Курсовий проект Дослідження соціально-демографічних чинників агресії у підлітків

Подождите немного. Документ загружается.

зменшення жорстокості, на думку прихильників цієї теорії, варто було б

зменшити кількість сцен насилля і замінити їх на сцени, що демонструють

співпрацю між людьми. За гіпотезою каталізатора – сцени жорстокості є

стимулом для вияву імпульсів агресивності в певної категорії осіб, у котрих ці

сцени ніби вимикають гальма. Згідно з гіпотезою катарсису, демонстрація сцен

насильства викликає в дитини зменшення агресивності – своєрідний катарсис.

Якщо спочатку вони підсилюють активацію організму, то згодом чутливість до

сцен жорстокості зменшується, що супроводжується зниженням фізіологічних

реакцій, а також байдужістю до актів жорстокості, на які цілком природно було б

відреагувати належним чином. Можливо, саме цим пояснюється байдужість, яку

виявляють свідки сцен насильства до страждань інших людей.

Звичайно, демонстрація сцен насильства сприяє розвиткові агресивності,

але цей факт слід розглядати лише як свідчення про наявність певної кореляції, а

не обов’язкового причинно-наслідкового зв’язку. Ігнорувати при цьому інші

чинники, які визначають агресивність, не вартоj[19, 20].

Таким чином, основна особливість підліткового віку полягає в

неузгодженості процесів статевого дозрівання, загальноорганічного розвитку та

соціального формування.

Підвищена чутливість і дратівливість, неспокійний і легко збудливий стан, а

також фізичне і душевне нездужання, що виражається в дратівливості і

вередуванні підлітків переноситься на навколишній світ і спричиняють

виникнення агресивності.

На виникнення агресивного поводження підлітків впливають такі фактори

як сімейні взаємостосунки і стиль виховання в сім’ї, взаємовідношення, які

склалися з педагогами, однокласниками, друзями, а також той потік агресії, який

підліток щоденно зустрічає на екранах телевізорів, у кінотеатрах, в комп’ютерних

іграх.[22, 23]

Розділ 3. Емпіричне дослідження особливостей

агресивної поведінки підлітків

3.1 Описання вибірки, використані психодіагностичні інструментів

та методів статистичного аналізу.

Згідно до цілі нашого дослідження ми ознайомилися з існуючими техніками

і методиками, які спрямовані на діагностику агресивної поведінки. Найбільш

часто психологи використовують тест, розроблений А. Бассом і А. Дарки.

Методика складається як самозвіт про схильність до форм агресивної поведінки,

включає 75 пунктів і 8 шкал: “Вербальна агресія”, “Негативізм”, “Непряма

агресія”, “Образливість”, “Роздратованість”, “Фізична агресія”, “Підозріння””,

“Почуття вини”. Виділені шкали дозволяють оцінювати не тільки схильність до

агресії, але й форми її прояву.

Індекс агресивності (як прямій, так і мотиваційною) включає шкали 1

(Фізична агресія), 3 (Роздратування) і 7 (Вербальна агресія). Нормой агресивності

є величина її індексу, що дорівнює 21±4.

Індекс ворожості включає 5 (Образа) і 6 (Підозрілість) шкал. Нормой

ворожості є величина її індексу, що дорівнює 6,5±3 — 7±3.

Дослідження проводилося серед дітей підліткового віку методом вільної

виборки. У досліді приймали участь 60 учнів 9-х класів середньої

загальноосвітньої школи № 14 Індустріального району м. Дніпропетровська. З них

30 хлопців, та 30 дівчат.

За національністю українціjстановлять 75%, росіяни – 10%, азербайджани –

3,33%, армяни – 3,33%, грузини – 1,67%, та ті, що не знають своєї національності

становлять 6,67% (мал. 1).

1; 75,00%

2; 10,00%

3; 3,33%

4; 3,33%

5; 1,67%

6; 6,67%

Мал. 1. Представники різних національностей у виборці (у відсотках).

1 –jукраїнці, 2 – росіяни, 3 – азербайджани, 4 – армяни, 5 – грузини.

Перед початком проведення дослідження з учасниками дослідження була

проведена інструкція. Учасники повинні уважно прочитати запитання і

проставити біля тих положень з якими вони згодні “так”, і “ні” проти тих

положень, якими вони не згодні. Дослідження проводилося у денний час у

спокійних обставинах. Отримані данні за тестом, були підраховані в балах за

окремими питаннями, які виявляють наступні форми агресивних станів та їх

рівня: фізична агресія; побічна агресія ; роздратованість; підозріливість;

негативізм; образа; вербальна агресія; відчуття провини.

Також підліткам було запропоновано відповісти на ряд запитань, які

стосуються стилю їхнього життя, їх уподобань. Під змістом питання містяться

фактори, які, на мою думку, впливають на форму агресії (далі – фактори).

1. Які фільми Ви дивитися?

2. Ви віруючий (віруюча)?

3. Яке покарання застосовували батьки щодо Вас у дитинстві?

4. В які комп’ютерні ігри Ви граєте?

5. Ваше ставлення до нічних клубів?

6. Вам подобається проводити час у школі?

В залежності від варіанту відповіді, дослідний отримує бал:

Фактор № 1: фільми, що дивиться підліток (в залежності від жорстокості сцен

показаних у фільмі бал збільшується):

1. бойовик, вестерн, істерн, кримінал, карате, трилер, жахи,

пригоди, військовий – 7 балів;

2. фантастика, містика, фентезі – 6 балів;

3. комедія, пародія – 5 балів;

4. драма, мелодрама, трагедія – 4 бали;

5. документальний – 3 бали;

6. родинний, казка – 2 бали;

7. анімація – 1 бал.

Фактор № 2: віра в бога:

1. так – 1 бал;

2. ні – 0 балів.

Фактор № 3: метод виховання батьків щодо підлітка (в залежності від

«складності» покарання бал збільшується):

1. Фізичні покарання – 4 бали;

2. Виховуючи лекції – 3 бали;

3. Починали ігнорувати і не розмовляти – 2 бали;

4. Батькам було усе одно – 1 бали.

Фактор № 4: комп’ютерні ігри (в залежності від жорстокості ігор бал

збільшується):

1. «Стрелялки» – 4 бали;

2. Стратегії – 3 бали;

3. На логіку – 2 бали;

4. Ті, де не потрібно проявляти будь яку агресію – 1 бал;

Фактор № 5: вплив негативних компаній, що підліток може зустріти в

нічних клубах (в залежності від відвідування нічних клубів бал збільшується):

1. Ходжу при першій же можливості – 3 бали;

2. Ходжу, але не тоді коли є гідна альтернатива – 2 бали;

3. Зовсім не ходжу – 1 бал.

Фактор № 6: школа (в залежності від причини не бажання бал

зменшується):

1. Так – 4 бали;

2. Ні, не подобається ставлення вчителів – 3 бали;

3. Ні, не подобається ставлення учнів – 2 бали;

4. Ні, набридло ходити – 1бал.

Результати та їх інтерпретація.

Відповіді (у відсотках) на задані додатково питання приведені на малюнках 2,

3, 4, 5, 6 та 7.

1; 30,00%

2.; 33%

3; 11,67%

4; 16,67%

5; 1,67%

6; 3,33%

7; 5,00%

Мал. 2. Які фільми Ви дивитися? 1 – бойовик, вестерн, істерн, кримінал, карате,

трилер, жахи, пригоди, військовий; 2 – комедія, пародія; 3 – драма, мелодрама,

трагедія; 4 – фантастика, містика, фентезі, 5 – документальний; 6 – родинний,

казка; 7 – анімація.

1; 76,67%

2; 23,33%

Мал. 3. Ви віруючий (віруюча)? 1 – так; 2 – ні.

1; 31,67%

2; 60,00%

3; 5,00%

4; 3%

Мал. 4. Яке покарання застосовували батьки щодо Вас у дитинстві? 1 – фізичні

покарання; 2 – виховуючи лекції; 3 – батькам було усе одно

4 – починали ігнорувати і не розмовляти;

1; 25,00%

2; 30,00%

3; 5,00%

4; 28%

5; 13,33%

Мал. 5. В які комп’ютерні ігри Ви граєте? 1 – стратегії; 2 – стрелялки; 3 –

ті, де не потрібно проявляти будь яку агресію; 4 – на логіку; 5 - не граю.

1; 13,33%

2; 45,00%

3; 41,67%

Мал. 6. Ваше ставлення до нічних клубів. 1 – ходжу при першій же можливості; 2

– ходжу, але не тоді коли є гідна альтернатива; 3 – зовсім не ходжу

1; 40,00%

2; 23,33%

3; 6,67%

4; 30,00%

Мал. 7. Вам подобається проводити час у школі 1 – так; 2 – ні, не подобається

ставлення вчителів; 3 – ні, не подобається ставлення учнів; 4 – ні, набридло

ходити – 1бал.

Фільми з фізичними формами агресії, за отриманими нами даними, дивляться

30% опитуваних, більше за інші жанри підлітки дивляться комедії та пародії 33%,

також значний відсоток становлять ті, що полюбляють дивитися фантастику та

містику – 17%, та драму, мелодраму – 12%.

На питання щодо віри в Бога 77% відповіли так, а 23% – ні.

Серед покарань найбільш використовуваними для батьків методами є

виховуючи лекції – 60% та фізичні покарання – 32%. Інші методи застосовуються

рідко.

Серед комп’ютерних ігор «популярністю користуються» ті, де потрібно

вбивати – 30%, та стратегії – 25%. 13% опитуваних в комп’ютерні ігри не грають.

На питання щодо нічних клубів 45% опитуваних вибрали відповідь «ходжу,

але не тоді коли є гідна альтернатива». Не ходять до клубів 42% досліджених.

Також дослідили, що 40% опитуваних ходять до школи з задоволенням. 30%

підлітків набридло ходити до школи, та 23% – ті, яким не подобаються ставлення

вчителів до учнів. Всі інші – відчувають дискомфорт через стосунки з

однолітками.

Коефіцієнти кореляції, наведені у таблиці 3, характеризують залежність

форми агресії від запропонованого мною фактору.

Таблиця № 3.1

Коефіцієнти кореляції між формами агресії та факторами

Ф.Агр. К.Агр. Раздр-е

Неготивиз

Обида

Подозр-

ть

Верб.аг

р.

Ч-во

вины

Фактор

0,352 -0,247 0,045 0,055 -0,146 0,071 -0,070 -0,229

Фактор

-0,140 0,137 0,113 -0,066 0,166 0,084 0,038 0,089

Фактор

0,147 0,149 0,194 0,040 0,325 0,117 0,030 0,134

Фактор

0,408 -0,094 0,018 0,018 -0,152 -0,001 -0,036 -0,200

Фактор

0,314 -0,078 0,217 0,174 0,051 0,122 0,068 -0,124

Фактор

-0,173 -0,076 -0,115 -0,033 -0,033 0,000 -0,143 -0,209

На фізичну агресію, за отриманими даними, значний вплив мають фактори 1,

4 та 5. І не випадково. На наших екранах відверто рекламується безкарність

насильства і свавілля. Щодня повідомляється про замовлені вбивства і дуже

рідко говориться про їх розкриваність і затримання злочинців. В наш час всі

засоби телебачення направлені на пропаганду культу сили, матеріального

багатства і раптового успіху. Підлітки, що ще тільки обирають життєвий шлях

мають тенденцію до наслідування, і тому, ясна річ, те що не так давно було

побачене на блакитному екрані застосовується в реальному житті. Так само

можна пояснити і вплив жорстоких ігор на цю форму агресії. Проте в іграх, на

відміну від фільмів, підліток становиться безпосередньо виконавцем дій, тому

цілком зрозуміло, що вплив четвертого фактору більший ніж першого. Це можна

пояснити тим, що «Я реально знаходжуся тут, але в мене є інше життя, де я

сильний, непереможний», на мою думку саме через те, що є можливість

«існувати» і тут, і там в один час, втрачається відчуття реальності та людина

норми та правила виносить з ігор у реальне життя. Також на фізичну агресію

впливають нічні клуби. По-перше це може бути від компанії, з якою зв’язався

підліток у клубі, по-друге –самоствердження серед друзів: «Мені усе одно, я

нічого не боюсь».

Але зв'язок можна пояснити і з боку високого рівня фізичної агресії. Можна

сказати, що коли рівень агресії помірно високий, то підліток відвідує нічний клуб,

бо там можна поспілкуватися, знайти однодумців. Коли рівень агресії високий

вибір вже зупиняється на жорстоких фільмах де можна співпереживати герою, та

задовольнити своє бажання вдарити когось через дії героя. Але якщо сильно

високий рівень фізичної агресії, то підліток обирає комп’ютерні ігри. Логічно

було б, що через сильно високим рівнем фізичної агресії підліток піде у нічний

клуб, де є можливість власноруч когось побити, але отримані дані свідчать про

зворотне, на мою думку це пов’язано з інстинктом самозбереження, адже кожна

дія породжує протидію.

На непряму агресію перегляд жорстоких фільмів має зворотній вплив, Тобто

чим більше у підлітка рівень непрямої агресії, тим менш жорстокі фільми він

переглядає. Тобто, у добрих мультиках, казках, сімейних та документальних

фільмах, комедіях агресивні дії не зображаються, тому прикладу для наслідування

не має, проте ставлення до якихось подій, обставин, людей все ж таки виникають і