45
дитини, формування педагогічної культури батьків, проблеми сімейної
дисгармонії, сімейних конфліктів досліджували вітчизняні вчені В.Г Алексеєва,
Т.Д. Алексеєнко, М.О. Булнов, М.С. Вітер, А.Н. Волкова, С.Г. Голод,
Т.Ф. Говорун, О.М. Докукіна, І.К. Гребінников, З.І. Зайцева, І.С. Кон,
М.Ф. Мацківський, В.В. Постовий, І.С. Радзинська, М.В. Соловйов,
А.В. Харчев, Б.В. Херсонський, О.С. Хромова, Д.Б. Чехот, Л.Н. Чуйко,
Ю.О. Якубова, З.В. Янкова.
2. У курсовій роботі надано психологічну характеристику молодшого
шкільного віку, вказані основні новоутворення цього періоду, охарактеризована
соціальна ситуація розвитку тощо. Зазначено, що в цей період провідним видом
діяльності стає навчання. Під час навчання — основної діяльності учнів —
якісно і кількісно розвиваються пізнавальні процеси. Вони виявляються у
розвитку сприймання. Кількісні зміни полягають у збільшенні швидкості
процесу сприймання та кількості сприйнятих об´єктів, розширенні обсягу їх
запам´ятовування тощо. Якісні зміни свідчать про зростання пізнавальної
ефективності.
3. У курсовій роботі зазначено вплив родинних взаємин на розвиток
особистості молодшого школяра. Визначено функції сім’ї, описані основні стилі
сімейного виховання, їх достоїнства та недоліки. Сім’я є природним
середовищем первинної соціалізації дитини, джерелом її матеріальної та
емоційної підтримки, засобом збереження і передавання культурних цінностей
від покоління до покоління. З перших днів появи дитини на світ сім’я покликана
готувати її до життя та практичної діяльності, в домашніх умовах забезпечити
розумну організацію її життя, допомогти засвоїти позитивний досвід старших
поколінь, набути власного досвіду поведінки і діяльності.
4. У курсовій роботі було проведено психологічне дослідження впливу
стилю батьківського виховання на розвиток особистості молодшого школяра за