1. Місцеві бюджети в складі бюджетної системи України
Провідне місце в системі регулювання економіки держави,
створення сприятливого фінансового середовища для швидкого
розвитку ринкових відносин, забезпечення макроекономічної
рівноваги в економіці належить бюджету. Він є невід’ємною
частиною ринкових відносин і одночасно важливим інструментом
реалізації державної політики.
У перші роки після утворення незалежної Української держави відносини в
галузі бюджету регламентувалися Законом Української РСР “Про бюджетну
систему Української РСР” від 5 грудня 1990р., який був прийнятий в умовах
командної економіки, найбільш характерною рисою якої була значна
централізація фінансових і в тому числі бюджетних ресурсів. Побудова
бюджетної системи України, згідно з цим Законом, передбачала включення до
її складу республіканського бюджету та місцевих бюджетів. До останніх було
віднесено обласні, районні, міські, селищні та сільські бюджети.
У 1995 р. в Україні приймається нова редакція вищезазначеного Закону, в
якому, хоча із значним запізненням, було внесено низку змін, яких вимагали
нові реалії політичного й економічного життя українського суспільства, а саме:
утворення незалежної держави, створення основ ринкового господарювання,
відновлення інституту місцевого самоврядування, формування власної
фінансової, бюджетної і податкової систем.
Наступним етапом у розвитку вітчизняної бюджетної системи, а в її складі
— системи місцевих бюджетів — стало ухвалення 28 червня 1996 р.
Конституції України, а 21 травня 1997 р. в розвиток її положень — Закону
України “Про місцеве самоврядування в Україні”, що започаткувало новий
підхід до тлумачення поняття місцевих бюджетів та визначення їх складу. У ст.
1 Закону записано, що бюджет місцевого самоврядування (місцевий бюджет) —
це план утворення і використання фінансових ресурсів, необхідних для
забезпечення функцій та повноважень місцевого самоврядування. Таким чином,
поняття “бюджет місцевого самоврядування” і “місцевий бюджет” були
ототожнені.