ЗЕД. Це комерційний документ в котрому міститься письмова

домовленість сторін про поставку товару: продавця – передати майно в

особистість покупця, а покупця – прийняти майно і заплатити за нього

вказану ціну. Заключення зовнішньоекономічного контракту регулюється

конвенцією ООН „ Про міжнародні договори купівлі-продажу ”.

Узагальнене поняття зовнішньоекономічного договору (контракту) дано в ч.

6 ст. 1 Закону України "Про зовнішньоекономічну діяльність": під

зовнішньоекономічним договором розуміється матеріально оформлена угода

двох або більше суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності та їх іноземних

контрагентів, спрямована на встановлення, зміну або припинення їх взаємних

прав та обов'язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Наказом Міністерства економіки та з питань економічної інтеграції України

№ 201 від 06.09.2001 року затверджено Положення про форму

зовнішньоекономічних договорів (контрактів).

Договір (контракт) укладається відповідно до Закону України "Про

зовнішньоекономічну діяльність" та інших законів України з урахуванням

міжнародних договорів України.

Суб'єкти підприємницької діяльності при складанні тексту договору

(контракту) мають право використовувати відомі міжнародні звичаї,

рекомендації міжнародних органів та організацій, якщо це не заборонено

прямо та у виключній формі Законом України "Про зовнішньоекономічну

діяльність" та іншими законами України.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) укладається суб'єктом

зовнішньоекономічної діяльності або його представником у простій

письмовій формі, якщо інше не передбачено міжнародним договором

України чи законом. Повноваження представника на укладення

зовнішньоекономічного договору (контракту) може випливати з доручення,

статутних документів, договорів та інших підстав, які не суперечать Закону

України "Про зовнішньоекономічну діяльність" Дії, які здійснюються від

імені іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної діяльності суб'єктом

зовнішньоекономічної діяльності України, уповноваженим на це належним

чином, уважаються діями цього іноземного суб'єкта зовнішньоекономічної

діяльності.

Договір (контракт) може бути визнано недійсним у судовому порядку, якщо

він не відповідає вимогам законів України або міжнародних договорів

України.

Права та обов'язки сторін зовнішньоекономічної угоди визначаються

матеріальним та процесуальним правом місця її укладання, якщо сторони не

погодили інше, і відображаються в умовах договору (контракту).

До умов, які повинні бути передбачені в договорі (контракті), якщо сторони

такого договору (контракту) не погодилися про інше щодо викладення умов

договору і така домовленість не позбавляє договір предмета, об'єкта, мети та

інших істотних умов, без погодження яких сторонами договір може

вважатися таким, що неукладений, або його може бути визнано недійсним

внаслідок недодержання форми згідно з чинним законодавством України,

відносяться:

1) Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення.

2) Преамбула.

3) Предмет договору (контракту).

4) Кількість товару.

5) Якість товару(обсяги виконання робіт, надання послуг).

6) Базисні умови поставки товарів (приймання – здавання

виконаних робіт або послуг).

7) Ціна та загальна вартість договору (контракту).

8) Умови платежів.

9) Умови приймання – здавання товару (робіт, послуг).

10) Упаковка та маркування.

11) Форс-мажорні обставини.

12) Санкції та рекламації

13) Урегулювання спорів у судовому порядку.

14) Місцезнаходження (місце проживання), поштові та

платіжні реквізити сторін.

Перед тим, як укладати зовнішньоекономічний договір, необхідно вибрати

спосіб встановлення контакту з потенційними партнерами.

Експортер може використовувати такі способи встановлення контактів з

контрагентами:

• направити пропозицію (оферту) безпосередньо одному або кільком

іноземним покупцям (замовникам);

• прийняти та підтвердити замовлення покупця;

• направити пропозицію у відповідь на запит із зазначенням конкретних

умов майбутнього контракту або з проформою контракту;

• взяти участь у торгах, подавши тендер організаторам торгів;

• взяти участь у торгово-промислових виставках та ярмарках.

Імпортер може скористатися одним з таких способів:

• направити потенційному або вже відомому продавцю

(постачальнику) замовлення;

• направити запит виробнику товарів, що цікавлять імпортера;

• оголосити торги з запрошенням до участі підприємств, які можуть

прийняти і виконати умови організаторів торгів;

Ініціативу встановлення контакту може виявити як покупець (замовник), такі

продавець (виконавець).

• направити експортеру безумовний акцепт його пропозиції;

• направити можливому виробнику комерційний лист про наміри вступити

у переговори у відповідь на його пропозицію.

1.1 Назва, номер договору (контракту), дата та місце його укладення

З самого верху великими літерами пишеться КОНТРАКТ. Нижче – купівлі-

продажу і номер. Номер може бути різним, наприклад: 15112005. Нижче –

місто, країна сторони яка складає цей контракт і дата.

1.2 Преамбула

У преамбулі зазначається повне найменування сторін - учасників

зовнішньоекономічної операції, під якими вони офіційно зареєстровані, із

зазначенням країни, скорочене визначення сторін як контрагентів

("Продавець", "Покупець", "Замовник", "Постачальник" тощо), особа, від

імені якої укладається зовнішньоекономічний договір (контракт),

документів, якими керуються контрагенти договору (контракту) (установчі

документи тощо).

Найменування сторін:

Концерн «Гермес», Москва, Росія і діючий згідно законодавства Російської

Федерації, у подальшому Продавець, в обличчі виконуючого директора

Соколов А. С., діючого на підставі рішення ради директорів від 15

листопада 2009 року, з одного боку, та ПП «Парус», Запоріжжя, Україна, у

подальшому Покупець, в обличчі Сиротенко С. В., Діючий на підставі

Уставу , з іншого боку, уклали теперішній договір, іменуємий у подальшому

Контракт, про:...

Описання пошуку партнера і його вибір:

Отримавши необхідну інформацію про можливих зовнішньоекономічних

партнерів, а саме: юридичний статус партнера, напрямки і сфери діяльності,

величину компанії, основні етапи розвитку, банки, через які фірми

здійснюють свої операції, основних партнерів, фінансовий стан; зупинив

вибір на Російському концерні «Гермес». Направив комерційний лист. І

отримав позитивну відповідь.

1.3 Предмет договору (контракту)

У цьому розділі визначається, який товар (роботи, послуги) один з

контрагентів зобов'язаний поставити (здійснити) іншому із зазначенням

точного найменування, марки, сорту або кінцевого результату роботи, що

виконується.

У разі бартерного (товарообмінного) договору (контракту) або контракту на

переробку давальницької сировини визначається також точне найменування

(марка, сорт) зустрічних поставок (або назва товару, що є кінцевою метою

переробки давальницької сировини).

Якщо товар (робота, послуга) потребує більш детальної характеристики або

номенклатура товарів (робіт, послуг) досить велика, то все це зазначається у

додатку (специфікації), який має бути невід'ємною частиною договору

(контракту), про що робиться відповідна відмітка в тексті договору

(контракту).

Для бартерного (товарообмінного) договору (контракту) згаданий додаток

(специфікація), крім того балансується іще за загальною вартістю експорту та

імпорту товарів (робіт, послуг).

У додатку до договору (контракту) про переробку давальницької сировини

зазначається відповідна технологічна схема такої переробки.

Технологічна схема переробки давальницької сировини повинна

відображати:

усі основні етапи переробки сировини та процес перетворення сировини в

готову продукцію;

кількісні показники сировини на кожному етапі переробки з

обгрунтуванням

технологічних втрат сировини;

втрати виконавця переробки на кожному етапі переробки.

Купівля-продаж є самим розповсюдженим видом комерційних операцій в

міжнародній торговій практиці. Купівля-продаж – передача однієї сторони

права власності на майно іншій стороні, яка зобов’язується прийняти та

сплатити по узгодженій ціні. Основною функцією є оформлення переходу

майна з власності одного обличчя в власність іншого. Контракт купівлі-

продажу за звичай двухсторонній, відплатний та консесуальний.

Об’єктами контракту можуть виступати речі, які належать продавцю по

праву власності, або не існуючі на момент продажу (майбутні речі), а також

об’єкти, які не мають матеріального вираження – права на промислову і

інтелектуальну власність. Також можуть виступати речі або майно у вимозі,

оборотні документи, цінні папери, послуги, тощо.

Зустрічна закупівля – форма зустрічної торгівлі, при якій зобов’язанням

експортера є закупити на певну суму товарів в країні імпортера.

1.4 Кількість та якість товару (обсяги виконання робіт, надання послуг)

У цьому розділі визначається, залежно від номенклатури, одиниця виміру

товару, прийнята для товарів такого виду (у тоннах, кілограмах, штуках

тощо), його загальна кількість та якісні характеристики.