Контрольная работа - Нафтова промисловість України, Економіка Донецького економічного району (на укр.языке)

Подождите немного. Документ загружается.

Зміст:

Введення

1. Нафтова промисловість України, її значення, регіональні

особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.

1.1. Видобуток нафти.

1.2. Нафтопереробна промисловість.

1.3. Екологічні проблеми галузі.

1.4. Проблеми й перспективи розвитку нафтової промисловості

України.

2. Економіка Донецького економічного району: особливості розвитку

розміщення продуктивних сил.

2.1. Природно-ресурсний потенціал і продуктивні сили Донецького

економічного району, його економічна оцінка та вплив на спеціалізацію

району.

2.2. Соціально-економічні та екологічні проблеми розвитку

Донецького економічного району.

2.3. Особливості формування і функціонування ТВК Донецького

економічного району.

Висновок

Список літератури

Введення

Нафтова промисловість - галузь важкої індустрії, що включає

розвідку нафтових і нафтогазових родовищ, буравлення шпар, видобуток

нафти й попутного газу, трубопровідний транспорт нафти.

Якщо в середні століття, коли людей вабив блиск золота й алмазів, в

авантюри по видобутку цих корисних копалин втягувалися окремі люди й

лише як виключення деякі держави, то в наші дні в погоню за "чорним

золотом" залучені практично всі промислово розвинені країни світу.

Нафта відома давно. Археологи встановили, що її добували й

використали вже за 5- 6 тис. років до н.е. Найбільш древні промисли відомі

на берегах Євфрату, у Керчі, у китайській провінції Сичу-ань.

Згадування про нафту зустрічається в багатьох древніх рукописах і

книгах. Зокрема , вже в Біблії говориться про смоляні ключі на околицях

Мертвого моря.

Жодна проблема, мабуть, не хвилює сьогодні людство так, як паливо.

Паливо - основа енергетики, промисловості, сільського господарства,

транспорту. Нафтова промисловість є складовою частиною ПЕК -

багатогалузевої системи, що включає видобуток і виробництво палива,

виробництво енергії (електричної і теплової), розподіл і транспорт енергії

й палива.

Під Донецьким економічним районом маються на увазі Донецька й

Луганська області, які надалі будуть називатися також Донбасом через те,

що Донбас - це історично сформована назва даного округу.

У межах району розміщений Український Донбас – один з

найрозвиненіших у країні територіально-виробничих комплексів з

переважаючою спеціалізацією добувних галузей промисловості та

пов’язаних з ними галузей обробної промисловості, значними природними

ресурсами, потужним виробничим потенціалом.

1. Нафтова промисловість України, її значення, регіональні

особливості розміщення, сучасний стан та перспективи розвитку.

Нафтова промисловість України характеризується низькими

показниками, хоча потенційні можливості видобутку нафти значно більші.

Внаслідок певного вичерпання нафтових родовищ у старопромислових

західних районах поряд з пошуками і видобутком нафти у східних районах

ширше розгортається геологічна розвідка шельфової зони Чорного і

Азовського морів, а також Причорноморської низовини, де останніми

роками видобувають промислову нафту. водород

По запасах нафти Україна посідає четверте місце в Європі, але за

рівнем їхнього видобутку значно уступає країнам із близькими до неї

запасами. Сьогодні потреба України у власному видобутку нафти

задовольняється на 12%. Падіння рівня видобутку вуглеводнів значною

мірою пов'язане з вичерпанням середніх і великих родовищ. Кризове

положення з енергоносіями є прямим наслідком невиправдано

прискореного видобутку вуглеводної сировини з легкодоступних родовищ

України за останні 25-30 років. Їхня інтенсивна експлуатація привела до

значних втрат сировини в надрах і до передчасного виснаження

нафтогазоносних відкладень. Скорочення з 1994 р. асигнувань на

геологорозвідувальні роботи привело до ситуації, коли приріст розвіданих

запасів вуглеводнів не перевищує їхній видобуток і не дозволяє

оперативно готовити нові родовища до промислового освоєння.

Розподіл нафтогазоносних регіонів України (Східний, Західний й

Південний) на окремі складові частини (провінції, області, райони)

базується на структурно-тектонічному принципі й проведено на основах

подоби або відмінності історії геологічного розвитку. Такий підхід до

районування дозволяє виділити в межах України 4 нафтогазоносні

провінції (НГП), які складаються з 11 областей (НГО) і 35

нафтогазоносних і (НГР) і перспективних (ПР) районів.

Програмою регіональних робіт для кожного нафтогазоносного регіону

концептуально визначені основні завдання, пріоритетні напрямки, а також

обсяги й вартість параметричного буравлення, геофізичних і науково-

дослідних робіт.

Роль нафтової промисловості в народному господарстві України

велика. Країна не може обходитися без палива, пально-мастильних

матеріалів, продуктів нафтохімії й усього того, що одержують із нафти.

Існування цієї галузі життєво необхідно, і тому потрібно докласти всіх

зусиль для виведення її із кризи. Від стану нафтової промисловості

залежить загальний стан ПЕК, що прямо впливає на розвиток економіки,

рівень життя населення й роль держави у світовому співтоваристві.

1.1. Видобуток нафти

Видобуток нафти ведеться людством із древніх часів. Спочатку

застосовувалися примітивні засоби: збір нафти з поверхні водойомів,

обробка піщанику або вапняку, просоченого нафтою, за допомогою

колодязів. Перший засіб застосовувався ще в І столітті в Мідії й Сирії,

другий - в XV столітті в Італії. Але початком розвитку нафтової

промисловості прийнято вважати час появи механічного буравлення шпар

на нафту в 1859 році в США, і зараз практично вся нафта, що добуває у

світі, добувається за допомогою буравлення шпар.

Нині перше місце за видобутком нафти посідає лівобережна частина

України, де працюють нафтогазові управління в Чернігівській області на

базі Гнідннцівського та Прилуцького родовищ, у Сумській – на основі

Охтирського і Качанівського, у Полтавській – на базі и Сагайдацького,

Зачепилівського, Радченківського родовищ. Тут видобувають більшість

нафти України. На другому місці Прикарпатська нафтогазоносна

провінція, де працюють нафтогазовидобувні управління –

Борнславнафтогаз і Долиионафтогаз. Поки що масштаби видобутку нафти

тут невеликі через вичерпаність запасів і недостатній рівень пошукових

робіт.

Собівартість видобутої з Україні нафти відносно висока, оскільки

видобуток її найпрогресивнішим фонтанним способом майже припинився.

Для підтримання її високого пластового тиску практикують закачування у

законтурні горизонти гарячої води, пари, хімічних реагентів, що дає змогу

збільшити видобуток нафти до 60-70%. Вартість нафти у районах

споживання значною мірою визначається витратами на її транспортування,

що залежить від діаметра трубопроводу, вмісту в сирій нафті парафіну,

потужності нафтоперекачувальних станцій. Останніми роками визначилася

тенденція до подорожчання нафти, що пов'язано з ускладненням умов її

видобутку та експлуатації більшості родовищ. Разом з тим будівництво

нафтопереробних підприємств у районах споживання нафти і

нафтопродуктів має ряд переваг, оскільки сприяє різкому зменшенню

перевезень нафтопродуктів незалежно від способу транспортування сирої

нафти (зберігання сирої нафти обходиться дешевше), а для споживання є

можливість використовувати сиру нафту, яка надходить з різних районів.

Через територію України з Росії в Західну Європу пролягає

нафтопровід «Дружба», а також нафтопроводи до Кременчука й

Лисичанська. Розпочато будівництво нафтопроводів з Одеси до

Кременчука та з Одеси через Броди (Львівська область) до Гданська. За

допомогою іноземних інвесторів продовжується спорудження нафтового

терміналу в м. Південному біля Одеси потужністю 40 мли т.

Нині жоден з економічних районів України не забезпечений власною

нафтою і нафтопродуктами.

Українська нафтовидобувна промисловість перебуває зараз у важкому

стані. У держави немає засобів не те що на розробку нових родовищ, але й

на підтримку стабільного видобутку на старі.

Млн.т

5.5

5.0

4.5

4.0

1990 1991 1992 1993 1994 1995 1996 1999 годы

Видобуток нафти, включаючи газовий конденсат (млн.т)

1.2. Нафтопереробна промисловість

В Україні діють Лиснчанський, Кременчуцький, Херсонський,

Бердянський, Дрогобицький, Львівський і Надвірнянський нафтопереробні

заводи. Власними ресурсами потребу в нафті Україна забезпечує лише

частково (в 1998 р. потрібно було 40-45 мли т нафти на рік, а було добуто

3,9 млн т).

Потужності нафтопереробної промисловості сягають 60 млн т річної

первинної переробки. Однак використовуються вони лише на 22,3% за

переробкою нафти, на 31,0% - за виробництвом бензину, на 27,4% - за

виробництвом дизельного пального і лише на 16% - за товарним випуском

топкового мазуту.

Основними шляхами виходу України з енергетичної кризи с розвідка

родовищ, розробка нетрадиційних нафтогазоносних об’єктів - глибинних

зон кристалічної земної кори на суходолі України і зон гідратоутворення

(ЗГУ) на дні Чорного моря. Одна з таких зон лежить на північному борту

Дніпровсько-Донецької западини, вздовж її північного крайового

глибинного розламу. Тут, на території завдовжки 250 км і завширшки 30-

35 км у 1989-1991 рр. було відкрито 12 промислових родовищ нафти й газу

із загальними запасами 219 млн т нафтового еквівалента.

Виробництво нафтопродуктів в Україні по роках, млн т

Нафтопродукт 1985 1990 1995 1996 1997 1998

Первинної переробки нафти

Бензин

Дизельне пальне

Мазут топковий (товарний

випуск)

59,9

10,0

14,6

25,5

59,0

9,2

12,7

25,6

16,9

3,0

4,3

6,6

13,5

2,8

3,9

5,0

12,8

2,9

3,8

4,2

13,4

3,1

4,0

4,1

Визначена за розвіданою площею (445 км

) та зазначеними вище

запасами питома щільність цих запасів становить близько 0,4 мли т/км

Помноживши цю цифру на перспективну площу, матимемо загальні

прогнозні запаси нафти і газу, які нині становлять майже 19 млрд т

нафтового еквівалента. Для більш точного визначення геологічних запасів

потрібно врахувати коефіцієнт успішності розвідки (промислових

відкриттів), який становить 0,55. Отже, сумарні прогнозні геологічні

запаси нафти й газу в надрах Північно-Крайової глибинно-розламної зони і

північного борту Днінровсько-Донецької западини можуть сягати 7-10

млрд т нафтового еквівалента. У Дніпровсько-Донецькій западині є ще

Південний крайовий прогин і південний борт, що прилягає до нього.

Геологічна будова їх подібна до зазначених вище. За наведеними

розрахунками можна прогнозувати запаси нафти й газу 3-5 млрд т

нафтового еквівалента. Відтак, загальні запаси становлять від 7 до 15 млрд

т нафтового еквівалента.

У перспективі доцільно використовувати нафту для виробництва

моторного палива і як сировину для хімічної промисловості.

1.3. Екологічні проблеми галузі

У погоні за нафтою люди безжалісно тиснуть природу: вирубують ліси,

захоплюють пасовища й ріллі, забруднюють навколишнє середовище.

"Колись природа загрожувала людині, - пише Ж.-И.Кусто, - а зараз людина

загрожує природі". Ці слова відомого французького натураліста

визначають нинішнє співвідношення сил в органічному світі. Своєю

нерозумною діяльністю люди можуть поставити природу на грань

біологічної катастрофи, що відгукнеться насамперед на них самих.

Основні екологічні проблеми нафтової промисловості:

- Велика шкода природі наноситься від втрати нафтопродуктів при

їхньому транспортуванні. До останнього часу вважалося припустимим, що

до 5 % від добутої нафти природним шляхом губиться при її зберіганні й

перевезенні. Це означає, що в середньому в рік попадає в навколишнє

середовище до 150 млн. т нафти, не вважаючи різних катастроф з

танкерами або нафтопроводами;

- Значним забруднюючим фактором є викиди нафтохімічних заводів,

які природа не в змозі переробити;

- При згорянні нафти і газу в атмосферу виділяються в більших

кількостях вуглекислий газ, різні сірчисті з'єднання, оксид азоту й т.д.;

- Середньої потужності електростанція, що працює на мазуті, викидає

щодоби в навколишнє середовище 500 т сірки у вигляді сірчистого

ангідриту, що, з'єднуючись із водою, негайно ж дає сірчисту кислоту.

- Щорічно у Світовий океан по тим або інших причинах скидається від

2 до 10 млн. т нафти. Аерофотозніманням із супутників зафіксовано, що

вже майже 30% поверхні океану покрито нафтовою плівкою. Джерел

надходження нафти в моря й океани досить багато. Це аварії танкерів і

бурових платформ, скидання баластових і очисних вод, принесення

забруднюючих компонентів ріками.

Одним з найбільш перспективних шляхів огородження середовища від

забруднення є створення комплексної автоматизації процесів видобутку,

транспорту й зберігання нафти.

Проблема охорони навколишнього середовища повинна стати

державною проблемою в кожній країні. Раціональне використання

ресурсів біосфери, мінеральних ресурсів Землі, дбайливе відношення до

природи - єдино можливий шлях порятунку живого середовища й самого

людства.

1.4. Проблеми й перспективи розвитку нафтової промисловості

України.

Головною проблемою нафтової промисловості України є недолік

фінансування. Дефіцит фінансових і матеріальних засобів ще більше

підсилюється в результаті кризи неплатежів, коли нафтовидобувні

підприємства довгий час не можуть дістати належні кошти за поставлену

продукцію. Для розвитку й реформування нафтової промисловості України

потрібно:

1. Переглянути систему оподаткування, істотно знизивши податки на

нафтовиробників, однак установити високі штрафи за нераціональне

використання природних багатств і порушення екології.

2. Збереження єдиного економічного простору - умови виживання

паливно-енергетичного комплексу.

3. Знайти чітку й продуману програму інвестицій у нафтову

промисловість.

4. Створити необхідну систему нормативних актів, що забезпечує

тверду законодавчу базу для роботи з іноземними компаніями по спільній

розробці найбільш складних родовищ.

5. Стабілізувати обсяги геологорозвідувальних робіт з метою

заповнення запасів нафти.

6. Зменшити залежність України від російського експорту, що загрожує

економічної й політичної незалежності країни. Для цього необхідно

збільшення власного видобутку нафти, широке впровадження

енергозберігаючих технологій на виробництві.

7. Віднесення на валові витрати витрат на розвідницьке й

експлуатаційне буравлення.

У перспективі розвитку нафтової промисловості України розробка

нафтових родовищ у шельфі Азовського й Чорного морів, підвищення

виходу світлих нафтопродуктів на нафтопереробних заводах країни,

удосконалення встаткування у всіх галузях цієї промисловості. При