Кукляк М.Л. Металорізальні інструменти. Проектування

Подождите немного. Документ загружается.

Розё!л

€мства

заг'шом

ось

сучасн!

стандартн!

вимоги

до

цих

систем.

!о

найполпире-

н!ших

систем

тривим1рного

проектування

мо)кна

в!днести

так!: "{-,п|вгарь!с5'',

"5о1|6

Ё03е'''

"5о!!6\{ог[з'''

"компАс-3)'', "сАт1А'',

"5шкРсАм'',

"АоАм5''.

€творен!

цих

системах

геометричн!

модел!

11]ироко

використовуються

як в

процес|

п!дготовки

конструкторсько|

документац1|

(складальних

та

робоних

креслень'

автоматизац||

розрахунку

складальних

розм|рних

ланцгог!в

тощо),

так

п|д нас

розроблення

технолог!й

та керувальних

програм

для

верстат!в

з 9|!|(

Бакливо+о

особлр:в!стго

сАпР твердот!льного

проектування

€ те,

що

робот!

системи

збер1гаеться

не

)корстка

геометр|я

елемент4

принцип

його побулови.

Розм1ри

зв'язки

м]ж

елементами (доти.!н1сть,

паралельн1сть'

концентринн!сть

тощо)

с в|дправними

параметрами

для

точно1

побудови.

Фт>ке,

шляхом

реально|

побудови

фактинно

запису€ться

х!д конструкторсько|думки.

Але

це

не

означас'

що

вс|

ходи

1 модиф!кац||

модел!

на майбутнс

необх!дно

продумувати

задана

|дея

побудови

буле в|лпрацьовуватись

за будь-яких

модиф|кац!й

проекту

заг.шом.

сАпР пам'ятае

спос!б

побудови

елемента

завжди

ус!й

структур|

виробу.

1_{е

особливо

важливо'

коли необх|дно

встановити

фут-лкц|йну

зале>кн!сть

м|ж

елемен-

тами

р!знп|х

дет'алей

виробу.

Ёав|ть

як!.|{о

конструктор

на

момент

проектування

не

знас

в|дправних

параметр!в (розм!р!в)

нгт

майбутн!х

взасмозв'язк!в'

це

не в!добра-

зиться

на темпах

роботи

в под.шьшому.

Будь-який

взасмозв'язок

може

бути задано

| в|дредаговано

тод!, коли

виЁ!икне

така

необх!дн|сть'

БуАь-яка

сучасна

систе,\.|а

тверАот!льного

проектування

мас

луже

тпирокий

наб1р

прим1тив|в

| виб1р

с!ункц!й

модел+овання'

як! п!двищують

ефективн!сть

роботи

|нженера.

!о

таких

прим!тив1в

фуп-пкц!й

насамперед

можна

в!днести:

тверд|

т|ла,

отвори'

площин|4'

дов1льн!

ловерхн!

з мо:клив|стю

неортого-

нально[

побудови,

етал|

обертанг:я

забезпеченням

автомат[!чг!ого

Аобудовування

ме)к проф!лю:

т|ла

та

порожнини.

як! визначаються

посл!довн!стю

к1лькох

пласких

перер!з|в

| напрямних

л|н!й;

заокруглення

кра[в, внутр1гпн!х

кут!в

! суьт1>кних

поверхонь

з пост!йним

.ли

зм|нним

рад1усом

заокруглення;

побуАову

оболонок

з вибором

матер1а-ллу

на

вказаних

поверхнях

т1л4

додавання

чи в|дн!мання

1;]ару

матер1алу

задано[товщини;

обр!зання

т!ла

дов!льною

1)оверхне|о;

утворення

твердого

т!л4

обме>кеного

замкнутим

набором

поверхонь;

.3шиван}!я

поверхн1

з т1лом;

л1н!йн!,

кутов!,

симетринн1

дзеркальн!

трансформац|!!

480

Авптолтапатсзова]1е

11роекп1ування лгепаалор!зальнтсх

1нсптрт.ццетспт!в

коп!ювання за шаблоном,

мас11]табування' лог|чн|,

вим!рн| та

!нш! операц|т

над твердими т!лам||.

йо>кливост! каркасно-поверхневого

модел}овання систем

да}оть

змогу

1шир}

ко використовувати повний

наб[р геометри1!них елемент|в

в|д точок

! л|н!й

до

складних 2)- | 3)-кривих куб|нних

сплайн1в' пшкв5-

Безьс-поверхонь

для

|х

динам|чного

редагування

та згладжування

! забезпену:оть виняткову

гнунк[сть

прийомах

роботи.

|нтелектуальн| !нструменти

для

проектування складних

повеР

хонь легко зада}оть складн|

геометринн!

форми'

як! мо>кна коригувати

й анал1зу-

вати.

Фдн|сго з

найв1дом!тших особливостей

тверАот!льн0го моделювання

в!зуал|-

зац!я

проекц

Ё;ого

ре:ш1ьне

в1добрах<ення на екран!.

Багато

ф|рм-розробник1в

в>ке

оц|нили

те'

що

вони мо)куть обговорювати

питання

дизай*лу

1з замовником

у)ке

на

етап! проектування

виробу.

0. 4. 3.

[ н

ок

е то

ер

н ш

ан а"/! |з

сгп

ру

кщ1[ ло е

тп

ал ор

ь ол ь ншх

1нспорулоен!п]в

[[оява та

розвиток

обчислювальнот

техн|ки

дали

потужний

погштовх

розвит-

ку

чисельних метод|в анал|зу, як| викорис'1'овуються

для

оптим1зац||

конструкц||

металор!зальних !нструмент!в' зниження

металом!сткост1

!, як

насл!док,

змен1||ення

вартост! виробу.

Автоматизований

розрахунок

виконусться на вс|х етапах

роботи

виробом; в процес| проектування'

досл|дному

в|дпрацкэванн1

! п!д

.13-

експлуата-

ц|йних досл!д>кень.

Б|гл

дас

3могу автоматич}!о

розрахуват[|

масу,

центр

ваги,

момент !нерш!|, об'см

1го.лтовгл!

ос[

моде.::!,

в||ко!!1|'|'и стат|!1!1!!{}"{,

диггам!чнит';

к!нематтт,;г:гтй анал1зи с[1стеми'

розв'я3ати

3ав/{а!|!!я

м!г1плктс':'!, т'сл:.л:оф!зг:кг', виз}!а-

чити вп.]11ав

зов:'г|гшн!х

ч;,:нник1в

р1згло|

ф!зи,лп:о[

[|р!{Р()/1и ||а ко1{ст'рукц!го

без

натурн1|\ ви::робовувал.ль.

Результати

цього

аплш:!зу,'[[||()!!, ь':с'тхс.:п::лт|сть о:11нити пра-

цездатн1сть'

ст1йк!сть та 1нгц! якост| с!{стеми.

}н|верс;шть:л! :;рограмн! комплекси

математ|'|!||{ого анал!зу багатокомпонентн!|х

меха+:!,:глих с!|с1'ем € складними наук}

м!сткп:мп:

розробками.

!,о

систем, як| виконують

к0м1]'!скст:! 1г.:женерн!

розрахунки

та анал!з ко::струкц!й:' мо}кна в|днести "АРм

'${'!пйас[-т|пе",

''й5€Аа5[гап''

тощо.

Авлоштатр:зований

розрахунок

на ЁФ\4 зна!1но

пр'|скорюс

побудова матем'}

тр:чно| штодел|, ш{о м|стить

диференц!йн1

й 1нтегральн!

р1вняння, формування

яких

вимагас

роботи фах!вц!в

високо| квал|ф!кац!|.

!ля

усп|шного розв'язання

завдань

модел|овання складних сшстем

необх!дно

правильно поставити питання

дос.л:!д-

)кення 1

вибра'гтт

ступ!нь описання

механ!зму. Без врахування

цих

чинник1в мо)кна

або

огрубити

модель ! не врахувати

впливи

деяких

параметр!в на

функц!ювання

]

]ч

481

['озё/л

с!|с'|'сми'

або

описати

з надлигпковими

подроб!тцями,

що

вимагати]!1е

надм!рних

!]!'трат

обчислюваль!|их

ресурс!в

в процес!

виконання

ро,зрахунк!в.

[1|д

нас

роз-

в'язання

складних

завдань

мо)куть

в[акористовуватись

готов|

модел|

окрем|.{х

елемент|в

конструкц!й'

наприклад'

елементи

багатогранн!{х

непереза|'остр}ова}!их

пласт[!н'

як[ використову!оться

для

мет.ш1ор|зал

ьних

| нструмент|в.

Фдттим

з головних

штетод1в

анал1зу

працездатност!

металор1зальних

!нстру-

мент!в

€

метод

к|нцевих

елемент!в

(прикладом

систем'

як!

використовулоть

такий

метод,

мо)куть

бути

системи

"А\5!5'',

"шА5ткАш'',

"Рго/8п9!пеег'''

"А|дог''

("А10ап''),

"РАмс&А5н'', "ко5мФ5/'#ог[з''),

що дас

змогу виконати

математичне

модел}овання

напру)кено-деформова1|ого

стану

конструкц!:,

динам|нних

теплових

процес1в'

}{оло

розв'язуваних

цими

системами

завдань

охоплюс

практинно

вс|

сфери

!н>кенерних

розрахунк!в

метатор!за-гльних

|нструмент!в:

м1цн|сть'

коливання,

ст!йк!сть'

динам!ку

тощо.

Б процес1

роботи

на мон!т'ор|

в|доброкаються

полюси

напруг

деформац|й

для

ко>кно|

точки

конструкц1!.

9 процес!

виконання

розра-

хунку

вбудоваг;г'тЁ':

генератор

ав'гоматично

створю€

с|тку к[нцевих

елемент!в

в|д:1о

в!дно

до

вказ!вок

ко1!структ0ра.

Блементи

модел|,

анал!з!

яких

нема€

потреби,

мо)ку'гь

бу':'и

'гимнасово

]}и'!у|!сл;!'

:цс':

']ме1!ш]|.1ть

1{ас

на

розрахунки.

9складнення

форми

ког:ст'рукг1!|

|с':'от'+:о

вг|.'!и1]а(]

[|а

(!ас

розбг;вки.

Фбмежупо':им

чи}!}!ик0м

|!ровс]{е1|!г!

розра:хунк|в

методом

к|нцевих

елемен-

т1в

с обсяг

в1льно]

оператив!!о|

т:ам'я':'1

БФй.

?ому

головною

вимогою,

яка

ставиться

до

к|нцевоелементних

систем,

с |х

здатг;!сть

з максим;шьною

гпвидк|стло

! ст!йк!ст*о

розв'язувати

задач| велико1

розм|рност!.

{кщо

в 70-х

роках

{!, ст.'

як

правило,

вир!гшувались

системи

дек!лькома

сотнями

нев|домиь

а надвеликими

вважались

задач1 в

20 тися,у

нев1домих,

то

сьогодн1

звичним

с вир[гшення

систем

дек!лькох

сот

тисяч нев|домгтх

на

персона_[|ьному

комп'ютер|1'

!ля

рис

корення

розрахун

к|

в викор!

|стовусться

б!бл

!отека

к! н

цевих

елемен-

т!в,

що

дас

мо)клив!сть

розраховувати

просторов|

системщ

тонкост!нн1

конструкц!!,

об'смн| й

осесиметринн1

задан!.

Бир!б

анал1зусться

статичному,

Аинам!нному

температурному

ре)кимах.

йатематична

модель

складасться

п1сля

описання

досл|джувано|

механ|чно|

систем!{,

яке викону€ться

квал!ф!кованим

1н>кенером.

Розрахункова

модель

мо)ке

Ёайв!дом!ш-го|о

розв'язанок)

задачек)

с моделювання

термог!дрогазодинам1нно|

повед[нки

атомного

реактор4

проведене

1988

рош!

1нжин!рингово1о

ф!рмоло.,А6арсо''

за

допомого1о

паке1'а 5тАР-с).

Розм|рн1сть

задач!

становила

800 400

елемент1в

сотн[

пп!льйон!в

ступен!в

в|льност!.

Р1тшення

проводилось

гпа

систем1

з 64

робоних

статг

ц|й

1Бй 5Р,

об'сднаних

мережу,

зайняло

5-5 годин.

482

Автэао'ттапуссзова!!е

11роек!111|са!1ня

-1!е!11а]!ор!залс,нуах

!нспау;у'*тет;пт1в

бути

легко зм!нена !

доповнена

врахуван}!я\{

нових чинник1в.

[1роте

з викорис-

танням в)!(е готовот математи!{но[

модел!, викона1{от за

допомогою

систем

триви-

м!рного проектуван[{я, зада(||

|н>кенерного агтал|зу

можуть

ро3в'я3уватися

!н)кене-

ром

значно ниэкчо]

квал1ф1ка:д!|'

1 0.

4. 4.

ор;пл ен ня

кр

е сл

е н ь л' е

п'

0л орь

ал ьншх

1нспорулоен'п'в

Фсновою

для

кресле1пня

об'смна

модель

(складення

або

деталь).

1ак само,

як ! складення,

кресле[{ня

б|льгшост!

граф1нних сАпР с асоц|ативними.

Б1добра-

)кувана на них |нформаш!я

мас сд||н}'природу'

1!ерез

в!дображуван|

розм!ри

мо)к1{а

управляти

! самого моделлю.

Б!дпов!дн!сть

граф!ки на

ус!х

видах

при буль

яких зм!нах

модел! забезпенусться автоматично.

[|1сля

розроблення

! перев!рки

тривим!рно| модел| в авто\,!атичному

ре)ким!

мо>кна

отримати

вс!

необх!дн! крес-

лення, плани 1 перер|зи

(в|дпов|дно

до

вимог ескд)'

при

цьому

вс! вони булуть

узгодясен|

м|хс собо:о, оск|льки

генеруються з тривим!рно[

реально|

модел1 об'скта.

Роз.ьа!ш1ення ?олов1!1/х

проекц1й.9к правило, слочатку

на кресленн! булуються

головн| проекш![. Фдн!с+о операц|сю

можна

побуАуватг: в!дразу

дек!лька

головних

проекц!й, вибрати масгптаб виду, зм1нити

параметри в|добра:кеттня

деталей.

!нжс-

неру

достатньо

вибрати головний

вид т:от1м зазначити

необх!дпп| проекц!| ! система

сама

розм|стить

необх!дн1 видг:

л:а

креслелгн!.

1с;бу0ова ёс;0апоковшт

ве;.0]в..9асто бувас

необх!дг,ло, кр|м

г0.,]ов|!!|х проекц!}!'

побулува'ги

дек1лька

д0/1атк0вих

вг:д|в. 1[а с>сл;ов! бу/1п,-яко}'3

!|аяв||!|\ ::а крсс.::ен:;!

головних

проекц!й мо)!(на г:обу/{ува'гг':

я;< гт::.::к':пзпл!

пг1.><>скп1!|,';'ак !]{ц.':.'1а': ко:з! в::]]г:.

[1роекц!йгли[! зв'язок

вг.:д!в збср|:'а(:'гься.

!!с1'::с:.з;:л<ппс':

:;с;бу.:ц<;пз:тпт! в!|д[| !{е п0трс\

бують

додаткового

налаштовува}]1!я. А.::с

'за

;дсс':бх|/(;:с::с':! !п;;;<с::ср може зм!+т::тдт

парап.{етри в|доброкенг:я буАь_яког-о

в!{/{у. !!а::рп:;<.т;а7ц.

|!()ка'!а!'!' ||а |!ь()му невидим!

л|н!1'. ||!д нас в|лобрахсен|{я

складс!!1, мо],{(!!:|,,(сяк!

,цс:::,:!.;;;:;:|тд:пс.]|1|,,(

с]!смс!|тг: кр|п-

лення, зробгтти невид!.{]\{им

и.

!{ля

нанесе}-|[{я

п()3}{ачень.

розш':!р!в

т'огцо

дос|||'ь

!]ка']|1'ги

на об'скт1 тонку

вставк|!

г1означе}{ня,

а саме значення'

яке задав ни

вибратз

'з

базг.:

даних

проектант,

||рограма постав!|ть

сама.:товн|ст!о

ус\/в;1|о|{и

можл:;в!

п(}11||лки'

(у,;асн!

сисгс!\|!!

ма!оть гг:1,як| та зру.гн| засоби

}{аг!есе}1ня

розм!р!в.

3а

цих

обставин

к1льк!сть

кома}]д проставляння

розм!р|в

с в|дносно

!!евелико}о.

"!нтелектуальне''

повод>кег::;я

команд

зна1|}{о

г|олег1лус

роботу

корис'1'увача оск!льк;': з'являсться

мохглив|сть

автоматичного

добору

т:тп1'

розм!ру

в!дпов!дно

до

вибраного

елеме|гта л!н![.тн1

розм1рпт

для

в!др1зк!в,

рад!уси

для

дуг'

д!аме'т'ри

для

к|л.

4!3

Роз0!л ]0

€пециф|кагд||

виконуготься

автоматично

з'шежно

в!д

проставлених

позиц!й

сглециф|кац1[

на склад'шьному

кресленн|.

3а

таких

умов

програма

автоматично

в|дсортовуе

в!дпов!дн|

розд!ли

точн!й

к!лькост!

необх|дн1

дан|.

Бимоги,

як!

повинн|

задовольн|{ти

€А[!Р

цього

напрямку,

так!:

отримання

на виход!

специф!кац||

виробу'

що

в!дпов!дас

вимогам

!ержав-

их

стандарт!в

9кра|ни;

п|дтримка

вар|антних

виконань

складень;

мо>клив1сть

!снувати

автономно'

в той

самий

час

ум!ти

встановл!овати

жорсткий

зв'язок

|з

складеннями;

|нтерфейс

повинен

по€днувати

соб|

функц|йн|сть

таблиц!

й!сгозо[1

Ёхсе1

реэким

струкцри

й|сгозо{1\{ог6;

мо>клив|сть

експорту

таблиц|

специф1кац||

ус|

документи'

що

п|дтри-

му}оть

вставку

об'скт!в

редагуваннятаблиц|

за м!сцем.

раз!

потреби

автоматичному

ре)ким1

можуть

бути

згенерован|

!зомеъ

ринн1

ни

аксонометринн[

види

з необх!дними

перер!замтт.

€кладн1сть

виду

при

цьому

зд!йспгюс

певний

вплив

лише

на

гшвидк!сть

побудови'

€понатку

буАуеться

л!н|я

с!чгто[

плош{ини

!|а

од1|ому

з вид|в,

пот!м

по

ц1й

с!нн|й

перер!з.3в'язок

перер|зу

з с|чною

с: асоц!ат:':вний,

тобто

прг:

зм|н1

або

перем|щенн|

с!чно|

зм|ниться

1 перер!з.

Фбласт!

перер!з!в

та

перер1зи

деталей

автоматично

штриху!оться.

||ри

цьому

типи

1|]трихувань

можна

вибратгт

в!дпов|дно

до

матер!алу

з якого

буАе

виготовлена

дет!шь.

(кладн!

сх1днаст|

перер!зи

буАутоться

за т!сю

самою

схемо!о.

3а необх!дност!

фрагменти

складних

перер!з!в

розверта!оться

(як

зазнанено

вимогах

сскд).

Бсю

роботу,

пов'язану

з отриманням

роботих

креслень

! специф|кац|й,

може

виконувати

конструктор

з ни)кчою

квал!ф|кац|сю.

[!роектант

створ}о€

тривим1рн!

модел|.

|!ри

цьому

зас,

який

витрачасться

на

отримання

робоних

креслень

специ-

ф1кац|й,

с на

порядок

менший

в[д

насу'

який

витранаеться

умовах

проектування

вручну.

так!

|стотн!

переваги

робот!

конструктора

з'явились

зовс|м

недавно

3авдяки

появ!

систем.

як!

працюють

з так

званими

асоц|ат|1вними

зв'язками

(наприклад,

"компАс

5. 1 1 " "$о!|с1$/ог}сз'').

Разом

з асоц!ативн|стю,

не

мен|1-|

пот,у)кним

!нструмен:.ом

конструктора

використання

параметризац!|

креслень.

[|араметризац!я

передбача€

проставляння

на

кресленн|

розм!р1в

параметр1в,

як1 визнача|оться

не

конкретними

числами,

числов!|ми

та

текстовими

зм!нними

або

формулами.

|[араметризац!я

конструкц11

1нструмента

дас

змогу

створювати

не

одиничн!

креслення'

ц|л1

класи

1:]ироко

застосовуваних

|нструьлент|в'

що

визнача|оться

набором

тих

чи

|нших

розм|р|в

-+84

,1вптоласт:аотсзова!1е

,1роек!11''вання л1еп1а.]!ор[зальнтсх

!нсптрултенпзтв

!]!дношень м!>к

л1н|ями

(паралельн1сть,

перпендикулярн!сть'

дотик

тощо)

ф1ксу-

ються параметрами

цих

в1дношень

(в!дстань'

рад!ус'

кут тощо.). 3м!на

кожного з

!!их

впливас

на вс}о конструкш1ю

|нструмента й!ж об'сктами

| зм|нним!!

мо)куть

встановл}оватись

певн| зв' язки.

1 0.4.

5. €кла0ан}'я

п1ех!'олос![ оброблення

п ол ор!з ольншх

|т+ спо

ру.гп

е!'

п' ]в

€истеми автоматизованого

проектування

|н>л<еп;ера-'гехнолога

("Роттегй|1!'',

"Ротмег5|-:аре'',

"|-еййа",

"компАс-Автопроект'',

"1-ес[-п€аг0'',

"1'ехно|1ро'',

"сАо05'',

"Б09е

сАм''

тощо)

дають

мохслив|сть

будува:'гт

модель

технолог|чно]

посл!довност| оброблення'

автоматизувати

проектування

техно.лтог[нних

процес1в

виготовлення !нструмент!в

| скоротити зага,1ьнттй

терм1н

|х виходу на

ринок

йоделювання

прошес!в виготовлення

!нструмент!в

дас

змогу оц|нити

конструкц!го

щодо

простоти виготовлення'

уник}{ути

помилок

в процес1 проекту-

вання спорядження' змен!1-!ити

матер!альн!

витрати ! час

на п|дготовку

виро6

ництва. Бтткористання

креслень конструкторського

арх!ву

та супров|дних

докумен-

т!в

(специф|кац1й,

текстових

документ|в)

в процес! створення

технолог|чного

процесу

дас

мо}(лив|сть

уникнути

подв!г-:ного

введення вх|дно|

|нформац!!.

€истеми

автоматизованого

проектування

технолог1чного

напрямку !стотно

прискорюють | спрощу}оть

процес в!дпрацловання

деталей щодо

технолог1.;глост!'

проектування технолог'!!,

розрахунк!в

операц|йнт"гх

прит:уск|в.

режим!в

р!занг:я

норм часу.

розрахунк!в

технолог!чних

розп:!рптих

ла!!|(!о| |пз' вибору

тсхг:с]лог!,п:!с'::'о

устаткування,

складан!|я

технолог|нних

карт,

керу1о1[их програм

}!а верста'га.\

9|]1( та

1нгпо|

документац||.

(р!м

того, впорядко}]аг:е

збсрс>г<е}|!!я

т'ех!{олог|чтто|

документац!],

адаптовано|

до

умов

конкретного виробл-лицт'вц

полег1|!ус

розроблен-

ня нових технолог|чних

процес!в.

Барто врахувати

! те. ::1о п!двищення точност!

виготовлення вироб|в

вимагас генерац||

великих обсяг!в

даних для

розраху}{ку

трасктор!й

руху р|зних

|нструмент!в.

{к вх|дну 1нформац!ю

використовують

так|

дан1:

геометричну

модель 1нструме:;та

побуловатту

в ко[{структорському ш:одул|

(А|1Р:

сукупн|сть

поверхо!{ь !нструмента

розбивають

}!а е]|е:х{е!!тарн| поверхн1;

тт{атер!.|л заготовки

(марка,

тверд|сть,

м1цн!сть);

те.хнолог!.лн1 операц![

}{азв11 операш1й,

точн!сть оброблення, шорстк1сть

обробленот

поверхн!, вел}|!|ин||

п'трт:пуск!в,

ре)кими р1зання

(швидк!сть

р!зання'

подача, глибина

р1зання);

485

Розё!л ] 0

мет€шор1з.шьн.

та

допом!жн!

|нструменти

другого

порядку: типи !нстру-

мент!в'

види поверхонь'

для

оброблення яких в|н призначений,

геометринн!

пара-

метри, матер!ал

р1зально!

частини'

отримувана тонн!сть, пер|од

ст|йкост|;

умови р!зання

(переривнасте

ни безупинне, наявн|сть

скоринки тощо);

дан!

про

устаткування

модель

верстата, максимальн|

габаритн!

розм!ри

оброблгованих

на ньому заготовок'

ряди

частот

обертання 1лпинделя

й мо:кливих

подач. ви користовувана

потул<н !сть:

дан|

про технолог!.тне

споряд)кення.

1ехнолог!я

виготовлення

охоплгос операц||:

загот|вельн!, механ|нного й

терм!нного

оброблення' нанесення покритг!в,

слюсарн!, техн1чного

контролто та

складання.

! процес1 побудови

марш1руту оброблення

детал1

використову}оть

класиф|катори

операц!й | переход1в, кат:!|тоги

устаткування

й спорядх<ення.

[ехно-

лог!чний процес оброблення

детал|

можна г{роектувати

на основ|:

технолог|чного процесу ан,шога;

типового технолог!чного

процесу;

б!бл!отеки

ран!т:;с

вик0ристовува}'их

операц|й, переход!в

| спорядження.

'[ехнолог

д!алоговому

ре>ким!

вибирас'заготовку

| технолог!чн|

6азщ визна-

чае посл!довн!сть оброблент;я поверхонь

1 технолог1чн! параметри

обробленнщ

складас технолог!то виготовлення

детал1.

Автоматизований

розрахунок

заготовок

да€

змогу

визна!!ити

об'см,

розм!р

1 масу

оброблговано1

детал|

й матер1алу

шо

вид;шясться, коеф!ц1ент

використання матер1алу,

к!льк!сть в|дход|в.

сАпР

забезпечу€ автоматизовану

побудову та

редагування

операц|йних

еск!з!в | карт налагод)кень на

основ! креслення проектованого

!нструмент4

розроб-

леного технолог|чного процесу 1

баз

даниц

як| м!стять

застосовуван| на завод!

верстати' пристро|, !нструменттт,

ре)кими р1зання.

[1|сля завер1|]ення г|роцесу проектування

автомат'{чно

формусться

комплект

технолог1чно|

документац!|

на бланках

задано[

форми.

0дним з етап!в склада}{}{я технолог||

оброблення метатор|зальних

!нструмен-

т!в с автоматизоване отримання програм керування

для

верстат|в

9[!|( !м|тац|я

оброблення

дас

р|о}(л1{в1сть

розв'язати

комплекс

завдань' пов'язаних

з контроле1\1

якост1 та коректност| процесу оброблент-тя.

486

"|[1тератуРа

до

розд!лу

Берлинер 3.й.,

1аратьтнов

Ф.Б.,

€вищ

А. |1роектирование

ре)кущего

инструмента

с использованием

сАр/сАм/с^Ё

/| 1ес[-тпо1о91с7пе

$у$|е|т]у

!п[оггпа-

су_!пе тм |п2уп|ей1

рго0ш[с.1!

1 1<васа1сеп1ц

{ес1-тп1сапугт:

!опов|д!

\41х<народно[

науко-

во-техн|.:но[

конференц1|.

'[{гобл1н

(|1ольща), 2001 .

2. Бермг:гшев

}Ф.|. 0сновьт

автоматизации

просктирования.

й.:

Радио

связь,

1988.

Бинокурова

Б.|4.

.{г:алоговьте

средства

в ав'гоматизац!{!{

проектирования

ре)кущих

инструментов'

йинск: Ёаука

и техника'

1989.

4. йарт:тн

,(ж.

Фрганизация

баз

даннь!х

в вь!числитель}.|ь|х

сис'гемах

/ [1ер.

англ.||[{од

ред.

А.А' €тогния

и А.А.

!-(орса.

й.: йир,

1990.

5. €еш:енков

Ф.14.

Архитектура

ядра конструкторско-технологическор1

€А||Р

}1а1шиностроительного

применения

|/ |еория

и методь!

автомати3ации

проектирФ'

вания.

йинск:

и'гк Ан

БссР' 1984.

6. €итн1к

Б.' Борисенко

Ф.,

йузинук

}Ф. €истема

автоматизованого

проекту-

вання

нерв'я1{них

фрез

|| Б!сник

?ехнолог!чного

улл!верситету

||од|лля.

2000.

.}.[ч 3. 9. 2.

7. [-{ветков

Б..(. €истемно-структурное

моделирование

и автоматизация

проектирования

технологических

процессов.

йинск:

Р{аука и техника,

1 98

! .

8. Бп0ег1е 6.,

1(апву

1{. €о:трш{ег

6гар}л1сз

Рго9гатптп|пд.

6(5

сБе 6гар1-:!сз

5тап0аг|.

Бег1|п: 5рг1пдег-!ег1ау'

|994.

список

РвкомвндовАно1

л[твРАтуРи

1.Автоматг:зированное

проектирование

мет.шлорежущего

|'!нсщумента

Б.А. [ренитпников'

{_.}{.

(ирсанов,

А.8.

(атаев

!Р.-

й.: йосстанкит:,

1984.

107 с.

2. Алексеев

[.А.'

Ар:шинов

Б.А.' {{ри.тевская

Р.й.

(онструирование

инстру-

мента.

й.:

йатпиностроение,

1979.

383 с.

3. Артоболевский

й.}4. 1еория

механизмов

и ма1лин:

}чеб.

для

втузов. 4-е.

изл,.

перераб.

доп.

й.: Ёаука,

1988.

639 с.

4. Аргпинов

Б.А.,

Алексеев

['А. Резание

металлов

режуший

инструмент.

й.:

йатпиностроение,

\976'

440

с.

5. Бакуль

8.Ё.

Фсновь! проектирования

и технологии

изготовления

абразивного

и алмазного

инструмента.

й.:

йагшиностроение'

1982.

104

с.

Боровский

1-.Б.

Режуший

:тнсрртент

из сверхтвердь[х

материалов:

Фбзор.

й.:

Ё14[4маш'

1984.

54 с.

7. Бульф А.й. Резаглие

металлов.

й.:

йагшиностроение,

1973

498

с.

8. |-аврил:ок

3.!.,

(укляк

й._|1.

3засмозам|нн|сть'

стандартизац|я

та

техн!чн|

вим!рювання:

Ёавч.

пос!бник.

(.:

1!й( во,

1990'

-2|4

с.

9. |_апонкигл

Б.А. и

лр.

Фбработка

резанием'

мет;шлорежущие

инструменть|

станки.

й.: йатпиносщоение'

1990.

448

с.

10. 1-е.гшер

€.А. 14нсрументапьнь[е

статтут. 2-е.

пвд.

й.:

йегалщргия,

1986.

568 с.

11. !_рановский

[.А., [[анченко

(.|1.

Фасоннь!е

резць|.

й.: йагпиносщоение,

1975.

309 с.

12. {-рановский

[.14',

[рановский

Б.€.

Резание мет€шлов.

\4.: Бьпстп.

шк.,

1986.

304 с.

13. [рулов

А.А.,

(омаров

[[.Ё. Бьлсокопро:тзводительнь:й

режуший

инстумент

Фбзор.

й.: }1й|4матп,

1980.

'61

с.

14. 1-уляев

А.[1., йалинкина

(.А.,

€еверина

€.й. 1,1л-лструментш1ьнь|е

ст€ши:

€правонник.

й.: \4агпи}{остроение'

1975.

-272

с.

!5.

)(едь 8.[1.,

Боровскгтй

[.8.,

йузьлкант

А'А., 14лполитов

[.й.

Режушие

инструменть|.

ос|{ащеннь|е

сверхтвердь|ми

и керамическими

материаламщ

их

при_

п,|енение:

€правоннттк.

й.:

[4ашиностроение,

|987

320 с.

16. ,,1{:тгалко

Р.[4.,

(иселев

0.3. |1роектирование

и производство

рех(ущих

инструме|{тов.

йг..тгтск:

Бьгтпэйшая

гпк., 1969.

'278

с.

!7. 1,1ноземцев

|-.!-. |!роектирование

мет!!_ллорежущих

иг'струментов.

й.:

йатшиностроение,

1984.

212

с.

!8. |4нструмент

г:з

эльбора: !(аталог.

й.:

}{|4}4маш,

1976'

60 с.

488

19.

(лассификатор

режущего

|{нструмента

для

станков

с 9[19.

й.:

|{!414маш,

1975.

*97

с'

20.

(овальчук

}Ф.й.

Фсновьц

проек'1'!.!рован!{я

технологии

изготовления

абра

з|!вного

а.'1мазного

инструмента.

\4.:

\4ад::и1{ос'троение'

1984.

285

с.

21.

}(узнешов

[0.{4.'

йаслов

А'Р'.

Бойков

А!!. Фслтастка

д]!я

станков

9[1}: €пра-

вочн!..!к.

й.: \4аш-гиностроение,

1983.

359

с.

22.|(уклякй.)1.

йеталор!за.ттьн1

!глструмс:п'т'г:

в мапл:г:т;обуАуванн|

ч.2.-

(.:

|3йЁ'

1998.

-400

с.

23.

|атлнев

€.[4.'

[0ликов

й.[4.

[);:с.:с1'

ко[{ст'руиро1}а11{ие

мет2ш1лорежущих

инструментов

применением

33й.

й.: й;т:п:т.:п:<)с1'р()с|!1[е,

|975''392с.

24.

|окц;ин

Б.€.

1сория

в!.!!!1'()вь|х

!1овсрх!!()стей

в т:роск-г'г|р()ва|!ии

металл}

режущих

инструментов.

й.: йагшинос'!'роение'

!968.

|68

с.

25.

,!готкевич

Ё.!-., Болчков

А.|4.

Расчет

зуборезного

и1{струмента:

]/чеб.

пособ.

Ёовояеркаск:

Ё[|14,

1978.

80 с.

26.[т1арцлис

,['.(.

|1ротяжки

переменного

резания.

й.: йатпгиз,

1962'

27. |{аргулис

д.к.'

Рьтскин

А.А.,

йеньшиков

Б.й.

|{роектирование

режущего

инсщумента.

3уборезньтй

инсщумент:

}чеб.

пособ.

9елябинск:

9|{!4'

1977.

-94

с.

28.

йаргулис

д.к.,

1верской

й.14.,

Ашихмин

8.[]. и

лр.

|1ротяжки

!]1я

обработки

отверсти["1.

й.: йатпиностроение,

1966

29.Р|еталлообрабатьтва*оший

тверАосплавнь:й

инструмент

€правонник

Б.€.

(амойлов

др.

й.:

йагшиностроение,

1988.

367

с.

30.

йорозова

Б.||.

14нструкглии

по

расчету

специального

1'|нструмента

ш1я

образования

фасок

по

всему

контуру

впадин зубьев

!!а

торцах зубнатьпх

колес

й-:

8Ё!414инструмент'

1982.

'31

с.

31. Ёадеин

8.€.

|1роектирование

зуборезного

инструмента

применен1|ем

3Бй

9чеб.

пособ.

9елябинск:

9|1|4,

!983.

с.

з2. Фбработка

метш1лов

резанием:

€правонник

технолога

^.^.

!-1анов,

8.Б. Аникин,

Ё.|. Бойм

др.

[1од общ.

ред.

А.А.

|!анова.

\4.:

йатшиностроение,

1988'

736

с.

33.

|1рогрессивнь!е

конструкции

режущего

инструмента

для

!-||€

роботь

зированнь!х

комплексов:

йатериальт

семинара.

й.: 1м1.(Ё1п,

1987.

167 с.

34.

[1рогрессивнь|е

режущие

инструменть|

режимь[

ре3ания

металлов:

€пра-

вочник/

Б.й. Баренчиков,

А.Б. [аринов'

Ё.[.

[Фдина,

А.|4. €адьгхов

|| |1оц

общ.

ред.

8.14. Баранникова.

й.:

йатлиностроение'

|990.

440

с.

35.

|1роектирование

расчет

металлорежуш{его

инструмента

на 3Бй:

}чеб.

пособ.

для

втузов / Ф.Б.

1аратинов

лр.

|1ол обш.

рел.

Ф.Б.

1аратинова,

[Ф.|!.

1ара-

мь1кина.

й.:

Бьпсш.п. шк.,

199

1 .-423 с.

36.

|1рохоров

Ф.

(онструктор

эвм.

'\4':

йашиностроение,

1987 .

320

с'

[

489