Кубах А.І. Збірник законодавчих актів для підготовки до практичних занять та самостійної роботи з дисципліни Правознавство. Частина І

Подождите немного. Документ загружается.

А.І. КУБАХ

Збірник законодавчих актів для підготовки до практичних

занять та самостійної роботи з дисципліни

„ПРАВОЗНАВСТВО”

Довідник для студентів усіх спеціальностей Академії

Частина І

Харків – ХНАМГ – 2009

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКА НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ МІСЬКОГО

ГОСПОДАРСТВА

А.І. Кубах

Збірник законодавчих актів для підготовки до практичних занять та

самостійної роботи з дисципліни

„Правознавство”

Довідник для студентів усіх спеціальностей Академії

Частина І

Харків – ХНАМГ – 2009

Збірник законодавчих актів для підготовки до практичних занять та

самостійної роботи з дисципліни „Правознавство”. Частина І. (Довідник для

студентів усіх спеціальностей Академії). Укл. А.І. Кубах. – Харків:

ХНАМГ, 2009. – 301 с.

Укладач: канд. екон. наук, доцент, завідувач кафедри правового забезпечення

господарської діяльності ХНАМГ А.І. Кубах

Рецензент: канд. юрид. наук, доцент кафедри правового забезпечення

господарської діяльності ХНАМГ Т.А. Коляда

Рекомендовано Вченою радою Харківської національної академії

міського господарства, протокол №11 від 02.07.2008 року

Зміст

Стор.

Вступ ………………………………………………………………….

Матеріали до вивчення теми «Основи теорії держави і права»…....

Законодавчі акти України до вивчення теми «Основи

Конституційного права України»………………………………….

Конституція України від 28 червня 1996 року ……………………..

Акт проголошення незалежності України від 24 серпня 1991 року

Декларація про державний суверенітет України від 16 липня 1990

року ……………………………………………………………………

Закон України від 3 липня 1991 року «Про Всеукраїнський та

місцеві референдуми»……………………………………………….

Закон України від 18 січня 2001 року «Про громадянство

України» ………………………………………………………………

Закон України від 5 березня 1999 року «Про вибори Президента

України» ……………………………… ………………………………

Закон України від 25 березня 2004 року «Про вибори народних

депутатів України» ………………………………………………...…

109

Закон України від 6 квітня 2004 року «Про вибори депутатів

Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та

сільських, селищних, міських голів» ……………………………….

116

Закон України від 21 травня 1997 року «Про місцеве

самоврядування» ……………………………………………………..

136

Закон України від 9 квітня 1999 року «Про місцеві державні

адміністрації» …………………………………………………………

145

Закон України від 23 грудня 1997 року «Про Уповноваженого

Верховної Ради України з прав людини» ………………………...…

150

Закон України від 11 липня 1996 року «Про Рахункову Палату»

155

Закон України від 16 жовтня 1996 року «Про Конституційний

Суд України» ………………………………………………………..

160

Законодавчі акти України до вивчення теми «Основи

Адміністративного права України» ………………………………

165

Кодекс України про а

дміністративні правопорушення від 7 грудня

1984 року …………………………………………………...................

165

Закон України від 16 грудня 1993 року «Про державну службу»…

214

Законодавчі акти України до вивчення теми «Основи

Фінансового права України» ……………………………………..

220

Бюджетний кодекс України від 21 червня 2001 року ……………...

220

Закон України від 25 червня 1991 року «Про систему

оподаткування» ……………………………………………………….

280

Закон України від 7 грудня 2000 року «Про банки і банківську

діяльність» …………………………………………………………….

286

Закон України від 22 квітня 1993 року «Про аудиторську

діяльність» …………………………………………………………….

295

Список літератури ………………………………………………….

300

Матеріали Збірника наведені з офіційного сайта Верховної Ради України

www.rada.gov.ua станом на 1 січня 2008 року

Вступ

Побудувати правову державу неможливо без формування правової

культури кожного громадянина. Але не можна оволодіти правом тільки за

текстами підручників. Для того, щоб стати справжнім знавцем права,

обов’язково треба працювати безпосередньо з правовими джерелами –

Конституцією України, Кодексами України, Законами України та іншими

нормативно-правовими актами.

Метою видання Збірника законодавчих актів з дисципліни

«Правознавство» є засвоєння студентами основних теоретичних положень

національного права України, розуміння ними Конституції та чинного

законодавства України, закономірностей побудови правової держави,

формування в них високого рівня правової свідомості й правової культури,

вміння тлумачити й правильно застосовувати нормативно-правові акти в

практичній діяльності, грамотно оцінювати юридичні факти, вільно

орієнтуватися в сучасному правовому полі.

Збірник складається з чотирьох частин.

До складу І частини входять законодавчі акти з:

1) Конституційного права України;

2) Адміністративного права України;

3) Фінансового права України.

ІІ частина включає законодавчі акти з:

1) Господарського права України;

2) Цивільного права України.

ІІІ частина містить законодавчі акти з:

1) Трудового права України;

2) Кримінального права України.

ІV частина включає законодавчі акти з:

1) Земельного, Аграрного, Екологічного права України;

2) Житлового права України;

3) діяльності судових і правоохоронних органів України;

4) Сімейного права України.

Завданням Збірника законодавчих актів з дисципліни «Правознавство» є

надання студентам систематичних знань з юридичних наук, виховання в них

поважного ставлення до Конституції, Законів та підзаконних актів України.

Засвоєння специфічної фахової термінології, певного правового мінімуму знань

з Конституційного, Цивільного, Сімейного, Трудового, Адміністративного,

Кримінального, інших галузевих прав України – неодмінна передумова

майбутньої професійної діяльності фахівців.

Матеріали до вивчення теми «Основи теорії держави і права»

1. Предмет і ознаки теорії держави і права

Теорія держави і права — система узагальнених наукових знань про основні

загальні і приватні закономірності виникнення, розвитку, функціонування

держави і права в їх понятійному вираженні.

Теорія держави і права має свій предмет (відповідає на запитання «що?») і

метод (відповідає на запитання «як?»). Це комплексна, інтегральна наука, що

поєднує в собі аналітичну юриспруденцію, філософію права, соціологію права.

Предмет теорії держави і права — основні закономірності й випадковості

виникнення, розвитку, функціонування держави і права, виражені в

узагальненому вигляді в поняттях, категоріях, принципах, теоретичних

конструкціях, через які розкриваються їх об'єктивні властивості.

Основні ознаки теорії держави і права:

1) вивчає державу і право в єдності й органічному зв'язку, їхній взаємній

зумовленості. При відносній самостійності держава і право перебувають у

відносинах взаємного проникнення. Право є первинним стосовно держави.

Виникаючи із суспільних відносин, насамперед відносин власності, правові норми ті-

сно пов'язані з поняттям справедливості, тобто з уявленням про те, що є

найкращим. Вони формуються безпосередньо у процесі суспільних відносин і

набувають юридичної чинності за допомогою їх офіційного визнання державою. З

одного боку, держава немислима без права як способу вирішення державних

завдань і виконання своїх фундаментальних функцій — діяльність держави

регламентується правом, його нормами як правовими засобами соціального

регулювання, у нормах права держава одержує своє юридичне оформлення. З

іншого боку, правотворчі органи держави формулюють, розвивають, уточнюють

норми права, що сформувалися в суспільстві (позитивне право), правозастосовні

органи держави виконують ці норми, а правоохоронні – охороняють їх від

порушень. Не можна пізнати право і державу, досліджуючи їх ізольовано або

протиставляючи одне одному;

2) вивчає державу і право в теоретико-узагальненому вигляді — через поняття

і категорії (сутність, форма, тип та функції держави; юридична рівність; сутність,

форма та система права; правовідносини, механізм правового регулювання і т. ін).

При цьому даються теоретичні узагальнення як внутрішньодержавних, так і

міжнародних правових процесів і явищ, виробляються суміжні загальні й

абстрактні поняття, що відображали б закономірності;

3) вивчає основні закономірності виникнення, розвитку, функціонування

держави і права, тобто такі, без яких буття держави і права є неможливим. Проте

не обмежується вивченням винятково загальних закономірностей (глобальних і

внутрішньоглобальних перетворень), оскільки без знання випадків (відносно

малих змін) складно правильно зрозуміти загальні закономірності. Адже за будь-

якою випадковістю звичайно ховається закономірність іншого типу або кількох

конкуруючих закономірностей. Тому при розгляді закономірностей беруться до

уваги й випадковості. Окрім того, теорія держави і права вивчає не тільки самі

закономірності, але і результати їх дії у вигляді тих чи інших сторін правової

реальності;

4) вивчає в комплексі різноманітні аспекти держави і права — формально-

догматичні (аналітична юриспруденція), соціально-філософські, метафізичні

(філософія права) і соціально-динамічні, реальні (соціологія права);

5) вивчає процес пізнання юриспруденції— теорію юридичної науки

(юридичну епістемологію), юридичну герменевтику, інтерпретаційну діяльність

юриста, юридичне мислення і його логічні прийоми тощо.

Таким чином, теорія держави і права є інтегральною (комунікативною)

юридичною наукою, в тому числі:

1) суспільною (гуманітарною) наукою, оскільки вивчає такі суспільні явища,

як держава і право — на відміну від природних, технічних наук;

2) юридичною наукою, оскільки вивчає тільки державну й правову сторони

суспільного життя, керуючись критерієм юридичності;

3) загальнотеоретичною наукою, оскільки виявляє і пояснює, насамперед,

основні загальні й часткові закономірності розвитку держави й права;

4) філософською (методологічною) наукою, оскільки при висвітленні

загальних закономірностей конкретизує філософські категорії, розробляє методи

(способи) вивчення правових явищ, досліджує право в системі ціннісних настанов,

властивих філософії права;

5) соціально-прикладною наукою, оскільки вивчає державу і право (правові

інститути, правила, практику, процедури) у контексті життя суспільства, в їх

зв'язку із соціальними процесами, що відбуваються в ньому, пояснює розвиток

права не з одного лише внутрішнього його змісту, але й з погляду впливу, який

здійснюється соціальним середовищем. Це притаманно соціології права, яка

прагне одержати загальні, засновані на емпіричних даних уявлення про зв'язки, що

існують між правом і суспільством.

Завдяки теорії держави і права:

1) забезпечується зв'язок юриспруденції з іншими суспільними науками;

2) держава і право вивчаються як пов'язані між собою багатогранні явища

(соціальні, психологічні, організаційні, нормативні і. т. ін.), що зберігають свою

самобутність і відносну автономність.

2. Поняття і ознаки держави

У спеціальній літературі наводиться безліч визначень поняття держави, що

відображають такі її аспекти:

1) держава як організація політичної влади;

2) держава як апарат влади;

3) держава як політична організація всього суспільства.

Кожний із зазначених аспектів заслуговує на увагу. Дійсно, розуміння

держави як організації політичної

влади підкреслює, що серед інших суб'єктів

політичної системи вона виділяється особливими якостями, являє собою офіційну

форму організації влади, причому єдину організацію політичної влади, що керує

всім суспільством. Держава є основним універсальним акумулятором політичної

влади, оскільки має можливість:

1) надавати інтересу (волі) влади загальнообов'язкового характеру;