80
Основи методології та організації наукових досліджень
алфавіті авторів і назв (як ми вже розглядали), а якщо автор чи на-
зва є тими самими, то їх розміщують за роками видання у прямому
чи зворотно-хронологічному порядку.
Твори одного автора розташовують так: спочатку одноосібні (за
датами) твори, а потім у співавторстві (за датами). У таких списках
записи не нумерують, а в тексті посилання на твори наводяться, на-
приклад, таким чином: [Песков, 1994], [Брукс, 1973, с. 13].
Побудова в порядку першого згадування робіт є бажаною для
списків літератури до статей, а також до звітів про науково-дослідні
роботи. Але така побудова не може бути рекомендована для великих
за обсягом прикнижкових списків літератури.
2.6.5. Правила наведення цитат і бібліографічних посилань
у текстах наукових та навчальних робіт
Звертання до праць певного вченого, автора, письменника ши-
роко застосовується в текстах наукових, науково-навчальних та на-
вчальних робіт.
Особливою формою викладу фактичного матеріалу наукових
робіт є цитати, що органічно включені у тексти дисертацій, моно-
графій та інших наукових робіт. Вони використовуються для того,
щоб без викривлень передати думку автора першоджерела, ідентифі-
кувати його погляди при співставленні різних точок зору тощо. Ци-
тати служать необхідною опорою автору у процесі аналізу і синтезу
інформації. Спираючись на їх зміст, можна створити систему пере-
конливих доказів, що є необхідними для об’єктивної характеристики
досліджуваного явища. Цитати також можуть наводитися як підтвер-
дження окремих положень, які наводить науковець.
У всіх випадках кількість цитат, що наводяться, має бути опти-
мальною, тобто визначатися потребами розробки теми наукового до-
слідження. Від науковця вимагається встановити чи варто застосо-
вувати цитати у конкретному контексті, чи немає у них викривлень
смислу джерела цитування. Причини останнього можуть бути різни-
ми: в одних випадках з першоджерела можуть бути взяті слова, які
не визначають суті поглядів автора; в інших — цитати обмежуються
словами, які містять лише частину думки, наприклад ту, яка більше
відповідає інтересам автора наукової роботи. Іноді у цитаті виклада-