Курсовий проект Дослідження соціально-демографічних чинників агресії у підлітків
Подождите немного. Документ загружается.
вони приймають форму пліток, злісних жартів, криків, тупання ногами, биття
кулаками по столу, ляскання дверима і ін. Ще на дії, які обхідними шляхами
направлені на інше обличчя, впливає і той факт, що у вище перелічених фільмах
(окрім документальних) обов’язково щось висміюється, особливо це стосується
сучасних мультиків таких як «Шрек», «Мадагаскар» та ін. А на ні на кого не
направлені вибухи люті, може впливати перегляд мелодрам, де досить детально
зображені бурхливі емоції.
Але ми можемо зазначити, що і рівень непрямої агресії може впливати на
вибір фільмів. Тобто, у тих самих казках головні герої, які представляють досить
абстрактні образи, ведуть боротьбу з досить абстрактними поняттями, тобто не
мають конкретного об’єкту. Тобто у всіх «не жорстоких» фільмах теж є агресія,
але у головних героїв цих жанрів вона проявляється саме через непряму агресію.
Тому, на мою думку, високий рівень цієї агресії у підлітка спонукає до перегляду
саме таких фільмів (є те в головному герої, що імпонує глядачеві).
На образу значний прямий вплив має метод покарання підлітка в дитинстві.
Це може бути пов’язано з тим, що батьки, які повинні бути друзями для дитини,
заподіювали їй страждання, підліток, не усвідомлюючи цього, боїться та вороже
ставиться до своїх батьків, а до оточуючих, що мають кращі стосунки з батьками,
відчувають заздрість та ненависть, бо самі таких стосунків не мали.
Проте, може бути, що саме через заздрість, ненависть, що обумовлена гнівом
на весь світ за дійсні або навіть уявні страждання, що він спричинив дитині,
батьки не можуть виховними лекціями виховувати соціально позитивну особу та
члена суспільства. Підліток ніби сховався у коконі та нічого крім фізичних
покарань розуміти не бажає.
На відчуття провини зворотній вплив має фільми, які переглядає підліток.
Тобто підліток, дивлячись на героїв казок, мультиків та ін. жанрів, що визнані
гарними, високоморальними, добрими, чесними, справедливими, порівнює себе з
ними, та знаходить різницю, це проявляється в самозвинуваченні.
Але можна розглядати рівень почуття провини, як причину перегляду саме
цих фільмів. Так підліток, що вважає себе поганою людиною намагається знайти
32
«добро» у мультиках, казках та сімейних фільмах, де позитивні герої завжди
перемагають не завдаючи нікому шкоди.
Також можна зазначити, що чим більше підліток переглядає жорстокі фільми
і фільми з насиллям тим менше стає непряма агресія і почуття провини, вони
переростають у фізичну агресію. Якщо у непрямій агресії об'єкта цієї агресії
немає, то у фізичній він вже є.
Зовсім не є новиною, що відвідини нічних клубів мають праму залежність від
схильності до роздратування. Але я б це пояснила через фізичну агресію, але на
цей зв'язок, власна річ, впливає нічні клуби, тобто тут п’ятий фактор являє собою
фон, що спричинює ці два прояви агресії: Щоб вчасно застосувати фізичні дії,
підліток повинен мати готовність до прояву при щонайменшому збудженні
запальності, різкості грубощі.
Але знову ж таки саме високий рівень схильності до роздратованості може
бути причиною відвідування підлітками нічних клубів. Бо тут їх ніхто не знає та
посперечатися або посваритися можна з кожним, не замислюючись над
наслідками.
33
Висновки.
Мета цієї роботи – це дослідження соціально-демографічних чинників
агресивної поведінки підлітків.
В цій роботі було проаналізовано основі концептуальні теорії агресії:
Теорія потягів. З. Фрейд указував на непоборне інстинктивне прагнення
людини до руйнування.
Фрустраційна теорія агресії. Згідно з С. Розенцвейгом, стан фрустрації по
напрямку може виявлятися у трьох формах поведінки (реакцій) людини:
екстрапунитивної (виникнення внутрішнього “підбурювача” до агресії, з
напрямком реакції у зовні), інтрапунитивної (аутоагресія) і імпунитивної
(відношення до невдач чи як до неминучих, фатальних, чи як до малозначимих
подій, які згодом виправляться).
Згідно з цією теорією, агресія викликається фрустрацією. Доллард
стверджував, що, по-перше, агресія завжди є наслідком фрустрації і, по-друге,
фрустрація завжди спричиняє агресію.
С.С. Занюк зазначає, що не всі реагують на агресію фрустрацією [5,с.123].
Теорія соціального научіння. А Бандура головним джерелом агресії вважає
научіння. На його думку, більшість особливостей нашої поведінки розвивається в
основному шляхом наслідування моделей.
Теорія Л.Берковіца. Л. Бертковіц, заперечивши твердження, що причиною
агресії є фрустрація, виводить дві проміжні величини:
-гнів (як спонукальний компонент);
-пускові подразники (ключові ознаки, які спричиняють і запускають
агресію) [8,c.89].
На думку автора цієї теорії, гнів виникає тоді, коли досягнення мети, на яку
спрямована дія суб’єкта, блокується зовні.
Причини агресії. Агресія – неоднорідна за своєю природою. Виділяють різні
типи і види агресії.
Розрізняють:
реактивну і спонтанну агресію.
34
Експресивну (мимовільним вибухом гніву і люті), ворожу (нанесення
шкоди іншому) і інструментальну агресію (направлена на досягнення мети
нейтрального характеру).
Інструментальну агресію Фешбах підрозділяє на індивідуально і соціально
мотивовану,.
Серед форм агресивних реакцій, що зустрічаються в різних джерелах,
необхідно виділити наступні:
o Фізична агресія (напад) – використання фізичної сили проти іншої особи.
o Непряма агресія – дії, які обхідними шляхами направлені на інше
обличчя (плітки, злісні жарти), так і ні на кого не направлені вибухи люті
(крик, тупання ногами, биття кулаками по столу ляскання дверима і ін.).
o Вербальна агресія – вираження негативних відчуттів як через форму
(крик, виск, сварка), так і через вміст словесних відповідей (погрози,
прокльони, лайка).
o Схильність до роздратування – готовність до прояву при щонайменшому
збудженні запальності, різкості грубощі.
o Негативізм – опозиційна манера поведінки, зазвичай направлена проти
авторитету або керівництва. Може наростати від пасивного опору до
активної боротьби проти сталих законів і звичаїв.
o З форм ворожих реакцій наголошуються:
o Образа – заздрість і ненависть до тих, що оточують, обумовлена
відчуттям гіркота, гніву на весь світ за дійсні або уявні страждання.
o Підозрілість – недоверіє і обережність по відношенню до людей,
засновані на переконанні що ті, що оточують мають намір заподіяти
шкоду.
Розглянуто основні особливості підліткового віку та їх вплив на виникнення
агресивної поведінки:
Перша загальна закономірність і гостра проблема підліткового віку, як ми
вже зазначали, - це перебудова відносин з батьками, перехід від дитячої
залежності до відносин, які основані на взаємоповазі ті рівності.
35
Друга особливість і цінне психологічне набуття підлітка – відкриття свого
внутрішнього світа. В цей період виникають проблеми самосвідомості і
самовизначення.
Неслухняність, заняття забороненими справами мають у цей період
особливо притягальну силу. Підліток почуває себе самотнім, чужим і неприємним
оточуючому його житті дорослих і однолітків. Усюди сприймається насамперед
негативне. Як найзвичайніші способи поведінки виступають пасивна меланхолія і
агресивний самозахист.
Основу таких бурхливих проявів вбачають: 1) в тому, що дорослі не
змінюють своє поведінки у відповідь на появу у підлітків прагнення до нових
форм взаємин з батьками та вчителями, 2) криза підліткового віку як пряме
відображення процесу статевого дозрівання, мало пов’язане з особливостями
виховання, 3) така криза взагалі не є обов’язковою, і в багатьох підлітків її просто
не буває.
Характерними особливостями усіх підлітків, схильних до агресивної
поведінки є таки:
o Сприймають велике коло ситуацій як загрозливі, ворожі їм.
o Надчутливі до негативного ставлення до себе з боку оточення.
o Не оцінюють власну агресію як агресивну поведінку.
o Завжди звинувачують оточення у власній деструктивній поведінці
o Не беруть на себе відповідальність за свої вчинки
o Мають обмежений набір реакцій на проблемну ситуацію.
o У відносинах виявляють низький рівень емпатії.
o Слабо розвинений контроль над своїми емоціями.
o Позитивно ставляться до агресії, тому що через агресію одержують почуття
власної значимості і сили.
Позначино соціальні фактори, які впливають на формування підліткової
агресивності:
Фактор № 1: фільми, що дивиться підліток
36
Фактор № 2: віра в бога:
Фактор № 3: метод виховання батьків щодо підлітка
Фактор № 4: комп’ютерні ігри
Фактор № 5: вплив негативних компаній, що підліток може зустріти в нічних
клубах
Фактор № 6: школа
Проведено психодіагностичне дослідження форм агресивної поведінки
підлітків:
71% дослідних мають індекс агресивності, що не виходить за межі норми.
Більший індекс агресивності мають 8% опитуваних, а менше норми – 20%. А
індекс ворожості, що не виходить за межі норми, мають 68% досліджених, а 32%
мають індекс, що привищує норму.
Виявлено зв'язок між соціальними факторами та формами агресивної
поведінки підлітків:
Прямий коефіцієнт кореляції мають:
1. фільми, що дивиться підліток – фізична агресія;
2. комп’ютерні ігри – фізична агресія;
3. вплив негативних компаній, що підліток може зустріти в нічних
клубах – фізична агресія;
4. метод виховання батьків щодо підлітка – образа;
5. вплив негативних компаній, що підліток може зустріти в нічних
клубах - подразливість.
Зворотній коефіцієнт кореляції мають:
1. фільми, що дивиться підліток – не спрямована агресія;
2. фільми, що дивиться підліток – почуття провини.
Вивчаючи агресію можна подивитися зв'язок форми агресії з психологічними
механізмами захисту, мотивацією, стилями виховання в сім’ї, національністю,
рівнем достатку у сім’ї та ін.
Тема форм агресії має великі перспективи на майбутнє.
37
Література
1. Семенюк Л.М. Психологические особенности агрессивного поведения
подростков и условия его коррекции. М. 1996.
2. Паренс Г. "Агрессия наших детей" 1997 г.
3. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессия. М. 2000.
4. Можгинский Ю.Б. Агрессия подростков: эмоциональный и кризисный
механизм. – СПб, 1999. - 701с.
5. Ильин Е.П. Психология индивидуальных различий. - СПб.: Питер, 2004.
6. Занюк С.С. Психологія мотивації: Навчальний посібник.-К.: Либідь, 2002.-
304с.
7. Бандура А., Уолтерс Р. Подростковая агрессивность. Изучение влияния
воспитания в семейных отношениях. - М.: Прогресс, 1999. - 218с.
8. Берковиц Л. Агрессия: причины, последствия и контроль.-СПб: Прайм-
Еврознак, 2002.-236с.
9. Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности.// Психологический журнал.
1996. №5. С.3-18.
10. Левченко А. Психологічні особливості підліткового віку //Психолог. - 2003. -
№42. - С.9-16.
11. Заброцький М.М. Вікова психологія:Навч. Посібник.-К.: МАУП, 1998. - 92с.
12. Кон И. Психология старшеклассника. - М.: Просвещение, 1980. - 191с.
13. Семенюк Л.М. Психологические особенности агресивного поведения
подростков и условия его коррекции. - М.: Педагогика, 1996. - 86с.
14. Гокіна Л. Агресивна поведінка дітей – це крик про допомогу // Психолог.-
2007.-№13-15.-С.84-87.
15.Козырев Г.И. Внутриличностные конфликты // Социально-гуманитарное
знание. 1999. №j2.С. 108.
16.Кон И. С. «Какими они себя видят?»// Популярная психология для родителей
под ред. Бодалева А. А., М.: Педагогика, 1988, 256 стр.
17.Кон И.С. Психология ранней юности. – М., 1989
38
18.Маринина Е., Воронов Ю. Подросток в «стае» // Воспитание школьников.
1994. №j6. С.j42-43.
19.Реан А.А. Агрессия и агрессивность личности.// Психологический журнал.
1996. №6. С.3-18.
20.Ремшмидт X. Подростковый и юношеский возраст. Проблемы становления
личности. М., 1994.
21.Савина О.О. «Особенности становления идентичности в подростковом и
юношеском возрасте»// http :// www . new . psychol . ras . ru / conf / savina . htm
22.Учителям и родителям о психологии подростка / Под ред. Г. Аракелова.-М:
Высшая школа, 1990. - 304с.
23.Що ми знаємо про підлітковий вік //Шкільний світ. - 2002. - №25-28. - С.80-84.
24.Райгородский Д.Я. Практическая психодиагностика. Методики и тесты. –
Самара: Бахрах, 1998.
25.Аткинсон Р.Л., Аткинсон Р.С., Смит Э.Е. Введение в психологию /Пер. с англ.
под ред. В.П. Зинченко. - М.: Тривола, 1999. - 480с.
26.Немов Р.С. Психология: Учебник для студ. Высш. Учеб. Заведений: В 3-х кн.
Кн.2. М.: ВЛАДОС, 1999.-608с.
27.Румянцева Т.Г. Агрессия: проблемы и поиски в западной философии и науке. -
М., 1991
39
Додаток 1
1. Временами не могу справиться с желанием навредить кому-либо.
2. Иногда могу посплетничать о людях, которых не люблю.
3. Легко раздражаюсь, но легко и успокаиваюсь.
4. Если меня не попросить по-хорошему, просьбу не выполню.
5. Не всегда получаю то, что мне положено.
6. Знаю, что люди говорят обо мне за моей спиной.
7. Если не одобряю поступки других людей, даю им это почувствовать.
8. Если случается обмануть кого-либо, испытываю угрызение совести.
9. Мне кажется, что я не способен ударить человека.
10. Никогда не раздражаюсь не столько, чтобы разбрасывать вещи.
11. Всегда снисходителен к чужим недостаткам.
12. Когда установленное правило не нравится мне, хочется нарушить его.
13. Другие почти всегда умеют использовать благоприятные обстоятельства.
14. Меня настораживают люди, которые относятся ко мне более дружелюбно, чем я
ожидаю.
15. Часто бываю не согласен с людьми.
16. Иногда на ум приходят мысли, которых я стыжусь.
17. Если кто-нибудь ударит меня, я не отвечу ему тем же.
18. в раздражении хлопаю дверьми.
19. Я более раздражителен, чем кажется со стороны.
20. Если кто-то корчит из себя начальника, я поступаю ему наперекор.
21. Меня немного огорчает моя судьба.
22. Думаю, что многие люди не любят меня.
23. Не могу удержаться от спора, если люди не согласны со мной.
24. Увиливающие от работы должны испытывать чувство вины.
25. Я не способен на грубые шутки.
26. Кто оскорбляет меня или мою семью, напрашивается на драку.
27. Меня охватывает ярость, когда надо мной насмехаются.
28. Когда люди строят из себя начальников, я делаю все чтобы они не зазнавались.
29. Почти каждую неделю вижу кого-нибудь из тех, кто мне не нравится.
30. Довольно многие завидуют мне.
31. Требую, чтобы люди уважали мои права.
32. Меня огорчает, что я мало делаю для моих родителей.
33. Люди, которые постоянно изводят вас, стоят того, чтобы их щелкнули по носу.
34. От злости я иногда бываю мрачным.
35. Если ко мне относятся хуже, чем я того заслуживаю, я не огорчаюсь.
36. Если кто-то пытается вывести меня из себя, я не обращаю на него внимания.
37. Хотя я и не показываю этого, иногда меня гложет зависть.
38. Иногда мне кажется, что надо мной смеются.
39. Даже если злюсь, не прибегаю к сильным выражениям.
40. Хочется, чтобы мои грехи были прощены.
41. Редко даю сдачи, даже если кто-то ударит меня.
42. Обижаюсь, когда иногда получается не по-моему.
43. Иногда люди раздражают меня своим присутствием.
44. Нет людей, которых бы я по-настоящему ненавидел.
45. Мой принцип: «Никогда не доверять чужакам».
46. Если кто-то раздражает меня, готов сказать ему все, что о нем думаю.
47. Делаю много такого о чем в последствии сожалею.
48. Если разозлюсь, могу ударить кого-нибудь.
49. С десяти лет у меня не было вспышек гнева.
40
50. Часто чувствую себя, как пороховая бочка, готовая взорваться.
51. Если бы знали, что я чувствую, меня считали бы человеком, с которым нелегко ладить.
52. Всегда думаю о том, какие тайные причины заставляют людей делать что-нибудь
приятное для меня.
53. Когда кричат на меня, кричу в ответ.
54. Неудачи огорчают меня.
55. Дерусь не реже и не чаще других.
56. Могу вспомнить случаи, когда был на столько зол, что хватал первую попавшуюся под
руку вещь и ломал ее.
57. Иногда чувствую, что готов первым начать драку.
58. Иногда чувствую, что жизнь со мной поступает не справедливо.
59. Раньше думал, что большинство людей говорит правду, но теперь этому не верю.
60. Ругаюсь только от злости.
61. Когда поступаю неправильно, меня мучает совесть.
62. Если для защиты своих прав нужно применить физическую силу, я применяю ее.
63. Иногда выражаю свой гнев тем, что стучу по столу.
64. Бываю грубоват по отношению к людям, которые мне не нравятся.
65. У меня нет врагов, которые хотели бы мне навредить.
66. Не умею поставить человека на место, даже если он этого заслуживает.
67. Часто думаю, что живу не правильно.
68. Знаю людей, которые способны довести меня до драки.
69. Не огорчаюсь из-за мелочей.
70. Мне редко приходит мысль о том, что люди пытаются разозлить или оскорбить меня.
71. Часто просто угрожаю людям, не собираясь приводить угрозы в исполнение.
72. В последнее время я стал занудой.
73. В споре часто повышаю голос.
74. Стараюсь скрывать плохое отношение к людям.
75. Лучше соглашусь с чем-либо, чем стану спорить.
Индексы различных форм агрессивных и враждебных реакций определяются суммированием
полученных ответов:
1. Физическая агрессия: «да» - № 1, 25, 33, 48, 55, 62, 68;
«нет» - № 9,17,41.
2. Косвенная агрессия: «да» - № 2, 18, 34, 42, 56, 63;
«нет» - № 10, 26, 49.
3. Раздражение: «да» - № 3, 19, 27, 43, 50, 57, 64, 72;
«нет» - № 11, 35, 69.
4. Негативизм: «да» - № 4, 12, 20, 23, 36.
5. Обида: «да» -№ 5, 13, 21, 29, 37, 51, 58;
«нет» -№ 44.
6. Подозрительность: «да» - № 6, 14, 22, 30, 38, 45, 52, 59;
«нет» - № 65,70.
7. Вербальная агрессия: «да» - № 7, 15, 23, 31, 46, 53, 60. 71, 73;
«нет» - № 39, 74, 75.
8. Угрызения совести, чувство вины: «да» - № 8, 16, 24, 32, 40, 47, 54, 61, 67.
41