Кривошея В.В., Кривошея І.І., Кривошея О.В. Неурядова старшина Гетьманщини

Подождите немного. Документ загружается.

Купчинський Андрій – шляхтич гербу «Топач», сот-

ник шаповалівський, військовий товариш (1745).

Купчинський Борис Васильович (Гладущенко) – син

військового товариша, значковий товариш.

Купчинський Василь Андрійович – син сотника ша-

повалівського, військовий товариш Ніжинського

полку (1746 – 1751 – ?). Мав житлові двори у Воро-

нежі та Шаповалівці, надав позику до війського

скарбу – 8 копійок.

Купчинський Василь Григорович (? – ран. 1761) –

значковий товариш Ніжинського полку (? – 1734 –

?), у 1737 р. був отаманом сотенним воронізьким за

служби батька і його самого (? – 1737 – 1741). 29

травня 1735 р. з дружиною продали Костянтину Ли-

сеневичу у с. Гречаниках Терехтемирівської сотні

хутір з дубовим і березовим гаєм і сіножатями. На-

казний сотник воронізький Кирило Слабей у

1737 р. звинуватив його в здирствах і побитті. Вій-

ськовий товариш (1741.23.10. – 1750 – ?). Сотник на-

казний красноколядинський. Мав у Красному

Колядині 5 підсусідків, після його смерті залиши-

лося 2 посполитих у с. Коренецькому Красноколя-

динської сотні. Д.: Наталія Марківна Ангеліовська,

донька сотника красноколядинського.

Купчинський Йосип Васильович (? – ран. 1779) –

значковий товариш Прилуцького полку (? – 1765),

абшитований військовий товариш (1765.09. – 1768

– ?). Проживав у с. Коренецькому. Мав підсусідків в

Красному Колядині, Понорах, 2 хутори під Красним

Колядином, хутір при с. Коренецькому, якими во-

лодів спільно з своїм швагром, полковим канцеля-

ристом, а потім возним Роменської сотні Остапом

Косяровським, разом з яким тримав 4 посполитих у

м. Красному Колядині. Д.: Марфа Яківна Косяров-

ська (1747 – 1790 – ?), донька священика. Володіла

231 підданим в 3 селах і двох хуторах.

Купчинський Петро Пи липович (1745 – 1781 – ?) – з

шляхетства, син сотника яготинського, який відомий

своїм доносом на генерального писаря А.Безбо-

родька. Служив з 1762 р. полковим канцеляристом,

значковий товариш (1766.23.01. – 1780 – ?). У 1771 р.

роз ділив із сестрою володіння в трьох сотнях – Яго-

тинській, Березанській і Баришівській. Мав 110 під-

даних в Березанській та Баришівській сотнях.

Військовий товариш (1787). Мав підданих у с. Моро-

зівці Остерського повіту, разом з племінником Вой-

наховським – у с. Недра Козелецького повіту. Д.:

Марія Олексіївна Канаровська (1751 – 1781 – ?),

донька сотника яготинського.

Купчинський Федір Андрійович – сотник шаповалів-

ський, значковий товариш.

Купюра Андрій – значковий товариш Ніжинського

полку (1755).

Куранда Федір – «зацний славетного товариства» Київ-

ського полку (1686), мав дім «за брамою Киевскою».

Кураховський-Щитков Дмитро – бунчуковий това-

риш Ніжинського полку (? – 1736 – 1738 – ?), у

нього підсусідки у с. Озеричах.

Курган Іван – значковий товариш Полтавського полку

(1730). Згідно рішення гетьмана Д.Апостола всту-

пив у володіння двором і домом вдови Марії Гриш-

нечивої, син Якої Данило Прокопченко не повернув

взятих в борг грошей.

Курика Данило Антонович (1743 – ?) – абшитований

військовий товариш Чернігівського полку (? – 1788 –

1790 – ?). Мав 28 підданих у 1 «деревнє». Внесений

до ІІ частини родовідної книги дворян Городниць-

кого повіту Чернігівського намісництва. Д.: Олена

Ничипорівна Шара, донька бунчукового товариша.

Куриленко Андрій Дмитрович (? – 1700 – 1759 – ?) –

значковий товариш Прилуцького полку (з 1715).

Полковий комісар (1734). Житель с. Рудівки полко-

вої сотні, де мав 1 посполитого.

Куриленко Давид Федорович – військовий товариш

Прилуцького полку.

Куриленко Дмитро (? – 1680 – 1759 – ?) – значковий

товариш Прилуцького полку (з 1715). Житель с. Ру-

дівки полкової сотні.

Куриленко Іван – син значкового товариша, значко-

вий товариш Прилуцького полку (1773 – 1781 – ?).

Куриленко Іван (? – ран. 1759) – значковий товариш

Прилуцького полку (1732). Житель с. Рудівки по-

лкової сотні.

Куриленко Павло Тимофійович – син отамана городо-

вого пирятинського (? – 1687 – 1697 – ?), який во-

лодів с. Шкуратівкою. Отаман городовий

пирятинський (? – 1703 – ?), значковий товариш

Лубенського полку (? – 1712 – ?).

Куриленко Семен Леонтійович – значний військовий

товариш у Лубенському полку (1724).

Куриленко Стефан – значковий товариш Прилуцького

полку (1731 – 1757 – ?), брат Якова, житель с. Гайво-

рона Красноколядинської сотні, де мав 1 посполитого.

Куриленко Яків – значковий товариш Прилуцького

полку (1731 – 1757 – ?), житель гайворонський, де

мав 2 посполитих.

Курило Давид (1734 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Чернігівського полку (? – 1788 – 1790 – ?),

мав 44 підданих. Внесений до ІІ частини родовідної

книги дворян Борзнянського повіту Чернігівського

намісництва. Д.: Зіновія NN, донька значкового то-

вариша.

Курило Данило – козак Новосанжарської сотні. Два

роки був у сулацькому поході. Значковий товариш

Полтавського полку (1738.21.09.– 1755 – ?), прожи-

вав у с. Нових Санжарах. Мав двір і хутір у Нових

Санжарах, 2 посполитих.

Курило Кирик – значковий товариш Полтавського

полку (? – 1761 – 1762 – ?), мешканець новосанжар-

ський.

Курило Клим – значковий товариш Полтавського

полку (? – 1763 – 1767 – ?). Мешканець Новосан-

жанської сотні. Наглядачі маєтків генерал-аншефа

Романа Воронцова у 1763 р. мали спробу привер-

нути його у підданство.

Курило Семен (1753 – ?) – абшитований значковий то-

вариш Лубенського полку (? – 1788 – 1790 – ?). Мав

13 підданних у 1 місті. Внесений до ІІ частини родо-

відної книги Лохвицького повіту Чернігівського на-

місництва. Д.: Настасія NN, донька козака.

201

Курилов N – військовий товариш Київського полку, у

1677 р. протопоп козелецький Василь Григорович

продав йому свій млин ісайківський.

Курилов Микола – військовий товариш (1790), мешка-

нець Городницького повіту, підданих не мав.

Куриченко Дорофій Якович – абшитований військо-

вий товариш Ніжинського полку (1788).

Куровський (Куровщенко) Хома – військовий това-

риш Стародубського полку (1700).

Курочка (Курський) Іван Якубович – значний вій-

ськовий товариш з Корсунського полку перейшов

на Лівобережжя. Він став сотником менським і Ма-

зепа надав йому с. Домашлин, володів ним 13 років

(тобто щонайменше до 1700 р.). Мазепа забрав у

нього до Батуринського замку. У 1699 р. купив ліс у

кладновських жителів Михайла Кузьменка і 4 ниви

у Тимоша Шетерянова. Його рід Якубовські-Івер-

ські-Курочки.

Курський Дем’ян Герасимович (бл. 1704 – ?) – син сот-

ника менського Чернігівського полку, службу роз-

почав з 1730 р., учасник очаківського походу. Склав

присягу імператриці Єлизаветі в Ніжинському

полку. Військовий товариш Ніжинському полку

(1741 – 1763 – ?).

Куст-Кислович Андрій – службу розпочав з 1 лютого

1762 р. значковим товаришем, військовий товариш

(з 13 листопада 1762 р.), сотник срібнянський

(1777.15.05. – 1781).

Куст-Кислович Георгій Степанович (1745 – ?) – знач-

ковий товариш Прилуцького полку (? – 1775 – 1790

– ?). Разом з братом Ісаком мав 46 підданних в При-

луцькому повіті (1788). Д.: Варвара NN, донька свя-

щеника. Мали сина Трохима і доньку Тетяну.

Куст-Кислович Григорій (1758 – ?) – син значкового

товариша, службу розпочав з 1767 р. полковим кан-

целяристом, значковий товариш Прилуцького

полку (з 1773.2.11.), колезький протоколіст

Куст-Кислович Іван – значковий товариш Прилуць-

кого полку (? – 1757 – ?), мав власний герб.

Куст-Кислович Кузьма (1742 – ?) – військовий това-

риш Прилуцького полку. Разом з Сидором, Григо-

рієм і Тимофієм мали 121 підданого (1788). Д.:

Гафія N Романовська, донька диякона.

Куст-Кислович Матвій Осипович (? – ран. 1748) –

значковий товариш Прилуцького полку (? – 1716 –

1735 – ?). У 1716 р. отримав гетьманський універсал

на с. Леляки. Мав шинок. Д.: Уляна Василівна Га-

ленковська (? – 1730 – 1747 – ?).

Куст-Кислович Павло – служив з 1740 р. в званні вій-

ськового канцеляриста ГВК, був слідчим про вбив-

ство в Прилуцькому полку. Військовий товариш у

Лубенському полку (1757 – 1763 – ?). У 1763 р. в ко-

місії в м. Срібному.

Куст-Кислович Сидір (1748 – ?) – військовий товариш

Прилуцького полку. Д.: Настасія N Юркевич,

донька військового товариша.

Куст-Кислович Стефан Матвійович (бл. 1711 –

1781.6.06.) – значковий товариш Прилуцького полку

(1731–1781). Полковий комісар (1741). У 1748 р. чо-

тири родини його підданних посполитих с. Леляки

перейшли у козаки, а козак Іван Тарасенко скупо-

вував там ґрунти у його підданних. Мав 4 посполи-

тих у м. Варві. Д.: Настасія N Терлецька, донька

київського бурмістра.

Кустовський Петро (? – 1699 – бл. 1738) – значковий

товариш Ніжинського полку (? – 1736 – 1737 – ?)

Мав 4 підсусідка в Борзні, 5 – у с. Оленівці – 5. Д.:

Ганна NN (бл. 1699 – 1767 – ?), жила в спадковому

за її предками дворі, до якого належало землі на 13

днів. Їх син Семен був економом ніжинського по-

лковника Петра Розумовського (1758), ніжинським

городовим отаманом (1764), священиком с. Веп-

рика Басанської сотні (1782). Одружений з Катери-

ною Петрівною Ракушкою-Романовською.

Кусюра N – військовий товариш.

Кут Василь (? – ран. 1755) – військовий товариш По-

лтавського полку (1743), мав двір та 4 підсусідків у

Кереберді. Д.: Марія NN.

Кутневський Василь Данилович (1709 – 1783 – ?) –

службу розпочав з 1733 р., бунчуковий товариш

(1735.21.12. – 1761), абшитований бунчуковий това-

риш (1761 – 1783 – ?). Проживав на хуторі Машків-

щина, мав двір у Глухові. Д.: Ганна Тимофіївна

Булавка, донька сотника полкового чернігівського.

Мали сина Михайла, доньку заміжню за Ничипо-

ром Пилиповичем Гриневичем (бл. 1767 – ?).

Кутневський Данило Герасимович (? – 1732, 9 квітня.

«Въ Новгородку панъ Данило Кутневскій т. б. (день

Пасхи) по всенощной умре») – глухівський козак

Ніжинського полку. 29 серпня 1699 р. Мазепа надав

йому універсал про прийняття під бунчук. Бунчу-

ковий товариш (1699–1732). 8 березня 1715 р. за

служби військові отримав гетьманський універсал

на с. Кривоносівку, підтверджений царською гра-

мотою 7 червня 1718 р. Побив батька глухівського

священика Матвія Бугая, знищив універсал Скоро-

падського на маєток у с. Локотках Воронізької сотні.

Д.: Марія Савична Савич (? – 1708 – 1742 – ?),

донька генерального писаря.

Кутневський Іван Данилович (? – 1751 – ран. 1781) –

бунчуковий товариш (1735.21.12. – 1751 – ?) у Ста-

родубському полку. Мав маєтність у с. Кривоносівці

Новгородської сотні у 1737 р. 16 дворів малоґрунто-

вих посполитих, 15 убогих дворів, 10 дуже убогих

огородників та 4 двори підсусідків. Володів хут. Кут-

невським. Мав 7 підсусідків у Воронежі та двір у

Глухові.

Кутневський Михайло Іванович – військовий товариш

Ніжинського полку. (з 1768), бунчуковий товариш

(1783). Д.: Настасія Василівна Драгневич, донька

поручика.

Куцевич N – миргородський полковий городничий (? –

1776), абшитований військовим товаришем Мирго-

родського полку (1776.09. – ?).

Куценко Данило (1727 – ?) – з дворян. Службу розпочав

з 1759 р., значковий товариш Миргородського

полку (з 1782).

Куценко Іван (1759 – ?) – службу розпочав з 1772 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1783).

Куценко Карпо (? – 1713 – 1771 – ?) – службу розпочав

202

з 1723 р. значковим товаришем. Д.: N Хомівна

Пащенко, донька зіньківського козака.

Куценко Яким (1757 – ?) – службу розпочав з 1776 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1782).

Кучер Іван – козак, значковий товариш Лубенського

полку (1736 – 1751 – ?), у 1737 р. був полковим

зборщиком, у 1738 р. комісар, присягнув у 1741 р.

Мав у полковій сотні Лубенського полку в д.

Александрівці 1 двір піших підсусідків козацьких, у

с. Засуллі 3 двори, двір житловий у Лубнах, в якому

сам жив, мав у 1745 р. хутір у полковій сотні, в якому

жили наймані люди. 1751 р. збирач «доімочних»

грошей до військового скарбу та під звітом за

комісарство. Мав підсусідків у с. Олександрівці

(1747). Абшитований сотник.

Кучер Федір (1732 – ?) – шляхтич. Службу розпочав 15

червня 1749 р., полковий канцелярист (з 1750),

значковий товариш (з 1757), возний, військовий

товариш Лубенського полку (1782).

Кушакевич Олександр – значковий товариш

Ніжинського полку (1737–1747), мав посполитих та

двір у м. Прохоріві.

Кушевський Дмитро – значковий товариш Гадяцького

полку (1736), мешканець гадяцький, служив у 1-й

полковій сотні (1736), полковий хорунжий

гадяцький (? – 1739 – ?), абшитований полковий

хорунжий (? – 1744 – 1764 – ?). Мав 13 дворів і 4

млинових кола (1744). Д.: (1725) NNN. Їх донька

Марія заміжня за Федором Олексійовичем

Алфьоровим, підпрапорний Сумського полку.

Кушевський Яків – значковий товариш Гадяцького

полку (1736 – 1739), мешканець гадяцький. Жив у

1-й полковій сотні.

Кущ Іван (бл. 1739 – ?) – службу розпочав з 1766 р.,

отаман сотенний (з 1770), значковий товариш

Київського полку (1775 – 1783 – ?).

Кущинський Дмитро Якович – козак

новосанжарський (1718). У 1731 р. був у ногайському

поході. Значковий товариш Полтавського полку за

служби батька (1736.29.09. – 1755 – ?). Мав двір і

підсусідків у Новому Санжарові.

Кущинський Іван Якович (? – ран. 1766) – козак

новосанжарський (1718), писар сотенний

новосанжарський (1720–1732), писар ратушний

новосанжарський (1730–1732). У 1731 р. був на

українській лінії. Писар при полковому комісарі

(1732–1736). Значковий товариш Полтавського полку

за служби батька (1736.29.09. – 1748). Сотник

царичанський (1748.26.05. – 1757 – ?). У 1757 р. на

нього написав доніс писар сотенний Микола Жадан за

відсутність на молебнях 21 і 25 квітня цього року.

Племінник новосанжарського козака Івана Карпенка

(? – 1752). Мав двір у Нових Санжарах.

Кущинський Олексій Дмитрович – значковий

товариш Полтавського полку (? – 1759 – 1767 – ?),

мешканець новосанжарський. У 1763 р. разом з

козаками Новосанжарської сотні подали скаргу на

управителів маєтків генерал-аншефа Воронцова,

хорунжого Миргородського полку Козиненка та

військового канцеляриста Каневського за

намагання стягти підданські повинності.

Кущинський Петро – шляхтич гербу «Кущ»,

значковий товариш Чернігівського полку (1732).

Кущинський Прокіп Дмитрович – значковий товариш

Полтавського полку (1762), мешканець

новосанжарський.

Кущинський Тимофій – наказний сотник полковий

(1723), за городничого чернігівського (1725),

значковий товариш Чернігівського полку (1732),

мав шинок у Чернігові.

Кущинський Яків Дмитрович – значковий товариш

Полтавського полку (1762), мешканець

203

Лабунський-Збуйнара Григорій (1738 – ?) – абшито-

ваний військовий товариш Чернігівського полку

(1788), мав 16 підданих у 1 селі. Д.: Дарія NN, донька

козака.

Лабунченко Тимофій – значковий товариш Київ-

ського полку (1784).

Лаворка Федір (? – ран. 1790) – військовий товариш

(1790). Мешканець Городницького повіту, підданих

не мав. Д.: Тетяна N.

Лаврентієв Данило – військовий товариш Чернігів-

ського полку (1747).

Лаврентієв Данило (в 1761 р. йому «більше шестиде-

сяти років» – 1761 – ?) – дід і батько до смерті слу-

жили. Служив з 1721 р. за нарядами Роменського

сотенного правління, у 1726, 1730, 1736 рр. зборщик

сотенний. У 1737–1738 рр. роменський сотенний ко-

місар. 8 вересня 1752 р. призначений значковим то-

варишем Лубенського полку. Звільнений у 1757 р.

від служб за старістю, в абшит отримав військового

товариша (1761). Письменний.

Лавриненко Терентій Григорович – службу розпочав з

1758 р., сотенний комісар (1764), осавул сотенний

новгород-сіверський (1765.31.10. – 1769.2.01.), вій-

ськовий товариш (1769.2.01. – 1787 – ?). Мав 7 під-

даних у хут. Араповському. Д.: Катерина NN, донька

священика-шляхтича. Мали сина Василя, доньок

Ганну, Уляну.

Лаврінович Фірс – шляхтич, військовий товариш Ста-

родубського полку (1700).

Лагода Василь Олександрович – полковий комісар ки-

ївський, титор Вознесенської церкви в Козельці

(1750).

Лагода Григорій (1703 – ?) – службу розпочав з 1737 р.

значковим товаришем Київського полку, абшито-

ваний значковий товариш (1761) .

Лагода Григорій Васильович (бл. 1733 – ?) – службу

розпочав з 1748 р. полковим канцеляристом київ-

ським, військовий канцелярист (з 1763.14.06.),

значковий товариш Київського полку (1764.23.01.),

військовий товариш, за писаря земського козе-

лецького (1773 – 1782 – ?), абшитований полковий

осавул (? – 1772 – 1782 – ?). Д.: (1772) Гафія Григо-

рівна Паламаренко, донька значкового товариша.

Лагода Іван Григорович (1759 – ?) – козак, значковий

товариш Миргородського полку.

Лагода Матвій Якович (бл. 1743 – ?) – син значкового

товариша, службу розпочав значковим товаришем

Миргородського полку з 7 березня 1768 р., абшито-

ваний сотник (1782), володів хутором в Хорольській

сотні. Разом з братом Семеном проживали у с. Ста-

рій Аврамівці. Д.: N Герасимівна Барабаш, донька

військового товариша.

Лагода Олександр Васильович (? – 1699 – ран. 1764) –

військовий товариш (? – 1719 – 1722 – ?). Полковий

хорунжий миргородський (1723–1732), осавул по-

лковий миргородський (1732–1735). Брав участь в

кримському поході (1735). Значковий товариш

(1736), за полкового осавула в кримському поході

(1737). Проживав у с. Аврамівці – маєтності полко-

вого осавула миргородського Семена Галагана

(1723). Після смерті батька отримав 10 дворів під-

даних у с. Аврамівці, володів хут. Вершина Холодна.

Лагода Семен Якович (бл. 1746 – ?) – син значкового

товариша, службу розпочав з 1774 р., військовий то-

вариш Миргородського полку (з 1778), абшитова-

ний військовий товариш (1782). Володів хутором в

Хорольській сотні. Разом з Матвієм володіли час-

тиною с. Нової Аврамівки. Д.: 1) (1779) Євдокія NN,

донька священика. 2) (1803) Єфросинія NN, донька

шляхтича.

Лагода Яків Олександрович (? – 1731 – 1764 – ?) – знач-

ковий товариш Миргородського полку (1741 – 1752

– ?). У 1742 р. прийняв присягу на вірність імперат-

риці Лизаветі Петрівні. Полковий комісар (1743).

Мав хутір під с. Аврамівкою в Хорольскій сотні.

Лада-Богданович Симон – військовий товариш у Чер-

нігівському повіті (1790). Мав 7 спадкових підданих.

Д.: Настасія Веснянська, донька військового това-

риша.

Ладанович Кирило – значковий товариш Полтав-

ського полку (1751).

Ладинський Антін (1762 – ?) – військовий товариш (?

– 1788 – 1790 – ?), мав 18 підданих в Роменському

повіті в сс. Дмитрівці і Рабухах. Внесений до ІІ час-

тини дворянської родовідної книги Чернігівського

намісництва Ніжинського повіту.

Лазаревич Василь – бунчуковий товариш (15.09.1735

– 1751). У 1737 р. мав двір приїзжий та посполитих в

сл. Гуті, мав двір і шинок у Воронежі, 15 підсусідків

у Воронежській сотні та при хуторі Гути 7 підсусід-

ків володів посполитими д. Жорновки Конотоп-

ської сотні. У 1748 мав житловий та приїзжий двір,

2 найманих у Воронежі.

Лазаревич Василь Романович (бл. 1688 – ран. 1753) – син

судді полкового ніжинського, бунчуковий товариш в

Ніжинському полку (1727–1753). Був у сулацькому по-

ході. Мешкав у Воронежі. Д.: Васа Іванівна Тимо-

шенко (бл. 1695 – ?), донька значкового товариша.

Лазаревич Володимир Васильович (1749.15.07 – 1787

– ран. 1790) – син сотника леплявського, службу

розпочав з 10 вересня 1764 р., значковий товариш

(з 1767.20.06.), сотник піщанський (з 1771.23.04.). У

1781 р. отримав чин бунчукового товариша. мав за

собою 40 підданих, володіння у с. Келеберді. Д.: Єв-

докія Степанівна Ілляшенка, донька бунчукового

товариша. Син Яків.

Лазаревич Володимир Васильович (1749.15.07 – 1787

– ран. 1790) – син сотника леплявського, службу

розпочав з 1764.10.09., значковий товариш (з

1767.20.06.), сотник піщанський (з 1771.23.04.). У

1781 р. отримав чин бунчукового товариша. Мав 40

підданих. Бунчуковий товариш. Мав володіння у с.

Келеберді. Д.: Євдокія Степанівна Ілляшенка,

донька бунчукового товариша. Мали сина Якова.

Лазаревич Данило Григорович – навчався в КМА, вій-

ськовий канцелярист ГВК (1725–1728), значковий

товариш Миргородського полку (1729–1741), «за

службу діда їх бувшого сотником а потім обозним

полковим миргородським і батька і їх самих у

званні значкових товаришів, а що дім їх осиротілий

отягощав полковник Капніст мати їх Ганна Васи-

лієва Родзянковна прийнята під протекцію ГВК а

синів її призначено військовими товаришами»

(1741 – 1744 – ?). Мав хутір під Хоролом, 3 підсусід-

ків (1739). Не мав дворів підданих (1744).

Лазаревич Іван – бунчуковий товариш у Стародуб-

ському полку (1764), мав володіння у 2-й полковій

сотні у с. Тарасовці посполитих дворів 24.

Лазаревич Іван Васильович (бл. 1715 – 1783 – ?) – бун-

чуковий товариш Ніжинського полку (1735.15.09. –

1740), ніжинський полковий суддя (1740 – 1766). Д.:

Настасія Степанівна Родзянко (бл. 1723 – ?).

Лазаревич Михайло – значковий товариш Лубенського

полку (1762), мешканець чигриндубравський.

Лазаревич Михайло Григорович – навчався в КМА (?

– 1724), значковий товариш Миргородського полку

(? – 1741), військовий товариш (1741 – 1751 – ?). Не

мав дворів підданих (1744). 1751 р. патенту на чин

не пред’явив, працював в польській комісії.

Лазаревич Степан Романович (бл. 1692 – ран. 1765) –

син судді полкового ніжинського, бунчуковий това-

риш в Ніжинському полку (1727 – 1751 – ?, універ-

сал 1735.09.26.), був у сулацькому поході. Мешкав у

Воронежі. 1732 р. мав двір приїжджий та посполи-

тих в сл. Гуті. У 1737 мав двір, 2 шинки у Воронежі,

4 підсусідків у Воронеській сотні та при хуторі Гути

7 підсусідків, у 1738 р. володів посполитими д. Кор-

ковки 9 дворів. У 1741 р. склав присягу імператриці

Єлизаветі в Ніжинському полку, з ним його син

Роман. Мав житловий двір та шинковий у Воро-

нежі. Д.: Наталія Іванівна Заруцька (бл. 1701 – ?).

Лазаревич Яків – абшитований військовий товариш

(1777). Д.: Мотря Григорівна Кущ, донька козака

Глухівської сотні. Діти: Василь (1757 – ?) – канце-

лярист МК, Іван (1771 – ?), Марфа (1759 – ?) заміжня

за військовим канцеляристом Іллєю Городенським.

Жили на хуторі Недбаєвому Янпольської сотні.

Лазаревський Михайло (бл. 1712 – ?) – служив з 1735 р.,

був у наборі на армію волів, у очаківському, дніст-

ровському і хотинському походах, в прикордонних

204

архангелогородській і мотовилівській комісіях в

асистенції, військовий товариш у Лубенському

полку (1746 – 1763 – ?).

Лазаренко Ананій – шляхтич гербу «Лески», значний

військовий товариш. Мешканець конотопський. Ро-

доначальник Лазаревських.

Лазарєв Іван – значковий товариш Стародубського

полку (1769), в утриманні різних казенних сум та

речей. Мав двір у Стародубі (1768).

Лазкевич Андрій Петрович – військовий товариш Лу-

бенського полку. У 1764 р. сотник костянтинівський

побив його підданих в Гадяцькому полку, захопив

майно та спалив млин на р. Сулі, який належав

йому та значковому товаришу Лубенського полку

Андрію Богдановському.

Лазкевич Григорій (? – ран. 1762) – військовий това-

риш Лубенського полку.

Лазкевич Іван (1738 – ?) – абшитований військовий то-

вариш Лубенського полку (1788). Д.: Катерина NN,

донька козака.

Лазкевич Кирило – абшитований військовий товариш

(1783). Д.: Марфа Григорівна Коропчевська, донька

значкового товариша.

Лазкевич Онисим (1750 – ?) – абшитований військо-

вий товариш Лубенського полку. Д.: Ірина NN,

донька козака.

Лазкевич Петро Семенович (? – 1717 – 1783 – ?)– на-

вчався у КМА (1727). Працював у кодифікаційній

комісії (з 1735). Військовий товариш (? – 1745), бун-

чуковий товариш (з 1745). У 1756 р. призначений до

Лубенського полкового суду замість хворого бунчу-

кового товариша Володимира Велецького. Мав двір

житловий у Ромнах, у с. Герасимівці Роменської

сотні підданих посполитих дворів 12 малоґрунто-

вих, 10 тяглих та 7 піших убогих, та 3 двори підсу-

сідків (1745), житловий двір у с. Житному. мав у

1747 р. убогих і дуже убогих підданих в Роменській

сотні в с. Гарасимівці 28 дворів в них 46 хат та 2 без-

двірних хати, підсусідків тяглих 1двір, 1 хата та 14

хат піших, мав у Роменській сотні хутір на 7 дворів

та приїзджий двір і 2 шинки у Ромнах, житловий

двір власний та 2 житлові наймані і шинок у с. Ге-

расимівці, шинок у с. Хмельове. Д.: Настасія Федо-

рівна Кандиба, донька бунчукового товариша.

Лазкевич Федір (? – ран. 1745) – військовий товариш. В

Роменській сотні у с. Коровинець під сусідські ко-

зацькі двори ним скуплені 4 малоґрунтових могучих,

10 малоґрунтових не могучих, 1 тяглий убогий та його

ж хутір, в якому живуть підсусідки 1 двір малоґрун-

товий не могучий, 9 тяглих убогих та 2 піших убогих.

Тут же окремо записані підсусідки його вдови 4 двори

тяглих та 1 двір піших убогих підсусідків.

Лазуревський Іван – значковий товариш Лубенського

полку (1750).

Лазько Максим (1746 – ?) – службу розпочав з 1763 р.,

військовий товариш (з 1782), брав участь в турець-

кому поході.

Лайкевич Ілля – значковий товариш.

Лайкевич Кіндрат Павлович – службу розпочав 1755 р.

в Стародубській полковій канцелярії, значковий то-

вариш (1760–1762), військовий товариш і почмейс-

тер (1762–1772), полковий хорунжий стародубський

(1772–1778). Полковий обозний стародубський

(1778–1782).

Лайкевич Петро Романович (1747 – 1787 – ?) – служив

з 1764 р., військовий товариш (1768), колишній

райця магістрату стародубського, бунчуковий това-

риш призначений у 1783 р., у походах не був, бажав

продовжити військову службу у 1783 р. Абшитова-

ний бунчуковий товариш (1787). Мав двір у Старо-

дубі. володів винокурнею пустою і при ній хата 1, 5

комор, саж 1. Винокурню він збудував на місці, куп-

леному у 1761 р. в бурмістра стародубського Григо-

рія Гуриновського за 60 карбованців. Жив у хаті

різночинець Новіков з милостині. Д.: Параска NN,

донька шляхтича.

Лайкевич Роман Васильович – значковий товариш

Стародубського полку (? – 1735 – 1739 – ?).

Лайкевич Роман Васильович – шляхтич. Військовий

товариш.

Ланчинський Гаврило – військовий товариш Лубен-

ського полку (1702).

Лапенко Яків – військовий товариш Стародубського

полку (? – 1693 – 1695 - ?)

Лапценський Сава – полковий канцелярист (? – 1740),

значковий товариш Чернігівського полку на місце

тестя (з 1740). Д.: N Василівна Вишневецька, донька

значкового товариша.

Лапченко Григорій – козак Китайгородської сотні,

значковий товариш Полтавського полку (1737.17.11.

– 1743 – ?). У 1735 р. в білозерському поході під ко-

мандуванням полкового осавула Левенця, У 1736 р. в

кримському поході за хорунжого полкового полтав-

ського. Мав з братами 2 двори в Китайгороді (1743).

Лапченко Іван – козак Китайгородської сотні, значко-

вий товариш Полтавського полку 1743 р., мав з бра-

тами 2 двори в Китайгороді.

Лапченко Степан – козак Китайгородської сотні, знач-

ковий товариш Полтавського полку 1738–1743 р.,

мав з братами 2 двори в Китайгороді.

Ласкевич Андрій Леонтійович – бунчуковий товариш

у Лубенському полку (1740).

Ласкевич Іван Остапович – онук полковника лубен-

ського Ілляшенка (за жіночою лінією), значковий

товариш у Лубенському полку (1708). 10 січня

1708 р. отримав гетьманський універсал на всі до-

ходи з дідівського млина в три кола на р. Ромні на

греблі Працювській.

Ласкевич Ілля Романович – військовий товариш Ста-

родубського полку

Ласкевич Микита Ілліч – значковий товариш Старо-

дубського полку (1787), мешканець глухівський.

Ласкевич Павло Семенович (? – 1719 – 1751 – ран. 1763)

– син сотника роменського, праонук полковника

лубенського Ілляшенка (за жіночою лінією), вій-

ськовий канцелярист ГВК (1739–1744), військовий

товариш (1744–1745 ), бунчуковий товариш у Лу-

бенському полку (з 19.01.1745). Мав у 1747 р. убогих

і дуже убогих підданих в Роменській сотні в д. Ба-

совці 17 дворів в них 22 хати та 1 бездвірна хата, під-

205

сусідків кінних 3, піших 4, мав шинок у Ромнах,

шинок у с. Волковцях, приїзжджий двір у д. Ба-

совці, шинок в с. Миколаївці, млин на р. Ромні. Д.:

(з 1742) Марія Федорівна Ситіна, донька бригадира.

Ласкевич Петро – значковий товариш Ніжинського

полку. У 1735 р. був у поході в Орелі на лінії.

Ласкевич Петро Леонтійович (1714 – 1762 – ?) – розпо-

чав службу в Ніжинському полку з 1738 р., бунчуко-

вий товариш у Лубенському полку (з 1751). У 1749 р.

розпочалися його суперечки за с. Гирявку з дядьком

Максимом Антоновичем. Абшитований військовий

товариш (1783). Мав 141 підданого у с. Гирявці і ху-

торі Голубовському, 15 – в хут. Понорському.

Ласкевич Петро Петрович – військовий товариш Старо-

дубського полку (1787), мешканець стародубський.

Ласкевич Петро Семенович (? – 1763) – син сотника ро-

менського, праонук полковника лубенського Ілля-

шенка (за жіночою лінією), навчався в класі

риторики КМА (1727), військовий товариш (? – 1745).

1735–1745 рр. Працював у комісії для зведення прав-

ничих книг. Бунчуковий товариш (1745.19.01. –

1763). Мав 20 дворів посполитих і 3 двори підсусідків

у с. Герасимівці Роменської сотні. Д.: Меланія NN.

Ласкевич Родіон Ілліч – військовий товариш Старо-

дубського полку (1787), мешканець глухівський.

Ласкевич Федір (? – ран. 1757) – військовий товариш.

Д.: Параска Якимівна N. У другому шлюбі (? – 1759

– 1760 – ?) за підполковником ландміліцких полків

Олексієм Єршовим. 1759 р. син Федора Андрій з

дружиною Настасією вели суперечку за спадок з

дядьком батька бунчуковим товаришем Петром

Ласкевичем, з полковником Олексієм Єршовим.

Ласкевич Федір Григорович (1756 – ?) – службу розпо-

чав 11 березня 1773 р., колезький канцелярист (з 31

листопада 1773), військовий товариш Лубенського

полку (з 16 березня 1777). Д.: Настасія NN.

Ластовецький Максим Герасимович – шляхтич, аб-

шитований значковий товариш Ніжинського полку

(1782), мешканець батуринський. Мав 6 підданних.

Д. Феодосія NN, донька козака.

Ласферов Федір – значковий товариш Гадяцького

полку (1739), у поході на лінії.

Латошевич-Крамар Пилип – значковий товариш.

Лахневич N (? – ран. 1748) – військовий товариш Ки-

ївського полку. Д.: Ірина NN, 1748 р. прохала указу

про підтвердження охоронного універсалу гетьмана

Д.Апостола про звільнення її двору у Кобижчах від

податків і повинностей.

Лахневич Григорій Іванович (1729 – ?) – службу роз-

почав 1748 р. в ГВК, з 1751 р. миргородський горо-

довий отаман. Сотник 3-ї полкової сотні

Ніжинського полку (1753.15.06. – 1782.19.06.), бун-

чуковий товариш (1782–1790). Мав 13 підданих у 1

селі в Березненському повіті. Внесений до ІІ час-

тини родовідної книги дворян Чернігівського на-

місництва. Д.: Євдокія Яківна Репешка, донька

значкового товариша. Мали синів Петра, Володи-

мира, доньку Тетяну.

Лачковський Григорій – значковий товариш Старо-

дубського полку (1723).

Лашевич Павло – бунчуковий товариш у Гадяцькому

полку (1758–1759).

Лашкевич (Тищенко) Онисифор Семенович (? – ран.

1758) – значковий товариш. Д.: (1725) Уляна Ми-

хайлівна Улізько, донька значкового товариша.

Лашкевич Артем Артемович (1718 – ран. 1784) –

службу розпочав з 1747 р. військовим канцелярис-

том, бунчуковий товариш (1765.21.12.). Д.: (1769) Те-

тяна Григорівна Кулябка (1728 – ?), донька

бунчукового товариша. За іншими даними Параска

Григорівна Галаган.

Лашкевич Артем Семенович (? – 1714 – 1744 – ?) – вій-

ськовий товариш. Його донька Ганна заміжня

(1783) за бунчуковим товаришем Яковом Якимови-

чем, донька Марфа – за Іваном Пісоцьким.

Лашкевич Іван Семенович (Тищенко, Лашкевич-Руб-

цов, Лашкевич) (1683–1765) – службу розпочав з

1724 р., значковим товаришем (1724–1739), асесор

полкового суду (1731), був у 1733 р. полковим комі-

саром і У 1735 р. ще не здав справи, У 1735 р. жив у

полковій сотні, в комісії Шипова (1737), у 1735 р.

його називає братом Федір Чуйкевич, у 1737 р. во-

лодів с. Старе Задубення Бакланської сотні: 31 двір

(16 малоґрунтових, 12 убогих при городах, 3 підсу-

сідки). Городовий отаман (1740–1746), абшитова-

ний бунчуковий товариш (з 1746.17.12.). Його

пасинок Журман Ілля, суддя генеральний, володів

за ним двором у Стародубі (1750). Мав у 1764 р. у

Стародубі 2 двори, 2 хати в яких жило 4 найманих

людей Д.: Єфросинія Іванівна Губчиць (1696 – ?),

донька сотника почепського. У 1-му шлюбі була за

Василем Матвійовичем Журманом, значковим то-

варишем. З нею до родини Лашкевичів перейшло

12 дворів у с. Гарцево.

Лашкевич Микола Артемович (1745 – 1784 – ?) – син

бунчукового товариша. Службу розпочав з 1764 р. у

ГВС, військовий товариш (з 1765).

Лашкевич Михайло Артемович – син бунчукового то-

вариша. Службу розпочав з 1759 р. військовим кан-

целяристом в ГВК, а потім у ГВС, військовий

товариш (1763–1784).

Лашкевич Опанас Артемович (1749 – 1782 – ?) –

службу розпочав 5 лютого 1765 р. в Малоросійській

Колегії, військовий канцелярист (1769), секретар в

Малоросійській Колегії (1776.28.04.), бунчуковий

товариш (1778), земський суддя Погарського повіту

(з 1779), надвірний радник (1781.13.08.).

Лашкевич Петро Федорович (1734 – 1780 – ран. 1784)

– син полкового хорунжого. Гетьман у 1757 р. надав

чин військового товариша, служив в дійсній службі

з 1760 р. в Стародубському полку і того року був у

слідстві про вільних військових посполитих, був у

рахункових комісіях Стародубського і Погарського

магістратів про прибутки і видатки. Направлений у

військовий похід (1769). Комірник Погарського по-

віту (1780). Разом з братом Семеном володів с. Ост-

роглядовим, де і мешкав. Мав 70 підданих (1775).

Д.: Мотря Ісаківна N (1737 – 1789 – ?).

Лашкевич Степан Іванович (1733–1782) – службу роз-

почав з 1751 р. військовим канцеляристом в ГВК,

206

бунчуковий товариш (з 1754), земський суддя По-

гарського повіту (1764–1779), «предводитель» шля-

хетства Погарського повіта (1772–1775), підкоморій

(з 1779), надвірний радник (з 1782). Володів хуто-

ром поблизу с. Карповичі, де на р. Ірні мав плотину

з млином в 3 кола, а також винокурний завод. Д.: (з

1758) Параска Григорівна Галаган (? – 1783 – ?),

донька прилуцького полковника.

Лашкевич Федір (1750 – ?) – службу розпочав з 1770 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1782.

05.).

Лашкевич Федір Семенович (1708/1713 – 1767 – ран.

1781) – купець стародубський (1743), бурмістр Ста-

родубського магістрату (1744.11.), міщанин старо-

дубський (1751.09.). Служив військовим товаришем

за універсалом гетьмана, звання отримав за служби

предків у листопаді 1752 р. В дійсну службу вступив

у 1754 р. Був у комісії бунчукового товариша Терна-

віота, полковим комісаром у 1754 р.. Вів слідства

над військовий товариш Бєларовським за індуто-

вий збір при полковій канцелярії, у 1759 р. – над ко-

заками Ніжинського полку на прикордонних

роботах. Полковий хорунжий (1767). Мав у Старо-

дубі 3 двори, 6 хат, в яких 9 найманих людей (1764).

Д.: Гафія Семенівна Соболевська (1716/1718 – 1787 –

?), донька сотника погарського.

Лашко Іван (1713 – ?) – службу розпочав з 1752 р., оса-

вул сотенний (з 1765), значковий Київського полку

(з 1780).

Лашнюк Василь Семенович – сотенний канцелярист

(1752 – 1764), писар сотенний волинський Чернігів-

ського полку (1764 – 1779 – ?), військовий товариш

(1783), абшитований військовий товариш (1787). У

с. Волинці мав 9 підданих (1783). Д.: (? -1759 – 1783

– ?) Олена Степанівна Богдановська, донька свяще-

ника. Їх діти: Сава (1760 – 1783 – ?) – губернський

канцелярист, Семен (1775 – 1783 – ?), Настасія (1768

– 1783 – ?), Уляна (1769 – 1783 – ?), Мотря (1771 –

1783 – ?) та Ірина (1776 – 1783 – ?).

Лащенко Григорій – козак, служив з 1758 р., з 1764 по-

лковий канцелярист, значковий товариш

(22.04.1774 – 1777). Одружений з донькою козака.

Лащинський Андрій Леонтійович – бунчуковий това-

риш (1740).

Лащинський Артем (1722 – 1799 – ?) – службу розпо-

чав з 1743 р., полковий канцелярист переяслав-

ський (1750.10.11. – 1754), з серпня 1754 р.

абшитований військовий товариш. Мав 6 підданих

у с. Пісках Басанської сотні. Поручик у відставці

(1799). Д.: (з бл. 1761) Настасія N Шепотько (? – 1745

– 1775 – ран. 1780), донька басанського козака.

Лащинський Іван – козак, значковий товариш По-

лтавського полку (1736.17.05. – 1750 – ?).

Лащинський Іван (1738 – ?) – абшитований військовий

товариш (1788). Д.: Катерина NN, донька козака.

Лащинський Леонтій (? – 1680 – 1719) – шляхтич

гербу «Лярисса», вийшов з Правобережжя, козак

підлипенський, значний військовий товариш, сот-

ник красноколядинський (1710–1717). У 1714 р. на

уряд отримав с. Понори, у 1717 р. після абшиту-

вання за ним затверджене тестеве село Гирявка.

Бунчуковий товариш. Д.: Марія Тимофіївна Радич

(? – 1773), донька Тимофія Радича і онука Івана

Носа, прилуцького полковника.

Лащинський Онисим (1750 – ?) – абшитований вій-

ськовий товариш .

Лащинський Петро Леонтійович (1714 – 1783 – ?) –

син бунчукового товариша, розпочав службу в Ні-

жинському полку з 1738 р., бунчуковий товариш у

Прилуцькому полку за заслуги батька і братів (1750

– 1756 – ?). У 1749 р. розпочалися його суперечки за

с. Гирявку з дядьком Максимом Антоновичем. 1751 р.

мав супроводжувати гетьманські клейноди і геть-

мана при вступі його в управління Гетьманщиною.

Абшитований бунчуковий товариш (1783). Мав 141

підданого у с. Гирявці і хуторі Голубовському, 15 – в

хуторі Понорському. Д.: Настасія Федорівна Кан-

диба (? – ран. 1783), донька бунчукового товариша.

Лащинський Федот (? – 1640 – 1690 – ?) – значний

військовий товариш (1690). Основоположник Фед-

ченків. Його онук Григорій Федорович Федченко

був полковим осавулом ніжинським (1700).

Лебединський Артем – у 1689 р. житель переяслав-

ський, купив дідизні ґрунти Марії Трушенчихи у

с. Гречаники Терехтемирівської сотні. Значковий

товариш Переяславського полку (1726).

Лебединський Йосип (1750 – ?) – шляхтич, службу

розпочав з 1769 р., полковий канцелярист (з 1770),

освул сотенний (1772–1779), значковий товариш

Миргородського полку (з 1779).

Лебединський Петро Артемович – значковий това-

риш (1732).

Лебідь Денис Федорович – син значкового товариша,

значковий товариш ГВА (1781). Мав хутір Ворож-

биковщину і одного підсусідка у с. Ряботині.

Лебідь Дмитро Кіндратович (1723 – 1764 – ран. 1775) –

син абшитованого військового товариша, військо-

вий канцелярист ГВК (з 1744), військовий товариш

(1751 – 1764 – ?). У 1763 р. займався полковим роз-

межуванням прикордоння Київського воєводства.

З 1764 р. підсудок земський Переяславського по-

віту. Мав у Яготинській сотні в хуторі Довженків-

ському приїзджий двір і 4 піших підсусідки. Д.:

1) Євдокія Іванівна N (1731 – 1760 – ?). 2) (з 1766)

Анастасія Іванівна Булавка, донька бунчукового то-

вариша (1743 – 1775 – ?). За нею після смерті чоло-

віка залишилося 48 підданих: у Баришевці –16, с.

Рудницькому – 16, хут. Журавському – 14.

Лебідь Карпо Денисович – син значкового товариша ГВА,

отаман сотенний Ніжинського полку. Абшитований

значковий товариш (1779.7.06. – 1783 – ?). Мешкав у

с. Ряботині. Д.: Ганна NN, донька священика.

Лебідь Кіндрат Іванович (1678 – 1756 – ?) – міщанин,

1740 – 1743 – козак 3 статті, з 1743 р. абшитований

військовий товариш Д.: 1) NNN, 2) (до 1726 р.) Єв-

докія Матвіївна N (1694 – 1756 – ?), у 1-му шлюбі за

Сте фаном Коропщенком, міщанином переяслав-

ським, живий у 1709 р. У 1726 р. продала дідизні,

батьківські і частину чоловікових ґрунтів у Переяс-

лаві осавулиній полковій Феодорі Стефановій Іва-

207

новій Даниловичевій за борг 500 золотих. Мав у Ба-

ришівці двір житловий і 2 шинка, 3 двори найма-

них служителів, хата в д. Пасічки, в с. Рудницькому

мав житловий двір при пасіках (1750).

Лебідь Олексій Дмитрович (1773 – ?) – службу розпо-

чав у Переяславському полку, значковий товариш

(1796). Мав родовий герб.

Лебідь Федір – значковий товариш Ніжинського полку,

житель с. Ряботина.

Леванжевський Трохим (1732 – 1769 – ?) – мав двір в

Полтаві. Службу розпочав з 1 березня 1755 р., сотен-

ний хорунжий (з 5 березня 1756), значковий това-

риш Полтавського полку (6 травня 1762 – 1769 – ?).

Левашко Федір – служив з 1767 р., з 1768 р. сотенний

хорунжий старозіньківської сотні, значковий това-

риш Гадяцького полку (1775 – 1780 – ?) одружений

з донькою козака, дітей не мали.

Левенець Антін – син значкового товариша, значко-

вий товариш Прилуцького полку (? – 1775 – 1781 –

?), мешканець варвинський.

Левенець Дмитро Іванович (? – 1690 – 1739 – ?) –

службу розпочав з 1706 р., військовий товариш,

бунчуковий товариш у Полтавському полку, сотник

новосанжарський (1729–1739). Був звільнений з

уряда і у 1737 р. полковник Василь Кочубей клопо-

тав про повернення йому цього уряду. Мав шинок у

Нових Санжарах (1732), с. Ольшані, млин на р. Вор-

склі в 4 кола, а також млин в одне коло у с. Ольшані.

Відзначився притягненням козаків до робіт в при-

ватному господарстві, хабарі, захоплення майна,

здирства. Військовий товариш, мав 12 дворів (1744).

Д.: Марія Федорівна Борохович, онука полковника

гадяцького. У 1758 р. організувала напад на хутір

жителя решетилівського Ничипіра Чарниша.

Левенець Іван (? – ран. 1767) – значкового товариш Д.:

Ірина N Пищимуха, вдова 1767 р. мала володіння у

Потоцькій сотні.

Левенець Іван Прокопович (? – 1640 – 1727) – син полко-

вого обозного полтавського, бунчуковий товариш (з 11

травня 1685), полковий сотник полтавський (1687–

1690), осавул полковий (1691–1693), полтавський по-

лковник (1701–1709), значний військовий товариш,

бунчуковий товариш. Один з трьох правителів ГВК

(1724–1727). 24 вересня 1694 р. обміняв свій двір з Ма-

рією Анищихою. 7 серпня 1704 р. купив у полтавського

козака Андрія Локащенка, а 26 серпня того ж року у

козака Опанаса Ващенка двір за 80 талерів. Мав двір

у Полтаві, шинок у другій полковій сотні, піддані в

с. Милець, та с. Млинах, с. Малишовки. Д.: 1) Марія N

Сухина, розвівся з нею через архієрейське благосла-

віння як своячниці, бо названа колишньою дружиною

1723 р.. О. Меншиков писав царю з Охтирки 19 січня

1709 р., що «при чем полтавский (полковник. – Авт.) в

своей верности великие клятвы приносил и сам про-

сил, дабы для вящаго уверения жену и детей ево

вывесть куды потребно будет, а о детях имянно про-

сил, чтоб им в Харкове для учения в Славенской

школе быть». 2) Марина NN (? – 1732 – ?).

Левенець Йосип – козак, абшитований в травні 1762 р.

значковим товаришем Полтавського полку.

Левенець Олексій Семенович (1762 – ?) – абшитований

військовий товариш (? – 1788 – 1790 – ?). Мав 430

підданих у одному містечку, 4 селах і одній слободі

Гадяцького повіту (1788). Рішенням Чернігівського

намісницького дворянського зібрання визнаний

дворянином Гадяцького повіту і внесений до І час-

тини родовідної книги.

Левенець Тимофій Йосипович (1727 – 1763 – ?) –

службу розпочав з 1740 р., полковий канцелярист-

полтавський, значковий товариш Ніжинського

полку. У 1749 р. вів суперечку за ліс з військовим то-

варишем Лукою Старицьким. Військовий товариш

(1755 – 1763 – ?) , абшитований бунчуковий това-

риш у Полтавському полку. Мав приїзжий двір у

с. Гавронцях та 12 сімей підданих у Старих Млинах.

Його теща Параскева мала у с. Комарівці 11 сімей

підданих. Д.: (? – 1749 – 1757 – ?) Марія Іванівна

Цурка, донька значкового товариша.

Левенець Федір Дмитрович (? – 1747 – ран. 1751) – син

військового товариша, полковий писар 3-го компа-

нійського полку (1731–1734). Сотенний писар в но-

вонабранному компанійському полку, абшитований

у 1740 р. У 1747 р. отримав чин військового това-

риша Полтавського полку «за служби діда його по-

лковника полтавського Івана Левенця також батька

його і його самого в походах многих отправление».

Мав двір приїзжий і шинковий у с. Мільчому та у

с. Ольшаному. Д.: Гафія Дем’янівна N (? – 1757 – ?).

У 1752 р. мала 76 сім’ї підданих у 2-й полковій По-

лтавській сотні. У 1756 р. Чарниш захопив худобу і

здійснив наїзд на її хутір.

Левенець Федір Іванович (1717 – 1788 – ?) – служив з

1735 р. при полку Полтавському між старшинськими

дітьми в числі значкових товаришів, був на посил-

ках у Полтавській полковій канцелярії, у 1737 р. зби-

рав відомості про стрільців у всіх сотнях полку, в

1738 р. на українській лінії « впредострожность по

тревожним ведомостям для отпору неприятеля до

упадения оного в полк Изюмский под командой

умершаго полковника Кочубея». З 1738 служив у

ГВК військовим канцеляристом три роки, був у ко-

місіях і відрядженнях: для збору відомостей про

форпости (від флопосту за Києвом біля Василькова

по Дніпру до Переволочної), про стан по Дніпру

об’єднаної команди різних полків, за інструкцією

ГВК по відправці до Дніпра козаків полку Лубен-

ського не престарілих, не малолітніх з усією вій-

ськовою виправкою, в Чернігівському полку за

інструкцією ГВК описував маєтності і ґрунти по-

мерлого підскарбія Андрія Марковича, 1739 р. сте-

жив за завантаженням на Дніпрі 200 байдаків

провіантом для зустрічі під м. Новгородом-Сівер-

ським Стародубського полку російської армії, з по-

чатку 1740 р. в комісії про небезпечну та

«прилипчиву» хворобу в Полтавському Миргород-

ському та Гадяцькому полках, в комісії в Миргород-

ському полку у м. Потоку при полковнику Сабурову

до завершення хвороби. 1742 р. призначений в По-

лтавський полк до рахункової комісії, де був п’ять

років, в 1744 р. – при зустрічі і проводах у Глухові

208

цариці. Військовий товариш (з 10 жовтня 1746).

Гвалтовно наїхав на ліс військового канцеляриста

Данила Писаревського, побив його людей і забрав

скирту сіна. 1746 р. за указом ГВК був у Полтав-

ському полку у доправці недоїмочних грошей на

рації і порції більше 7 тисяч рублів в провіант-майс-

терську канцелярію Суворова, в слідстві по справі

поручика Батуріна з сотником кишенским Григо-

рієм Потоцьким про сварку, побиття і вбивство слу-

жителя Батуринова, на початку 1750 р. за вище

показані служби так і за предківські його прадіда,

діда полковників полтавських і батька служби (за

які у Левенца є дані про царську грамоту прадіду)

підвищений до чину бунчукового товариша і уні-

версалом ГВК (з 21 березня 1750). 1750–1751 рр. зна-

ходився при розслідуванні справ у Полтавському

полку: донесення полкового полтавського асвула

Козельського на сотника кобеляцького Яновича про

млини, по донесенню Козельського на військового

товариша Хвоста з подачі полковника полтавського

Горленка. У 1751 р. згід указу ГВК викликаний в Глу-

хів з полковниками, бунчуковими та іншою стар-

шиною для ради про запровадження магазинів і

хлібних запасів у полках Гетьманщини. 1752 р. за ор-

дером гетьмана був у гетьманській резиденції серед

бунчукових товаришів для використання «в случай-

ним делам». 1754–1755 рр. за ордером ГВК був з

сином полковника миргродського Павлом Остро -

градським у переписі «при Переволочанському пе-

ревозу поромников и принадлежащих к прежнему

гетманскому дворцу рибалок, також от Переволоч-

ной до Каневу і урочища Чорной Луки всех угодий

верст на 50 яко то рибних ловель, плавней, сеноко-

сов, чагарников, дубников и протчего положения

тех мест ширину і должину и растояние мери от Пе-

револочной к с. Ханделеевке и лучок всяких урочи-

щей». З квітня 1756 р. проводив судовий процес у

справі прапорщика грузинского князя Сегедзе з

бунчуковим товаришем Богдановичем, потім зна-

ходився при Полтавській полковій канцелярії з бун-

чуковим товаришем Петром Ломиковським (1756).

У 1761 р. в комісії по відбиранням земель, які нале-

жали до Гадяцького замку. Підкоморій Полтав-

ського повіту. Мав двір і шинок у с. Мільче.

Левенець Федір Федорович (1744 – 1773 – ?) – службу

розпочав з 16 липня 1761 р. підпрапорним. Військо-

вий канцелярист (з 18 грудня 1762), військовий то-

вариш (з 17 серпня 1765), бунчуковий товариш у

Полтавському полку (з 16 січня 1773).

Левенець Юхим Іванович – військовий товариш По-

лтавського полку.

Левешко Федір Іванович (1735/1739 – 1800 – ?) – з різно-

чинців, службу розпочав з листопада 1753 р., сотенний

канцелярист (з 10 березня 1763 р.), осавул сотенний

снятинський (1768.8.12. – 1772), отаман сотенний сня-

тинський (1772–1777), військовий товариш Лубен-

ського полку (з 20 липня 1779 р.). Проживав у

с. Юсковець. Д.: Марія Антінівна N (1749 – ?).

Левицький Григорій Опанасович (1745 – ?) – службу роз-

почав з 1766 р., військовий канцелярист (1768.24.09. –

1770), отаман сотенний (1770–1773), військовий това-

риш (1773 – 1790 – ?). Брав участь в турецькому по-

ході. У 1780 р. захопив землю у абшитованого отамана

сотенного Лубенського полку Хорошка. Мав 5 підда-

них у с. Богодухівці Кропивненської сотні. Рішенням

Чернігівського намісницького дворянського зібрання

визнаний дворянином і внесений до ІІ частини родо-

відної книги Прилуцького повіту.

Левицький Іван – військовий товариш, полковий осавул.

Його син Андрій був священиком у с. Есмань (1787).

Левицький Іван – покозачений шляхтич гербу «Ро-

галь», значний військовий товариш (? – 1660 – ?).

Левицький Йосип Костянтинович – значний військо-

вий товариш.

Левицький Костянтин – значний військовий товариш.

Левицький Леонтій (? – 1732 – 1759 – ?) – значковий

товариш Переяславського полку (1759). Мав родо-

вий герб.

Левицький Ми кола Іванович (1753 – 1775 – ?) – з шля-

хетсва, службу розпочав з 1768.18.12. полковим кан-

целяристом переяславським, значковий товариш (з

1771.16.12.) сотник леплявський (1772.24.04. – 1777

– ?). У 1774 р. був у поході в І армії.

Левицький Михайло (1761 – ?) – службу розпочав з

1776 р., значковий товариш Миргородського полку

(з 1780).

Левицький Олександр (? – ран. 1748) – військовий то-

вариш, мав житловий двір у Воронежі.

Левицький Опанас Федорович (? – 1725 – 1775 – ?) –

службу розпочав з 1741 р. значковим товаришем,

отаман сотений Кропивненської сотні. Абшитований

полковий осавул (з 1735), жив у м. Кропивна, де мав

7 підданних. Д.: (? – 1744 – 1761 – ?) 1) NNN. 2) (? –

1765 – 1775 – ?) Дарія Дмитрівна Дараган (1741 – 1775

– ?), донька абшитованого полкового судді.

Левицький Осип (1755 – ?) – службу розпочав з 1769 р.,

значковий товариш Миргородського полку (з 1779).

Левицький Петро (1723 – 1763 – ?) – військовий това-

риш (1761 – 1763 – ?).

Левицький Семен (1754 – ?) – шляхтич, службу розпо-

чав з8 березня 1775 р., полковий канцелярист (з

1778.1.09.), значковий товариш Київського полку

(1780.12.12. – 1784 –? ).

Левицький Семен Леонтійович (1754 – 1783 –?) – син

значкового товариша, шляхтич, службу розпочав 18

березня 1775 р., полковий канцелярист (з

1778.1.09.), значковий товариш Переяславського

полку (з 1780.12.12. ), мав у 1783 р. 8 підданих.

Левицький Степан Опанасович (1746 – ?) – службу

розпочав з 1758 р. в ГВК, військовий канцелярист (з

1759), сотник 1-ї полкової сотні Ніжинського полку

(з 1761.8.10.), бунчуковий товариш (1770.31.03. –

1790 – ?). Мав 88 підданих у с. Талаліївці і в хут.

Лустовому. 157 підданих (1790). Рід внесений до І

частини родовідної книги дворян Чернігівського

намісництва Ніжинського повіту. Не одружений.

Левицький Стефан Григорович (бл. 1723 – ?) – син свя-

щеника рождественського с. Новосілки Гоголів-

ської сотні, студент КМА (1743 – ?). Абшитований

значковий товариш (? – 1782 – ?).

209

Левицький-Леоновський Михайло (1747 – ?) – вій-

ськовий товариш у Прилуцькому полку (1781). Ти-

тулярний радник (1788). Мав 140 підданих в 1

містечку. Рішенням Чернігівського намісницького

дворянського зібрання визнаний дворянином і вне-

сений до ІІ частини родовідної книги. Д.: Марія N

Стрешенцова, донька бунчукового товариша.

Левіков Семен – абшитований військовий товариш

(1777). Д.: Марфа Данилівна Котляренко, донька ко-

зака. Діти (1777): Федір (1754 – ?) канцелярист при

ГВС (1777), Василь (1756 – ?), Гафія (1758 – ?). Жили

у с. Черняцькій Янпільської сотні.

Левкович Михайло – товариш Волоського полку, знач-

ковий товариш Київського полку (з 1727). У 1750 р.

полковий комісар збору порцій і рацій для компа-

нійських полків. Мешканець бобровицький.

Левкович Яків Михайлович – син значкового това-

риша, службу розпочав з 1751 р., значковий това-

риш Київського полку (з 1760), військовий товариш

(1770 – 1776 – ?). У 1775 р. звинувачений в захоп-

ленні земель у козаків Бобровицької сотні. Абши-

тований військовий товариш (1782). Д.:NNN,

донька козака. Мали синів Семена, Івана.

Левонович Осип – шляхтич, військовий товариш Ста-

родубського полку (1700).

Левонович Юрко – військовий товариш, у 1718 р. про-

дав за 90 коп міщанину Данилу Івановичу дворове

місце у Стародубі.

Левошка Федір (1743 – ?) – службу розпочав з 1767 р.,

хорунжий сотенний (з лютого 1768), значковий то-

вариш Гадяцького полку (з 1775), абшитований вій-

ськовий товариш (1790). Мав 33 підданих у 1 селі і 2

хуторах Зіньківського повіту. Д.: Марія NN, донька

шляхтича.

Левченко Василь Іванович – значковий товариш

(1787). Д.: Дарія NN, донька священика.

Левченко Григорій Семенович – син полкового оса-

вула прилуцького, значковий товариш Прилуць-

кого полку.

Левченко Іван Іванович – абшитований значковий то-

вариш (1787). Походив із шляхетської родини Мов-

човських гербу «Гриф» чи «Свобода». Його прадід

Іван Левченко вийшов у Гетьманщину. Д.: Гафія

NN, донька шляхтича.

Левченко Петро Іванович – абшитований військовий

товариш (? – 1787). Поручик (з 1787). Д.: Меланія

NN, донька козака.

Легкобит Сидір – шляхтич, сотник полковий ніжинський

(1699, 1701, нак.), значний військовий товариш.

Легович Захар – значковий товариш Чернігівського

полку. Купив 6 дворів у Роїщах посполитих із влас-

ності Клима Бакуринського по його смерті.

Лежайський Кирило Павлович – значний військовий

товариш. Його онук Павло Миколайович (1757 – ?)

– мешканець глухівський (1788).

Лежайський Михайло – значковий товариш Чернігів-

ського полку.

Лейба Петро Степанович (1752 – ?) – військовий това-

риш Гадяцького полку (? – 1788 – 1790 – ?). Мав 32

підданих у 1 місті і 1 хуторі в Зіньківському повіті.

Д.: Ганна NN, донька шляхтича. Мали синів Сте-

пана, Олександра і доньку Дарію.

Лейбенко Григорій Стефанович – значковий товариш

Переяславського полку (1731). Священик церкви

Трьох Святителів. 1743 р. продав ліс біля с. Стовпяги,

куплений батьком Стефаном Івановичем Лейбенком.

Мав брата Андрія і сестру Катерину (згадка 1732 р.),

які уступили йому право на млин під Домонтовим. У

1768 р. з ним жили син Максим (25 р.) – Д.: Євдокія

Андріївна Деркач, донька бунчукового товариша (20

р.), їх діти Іван (1 р.) і Уляна (2 р.); онук Григорій Се-

менович Лейбенко (12 р.), племінниця До мна (10 р.),

сирота. У 1768 р. його рVд поминався у Золотоні-

ському Бла говVщенському монастирі.

Лейбенко Іван – значковий товариш Переяславського

полку (1724–1732). 4 травня 1724 р. продав за 6 та-

лерів ліс при д. Мазюнках Степану Федорову (бур-

містру переяславському). Лейби відомі в полку з

1662–1666 р. – під час перепису в Переяславі запи-

саний міщанин 1-ї статті, гречанин, купець Ян Козь-

мов син Лейба. У 1711 р. Тихін Лейбенко стверджує

відступ від грунтів не біжчика батька своїй сестрі,

дружині Василя Максимовича. Цікаво, що цей лист

під час ревізії 1767 р. надав бубнівський сотник Іван

Максимович, йому ж належала купча 1662 р. пана

Яна Козьмовича Кгре чанина на ху тір під Переясла-

вом. Д.: Лейбиха Олена – вдова значкового това-

риша, мала у 1750 р. в с. Сошникові першої полкової

Переяславської сотні двір приїжджий.

Лемачевський (Ломаневський) – значковий това-

риш Київського полку. 1768 р. київський магістрат

намагався вписати його разом з возним Блажев-

ським і козаком Седневським до міщанського стану.

Лемачевський (Ломаневський) Ісак Якович (1760 –

?) – шляхтич, службу розпочав з 7 травня 1773 р. у

Київському гродському суді копіїстом, підканцеля-

рист (з 1774.13.03.), канцелярист (з 1774.23.10.), вій-

ськовий товариш (з 1779).

Ленгович (Леговець) Захар – значковий товариш Чер-

нігівського полку (1730). Д.: Катерина Павлівна Ус-

тимович, вдова Клима Юрійовича Бакуринського,

військового товариша.

Леневич Матвій Карпович (? – 1767) – військовий кан-

целярист ГВК (? – 1741), бунчуковий товариш

(1741.10.12. – 1767), полковий зборщик Чернігів-

ського полку. Жив у с. Чорнотичах, мав по одному

шинку у Волинці, Чорнотичах, Козляничах, Оль-

шаній. Д.: Параска NN (? – 1740 – 1767 – ?).

Леневич Мойсей Карпович (? – ран. 1747) – військовий

товариш Чернігівського полку (1743). Проживав у

с. Чорнотичах, де мав мав житловий двір. Д.: Тетяна

NN, вдова у 1747 р. у с. Виблі мала 1 двір підсусідків,

жила у с. Виблях у 1767 р.

Леневич Павло Матвійович – в службі з 1772 р., значко-

вий товариш Чернігівського полку (1784), військо-

вий товариш (1784–1787), з 1787 р. абшитований. У

с. Чорнотичах мав 25 підданих. Д.: Марія N Острож-

ська, донька військового товариша, шляхтанка.

Лень Іван (? – ран. 1787) – гербований шляхтич, писар

сотенний яготинський (1769.8.07. – 1779), військо-

210