Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

ському полку отримав у 1757 р. від гетьмана. У 1763

р. перебував вдома в Погарі. Д.: Ганна Леонтіївна

Галецька, донька бунчукового товариша. Мали

сина Григорія – військового канцеляриста (1787).

Немец Данило (1739 – ?) – осавул сотенний (1758 – 1763),

отаман сотений костянтинівський (1763 – 1780 – ?),

військовий товариш Лубенського полку (1779 – 1790

– ?). Мав 46 підданих у 1 місті, селі Поставище і 2 ху-

торах. Рід внесений до ІІ частини родовідної книги

дворян Чернігівського намісництва по Роменському

повіті. Д.: Настасія N Максюк, донька козака.

Немира Григорій Йосипович (? – 1717 – 1787 – ?) –

значковий товариш Стародубського полку. У 1737 р.

перебував вдома, але мав йти в похід в команді

фельдмаршала фон Мініха. Абшитований значко-

вий товариш (1787). Д.: Марфа Михайлівна Пілато-

вич (1742 – ?), вдова Андрія Савича Янжула (? –

ран. 1762), військового товариша.

Немирович-Данченко Гнат Микитович (1685/1693 –

1748) – службу розпочав з 1707 р. значковим това-

ришем. У 1727 р. був наказним сотником шептаків-

ським, значковий хорунжий Стародубського полку

(1735.04.01 – 1737). Брав участь в очаківському по-

ході. Другий осавул полковий стародубський

(1737.31.10 – 1745 – ?). Д.: Ганна Василівна Завадов-

ська, донька бунчукового товариша.

Немирович-Данченко Григорій Микитович (1705 –

бл. 1768) – службу розпочав з 1717 р. значковим то-

варишем, осавул полкової артилерії (? – 1729 –

1738), значковий хорунжий стародубський

(1738.16.03 – 1760). Брав участь в сулацькому, ліф-

ляндському, хотинському, кримському походах, у

проведенні Генерального слідства про маєтності у

Стародубському полку. Абшитований 3 червня

1760 р. полковим осавулом. Д.: Катерина Силівна N.

Немирович-Данченко Дмитро Васильович (1705 – ?)

– козак каменський, значковий товариш Стародуб-

ського полку (? – 1735 – ?).

Немирович-Данченко Євтихій – значковий товариш

Стародубського полку (? – 1737 – ?). 1737 р. перебу-

вав вдома, але мав йти в похід в команді фельдмар-

шала фон Мініха.

Немирович-Данченко Іван Матвійович (? – ран. 1764)

– купець, значковий товариш Стародубського полку

(1711 – 1750 – ?), в 1712 р. посланий від Скоропад-

ського в Москву, привіз «сделаную походную церковь

с книгами» в полк Стародубський. Обраний зборщи-

ком податків у полку. У 1735 р. збирав гроші на

платню чиновників і полкових та сотенних служите-

лів за 1734 і 1735 рр., у 1735 р. жив у полковій сотні, «в

зборе денег на служителей», очолював команду ко-

заків у 1737 р. в Києві. У 1725 – 1737 рр. мав суперечки

за грунти в сс. Запольські Холевичі та Остроглядів, у

1764 р. у Стародубі володів 1 двором, 2 хатами, в яких

жило 2 найманих людей Д.: 1) (1716) N Семенівка

Школка, донька стародубського міщанина. 2) Уляна

Семенівна Відринська, донька священика.

Немирович-Данченко Іван Микитович (? – ран. 1763)

– значковий товариш (? – 1735 – 1737 – ?), у 1735 р.

наказний полковий сотник. «В отдаче сентябрского

і октябрского провіянта может остаться другій его

товаришъ» (1737), сотник мглинський (1738). Після

його смерті його борги сплатили спадкоємці.

Немирович-Данченко Іван Пилипович (1721 – 1784 –

ран. 1794) – службу розпочав з 1745 р. військовим кан-

целяристом ГВК. З 1745 р. до 1751 р. служив у Гене-

ральній рахунковій комісії, 3 роки був полковим

комісаром «по доправці на владельцов наметних

денег» та в інших комісіях, збирав «довольствие для

Псковського драгунського полку». Чин військового

товариша отримав згідно гетьманському універсалу

19 жовтня 1751 р. Бунчуковий товариш (з 1756.25.01).

1754–1761 рр. перебував при канцелярії ГВА, від якої

проводив слідства та виконував доручення. Мав у Ста-

родубі приїзджий двір. 1765 р. продав двір підкомо-

рію Погарського повіту Саві Гузовському за 150

карбованців, а купив його у бунчукового товариша

Григорія Борозни. Мав у 2-й полковій сотні володіння

у с. Чубковичах 2 бездвірні посполиті хати. Звільне-

ний у відставку у 1780 р. надвірним радником. Мав

603 підданих (1775). Д.: 1) (1748) Уляна Василівна Ве-

линська, донька стародубського городового отамана.

2) Параска Іванівна Забіла, донька бунчукового това-

риша. 3) Настасія Федорівна Ширай, донька бунчуко-

вого товариша.

Немирович-Данченко Ілля Гнатович (1720 – ран.

1784) – значковий товариш (1748 – ?). Д.: Пелагея

Василівна N.

Немирович-Данченко Йосип Семенович (1704 – 1753

– ран. 1757) – значковий товариш Стародубського

полку (1726 – 1756). У 1735 р. жив у полковій сотні.

У 1737 р. займався купівлею коней, здавав вересне-

вий провіант, але повинен йти в похід в команді

фельдмаршала фон Мініха. У 1753 р. разом з вій-

ськовим товаришем Ничипором Пісоцьким продав

землю козаку Федору Михеєнку за 40 рублів.

Немирович-Данченко Кирило Федорович (? – 1720 –

1764 – ?) – шляхтич гербу «Гоздава», син старшини.

Значковий товариш (1736, з 1744 р. універсал – 1763),

абшитований військовий товариш (з 1763.20.10). У

1764 р. мав володіння у 1-й полковій сотні у с. Мохо-

новці 4 бездвірних хати посполитих, людей від 10 до

60 років – 7, молодших 10 – 3, в Топальській сотні у

с. Тратині 6 хат бездвірних посполитих, 2 слуг,

людей від 10 до 60 років – 12, молодших 10 – 8. Д.:

NN Красницька, донька священика.

Немирович-Данченко Матвій Іванович – значковий

товариш (? – 1769 – 1773), в другій армії в поході

(1769), абшитований військовим товаришем (1773 –

1783 – ?). Мав у Стародубі приїзджий двір під час

Румянцевської ревізії. Мешканець с. Кневичі Ново-

міської сотні. Д.: Ганна Ничипорівна Штишевська,

донька значкового товариша.

Немирович-Данченко Микита Матвійович (? – 1707)

– значковий товариш. Загинув під Биховом. Д.:

Марія Іванівна N (? – 1680 – 1709 – ?).

Немирович-Данченко Онопрій (1715 – 1737 – ?) –

значковий товариш Стародубського полку (? – 1735

– 1737 – ?), у 1737 р. перебував вдома, але мав йти в

похід в команді фельдмаршала фон Мініха.

261

Немирович-Данченко Петро Гнатович (1731 – ран.

1784) – значковий товариш.

Немирович-Данченко Петро Іванович (1756 – ран.

1848) – службу розпочав канцеляристом ГВС, вій-

ськовий товариш (з 1778.7.02), бунчуковий товариш

(з 1780.23.05.). Д.: Уляна Григорівна Іскрицька

(1769 – ?), донька надвірного радника.

Немирович-Данченко Прокіп Іванович (? – 1755 –

1779 – ран. 1783) – значковий товариш (1765–1773),

абшитований військовий товариш (з 1773). У 1769 р.

був в другій армії в поході. 19 квітня 1765 р. продав

двір у Стародубі за 200 карбованців братам Злотни-

кам, які купили його для матері –Євдокії Яківни

Злотникової, вдови Матвія Злотника. Отримав у спа-

док разом з братом Матвієм 42 двори підданих у с.

Кневичі Новоміської сотні. Д.: NNN, мали синів Ан-

тіна, Василя, Андрія, доньок Настю і Єфросинію.

Немирович-Данченко Семен – значковий товариш

(1723).

Немирович-Данченко Семен Матвійович (? – 1672 –

1708) – мешканець стародубський, значковий това-

риш (1692), військовий товариш (1708). Його онук

Іван, козак полкової сотні, мав у Стародубі двір в Ру-

мянцевську ревізію.

Немирович-Данченко Федір Семенович (? – 1734) –

службу розпочав з 1707 р. значковим товаришем,

значковий хорунжий стародубський (1720 – 1734).

12 липня 1721 р. отримав гетьманський універсал з

підтвердженням на с. Чорнижево в Новоміській

сотні. «Отданъ камень хоружому пану Данченку

млиновый». Мав маєткові суперечки. Брав участь у

проведенні Генерального слідства про маєтності у

Стародубському полку. Д.: N Артемівна Овсієнко,

донька козака с. Халієвич.

Немирович-Данченко Федір Федорович – службу

розпочав з 1752 р. полковим канцеляристом, знач-

ковий товариш (з 1751), військовий товариш (з

1765.9.12). Абшитований військовий товариш

(1784). Д.: Параска Петрівна Скоробагата.

Немировський Олексій – службу розпочав з 1758 р.

при Кобизькому сотенному правлінні, полковий

канцелярист (з 1766), військовий товариш Київ-

ського полку (1774 – 1776 – ?). Д.: NNN, донька ко-

зака козелецького.

Непийпиво Василь – службу розпочав з 1750 р. коза-

ком, абшитований значковий товариш Миргород-

ського полку (? – 1779 – 1781 – ?).

Неровний Іван (1705 – 1737 – ?) – значковий товариш

Стародубського полку У 1735 р., у 1737 р. перебував

вдома, але мав йти в похід в команді фельдмаршала

фон Мініха

Неронович Василь – значковий товариш Миргород-

ського полку (1741).

Неронович Іван – значковий товариш Миргород-

ського полку (1742).

Несвіт (Насвіт) Іван – його двір в Полтаві знаходився

поблизу дому Михайла Переяславця та дому по-

лтавського війта Семена Яременка на Пробитій ву-

лиці, який останній купив у листопаді 1674 р. у

Ганни Добромерської. Осавул полковий полтав-

ський. У вересні 1676 р. купив двір у Дениса Чуд-

новченка, який той купив у козака Левка Яковенка

по сусідству з Леськом Браїлком. Значний військо-

вий товариш (? – 1692 – 1693 – ?). Суддя полковий

полтавський (1700–1710). Наказний полковник по-

лтавський (1701). Д.: N Степанівна Петрашенко,

донька полкового осавула полтавського.

Несвіт (Насвіт) Стефан – товариш полку Полтав-

ського (1667).

Несміян Василь (? – 1735 – 1775 – ?) – шляхтич гербу

«Равич», під полковою канцелярією (1741), службу

розпочав з 1748 р. значковим товаришем Київ-

ського полку. Військовий товариш (з 1763.3.08.),

працював у полковій рахунковій комісії. У 1775 р.

він удівець і мав двох синів. Мав 2 підданих у с. Бу-

дищах Козелецької сотні.

Несміян Михайло – син осавула полкового київського,

козак Київського полку (1740), під полковою кан-

целярією (1741). У 1740 р. мав суперечку з бунчуко-

вим товаришем Іваном Забілою за половину млина

на р. Остер під Козельцем. Значковий товариш. У

1748 р. «за крайнею нищетою» виключений з ком-

путу значкових.

Нестелій Василь (1726–1782) – службу розпочав з

1749 р., значковий товариш Київського полку

(1758.06. – 1761 – ?), рідний брат Михайла. Їх пра-

бабкою була Мотря, вдова Лавріна Мельника, в дру-

гому шлюбі за покозаченим шляхтичем Михайлом

Івановичем, отаманом городовим козелецьким

(1697). Від першого шлюбу мала синів Михайла і

Микиту Лавріновичів і доньку Настасію. Від дру-

гого шлюбу – доньок Феодору і Євфимію.

Нестелій Ки рило Іванович (1752 – 1787 – ?) – син сот-

ника басанського, в службі з 1768 р., військовий

канцелярист МК (1770), військовий товариш (з

1773.26.07.), бунчуковий товариш (1783.14.12. – 1787

– ?). Мав підданих в сс. Осівці, Брегінці Д.: Олена

Мойсеївна Худолій (1759 – ран. 1797), донька бун-

чукового товариша.

Нестелій Михайло – шляхтич, значковий товариш Ки-

ївського полку (1752).

Нестелій Федір (1682 – 1782.3.10.) – був сином Євдокії

Павлівни (? – 1662 – 1716 – ?), в другому шлюбі за

обозним полковим Охтирського полку, а 1716 р. по-

вернулася на батьківські землі в Зіньків. Федір став

значковим товаришем Переяславського полку. Його

син Іван (1706 – 1775 – ран. 1779) сотник басанський.

Донька Марія Федорівна (1691–1762) була за сотни-

ком Семеном Климовичем Шаповаленком.

Нестеревич Дмитро Матвійович – значковий товариш

Ніжинського полку (? – 1736 – 1741), військовий то-

вариш «по атестату генерала-фельдмаршала і кава-

лера графа фон Лессія» (1741 – 1750 – ?).

Нестеревич Опанас – військовий товариш Ніжинського

полку. Д.: (1783) Марфа Василівна Комашинська.

Нестеренко Андрій – значковий товариш Лубен-

ського полку. 31 жовтня 1735 р. призначений комі-

саром для збору провіанту на випадок прибуття

полонених.

Нестеренко Василь – бунчуковий товариш (1738).

262

Нестеренко Григорій – значковий товариш Лубен-

ського полку (1783). Мав у с. Будках підданних: 1

підданий чоловічої статті і 2 – жіночої. Д.: N Пет-

рівна Яновська (? – ран. 1783), донька намісника ро-

менського.

Нестеренко Іван Лаврінович (? – 1751.5.08.) – дворя-

нин панський полковника лубенського Марковича

(1719), отаман городовий роменський (? – 1720 – ?),

(1725.02. – 1751.5.08.). Значковий товариш Лубен-

ського полку (1736). 14 грудня 1720 р. отримав геть-

манський унівверсал на маєтність дружини в

Кролевці. У 1727 р. костянтинівський священик

Федір Зранкевич продав йому дворище у Ромнах.

Д.: (1720) Євдокія N Маковська, вдова кролевець-

кого жителя Микити Калиновського.

Нестеренко Іван Федорович (1750 – ?) – син возного,

військовий товариш Ніжинського полку (1782 –

1790), поручик. Володів у 1783 р. підданими у с. Ко-

лесники. У 1787 р. мав 23 підданих у 1 місті, 1 селі і

1 хуторі. Д.: Ксенія Павлівна Єзучевська, донька

значкового товариша.

Нестеренко Кузьма – значковий товариш Гадяцького

полку (1747). Мав двір, хутір, 7 підсусідків у Грун-

ській сотні.

Нестеренко Петро (? – ран. 1768) – значковий товариш

Лубенського полку. Д.: NNN. У 1768 р. володіла

хатою померлого козака лубенського Степана Хо-

менка.

Нестерович Григорій Матвійович (? – 1748 – ран. 1787)

– син значкового товариша, значковий товариш Ні-

жинського полку (1783). Мав 3 підданних у с. Буд-

ках. Д.: N Петрівна Яновська (? – 1748 – 1760 – ран.

1783), донька роменського намісника.

Нестерович Іван – значковий товариш Лубенського

полку. У 1735 р. був при полковій канцелярії.

Нестерович Матвій (? – 1680 – 1736 – ?) – писар со-

тенний конотопський (? – 1700 – ?), козак кінний

міського куреня Конотопа (1711), значковий това-

риш Ніжинського полку (1735 – 1737), сотник на-

казний конотопський (1737). Був звинувачений у не

проведенні ремонту в Конотопу і не відправленні

козаків в похід. У 1735 р. був у поході в Орелі на

лінії. Жив у Конотопі з синами Павлом і Дмитром.

Нестерович Опанас Матвійович – син значкового това-

риша, військовий товариш Ніжинського полку (? –

1781 – 1787 – ?). Мав маєтності в Конотопі і с. Під-

липському (23 підданих). Д.: (бл. 1760) Марфа Васи-

лівна Комашинська, донька сотника конотопського.

Нестерович Павло Матвійович – син значкового това-

риша, значковий товариш Ніжинського полку (? –

1736 – 1741), військовий товариш «по атестату гене-

рала-фельдмаршала і кавалера графа фон Лессія»

(1741 – 1752), комісар полковий ніжинський (1752).

Мав підсусідків в Бахмацькій сотні (1738).

Нестерович Федір – військовий товариш. Його донька

Єфросинія була заміжня (1783) за прапорщиком у

відставці Павлом Булашевичем.

Нестеровський Василь Захарович (? – 1783) – службу

розпочав 1 січня 1758 р. в Терехтемирівському сотен-

ному правлінні. Полковий канцелярист (1760 – 1766),

писар сотенний 3-ї полкової сотні (1766.2.08. – 1768),

писар в Переяславському комісарстві по вибору шля-

хетському. 6 березня 1773 р. отримав чин значкового,

а 2 квітня 1774 р. – військового товариша. За ним

було 9 підданих в Переяславі і Борисполі. Став стряп-

чим Переяславського повіту, титулярним радником

(з 1783.22.12.). Мав синів Степана та Івана. Д.: 1) NNN.

2) Уляна Денисівна Мантак, донька значкового това-

риша (? – 1760 – 1786 – ?). У 1779 р. її пасербниця зви-

нуватила у захопленні маєтку в Козельці.

Нестеровський Олексій – службу розпочав з 1758 р.,

полковий канцелярист, військовий товариш Київ-

ського полку (1774 – 1775 – ?).

Нестеровський Степан Васильович (1769 – ?) – син

військового товариша, у 1784 р. був значковим то-

варишем.

Несходовський Данило (1728 – ?) – козак чорнуський,

осавул сотенний чорнуський (? – 1768), абшитова-

ний військовий товариш Лубенського полку. Мав 15

підданих в Чорнухах (1788). Рід внесений до І час-

тини родовідної книги Чернігівського намісництва.

Д.: Єфимія NN, донька козака. Мали сина Івана, до-

ньок Устину, Уляну, Феодосію.

Нетеса Омелян – возний, військовий товариш

(1774.13.08. – 1783 – ?).

Нехаєвський Іван (1727 – 1789 – ?) – службу розпочав з

1744.15.04., сотенний осавул (з 1761), значковий то-

вариш Чернігівського полку (з 1770), сотник рої-

ський (з 1771), премєр-майор у відставці (з

1783.28.02.), засідатель Городницького нижнього

суду. Абшитований бунчуковий товариш (? – 1788 –

1790 – ?). Мав 15 підданих у 1 місті і 1 хуторі в Город-

ницькому повіті. Був у турецькому поході і в різних

відрядженнях. Під судом в Глухові (1780). Д.: Євфи-

мія Євстафіївна Біла, донька значкового товариша

Миргородського полку. Мали синів Лева, Івана.

Нехаєвський Лев Іванович (1752 – 1787 – ?) – син сот-

ника Івана Нехаєвського. Службу розпочав з 1766 р.,

осавул сотенний (1769–1774), значковий товариш

Чернігівського полку (1774 – 1779 – ?), служив на

постах в Могилівській губернії (1779). Д.: N Серби-

нович, донька значкового товариша.

Нецецький Михайло – значковий товариш Ніжин-

ського полку (1737), мав підсусідків у с. Фастівець

Нечай Аврам (1737 – ?) – значковий товариш (1784).

Абшитований значковий товариш (? – 1788 – 1790

– ?). Мав 7 підданних в Бознянському повіті. Д.:

Любов NN, донька значкового товариша.

Нечай Іван – значковий товариш Прилуцького полку

(1740), мешканець с. Гайворон.

Нечай Іван Кирилович (1747 – 1779 – ?) – син абшито-

ваного сотника. Значковий товариш Прилуцького

полку (1770 – 1788 – ?). Мав 50 підданних в Борз-

нянському повіті (1788). Д.: Гафія NN, донька знач-

кового товариша.

Нечай Ілля – значковий товариш Прилуцького полку

(1731 – 1751 – ?), мешканець с. Гайворон.

Нечай Ісаак Максимович – син значного військового

товариша Стародубського полку, значковий това-

риш, священик.

263

Нечай Кирило (1740 – ?) – з шляхти, службу розпочав

з 1769 р., отаман сотенний (з 1769.2.03.), значковий

товариш Миргородського полку (з 1775).

Нечай Кирило – значковий товариш Прилуцького

полку (1741 – 1767 – ?), абшитований сотник (? –

1772 – 1779 – ?), проживав у с. Гайворон. Д.: 1) (1772)

Ганна Федорівна Гудима, донька козака Корибутів-

ської сотні. 2) (1779) N Тимофіївна Биковець, жи-

телька ічнянська.

Нечай Козьма (1749 – ?) – абшитований значковий то-

вариш Ніжинського полку (1788), мав 14 підданних.

Д.: Параска NN, донька священика.

Нечай Максим – шляхтич гербу «Побуг» зміненого,

значний військовий товариш Стародубського полку

(? – 1718 – ?).

Нечай Пилип Ісакович – син значкового товариша,

значковий товариш, священик.

Нечитайло Григорій – значний військовий товариш

(1707). Підписав у Новгороді-Сіверському тестамент

колишнього канівського полковника і колишнього

судді полкового стародубського Давида Пушкаренка.

Нечут Дмитро – значковий товариш Гадяцького полку

(1739) у поході.

Нечут Іван Іванович – службу розпочав з 1760 р. веп-

рицьким сотенним канцеляристом, асигнований

значковий товариш (з 1768), значковий товариш (з

2 серпня 1770). Д.: N Федорівна Дановська, донька

священика зіньківського.

Нечут Стефан – значковий товариш Гадяцького полку

(1736 – 1739), мешканець гадяцький, жив у 1-й по-

лковій сотні.

Никифоренко Ничипір – шляхтич. Військовий това-

риш (? – 1710 – 1712 – ?).

Никифорович Опанас – шляхтич, військовий това-

риш Стародубського полку (1700).

Никонов Іван – значковий товариш Ніжинського полку.

Никонов Семен Іванович – значковий товариш Ні-

жинського полку (1781), колезький канцелярист

(1787), мешкав у Янполі.

Ничик Артем (1763 – ?) – син значкового товариша,

службу розпочав з 8 травня 1778 р. копіїстом, кан-

целярист полковий (з 26 лютого 1781), сотенний

отаман (з 9 грудня 1781), значковий товариш Мир-

городського полку (з 24 листопада 1782). Володів

хутором в Сорочинській сотні.

Ничик Корній Дмитрович – отаман сотенний (з 1765),

військовий товариш (з 1782), поручик Чернігів-

ського полку у відставці (з 1787).

Ничик Остап N (1758 – ?) – син отамана сотенного,

службу розпочав 31 травня 1768 р., сотенний кан-

целярист (з 27 грудня 1772), писар сотенний соро-

чинський (з 4 жовтня 1779), одночасно значковий

товариш (з 20 травня 1781).

Ничипоренко – значковий товариш Ніжинського

полку.

Ничипоренко Фесько – військовий товариш Лубен-

ського полку (1702).

Ніжинець Василь Степанович (1756 – ?) – військовий

товариш Полтавського полку, рекомендувався в по-

ручики.

Ніжинець Захар Степанович – значковий товариш Ста-

родубського полку, мешкав у Погарському повіті.

Ніжинець Іван Семенович (1720 – 1769 – ран. 1780) –

син міщанина, службу розпочав з 20 лютого 1750 р.,

козак (з 12 травня 1757) служив при полковій кан-

целярії, значковий товариш Полтавського полку (з

20 січня 1759) за власні служби. Будучи у постійних

комерційних роз’їздах, виконував і розвідувальні

доручення. Мав у власності куплені козацькі

ґрунти, що слугувало однією з вказаних у ордері

підстав для визнання цього міщанина козаком. Ко-

ристувався родовим гербом (1769).

Ніжинець Павло Федорович (1723 – ?) – селітряний за-

водчик (1736), службу розпочав з 1 січня 1745 р., по-

лковий комісар (1749), військовий товариш у

Гадяцькому полку (з 31 грудня 1758), абшитований

бунчуковий товариш (? – 1788 – 1790 – ?). Мав 20

підданих (1775), 90 підданих (1790). Д.: Ганна Па-

влівна Ковалевська, донька поручика.

Ніжинець Федір – значковий товариш Гадяцького

полку (1735). 1735 р. робив звіт за комісарство, тому

в поході не був. Мав в Опішні 1 двір з 1 хатою.

Нікітін Хома – значковий товариш (1741), склав при-

сягу імператриці Єлизаветі в Ніжинському полку.

Нікітов Олексій – служив з 1734 р. виборним козаком,

з 1763 р. атестований значковий товариш Гадяць-

кого полку (1763 – 1780 – ?). Одружений був тричі.

Від 1-го шлюбу мав синів Петра (за батька службу

ніс) та Григорія, від 3-го – синів Олександра та

Івана, доньку Марфу.

Нікішенко Яків (? – ран. 1748) – значковий товариш

Ніжинського полку. Д.: Марія NN, вдова (1748),

мала двір житловий у м. Кролевці.

Ніконов Іван – абшитований значковий товариш (1777),

жив у Янполі, діти: Василь 52 р. невідомо де знахо-

диться, Ксенія 44 р. заміжня за священиком доро-

шівським Василем Кучеровським, Софія 33 р. вдова.

Новакович Семен Іванович (? – 1735) – сотник борис-

пільський (?-1705-1716), знатний полку Переяслав-

ського товариш (1719), писар наказний

переяславський (1723, 1726, 1729), суддя полковий

переяславський (? – 1723 – 1730.03. – ?).

Новакович Федір Семенович (1722 – 1769) – син сот-

ника бориспільського, в службі з 1740 р. в Переяс-

лавській полковій канцелярії, значковий товариш

(? – 1752), кандидат на посади переяславського по-

лкового хорунжого і березанського сотника. З 21

грудня 1752 р. – військовий товариш. 4 березня 1768

р. абшитований бунчуковим товаришем. Д.: Мела-

нія Петрівна N (1727 – 1765 – ?).

Новгородський Федір – значковий товариш Старо-

дубського полку (1747), мав двір приїзджий у Ша-

повалівці.

Новицький Андрій – козак Старосанжарської сотні. У

1731 р. займався збором порцій і рацій для Володи-

мирського драгунського полку, який квартирував в

Полтавському полку. Значковий товариш Полтав-

ського полку (1738.01. – 1767 – ?). Отаман сотенний

(? – 1746 – 1751 – ?). Проживав у Старих Санжарах.

2 серпня 1741 р. згорів його дім.

264

Новицький Андрій Іванович – військовий товариш.

Д.: Пелагея N Копцевич.

Новицький Андрій Іванович (? – 1789.20.02.) – службу

розпочав з 1739 р. військовим канцеляристом ГВК,

бунчуковий товариш (з 1745.13.01.). Мав житловий

двір у с. Литвяках в полковій сотні, разом з бунчу-

ковим товаришем Петром Новицьким хутір при

с. Засуллі (1747). Полковник (1783), бригадир

(1783). Д.: Марія Семенівна Сулима (? – 1798),

донька переяславського полковника.

Новицький Андрій Іванович (1742 – 1782 – ?) – службу

розпочав з 14 лютого 1759 р. полковим канцелярис-

том, військовий канцелярист (1763.3.09. – 1765), вій-

ськовий товариш Лубенського полку (1765.25.11. – 1782

– ?). Д.: (з 1782) Ганна Яківна Мартос (1756 – 1827).

Новицький Андрій Якович (1723 – 1787 – ?) – брав

участь у дністровському поході. Бунчуковий това-

риш у Лубенському полку (1745.30.06. – 1757), аб-

шитований бунчуковий товариш (1757 – 1787 – ?).

Д.: NNN.

Новицький Антін Якович (1725 – 1763 – ?) – син бун-

чукового товариша, почав служити після смерті

батька у 1741 р. в ГВК військовим канцеляристом до

1745 р. Бунчуковий товариш у Лубенському полку

(30.06.1745 – 1763 – ?), був у комісії по перепису дво-

рового числа всього Переяславського полку, потім у

прикордонній комісії у Київському воєводстві, при-

сутній у справах у Брацлавскому воєводстві через

«последовавшей там болезни», і в інших слідствах

«по делам челобитчиков». У 1756 р. в Лубенській по-

лковій рахунковій комісії, 1763 р. – «в сборе земель

принадлежащих замку гадяцкому». Д.: NNN.

Новицький Григорій Якович (1734 – 1784 – ?) – службу

розпочав 24 травня 1749 р. бунчуковим товаришем

у Лубенському полку. Купив с. Білогорілку у вдови

полковника Малами. Д.: Марфа Іванівна Кулябка,

донька лубенського полковника.

Новицький Данило Антонович (1753 – 1808 – ?) –

службу розпочав з 1770 р. у Малоросійській колегії,

військовий товариш у Лубенському полку (? – 1774),

бунчуковий товариш (1774 – 1787). Д.: Тетяна Па-

влівна Огронович, донька касира.

Новицький Данило Юрійович (? – 1717 – 1728 – ран.

1740) – шляхтич, син дозорця шептаківського, на-

вчався за кордоном. Бунчуковий товариш Д.: Марія

Климівна Янджул (1708 – 1744 – ?), донька сотника

топальського.

Новицький Дмитро Антонович (1750 – ран. 1799) –

військовий товариш у Лубенському полку (1774),

бунчуковий товариш (з 1774), прем’єр-майор (з

1791), мешкав у Лубенському повіті. Д.: Варвара

Костянтинівна N (1761 – 1799 – ?).

Новицький Іван Ілліч (? – 1704 – 1745 – ?) – бунчуко-

вий товариш (? – 1726 – 1737), брав участь в сулаць-

кому поході (1726–1727). Абшитований бунчуковий

товариш (1737 – 1745 – ?). Прилуцький полковий

комісар (1741). Присягнув у 1741 р. Мав у Лохвиці

двір житловий, в якому сам жив, шинок, підсусід-

ських 2 двори тяглих убогих та 5 дворів піших убо-

гих, у с. Юсковці 4 двори підсусідків піших убогих,

у Сенчанській сотні у с. Ломаках 1 двір піших убо-

гих підсусідків. Д.: Настасія Луківна Жураковська,

донька ніжинського полковника.

Новицький Іван Петрович – службу розпочав з

1742 р., значковий товариш Переяславського полку

(з 1751), возний (з 1764). Абшитований військовим

товаришем (7 лютого 1768 – 1782 – ?). Мав 25 під-

даних у с. Старій Басані (1775). Д.: Зіновія NN,

донька козака Лубенського полку

Новицький Іван Якович – єврей-вихрист. Значковий

товариш Прилуцького полку (1729 – 1751 – ?). У

1744 р. ГВК розглядала справу про образу ним пору-

чика Михайла Ушакова і полковника фон Родена. 17

липня 1747 р. подав прохання відпустити з Глухова у

зв’язку з припиненням розгляду його судової справи.

У 1749 р. його як відкупщика полкового звинуватив

у зловживаннях військовий товариш Василь Шнур-

чевський. Побив, захопив сіножать і вирубав пущу у

значкового товариша Прилуцького полку Івана Яр-

мака. Сотник ічнянський (1753–1763).

Новицький Іван Якович (? – 1763) – бунчуковий това-

риш у Лубенському полку (30.06.1745. – 1751 – ?).

Проживав у с. Окопі полкової сотні Лубенського

полку, де мав шинок, 6 дворів найманих людей, 9 дво-

рів найманих людей у с. Литвяках, хутір при с. Засиллі

в 3 двори, разом з Федором Новицьким мав підданих

в полковій сотні в с. Окопі убогих 11 дворів в них 14 хат

та 15 хат бездвірних (1747). Д.: Марія Іванівна N.

Новицький Ілля Федорович – бунчуковий товариш у

Лубенському полку (? – 1784 – ?).

Новицький Ілля Федорович (? – 1642 – 1702.04. – ран.

1703.04.) – комендант димерський (1672 – 1673),

охочекомонний полковник (1673.20.04. – 1696).

Учасник кримських походів. У 1689 р. під час по-

їздки гетьмана призначений старшим над усіма ко-

монними полками, у 1696 р. призначений

начальником прикордонних містечок і фортець,

щось на зразок «коронного стражника» в Речі По-

сполитій. Значний військовий товариш (? – 1702 –

?). 12 вересня 1687 р. отримав гетьманський універ-

сал на с. Нехаївку, 12 січня 1689 р. – на городище

Снітин з селами Окопом та Ісачками, 1690 р. – на сс.

Литвеки, Хорошки, Гробище, частину с. Клищинці і

Галицьку слободу. Д.: 1) Софія NN (? – бл. 1685), 2)

Меланія Василівна N (? – 1670 – 1717.04. – ?).

Новицький Корнило – значковий товариш.

Новицький Матвій Данилович (1725 – 1764 – ?) – «дво-

ровий служитель» бунчукового товариша Павла

Миклашевського (1754–1761), військовий товариш.

Д.: (1761) Настасія Олексіївна N (1738 – ?).

Новицький Петро Іванович (1722 – 1776 – ?) – службу

розпочав з 1739 р. військовим канцеляристом ГВК

(1739–1745), бунчуковий товариш (1745.13.01. –

1776), в Миргородській полковій рахунковій комісії

(1750). Малоросійський полковник (з 1776.19.11.).

Шляхтич Лубенського повіту (1767). Д.: (1775)

Олена Семенівна Безбородько, донька переяслав-

ського полкового обозного, мали синів Семена і

Миколу, які виховувались у діда – полкового обоз-

ного переяславського, і доньку Марфу.

265

Новицький Петро Іванович (1756 – ?) – син значкового

товариша. Канцелярист гродського Переяславського

суду (1775), значковий товариш (1777 – 1780 – ?). Д.:

Євдокія Семенівна Плакса, донька сотенного отамана.

Новицький Семен Петрович (? – ран. 1783) – значко-

вий товариш Переяславського полку (? – 1766), вій-

ськовий товариш (1766 – ?).

Новицький Степан Якович – бунчуковий товариш

(1735.19.09. – 1747 – ?). Брав участь у польському по-

ході. Мав у Роменській сотні в с. Кропивинцях двір

житловий та 2 двори найманих людей (1747).

Новицький Федір Якович (1726 – ?) – син бунчукового

товариша, присягнув у 1741 р. Після смерті батька

просив собі звання бунчукового товариша, на місце

батька служити і призначений в чин бунчукового

товариша (1745.30.06. – 1763 – ?). У 1763 р. прово-

див ревізію у Полтавському полку. У його володінні

138 підданих та у с. Окоп і 107 у с. Снітині. Д.: NNN.

Новицький Яків Ілліч (? – 1705 – 1741) – бунчуковий

товариш у Лубенському полку (1726 – 1737). У 1723

р. складав ревізію Гадяцького полку. У 1737 р. аб-

шитований через хворобу. Д.: (1722) Настасія Дмит-

рівна Думитрашко-Райча, донька значного

військового товариша, мала 64 двори і 10 кол (1744).

Мала 21 двір підданих у с. Литвяках і 40 у с. Окопі

(1745). У 1747 р. володіла хутором при с. Литвяках

під Лубнами і мала там шинок, млин на р. Сулі у с.

Ісачки, два шинки і млин на р. Сулі у Снятині,

шинок у с. Ломаках Сенчанської сотні.

Новіков – значковий товариш Ніжинського полку.

Новіков Григорій – з роду Дахновичей. Значковий то-

вариш (1776).

Новополець N – значковий товариш Ніжинського

полку (1781), проживав у с. Рижках.

Новоселка Іван Хомич (1724 – 1779 – ?) – в його

«сказці» значкового товариша Полтавського полку

1762 р. зазначалося: служив з 1752 р. був у різних ко-

мандах за наказом полкової канцелярії, за Дніпром,

у 1758 р. у Переволочанській фортеці. В чин значко-

вого товариша призначений від ГВК. З 1745 р. після

смерті його батька, відправляв на його місці службу

значковим товаришем. Ордеру не мав, тому просив

видати йому і його племіннику Якову Стрільченку.

Ордер на чин виданий 16 грудня 1758 р.

Новоселка Хома (? – 1745) – козак тяглий м. Кишеньки

(1718), значковий товариш Полтавського полку (? –

1745).

Новосельський Полікарп – військовий товариш (? –

1746 – 1756 – ?). У 1746 р. здійснювалась передача в

опіку двох доньок покійного бунчукового товариша

Потребич-Гречаного їх вітчиму Новосельському від

обозного Гадяцького полку Василя Биковського.

Новохацький Семен Григорович (1752 – ?) – син

шляхтича, онук отамана городового конотопського,

значковий товариш Ніжинського полку (1787). Мав

9 підданних. Мешканець конотопський. Д.: Єфро-

синія NN, донька дворянина. Мали синів Михайла,

Семена і Микиту.

Нога Матвій – значковий товариш Прилуцького полку

(1732).

Ноздря Василь Гаврилович – службу розпочав з 1756 р. у

Бакланській сотні, значковий товариш Стародуб-

ського полку (1760.24.03. – 1781 – ?), у зборі недої-

мочних грошей в рахунковій комісії (1769), в походах

не був. Д.: Євдокія Михайлівна Дядько, донька козака

1-ї Почепської сотні. Мали синів Івана і Матвія.

Ноздря Гаврило – військовий товариш Стародубського

полку.

Ноздря Карпо – значковий товариш Стародубського

полку у Бакланській сотні (? – 1769 – 1777 – ?).

Ноздря Михайло – службу розпочав з 1739 р. у Баклан-

ській сотні, осавул сотенний (1752), значковий то-

вариш (1752 – 1783 – ?). Д.: 1) Настасія NN, донька

шляхтича. 2) (1784) Ганна Терентіївна Ширай (бл.

1756 – ?).

Ноздря Наум Григорович – покозачений шляхтич. Сот-

ник (? – 1676.08. – ?), (? – 1677.03. – ?), (? – 1679.04.

– 1687). 4 жовтня 1687 р. як колишній сотник отри-

мав підтвердження на три власних млини: на р. Де-

ревейні під с. Старосіллям, під с. Чорнобабинцями,

на р. Костиці в с. Васьковичі. Значний військовий то-

вариш (1688.01.). 11 січня 1688 р. отримав гетьман-

ський універсал на с. Жукове «до ласки войсковой».

Ноздря Семен Гаврилович – син військового товариша.

Службу розпочав 1762 р. в Бакланській сотні, зем-

ський підписок (1766 – 1770), старший гродський

писар (1770 – 1773), військовий товариш Стародуб-

ського полку (1773 – 1781 – ?). Д.: Параска NN,

донька міщанина. Мав синів Володимира, Григорія,

Олександра.

Нозорович Павло – військовий товариш у Ніжин-

ському полку… будучи малолітнім, навчався у ла-

тинських чрез кільканадцять лет училищах і

відучившись з 1731 р. був в різних комісіях, в званні

значкового товариша відправляв до 1736 р.

Носач (Шкарлат, Шкурат) Тиміш Іванович (? – 1619 –

1671.09. – ?) – про шляхетське походження засвідчує

його герб (1659) на розписці про отримання коштів у

Варшаві для Війська Запорожського. Він син при-

луцького сотника (за реєстром 1649 р. – Шкурате-

вича), а потім полковника Івана Шкурата (? – 1600 –

1651), який загинув під Берестечком в 1651 році. До-

тичним підтвердженням цього є наявнісь в сотні

Івана Шкурата Тимошівого (тобто полковника Но-

сача) зятя Остапа в 1664 р. розстріляного гетьманом

Тетерею разом з І.Виговським. Притримуємся думки,

що він – шляхтич, який знаходився у міщанському се-

редовищі. Спочатку Тимофій Носач очолив Остер-

ський полк в 1648 – 1649 рр. Змінив старого батька на

полковництві прилуцькому після того як Остерський

полк був влитий до Переяславського. У 1650 р. брав

участь на чолі полку в молдавському поході. Гене-

ральний обозний при Богдані Хмельницькому, Івані

Виговському, Юрію Хмельницькому і Павлу Тетері. У

1652 р. купив у пана Яроша Черепинського в Корсун-

ському полку хутір в с. Припоні за 300 золотих. З

метою зміцнення керівництва прикордонного Брац-

лавського полку направлений Б. Хмельницьким по-

лковником у Брацлав. Він зміг протягом 1652 – 1654

рр. зґрунтувати полк і висунути на керівні посади

266

майбутніх визначних полководців Зеленського, Ли-

сицю та інших. Керував полком у Жванецькій битві, у

боях на Брацлавщині на весні 1654 р. Повернувся на

посаду генерального обозного і брав участь в облозі

Львова. Разом з Виговським очолював похід на По-

лтаву проти Пушкаря. Очолював оборону проти конт-

ратак пушкарівців. Був парламентарем, затриманим

як закладником пушкарівцями. У 1659 р. очолював

козацьку делегацію на сейм. Під час скинення з геть-

манства Виговського перейшов на бік прибічників

Юрася Хмельницького. Гетьман Тетеря призначав

його наказним гетьманом. У 1665 р. захоплений в

полон в Корсуні, був на московському засланні. Звіль-

нений на прохання П.Дорошенка 22 вересня 1668 р. і

повернувся на Україну. Значний військовий товариш

(? – 1668 – ?). Дорошенко надав гетьманський універ-

сал на його маєтності в Корсуні і поблизу міста. 19 ве-

ресня 1671 р. продав батьківський млин на р. Удаї

прилуцькому полковнику Семену Третяку.

Носенко Данило – військовий товариш Прилуцького

полку.

Носенко Данило – значковий товариш Полтавського

полку (1758). Мав синів Тимофія, Павла, Івана,

Олександра.

Носенко Іван – службу розпочав полковим канцеля-

ристом з 1767 р., значковий товариш Переяслав-

ського полку (1771 – 1773), військовий товариш

(1773.24.01. – 1780 – ?). Д.: Настасія N Пащенко,

донька кассира переяславського. Син Петро.

Носенко Клим – запорізький козак, житель м. Носівки

Київського полку. За активну ачасть у російсько-ту-

рецькій війні 1735 – 1739 рр., у 25 жовтня 1748 р. от-

римав чин значкового товариша.

Носенко Костянтин – значковий товариш Полтав-

ського полку (1779).

Носенко Михайло – значковий товариш (1772).

Носенко Ничипір – значковий товариш Прилуцького

полку, у 1734 р. за ним з Яковом підтвердили права

на с. Щурівку Іваницької сотні і с. Рудівку Монас-

тирищанської сотні.

Носенко Павло Данилович – товариш полку, у 1752 р.

знаходився під відомом Полтавської полкової кан-

целярії, значковий товариш, мав хутір в урочищі

Тагамлик (1763).

Носенко Степан Данилович – син військового това-

риша, виборний козак (1737). В жовтні 1737 р. на

його дім у с. Білошапках здійснив наїзд та захопив

волів городничий Ісай Шепетовський. Військовий

товариш.

Носенко Тиміш Данилович – значковий товариш По-

лтавського полку (1743), мав двір у Полтаві і хутір.

Носенко Федір Степанович (? – 1703 – 1731 – ?) – знач-

ковий товариш Прилуцького полку (1724). Володів

с. Голубівкою (1724 – 1731). Помер бездітним.

Носенко Яків – значковий товариш (Прилуцького

полку 1734, 1740)

Носикевич-Пригара N Гордійович – значковий това-

риш (1723), у нього і брата Петра захопив грунт і

осадив на ньому слободу шептаківський староста

Юрій Новицький.

Носикевич-Пригара Петро Гордійович (? – ран.

1728) – син писаря полкового стародубського і

донька стародубського війта Ширая. Значковий то-

вариш (1723). У 1723 р. захопив грунт у жителя с.

Чубаковичів Сидора Романовича. 1723 р. мав у с.

Чубковцях 5 ґрунтових дворів і 2 хати бобилів.

Федір Степанович Ширай 1728.26.11. отримав геть-

манський універсал на маєтності двоюрідного

брата Петра Носикевича: слободи Гордіївку і Ля-

денську Буду.

Нудга Трохим Євстафійович – козак (1766), військовий

товариш (1781).

Нужевський Тимофій – абшитований військовий то-

вариш Київського полку (1782).

Нужний Олексій – осавул полковий стародубський (?

– 1675 – 1681.06. – ?), військовий товариш. Володів

дворами в д. Кривошиях – колишній маєтності

шляхтича Фаща, які пізніше згідно універсалу геть-

мана Мазепи були передані полковому судді Про-

копу Силенку.

267

Обидовський Іван Іванович – син полковника ніжин-

ського. 1722 – 1723 рр. навчався у Вроцлаві. 1724 р.,

повернувшись з-за кордону, мешкав у Москві під

наглядом Феофана Прокоповича. Бунчуковий то-

вариш (? – 1731 – 1732 – ?). 18 березня 1731 р. геть-

ман Апостол повернув йому ґрунти, двори, млини

куплені його батьком і якими неправомірно воло-

діли інші. Мав 20 підданих у с. Змітньові Синяв-

ської сотні.

Обіда Іван – товариш полку Полтавського (1665), оса-

вул полковий полтавський (1667 – 1668).

Овдієнко Іван (1722 – 1783 – ?) – син козака, службу

розпочав з 15 квітня 1750 р. козаком, значковий то-

вариш (з 1770.20.01.).

Овсієнко Григорій – шляхтич гербу «Любеч», значний

військовий товариш.

Овсійко Влас – військовий товариш (1783) Лубенського

полку. Мав 88 підданих в м. Смілі і хуторі поблизу.

Д.: Марія Іванівна Гвоздецька, донька козака Хме-

лівської сотні.

Огієвський Антін Григорович (? – 1772 – 1787 – ?) –

військовий товариш Ніжинського полку (з 1784.

15.03.). Мешканець хут. Пековщини, який отримав

в спадок від батька 1772 р., де у нього було 29 підда-

них (1784).

Огієвський Гаврило Григорович (бл. 1730 – 1758 – ран.

1764) – син сотника кролевецького, військовий кан-

целярист ГВК (1757), військовий товариш Ніжин-

ського полку з 1757.30.09. Д.: Ірина NN. Мала 34

підданих у Кролевці, сс. Добротові і Алтинівці (1764).

Огієвський Григорій Павлович (1709 – 1772) – син сот-

ника кролевецького, з 18-ти років військовий кан-

целярист ГВК (1727–1730), комісар полковий ні-

жинський (1733–1735), значковий товариш Ніжин-

ського полку (? – 1733 – 1741). У 1737 р. був у команді

майора Шипова по набору обивателів і приводу їх

на лінію. У 1738 р. наглядали за волами, був вдома,

потім на Переволочній. Мав 19 сімей підсусідків у

Кролевці, у д. Лубенці 3 двори посполитих (1739).

Сотник кролевецький (1741–1764, 1764–1767). 1758

р. був «в апробації прав Малоросійських». Абшито-

ваний сотник (1767–1772). У Кролевці на вул. Боль-

шой мав дім в 7 покоїв (1768), у Кролевці, сс.

Андріївці і Ревутинцях 78 підданих. Д.: 1) (1730)

Марія Федорівна Карпека, донька бунчукового то-

вариша. 2) Феодосія Захарівна N (? – 1783 – ?), вдова

Тимофія Івановича Розумовського. Дітей не мала.

Огієвський Дем’ян Павлович (бл. 1716 – 1759 – ран. 1769)

– син сотник кролевецького, абшитований військовий

канцелярист (1749), значковий товариш Ніжинського

полку. Д.: (1749) Пелагея Михайлівна Мокрієвич (1718

– 1769 – ?), донька бунчукового товариша.

Огієвський Іван Павлович (бл. 1721 – ?) – син сотника

кролевецького, значковий товариш Ніжинського

полку (1759).

Огієвський Карпо Павлович (? – 1710 – 1735) – син сот-

ника кролевецького, значковий товариш Ніжин-

ського полку (? – 1725 – 1735). У 1728 р.

конфліктував з кролевецьким сотником Костянти-

ном Генваровським, з яким наносили взаємні об-

рази та билися. Повернув позичені у фортеці св.

Христа гроші груньському сотнику Іллі Милорадо-

вичу. Виховувався у свого рідного дядька генераль-

ного обозного Андрія Марковича. Д.: N Михайлівна

Забіла, донька генерального судді. Вдова мала у

1738 р. 10 сімей підсусідків у Кролевці.

Огієвський Кирило – значковий товариш Ніжин-

ського полку (1735).

Огієвський Лука Карпович (? – 1749 – 1787 – ?) – син

значкового товариша, бунчуковий товариш (з

10.10.1782), засідатель Кролевецького повітового

суду (1782 – 1784), колезький асесор (1787). Мав у м.

Кролевці 39 підданих (1784).

Огієвський Максим Григорович (бл. 1734 – 1775 – ран.

1783) – син сотника кролевецького, значковий то-

вариш Ніжинського полку (1760 – 1764, 1764 –

1767), сотник кролевецький (1764, 1767). 1764 р. зна-

ходився в Константинополі і Венеції. Абшитований

сотник (1767.5.06. – 1775 – ?). Мав 18 підданих в

Кролевці, сс. Бистрик і Дубовичах. Д.: (1762) Пела-

гея Семенівна N (? – 1745 – 1787 – ?).

Огієвський Олексій Дем’янович (? – 1759 – 1783 – ?) –

син значкового товариша, військовий товариш Ні-

жинського полку (? – 1780 – 1783 – ?). Проживав у

Кролевці, де мав 28 підданих. Д.: (1780) Параска Іва-

нівна Журба, донька сотника. Мали доньку Ірину.

Огієвський Павло Іванович (? – 1665 – 1726) – син

знатного козака кролевецького, козак кролевець-

кий, учасник кримського походу 1687 р., походу

проти була вінці. Військовий товариш Ніжинського

полку (1710–1711 рр.), сотник кролевецький (1720–

1722 рр.), бунчуковий товариш (1722–1726 рр.). Вів

довгі майнові суперечки з родичами. Д.: Уляна Іва-

нівна Маковська (бл. 1667 – 1749 – ?), донька сот-

ника кролевецького. У Кролевці мала шинок (1736).

Огієвський Семен Павлович (бл. 1723 – 1767 – ?) – син

сотника кролевецького, житель кролевецький,

значковий товариш Ніжинського полку (без уні-

версалу з 1730 р., за універсалом 1751–1767). У 1738

р. брав участь в поході при волах, служив на Бату-

ринському цегляному заводі. Тримав дідівський

млин на кролевецькій греблі на р. Свідні, який 1 бе-

резня 1767 р. продав своєму племіннику Григорію

Огієвському. Д.: 1) (1746) Степанида Іванівна N (бл.

1725 – ран. 1753) 2) (1754) NNN.

Огієнько Павло (? – ран. 1738) – значковий товариш

Ніжинського полку. Д.: NNN, вдова (1738), мала

житловий двір у Кролевці.

Оголівець Василь (1734 – ?) – абшитований військовий

товариш Гадяцького полку (? – 1788 – 1790 – ?). Рі-

шенням Чернігівського намісницького дворян-

ського зібрання визнаний дворянином і внесений

до ІІ частини родовідної книги. Д.: Феодосія NN,

донька шляхтича.

Огронович Григорій Григорович (1721 – 1767 – ран.

1776) – служив з 1742 р., був у розмежуванні кордо-

нів з турками, у прикордонній польській комісії в

асистенції, чин військового товариша отримав від

гетьмана у 1757 р. Д.: Марія Федорівна N.

Огронович Григорій – службу розпочав з 1764 р. при

Лубенській полковій канцелярії, військовий това-

риш (з 1765), осавул полковий вакансовий (1770 –

1780 – ?). Д.: N Григорівна Корсун, донька бунчуко-

вого товариша.

Огронович Григорій Корнійович (1675–1757) – службу

розпочав з 1709 р. значковим товаришем Лубен-

ського полку (? – 1719), сотник пирятинський (1719

– 1751). 21 січня 1717 р. продав полковнику Марко-

вичу за 400 золотих Великий Яр з сінокосами, став-

ком, греблею над р. Оржицею. 15 квітня 1720 р.

продав йому ж грунт Коровай над р. Оржицею за 5

000 золотих. Абшитований бунчуковий товариш (з

1751.19.09.). 30 січня 1752 р. отримав універсал на

володіння с. Єрківцями Лубенської та сс. Кейбалів-

кою і Леляками Пирятинської сотень. Зберігся по-

минальник його роду у Золотоніському монастирі.

Д.: 1) (з 1710) Ганна Леонтіївна Свічка, донька лу-

бенського полковника. 2) Феодосія Дмитрівна Гор-

ленко (1695 – ?), донька прилуцького полковника.

Огронович Іван Григорович (1712 – ран. 1760) – знач-

ковий товариш Лубенського полку (1745), мав жит-

ловий двір у Пирятині (1745). Д.: Євдокія Петрівна

N (1722 – ?).

Огронович Іван Іванович – значковий товариш Лубен-

ського полку (1737), сотник лохвицький (1740–1746).

У 1747 р. просив призначити на місце свого дядька

пирятинського сотника Григорія Огроновича.

Огронович Іван Корнійович – значковий товариш Лу-

бенського полку (1747), мав у Лубнах двір житловий

і 1 найманий та 2 хати підсусідків, шинок у с. Вищий

Булатець, хутір при урочищі Хорольські Колодязі

та хутір при урочищі Бочках.

268

Огронович Кирило – його «сказка» датувалася 1763 р.,

служив з 1737 р., був у Лубенській полкові канцеля-

рії в письмових справах 8 років, полковим коміса-

ром, чин військового товариша отримав від

гетьмана у 1757 р.

Огронович Микола (1743 – 1782 – ?) – службу розпочав

з 8 травня 1756 р., полковий канцелярист (з 1761),

отаман сотенний (з 15 червня 1765), возний Снітин-

ської сотні (з 16 червня 1777), військовий товариш

Лубенського полку (з 10 травня 1779).

Огронович Михайло Григорович – син війта прилуць-

кого, товариш Прилуцького полку, полковий суддя

(1709 – 1716), отримав с. Рудівку від полковника

Дмитра Горленка після Дем’яна Якубовича, яке у

1709 р. перейшло Івану Носу. Полковий обозний

прилуцький (1717 – 1737). У 1721 р. отримав від геть-

мана Скоропадського с. Обечів. Мав шинок в м. Пе-

револочній, хутір під с. Рудівкою (1732).

Огронович Михайло Григорович (1714–1763) – службу

розочав 1737 р., значковий товариш Лубенського

полку (? – 1745 – 1760). У 1745 р. в Пирятинській сотні

при хуторі мав 2 двори підсусідків піших убогих, жит-

ловий двір і шинок у Пирятині та хутір в сотні. Сот-

ник 1-ї Пирятинської сотні (1760–1763). 29 вересня

1763 р. через старість абшитований полковим осаву-

лом. Мав двір в Пирятині, грунти під Лубнами і Пи-

рятином, хут. Сухооржицький і Сліпородський з

двома греблями, млинами і ставами, підсусідків в

сс. Каплицях і Лелеках, посполитих – в Лелеках. Д.:

Уляна Іванівна Романович (1724 – 1787 –?).

Огронович Павло Григорович (1718–1777) – службу роз-

почав з 1737 р., канцелярист полковий лубенський,

військовий товариш (? – 1760 – 1763), 28 серпня 1763

р. абшитований полковим хорунжим. 1760 р. отримав

у спадок хут. Чевельчанський. Мав у с. Повстині 1-ї

Пирятинської сотні 8 хат підданих (1760). Д.: Настасія

Андріївна Думитрашко (1721 – 1778 – ?).

Огронович Павло Корнійович – значковий товариш

Лубенського полку (? – 1735 – 1745 – ?), у 1735–1736

р. управляв полковими справами при полковій кан-

целярії. У 1737 р. був при полковій канцелярії, у

1738 р. призначений купувати коней, присягнув у

1741 р. Мав у 1740 р. в Лубнах 1 двір піших козаць-

ких підсусідків, у другій полковій у с. Єрковцях 1

двір підсусідків. Мав у Лубнах у 1745 р. 4 двори

піших убогих підсусідків козацьких, 1 двір у с. Ко-

лядинець, 1 двір в д. Александровці, 1 двір у с. Єр-

ковцях, мав двір житловий у Лубнах, в якому сам

жив. Мав хутір на урочищі Бочках з 4 найманими

людьми та хутір біля хорольських колодязів в якому

жив господар. Мав приїзджий двір у Лукомлі.

Огронович Петро Корнійович (? – ран. 1768) – значко-

вий товариш Лубенського полку (1731 – 1751 – ?). У

1735 р. складав ревізію дворів, у 1736 р. при Цари-

чанці, у 1737 р. був при Кременчуцькому магазині. У

1738 р. при ГВК. Присягнув у 1741 р., з ним сини Іван

і Яків. Мав у с. Худоліївці Горошинської сотні 1 двір

підсусідків, двір житловий у Лубнах, в якому сам жив,

хутір на урочищі Бочках з 3 найманими людьми

(1740), у Лубнах двір житловий, підсусідків козацьких

2 двори та 10 хат бездвірних, житловий у с. Ороб’ях,

приїзджий у с. Хелепцях, хутір при урочищі Бочках, у

с. Черевки 1 хату бездвірну, 1 хату в Губському, у Пи-

рятинській сотні хутір на 2 двори (1747). Мав млин на

р. Удаї. Приймав і роздавав зібрані чиновницькі гроші

(1751). Д.: NNN. Володіла хатою померлого козака лу-

бенського Івана Хмеленка і у с. Великий Булатець міс-

цевого козака Семена Хильченка.

Огронович Петро Якович – значковий товариш Лу-

бенського полку (? – 1764 – ?). У 1764 р. отримав па-

спорт на проїзд до Москви у маєтковій справі батька

за с. Куп’єваха на Слобожанщині, а також до Пе-

тербургу для побачення з двоюрідними братами,

які навчалися в шляхетському кадетському корпусі.

Огронович Семен Корнійович – службу розпочав з

1753 р., полковий канцелярист, військовий товариш

Лубенського полку (1757 – 1767 – ?), писар грод-

ський, сотник вакансовий (1772 – 1780 – ?). Д.: NN

Кадян, донька військового товариша.

Огронович Стефан Корнійович – значковий товариш

Стародубського полку, у 1737 р. перебував вдома,

але мав йти в похід в команді фельдмаршала фон

Мініха. Значковий товариш Лубенського полку на

місце батька (1739 – 1751 – ?).

Огронович Яким Григорович (1704 – ран. 1753) – син

сотника пирятинського і онук полковника лубен-

ського Свічки. Значковий товариш Лубенського

полку за службу батька сотника пирятинського

(1741 – 1751 – ?). Мав житловий двір і шинок у Пи-

рятині (1745). Тримав 21 хату підданих у с. Білоу-

сівці Яблунівської сотні (1760). Д.: 1) NNN. 2) (з

1746.12.05.) Тетяна Іванівна Добронизька (? – 1749),

донька полкового сотника переяславського.

Огронович Яків Григорович (1733 – 1767 – ран. 1770) –

службу розпочав 1749 р., полковий канцелярист лу-

бенський (? – 1757 – ?), військовий товариш (? – 1760

– 1766). 13 січня 1766 р. абшитований бунчуковим

товаришем. Шляхтич Лубенського повіту. 1760 р.

отримав у спадок хутір при урочищі Великому Ско-

чаку. Д.: Настасія Степанівна Лукомська (1738 – 1797

– ?), донька абшитованого полкового обозного.

Огронович Яків Михайлович (бл. 1700 – 1772 – ?) – від

батька перейшло с. Обечів полкової сотні, де мав

шинок (1740). Навчався в Києво-Могилянській ака-

демії (1715 – 1717 – студент класу філософії). 1729 р.

залучений гетьманом Д. Апостолом до роботи в Ко-

дифікаційній комісії. Влітку 1738 р. був у поході до

фортеці Рясної на прикордонну лінію. Взимку 1739

р. брав участь у битвах з татарами під містечками

Городище та Кобеляки, ходив у похід під Хотин та

Ясси. Значковий товариш (1740). 1743 – 1760 рр. –

суддя полковий прилуцький, 1767 – 1770 рр. – обоз-

ний. 1744 р. разом із козацькою старшиною відпо-

відав за підготовку урочистостей з нагоди приїзду в

Україну імператриці Єлизавети Петрівни. Отримав

абшит (1772), доживав вік у своєму маєтку під м.

Прилуки на р. Удаї. Д.: Ганна N Коколевська,

донька протопопа краснопільського на Харківщині.

Огронович Яків Якович (1732 – ?) – служив з 1749 р.,

був при Лубенській полкові канцелярії при пись-

269

мових справах 8 років, в депутатах про образи ма-

лоросіян від Македонського гусарського полку, вій-

ськовий товариш (1757 – 1779 – ?).

Одинець Василь – значковий товариш Миргород-

ського полку (1711).

Оживульський Андрій – бунчуковий товариш. 1737 р.

його вдова Марфа володіла у с. Лобками Погарської

сотні 3 дворами малогрунтовими, 8 малогрунтовими.

Озерський Василь (? – ран. 1764) – значковий товариш

Стародубського полку (1738 – 1750 – ?). Д.: Марі-

анна NN (? – 1781 – ?), жителька с. Лотоків Новомі-

ської сотні.

Озерський Леонтій Осипович – дозорця волості Роп-

ської, значковий товариш Стародубського полку

(1720 – 1751 – ?). 16 червня 1726 р. призначений на

місце померлого городового отамана стародубського

Григорія Отвіновського і був ним до 1729 р. Був у 1731

р. полковим комісаром, жив у полковій сотні. У 1737

р. перебував вдома, але мав йти в похід в команді

фельдмаршала фон Мініха. Наказний сотник (1737).

Мав у с. Лотоках куплених 5 підсудків при городах. У

1737 р. на його хуторі Озерському полкової сотні, на

його грунтах і хатах жили 4 посполитих і 2 вимерли.

Вів суперечки за хутір Куровський Новоміської сотні

з Києво-Печерською лаврою, з полковим осавулом

Семеном Березовським за слободу Кибильщину

Новгородської сотні, з колишнім шафарем Олек-

сандром Кропивницьким за хутір Сачковий Ропської

волості. Крім того мав маєтність у Топальській сотні.

Його родичем був генеральний осавул Петро Валь-

кевич. Д.: (1713) N Яківна Дружина, донька старости

волості Ропської.

Околов-Кулак Корній Карпович – шляхтич, абшито-

ваний військовий товариш (1788). Мешканець с.

Найтоповичів. Д.: Мотря NN, донька шляхтича.

Оксюк Павло (1764 – ?) – значковий товариш (1788).

Мав 7 спадкових підданних в одному хуторі. Рід вне-

сений до І частини родовідної книги Чернігівського

намісництва. Д.: Єфросинія NN, донька дворянина.

Окуневич Ян – шляхтич, дозорця добр гетьманських

(1693), військовий товариш (1700).

Олександрівський Василь – значковий товариш Пе-

реяславського полку (1767).

Олексієнко Гаврило Овсійович – син військового то-

вариша, значковий товариш Ніжинського полку.

Олексієнко Данило Овсійович – син військового това-

риша, значковий товариш Ніжинського полку.

Олексієнко Іван – значковий товариш Переяслав-

ського полку (? – 1756 – ?), мав родовий герб.

Олексієнко Овсій Олексійович – військовий товариш

Ніжинського полку (? – 1683 – ?).

Олексієнко Онисим Овсійович – син військового това-

риша, значковий товариш Ніжинського полку.

Олексійович Яків – військовий товариш (1693), меш-

канець кузнецький Стародубського ключа.

Олефіров Данило (1745 – ?) – службу розпочав 30

серпня 1762 р., полковий канцелярист, сотенний хо-

рунжий (з 1769), значковий товариш Лубенського

полку (з 1776), абшитований військовий товариш

(1788). Рід внесений до VI частини родовідної книги

Чернігівського намісництва. Д.: Марфа Семенівна

Завадовська, донька священика Гадяцького полку.

Олещенко Петро – козак, значковий товариш Київ-

ського полку (1746.15.05. – 1762 – ?).

Олихарський (?) Іван – син абшитованого сотенного

отамана, служив з 1775 р., значковий товариш Га-

дяцького полку (1776 – 1780 – ?). Д.: Параска NN,

донька козака.

Олишко Микола (1736 – 1788 – ?) – службу розпочав з

1765 р. яресківським сотенним хорунжим. Значко-

вий товариш (з 3 лютого 1781).

Олійник Данило – військовий товариш Ніжинського

полку (1677).

Олійник Максим (1742 – ?) – абшитований військовий

товариш Чернігівського полку (? – 1788 – 1790 – ?).

Внесений до ІІ частини родовідної книги дворян

Чернігівського намісництва. Д.: Олена NN, донька

полкового хорунжого артилерійського.

Олійник Павло (1738 – 1790 – ??) – виборний козак (з

16 квітня 1750 р.), сотенний канцелярист (з 7 лютого

1753 р.), значковий товариш Лубенського полку

(1771.21.03. – 1781), військовий товариш (з

1781.28.04.). Д.: NN Мітлинська (? – ран. 1790).

Оліфіренко Данило (? – 1780 – ?) – службу розпочав з

1766 р., сотенний хорунжий (1769 – 1776), значко-

вий товариш Лубенського полку (1776 – 1780 – ?).

Д.: N Симонівна Завадовська, донька священика Га-

дяцького полку.

Ольговський Логвин – значковий товариш.

Ольховський Іван (1714 – ?) – службу розпочав з 1737

р., за отамана городового лютенського (? – 1748 –

1749 – ?), за сотника лютенського (1749), отаман со-

тенний лютенський (1756 – 1771 – ?), значковий то-

вариш Гадяцького полку, абшитований військовий

товариш (? – 1788 – 1790 – ?). Рішенням Чернігів-

ського намісницького дворянського зібрання ви-

знаний дворянином і внесений до ІІ частини

родовідної книги. Д.: Дарія Семенівна Рабан (? –

ран. 1788), донька виборного козака.

Ольшанський Василь – козак, значковий товариш Лу-

бенського полку (? – 1747 – 1751 – ?), проживав у с.

Скробагатках Лохвицької сотні (1747), абшитований

значковий товариш (1762), мешканець янишпіль-

ський.

Ольшанський Михайло Федорович (1759 – ?) – син

сотника абшитованого, який тримав хут. Рай в По-

гарському повіті. Службу розпочав з 1778 р., вій-

ськовий товариш (1781 – 1787 – ?), у поході не був,

бажав продовжити військову службу у 1783 р.

Ольшанський Федір – значковий товариш (16 березня

1780 – 1782 – ?), мешканець березненський Черні-

гівського полку.

Ольшанський Федір (? – ран. 1724) – бунчуковий то-

вариш у Чернігівському полку. Д.: Горпина Кири-

лівна Грушинська-Дорошенко, у другому шлюбі

(1725) за Іваном Дем’яновичем Мокрієвичем, бун-

чуковим товаришем.

Ольшанський Федір Іванович він же Демешкевич-

Загорянський – військовий товариш (1722), во-

лодів сс. Кистер і Суховіївкою.

270