Висновки
В результаті можна сказати, що Україна займає важливе значення в
зовнішній політиці Сполучених Штатів Америки. Особливі відносини з якою в
1994-1995 рр. почали розглядатися багатьма політиками і експертами в США
як спосіб стримування неоімперської політики Росії.
Вважається, що велику роль в просуванні американської політики зіграв
екс-міністр закордонних справ України, раніше посол України в НАТО і ЄС,
Б.Тарасюк. Під час свого візиту у Вашингтон в 1994 р. він наголошував на
прийняття США спеціальної стратегії по відношенню до України, згідно з
якою, після підписання трьохстороннього договору по ядерному озброєнні
українська проблематика відійшла на другий план.
Приводом до перегляду підходу США до України послужила переоцінка,
пріоритетів російської зовнішньої політики, на перше місце серед яких було
поставлено СНД. Суттєву роль зіграло і те, що в 1995р. адміністрація Клінтона
піддавалась різній критиці за надмірну персональну зацікавленість в президенті
Єльцині і „ русоцентризмі ”. Стали замітні ознаки відходу США від негласного
договору про розподіл сфер впливу. Позиція США, підтримувана
Великобританією, була направлена на недопущення більш тісної інтеграції
України і СНД. Зб. Бжезінським була сформульована свого роду нова доктрина
стримування Росії.
Проте, що Україна, напевне, буде важливим пріоритетом для любої
американської адміністрації в наступні 100 років, заявив представник
держдепартаменту Н.Бернс. Про особливе місце, котре займає Україна в
політиці США, говорить той факт, що вона стала третім після Ізраїлю та
Єгипту отримачем американської допомоги.
Стратегічне значення України посилюється ще й тим, що вона
розглядається, як один з можливих транзитних шляхів енергопостачання з
Центральної Азії.
Отже, аналіз українсько-американських відносин дає підстави
стверджувати, що політика США стосовно України, як зазначалося вище,