Курсова робота - Історія одягу та матеріальної культури

Подождите немного. Документ загружается.

ІСТОРІЯ ОДЯГУ ТА

МАТЕРІАЛЬНОЇ

КУЛЬТУРИ

Методичні вказівки

до виконання курсової роботи

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

ІСТОРІЯ ОДЯГУ ТА МАТЕРІАЛЬНОЇ

КУЛЬТУРИ

Методичні вказівки до виконання курсової роботи

Затверджено на засіданні кафедри

технології та конструювання швейних виробів

28 грудня 2007 р., протокол № 5

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ

2008

Методичні вказівки до виконання курсової роботи з дисциплін «Історія

одягу та матеріальної культури» та «Історія і композиція костюма» / О.М.

Троян, О.В.Скорупська. – Хмельницький: ХНУ, 2008. – 24 с.

Укладачі: Троян О.М., канд. техн. наук, доц.

Скорупська О.В., засл. худ. України, ст. викл.

Рецензент: Краснюк Л.В., канд. техн. наук, доц.

Відповідальний за випуск: Кущевський М.О., канд. техн. наук, доц.

ПЕРЕДМОВА

Одяг є втіленням особливостей розвитку суспільства різних країн та

народів. В розмаїтті форм одягу знаходять відображення кліматично-

географічні умови, соціальна структура, економічний стан суспільства,

національні ознаки, моральні норми та естетичні ідеали. Народи різних країн

створювали і створюють свої види одягу, формуючи з них костюми певного

типу, в яких відображається національний смак, розуміння краси та гармонії.

Зазвичай, костюм розглядають як елемент і продукт матеріальної

культури. Костюм можна порівняти із своєрідним екраном, на якому

відображаються всі аспекти культури, а саме: соціальний, матеріальний,

технічний та духовний рівні розвитку суспільства.

Костюм будь-якої країни або народу є витвором мистецтва, витвором

дуже складним за формою і змістом, який має свої принципи побудови

художньої композиції, що змінюються в залежності від історичної епохи.

Кожна епоха вносить свій вклад в формування зовнішнього образу людини та

його костюма, який дає характеристику людини, визначає її стать, вік,

національність, соціальний статус, культурний рівень та естетичний смак.

Доскональне та всебічне вивчення історичного та народного костюма

є одним із завдань художника-модельєра одягу. Адже, з найдавніших часів до

сьогодення, вмілий дизайнер може використати безліч прийомів, таких, як:

довершеність драпірування костюма древньої Греції, статичність і величність

костюма Візантії, театральність і пишність форм бароко, насиченість декором

українського народного костюма тощо.

Історичний костюм є невичерпним джерелом, на основі якого можна

розробляти нові та цікаві моделі одягу. Саме так створюють свої колекції

багато відомих дизайнерів сучасності: Джон Гальяно, Ів Сен Лоран, Лілія

Пустовіт, Оксана Караванська та багато інших.

В чому ж полягає притягальна сила історичного та народного

костюма? Напевне в тому, що він сприймається нами у двох аспектах – як

предметний комплекс, який виконує побутові, соціальні, обрядові функції і

як система духовних цінностей. З одного боку, костюм та його складові є

матеріальними речами, що створені трудом людини, а з другого – це витвори

декоративно-прикладного мистецтва, які здатні естетично збагатити людину.

В зв’язку з вищезазначеним майбутнім модельєрам одягу важливо

вивчати і знати види, форми, конструкції, кольори, оформлення костюмів

різних епох та народів. Одним із етапів отримання цих знань є дана курсова

робота, виконання якої спрямоване:

 на здобуття навичок зі збору первинного матеріалу з історії

костюма та матеріальної культури

 на подальший розвиток практичних навичок в розробці та

замальовці моделей історичного костюма;

 на творче використання здобутих знань та навичок для створення

моделей сучасного одягу.

1 ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

1.1 Мета і завдання курсової роботи

Курсова робота є навчально-науковим дослідженням студента; вона

виконується студентом індивідуально і самостійно та охоплює широку

тематику, яка може виходити за межі тем лекцій та практичних занять.

Мета курсової роботи полягає в закріпленні та поглибленні знань,

отриманих студентами під час вивчення курсів «Історія одягу і матеріальної

культури» і «Історія та композиція костюма».

Оцінюючи рівень виконання курсової роботи, виходять з того, що

студент внаслідок її виконання повинен вміти:

 виконувати бібліографічний пошук із застосуванням сучасних

інформаційних технологій;

 аналізувати та систематизувати дані літературних джерел;

 творчо використовувати отриману первинну інформацію при

написанні розділів курсової роботи та замальовці історичного (народного)

костюма;

 творчо використовувати історичні та народні мотиви при

проектуванні нових моделей одягу;

 правильно оформити курсову робту відповідно до існуючих норм і

правил;

 критично оцінити виконану роботу.

Разом з тим виконання курсової роботи надає можливість оцінити

вміння студента правильно організувати свою творчу діяльність та

відповідним чином оформити її результати.

1.2 Тематика курсової роботи

Зміст курсової роботи передбачає пророблення літературних джерел

зі збору вихідної інформації по визначенню специфічних особливостей та

найбільш вагомих чинників розвитку суспільства певної країни чи народу та

впливу цих чинників на розвиток та становлення костюма.

Першим підготовчим етапом виконання курсової роботи є вибір

тематичного напрямку та формулювання назви роботи. Слід пам’ятати, що

правильно вибрати тему роботи означає наполовину забезпечити її успішне

виконання.

Із запропонованих тематичних завдань (додаток А) студент вибирає

тему, яка найповніше відповідає його творчим інтересам, схильностям та

здібностям. Перевага надається тій темі, при розробці якої студент може

виявити максимум особистої творчості та ініціативи. Крім того, бажано

обрати таку тему, до вирішення якої студент найкраще підготовлений, з якої

уже зібрано певний об’єм літературного та ілюстративного матеріалу.

Вибір теми курсової роботи завершується формулюванням її назви,

яка для всіх студентів має наступний вигляд: «Костюм ____________».

Замість підкресленого вставляють певну історичну епоху, країну або

народність.

Наприклад, із запропонованого тематичного завдання

«Західноєвропейський костюм другої половини XVII ст.» може бути

сформульована така назва курсової роботи: «Костюм Франції другої

половини ХVII ст.», або «Костюм Англії другої половини ХVII ст.».

Тематичне завдання «Український народний костюм» може бути обране для

курсової роботи з назвою: «Український народний костюм Гуцульщини».

Другим підготовчим етапом виконання курсової роботи є вибір та

ознайомлення з літературними джерелами. Для виявлення необхідної

літератури слід використовувати різні джерела пошуку: каталоги і картотеки

бібліотеки університету та провідних бібліотек міста.

Основними літературними джерелами при виконанні курсової

роботи можуть бути книги (енциклопедії, монографії, підручники, навчальні

посібники, довідники), періодичні видання (журнали, каталоги) та ін.

Поряд із друкованими літературними джерелами для інформаційного

пошуку слід використовувати базу даних мережі Internet.

1.3 Обсяг та зміст курсової роботи

Курсова робота складається з пояснювальної записки та графічної

частини.

Пояснювальна записка, обсяг якої складає 30-35 аркушів формату

А4, вміщує:

 титульний аркуш;

 зміст;

 основну частину;

 перелік посилань;

 додатки.

Графічна частина курсової роботи вміщує:

– рисунок історичного костюма (формат 560 мм  760 мм);

– рисунки найбільш характерних чоловічих та жіночих костюмів

епохи, що розглядається (формат А 4);

– рисунки моделей сучасного одягу, створеного на основі

історичного (форматА 3 або А 4).

Титульний аркуш є першою сторінкою курсової роботи. Його

виконують за встановленою формою (додаток Б).

Нижче назви роботи пишуть назву документа – «ПОЯСНЮВАЛЬНА

ЗАПИСКА», а ще нижче вказують позначення документа, яке складається з

чотирьох груп знаків.

Перша група знаків визначає вид документа (КР – курсова робота),

та позначає спеціальність (ШВ – «швейні вироби», або ДЗ – «дизайн»); друга

група знаків – номер залікової книжки студента; третя група знаків являє

собою порядковий номер теми у наказі про закріплення теми роботи;

четверта група знаків – шифр документа (ПЗ – пояснювальна записка). Групи

знаків розділяють крапками, після останньої групи крапки не ставлять.

Приклад

КР ШВ. 062151. 007. ПЗ

КР ДЗ. 062151. 007. ПЗ

На титульному аркуші обов’язково повинен розписатись автор

курсової роботи (студент) та керівник.

Номер сторінки на титульному аркуші не проставляють, але його

включають до загальної нумерації сторінок.

Зміст є другим аркушем курсової роботи, його приводять після

титульного аркуша. Зміст містить заголовки усіх розділів, підрозділів та

пунктів (якщо вони мають заголовок). Заголовки в змісті повинні точно

повторювати заголовки в тексті. Скорочувати заголовки змісту або подавати

їх в іншій редакції, послідовності та підпорядкованості, порівняно із

заголовками в тексті, не дозволяється. Останнє слово кожного заголовку

з’єднують крапками з номером сторінки, яка йому відповідає.

Основна частина пояснювальної записки курсової роботи має

наступну структуру:

ВСТУП

1 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ЕПОХИ

2 ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА КОСТЮМА ЕПОХИ

3 ХАРАКТЕРИСТИКА ЧОЛОВІЧОГО КОСТЮМА

4 ХАРАКТЕРИСТИКА ЖІНОЧОГО КОСТЮМА

5 ВИБІР ДЖЕРЕЛА ТВОРЧОСТІ

ВИСНОВКИ

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ

Слід зазначити, що дана курсова робота, багато в чому, носить

творчий характер, а приведена структура пояснювальної записки та зміст

графічної частини є рекомендованими. Тому, студенту надається право

самостійно змінювати (коригувати або доповнювати) запропоновану

структуру згідно із темою, метою та завданнями роботи. Всі запропоновані

студентом зміни до структури та змісту курсової роботи необхідно узгодити з

керівником роботи.

2 МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ ДО ВИКОНАННЯ

РОЗДІЛІВ КУРСОВОЇ РОБОТИ

2.1 Вступ

У вступі відмічають задачі, які стоять перед художниками-

модельєрами в області створення нових видів, форм та конструкцій одягу.

Зазначають важливу роль історичного та народного костюмів, як джерел

творчості при проектуванні сучасних моделей одягу. Вступ закінчують

обґрунтуванням мети курсової роботи. Мета роботи представляє собою

сформульований заздалегідь кінцевий результат, на досягнення якого

спрямовано її виконання. Тобто, це те, для чого виконується робота.

Обсяг вступу 2-3 сторінки.

2.2 Загальна характеристика епохи

Перший розділ курсової роботи присвячено розкриттю особливості

історичної епохи; коротко описують географічне положення країни,

кліматичні умови, соціальний устрій, стан економічного розвитку, моральні

норми та естетичні ідеали. Дають характеристику стану культурного

розвитку країни та релігії. Зазначають вплив сусідніх країн і народів на

економіку і культуру взагалі та костюм зокрема.

Визначають та описують художній стиль, притаманний даній епосі,

характеризуючи його як історично сформовану стійкість спільності творчих

принципів образної системи істотних ознак предметів матеріальної та

духовної культури суспільства.

Відмічають найбільш яскраві приклади втілення художнього стилю

епохи в архітектурі, скульптурі, образотворчому, декоративно-прикладному

мистецтві, літературі, філософії, музиці Текст обов’язково супроводжують

необхідним ілюстративним матеріалом, який характеризує країну (епоху) та

здобутки матеріальної культури. Ілюстрації виконують вручну або за

допомогою комп’ютерної техніки. Розміщують ілюстрації в підбір до тексту

(якщо розмір ілюстрації менший за сторінку) або представляють в додатках

(якщо ілюстрація повністю займає всю площу сторінки).

Обсяг розділу 7-8 сторінок.

2.3 Загальна характеристика костюма

Другий розділ курсової роботи присвячено аналізу та опису основних

прийомів формоутворення костюма епохи. З цією метою виконують загальну

характеристику історичного (або народного) костюма, тобто описують

основні види, форми, пропорції, матеріали, кольори, оздоблення, доповнення

до костюма та аксесуари.

Визначають естетичний ідеал епохи та інші фактори, що впливають

на формування та розвиток костюма.

Текст супроводжують ілюстративним матеріалом, який надає

можливість визначити характерні особливості історичного (народного)

костюма. Це можуть бути репродукції картин, гравюр, фресок, гобеленів,

книжкова мініатюра, твори декоративно-ужиткового мистецтва, на яких є

зображення костюмів досліджуваної епохи. Ілюстрації (чорно-білі або

кольорові) виконують за допомогою комп’ютерної техніки і представляють в

підбір до тексту (якщо розмір ілюстрації менший за сторінку) або в додатках

(якщо ілюстрація займає всю площу сторінки).

Обсяг розділу 5-7 сторінок.

2.4 Характеристика чоловічого костюма

В третьому розділі роботи описують та замальовують найбільш

характерні види чоловічого костюма епохи, що розглядається. Називають

найбільш характерні види чоловічого одягу та взуття, описують головні

убори, зачіски, прикраси, доповнення, аксесуари. Розглядають способи та

особливості ношення одягу.

Рисунки (від 3 до 5) виконують в кольорі на аркушах формату А 4 і

представляють в додатках.

Обсяг розділу 5-7 сторінок.

2.5 Характеристика жіночого костюма

Четвертий розділ утримує характеристику жіночого костюма

обраної епохи. З цією метою замальовують та описують найбільш характерні

види жіночого костюма. Крім того, характеризують білизну, взуття, зачіски,

головні убори, прикраси, доповнення, аксесуари. Розглядають способи та

особливості ношення одягу.

Рисунки (від 3 до 5) виконують в кольорі на аркушах формату А4 і

представляють в додатках.

Обсяг розділу 5-7 сторінок.

2.6 Вибір джерела творчості

П’ятий розділ роботи присвячено вибору та зображенню джерела

творчості. Вибирають та обґрунтовують вибір історичного чи народного

костюма, який обрано джерелом творчості. Це може бути костюм, який

своєю композиційною будовою найбільшою мірою відповідає історичній

епосі та загальному художньому стилю епохи. Також, це може бути костюм,

який найкращим чином сприяє розвитку творчої думки дизайнера в напрямку

розроблення нових форм одягу. Рисунок джерела творчості виконують у

кольорі та представляють в графічній частині роботи. На зворотному боці

аркуша, у правому нижньому куті оформлюють напис (див. п. 3.3, рис. 1).

В пояснювальній записці виконують композиційний аналіз об’ємно-

просторової форми зображеного історичного костюма, тобто описують

основні закономірності його композиційної побудови [1, 2, 7, 17].

Зазначають відповідність засобів художньої виразності костюма

художньому стилю епохи. При цьому відмічають зв’язок між костюмом та

оточуючим середовищем (архітектурою, інтер’єром, скульптурою,

предметами декоративно-прикладного мистецтва тощо) та відмічають їх

загальні стильові особливості. Дуже важливо, щоб в ході композиційного

аналізу, не повторювати опису костюма, виконаного в попередніх розділах.

2.6.1 Розробка моделей сучасного одягу

Зазначають, який елемент історичного костюма, обраного джерелом

творчості, відіграє роль мотиву творчості. За мотив творчості може бути

обрана пластика історичного костюма, його форма, пропорції, масштабність

костюма в цілому або його частин. Мотивом творчості може бути обрано

також кольорове вирішення або декоративне оздоблення історичного

костюма.

Використовуючи мотиви творчості розробляють і зарисовують

моделі сучасного одягу. Розроблені моделі повинні утримувати авторські

елементи новизни, порівняно із сучасними виробами. Рисунки виконують у

кольорі на аркушах формату А4 (кількість рисунків від 3 до 5). Вигляд ззаду

виконують в чорно-білій техніці або у кольорі.

Обсяг розділу 4-5 сторінок.

2.7 Висновки

Висновки є логічним завершенням курсової роботи. Головна їх мета

– підсумки проведеної роботи та оцінка її результатів. Висновки подають у

вигляді окремих лаконічних логічно-зв’язаних пунктів, в яких міститься

виклад головних отриманих результатів. У висновках обов’язково відмічають

новизну розроблених моделей одягу.

Обсяг висновків 2-3 сторінки.

2.9 Додатки

Додатки оформляють у вигляді окремої частини з титульним

аркушем встановленого зразка. До додатків включають ілюстративний

матеріал, необхідний для більш глибокого та всебічного розкриття теми

курсової роботи.