Коваленко Д.І. Гроші та кредит

Подождите немного. Документ загружается.

Тема 2. Грошовий оборот та грошова маса

г) позики.

д) кредити.

5. Грошовим обігом взаємопов’язуються такі ринки:

а) ринок продуктів;

б) міжбанківський ринок;

в) інвестиційний ринок;

г) ринок ресурсів;

д) фінансовий ринок;

е) світовий ринок;

є) кредитний ринок.

6. Вхідними потоками сектора «держава» є:

а) позики;

б) трансфертні платежі;

в) податки;

г) заробітна плата;

д) заощадження.

7. Агрегат М0 містить:

а) депозити в іноземній валюті;

б) строкові вклади в національній валюті;

в) гроші поза банками;

г) депозити до запитання.

8. Грошовий агрегат М1 визначається за формулою:

a) МО + поточні рахунки;

б) M2 — строкові депозити;

в) МО + строкові депозити;

г) немає правильної відповіді.

9. Який з наведених виразів не може бути помилковим:

а) М2 = М3 + М1;

б) М2 < М1;

в) М0 > М1 + М2;

г) М3 > М2?

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

10. Яке з наведених тверджень неправильне:

а) середня ліквідність М3 менша за М2;

б) у складі М2 є елементи М3;

в) середня ліквідність М2 менша, ніж М1?

11. Здатність банків збільшувати пропозицію грошей зале-

жить від ставки банківського відсотка:

а) так;

б) ні;

в) ці процеси не пов’язані між собою.

12. Якщо готівка на руках у населення становить 1000 тис.

грн, строкові депозити 2000 тис. грн, безготівковий обіг 3000 тис

грн, готівковий обіг 4000 тис. грн, кошти за трастовими операці-

ями банків 5000 тис. грн, то М2 становить:

а) 10 000 тис. грн;

б) 15 000 тис. грн;

в) 5 000 тис. грн.

13. Норма обов’язкових резервів:

а) установлюється з метою обмеження грошової маси;

б) запроваджується як захід, що збільшує рентабельність банків;

в) визначається з метою підтримування ліквідності банків.

14. Якщо норма обов’язкових резервів становить 11%, то

чому дорівнює депозитний мультиплікатор:

а) 5;

6) 9,09;

в) 9;

г) 11?

15. Зміна норми банківських резервів найбільше впливає на:

а) споживчі видатки;

б) інвестиції;

в) обсяг експорту;

г) державні видатки.

Тема 2. Грошовий оборот та грошова маса

16. Грошовий мультиплікатор — це:

a) коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць збільшується

грошова ма са за зміни грошової бази на одиницю;

б) коефіцієнт, який відображає, на скільки одиниць змінюєть ся

грошова маса внаслідок зміни політики НБУ в системі норм обо-

в’язкового резервування;

в) коефіцієнт, який показує, на скільки одиниць змінюється ВВП

за зміни державного бюджету на одиницю.

17. Залучені ресурси комерційного банку становлять 2 млн

грн, а норма обо в’язкового резерву 13%. Якими будуть у цьому

випадку кредитні ре сурси комерційного банку:

a) 2 млн грн;

б) 300 тис. грн;

в) 1 740 тис. грн?

Задачі

Задача № 1

Клієнт вносить у банк 4000 грошових одиниць готівкою. Після

цього ко мерційний банк збільшує свої резерви на таку саму суму і ви-

дає позичку в розмірі 2000 одиниць. Як саме після проведених трьох

операцій (абст рагуючись від усіх інших) зміниться грошова пропо-

зиція:

a) зменшиться на 2000 грошових одиниць;

б) збільшиться на 2000 грошових одиниць;

в) зменшиться на 4000 грошових одиниць;

г) збільшиться на 4000 грошових одиниць;

д) збільшиться на 6000 грошових одиниць?

Задача № 2

Кількість проданих товарів протягом року становить 180 тис. шт.,

ціна одиниці товару — 5 грн. Визначити середню оборотність грошо-

вої одиниці та розмір грошової маси, якщо відомо, що при підвищенні

оборотності грошової одиниці на 2 оберти необхідність у грошовій

масі, що обслуговує грошовий обіг, скоротилась на 40%, а при підви-

щенні оборотності грошової одиниці на 3 оберти — на 50%.

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

Задача № 3

Якщо норма обов’язкового резервування — 12,5%, то грошовий

мульти плікатор становить:

a) 25;

б) 4;

в) 8;

г) 12,5;

д) власний варіант відповіді.

Задача № 4

Залучені ресурси комерційного банку становлять 1 млн грн, а

норма обо в’язкового резерву — 15%. Якими будуть у цьому випадку

кредитні ре сурси комерційного банку:

a) 1 млн грн;

б) 850 тис. грн;

в) 150 тис. грн?

Задача № 5

Знайдіть значення грошового мультиплікатора М2, якщо спів-

відношення готівки в обігу та депозитів (25 млн грн), залучених

банківською системою, можна визначити як 2 : 3, частка строкових

депозитів у загальній масі залучених коштів становить 30%, інші

кош ти — 2 млн грн, а величина наднормових резервів комерційних

банків — 3 млн грн. Норма обов’язкового резервування визначена

центральним банком у розмірі 25%.

Задача № 6

Порівняйте фактичну швидкість обіговості грошей у наявному

грошовому обігу з ідеальним значенням, якщо середня грошова маса

за звітний період, розрахована за агрегатом М1, становить: М0 = 110

млрд грн, сума поточних рахунків у комерційних банках становить

10% від М0, депозити до запитання — 70 млрд грн, середній розмір

грошових надходжень у каси банків — 3,8 млрд грн, сума видатків —

65% від розміру надходжень. Ідеальне значення швидкості обігу гро-

шей — 1.

Тема 2. Грошовий оборот та грошова маса

РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. Буковинський С. А., Грищенко А. А., Кричевська Т. О. Середньострокова

монетарна стратегія та проблеми її формування й реалізації в Україні // Фі-

нанси України. — 2008. — № 6. — С. 3–30.

2. Все о векселе: Сборник систематизированого законодательства // Биз-

нес. — 2007. — № 16, 17.

3. Гальчинський А. С. Теорія грошей. — К.: Основи, 2001.

4. Гроші та кредит: Підручник / Щетинін А. І. — К.: Центр учбової літе-

ратури, 2008. — 432 с.

5. Гроші та кредит: Підручник / Демківський А. В. — К.: ДАКОР. —

2007. — 528 с.

6. Гроші та кредит: Підручник / Відп. ред. А. В. Демківський — Віра-Р,

2006. — 528 с.

7. Гроші та кредит: Підручник / Івасів Б. С. — Тернопіль, К.: КонДор,

2008. — 528 с.

8. Гроші та кредит: Підручник / За ред. проф. Івасіва Б. С. — К.: КНЕУ,

2007. — 528 с.

9. Гроші та кредит: Підручник / За ред. М. І. Савлука. — К., 2006. — 748 с.

10. Деньги, кредит, банки / Авт. кол. под рук. Г. И. Кравцовой. — Минск, 2007.

11. Долан З. Д. и др. Деньги, банковское дело и денежно-кредитная поли-

тика. — СПб: Оркестр, 1994.

12. Корнєєв В. Еволюція і перспективи фінансового ринку в Україні //

Економіка України. — 2007. — № 9. — С. 21–29.

13. Косова Т., Роганова Т. Проблеми розподілу чистого грошового опера-

ційного потоку підприємства на прибуток і амортизацію // Економіка Укра-

їни. — 2008. — № 7. — С. 57–64.

14. Мороз А. М., Пуховкіна М. Ф. Управління грошовим обігом // Фінанси

України. — 2006. — № 10.

15. Основи банківської справи / Авт. кол. за ред. М. І. Савлука. — К.: Ліб ра,

2006.

16. Поддєрогін А. М., Невмержицький Я. І. Ефективність управління гро-

шовими потоками підприємства // Фінанси України — 2007. — № 11. —

С. 119–127.

17. Полозенко Д. В. Про гроші, інфляцію та фінанси у трансформаційній

економіці // Фінанси України. — 2008. — № 2. — С. 82–88.

18. Сапір Ж. Настільки тяжко, наскільки довго? (Спроба прогнозування гли-

бини і тривалості кризи) // Економіка України. — 2008. — № 10. — С. 73–93.

19. Статистичний бюлетень НБУ. — 2008. — № 10.

20. Чухно А.А. Природа сучасних грошей, кредиту та грошово-кредитної

політики // Фінанси України. — 2007. — № 1. — С. 3–16.

21. http://www.bank.gov.ua/

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

Тема 3. ГРОШОВИЙ РИНОК

3.1. Суть і структура грошового ринку.

3.2. Характеристика облікового ринку та його особливості.

3.3. Характеристика міжбанківського ринку. Операції на міжбан-

ківському ринку.

3.1. Суть і структура грошового ринку

Грошовий ринок — частина ринку позикових капіталів, де здій-

снюються переважно короткострокові (від одного дня до одного

року) депозитно-позикові операції, що обслуговують головним чи-

ном рух оборотного капіталу фірм, короткострокових ресурсів бан-

ків, установ, держави і приватних осіб.

З розвитком міжнародних кредитних і валютних відносин сфор-

мувався міжнародний грошовий ринок (найбільшими в світі ринками

грошей є Нью-Йоркський, а також ринки Лондона, Токіо, Парижа).

Інструментами грошового ринку є векселі, депозитні сертифікати,

банківські акцепти. Його основні інститути — банки, облікові устано-

ви, брокерські й дилерські фірми. За джерела ресурсів правлять ко-

шти, залучені банківською системою. Основними позичальниками є

фірми, кредитно-фінансові інститути, держава, населення. Слід мати

на увазі, що грошовий ринок — важливий об’єкт державного регулю-

вання. Держава використовує його ресурси для фінансування своїх

видатків і покриття бюджетного дефіциту (рис. 3.1).

Залежно від призначення й рівня ліквідності фінансових активів

розрізняють два основних сегменти грошового ринку: ринок грошей та

ринок капіталів.

Ринок грошей — монетарний ринок, де продаються грошові кошти

у вигляді короткострокових позик (до одного року) і депозитних опе-

рацій з метою обслуговування руху обігових коштів підприємств, бан-

ків, населення і держави. Об’єктом купівлі-продажу стають тимчасово

вільні кошти і валюти, а суб’єктами ринку грошей виступають фінансо-

во кредитні інститути, які мобілізують і перерозподіляють грошові ко-

шти юридичних та фізичних осіб і держави. Ринок грошей складається

з валютного ринку та ринку банківських кредитів (теми 6, 11).

Тема 3. Грошовий ринок

За

інституційними

ознаками

Ринок

банківських

едитів

Грошовий ринок

За економічним

призначенням

рес

рсів

Ринок

грошей

Ринок

капіталів

Валютний

ринок

Ринок цінних

паперів

За видом

фінансових

інструментів

Ринок

позичкових

зобов’язань

Ринок

продуктів

інших

фінансових

інституцій

Фондовий

ринок

За

інституційними

ознаками

Ринок

банківських

кредитів

Рис. 3.1. Структура грошового ринку

Ринок капіталів охоплює відносини акумулювання й купівлі —

продажу середньострокових і довготермінових кредитів і фінансових

активів строком використання понад один рік. Структурними сег-

ментами ринку капіталів є ринок цінних паперів і ринок середньо- та

довготермінових банківських кредитів (тема 9).

Грошовому ринку властиві елементи звичайного ринку — попит, про-

позиція, ціна. Особливості грошового ринку визначають особливості

кожного з елементів: попит має форму попиту на позики, пропозиція —

форму пропозиції позик, а ціна — форму відсотка на позичені кошти.

Розмір відсотка визначається не величиною вартості, яку несуть

у собі позичені гроші, а їх споживчою вартістю — здатністю надавати

позичальникові потрібні блага. Тому розмір відсоткового платежу за-

лежить не лише від розміру позики, а й від терміну її дії.

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

На грошовому ринку розрізняють кілька видів відсотків: обліга-

ційний, банківський, обліковий, міжбанківський тощо.

Облігаційний відсоток — норма доходу, встановлена за цінними

паперами. Він має забезпечити зацікавленість інвесторів у вкладанні

грошей у цінні папери. Цей відсоток повинен мати вищу ставку, ніж

відсоток за банківськими депозитами, оскільки останні ліквідніші,

ніж цінні папери.

Банківський відсоток — узагальнена назва відсотків за операціями

банків.

Депозитний відсоток — норма доходу, яку виплачують банки сво-

їм клієнтам за їхніми депозитами.

Позиковий відсоток — норма доходу, яку стягує банк із позичаль-

ників за користування позиченими коштами. Ставки позикового від-

сотка повинні бути вищими за ставки депозитного відсотка, оскільки

за рахунок цієї різниці в ставках банки одержують дохід, який нази-

вається маржею, і формують свій прибуток.

Облігаційний та депозитний відсотки визначають первинну ціну,

яку мають гроші на початковому етапі надходження на грошовий ри-

нок. Їхній рівень визначає дохідність найбільш представницьких фі-

нансових активів — облігацій та депозитів. Тому рівень ставок є най-

відчутнішим стимулятором пропозиції грошей на ринку.

Наслідки зміни ставки відсотка різні й зачіпають як грошову сфе-

ру, так і реальну економіку: виробництво, інвестиційну сферу, сферу

обігу тощо.

Зміни ставки відсотка впливають насамперед на попит на гро-

шовому ринку: при зростанні ставки попит знижується, а при зни-

женні — підвищується. Оскільки пропозиція грошей автоматично не

веде до зміни ставки, на ринку порушується рівновага: при підвищен-

ні ставки виникає надлишок грошей, що загрожує інфляцією, а при

зниженні ставки — нестача грошей, що загрожує дефляцією.

Обліковий відсоток є нормою доходу, яку центральний банк стя-

гує із комерційних банків за позики, видані під заставу комерційних

векселів.

Використання облікової ставки центральним банком при видачі

позик комерційним банкам, тобто на самому початку надходження

грошей в обіг, перетворює її в офіційний норматив ціни грошей, на

який орієнтуються всі суб’єкти грошового ринку. Тому рух ринкових

Тема 3. Грошовий ринок

ставок з усіх видів відсотка певною мірою повторює рух ставки об-

лікового відсотка, проте повністю з ним не збігається.

Отже, центральний банк може використовувати ставку відсотка

як інструмент вирівнювання циклічних коливань — стримувати їх на

стадії зростання і стимулювати на стадії спаду. Відсоток — важливий

інструмент банківської політики, банківської конкуренції і водночас

важливий фактор консолідації банків у цілісну систему. Без правиль-

ного використання цього інструмента неможливо забезпечити ефек-

тивного функціонування банківської системи.

Таким чином, відсоткові ставки грошового ринку пов’язані зі

ставками інших секторів фінансового ринку, а обліковий відсоток

центрального банку, ставка за казначейськими векселями, міжбан-

ківські ставки за одноденними позиками («добові гроші») є базисни-

ми для всієї системи відсоткових ставок.

Кон’юнктура грошового ринку залежить передусім від таких фак-

торів:

циклічних змін в економіці; —

темпів інфляції; —

особливостей національної кредитно-грошової політики. —

Грошовий ринок відображає попит на гроші та їхню пропози-

цію.

Механізм функціонування ринку грошей

Попит на гроші — це платоспроможна потреба або сума грошей,

яку покупці можуть і мають намір заплатити за необхідні для них то-

вари та послуги.

Попит на гроші (МD) формується з таких складових:

попит на гроші як засоби обігу (діловий, операційний або по-

пит на гроші для здійснення угод);

попит на гроші як засоби збереження вартості (попит на гроші

як активи, попит на запасну вартість або спекулятивний по-

пит).

Попит на гроші відрізняється від попиту на інші товари. Гроші ба-

жані не задля самих себе, а для того, щоб купувати необхідні товари.

Грішми володіють і накопичують їх у формі багатства через їхню

представницьку вартість. Але зберігання грошей на «руках» як фор-

ми багатства тривалий час повинно бути обмеженим, оскільки їхній

Модуль 1. Гроші та грошовий обіг

власник втрачає можливість отримувати відсоткові доходи й дивіден-

ди. Тому попит на гроші зумовлений потребою здійснювати трансак-

ційні операції і бажанням володіти активами в майбутньому, тобто

утримувати їх як засіб накопичення вартості.

У цілому попит на гроші формується як попит на гроші для опе-

рацій (трансакційний попит) та для накопичення купівельної спро-

можності (попит на гроші як на актив), що обумовлено виконанням

грошима двох основоположних функцій: як засобу платежу та засобу

нагромадження.

Трансакційний (операційний) попит на гроші являє собою по-

пит на гроші для обслуговування усіх видів угод в економіці. Зв’язок

між сумою грошей і загальним обсягом операцій в економіці відобра-

жений у рівнянні кількісної теорії грошей, яке є макроекономічним

рівнянням обміну:

MV PY

де M — кількість грошей в обігу;

V — швидкість обігу грошей;

P — рівень цін;

Y — обсяг випуску в реальному вираженні.

Добуток

YP

є ціновою оцінкою випущеної продукції, що задає

попит на гроші для операцій. Добуток

MV

— це кількість грошей,

які мають бути сплачені при купівлі виробленої продукції. Із рівнян-

ня обміну випливає рівняння попиту на гроші:



/MD P Y V

Рівняння показує, що трансакційний попит на гроші залежить від

таких факторів, як абсолютний рівень цін, рівень реального доходу,

швидкість обігу грошей. Підвищення цін і зростання реального об-

сягу виробництва підвищують попит на гроші; зростання швидкості

обігу грошей, навпаки, зменшує трансакційний попит. Якщо швид-

кість обігу грошей та рівень обсягу випуску в реальному вираженні

стабільні, то кількість грошей, необхідних для обслуговування угод в

економіці, змінюється пропорційно рівню цін.

Номінальний попит на гроші відображає ту кількість грошей, яку

економічні суб’єкти хотіли б мати для фінансування ділових опе-

рацій. З економічної точки зору, доцільніше розглядати реальний