Контрольная работа - Місцеві бюджети в бюджетній системі сучасної України

Подождите немного. Документ загружается.

Регульовані доходи – це доходи, що розподіляються між різними рівнями

бюджетної системи.

Уточнення переліку регульованих доходів місцевих бюджетів здійснюється

в процесі ухвалення щорічних законів про Державний бюджет України.

До основних регульованих доходів належать:

— Pподаток на додану вартість;

— податок на прибуток підприємств (за винятком тих, що перебувають у

комунальній власності);

— Pакцизний збір;

—P прибутковий податок із громадян;

— Pплата за землю.

Регульовані доходи зараховуються до місцевих бюджетів за

індивідуальними ставками та єдиними нормативами відрахувань.

Важливу роль у становленні бюджетів самостійних місцевих бюджетів

відіграє порядок здійснення видатків і склад цих видатків. Кошти

республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів

витрачаються лише з тією метою і в тих межах, які затверджені Верховною

Радою Автономної Республіки Крим та місцевими радами.

Видатки всіх бюджетів поділяють на:

— поточні видатки – це видатки з бюджетів на фінансування мережі

підприємств, установ, організацій та органів, яка діє на початок бюджетного

року, а також на фінансування заходів із соціального захисту населення тощо.

У складі поточних видатків окремо виділяються видатки бюджету, зумовлені

зростанням мережі перелічених щойно об'єктів;

— видатки розвитку – це видатки бюджетів на фінансування інвестиційної

та інноваційної діяльності. Це також фінансування капітальних вкладень

виробничого й невиробничого призначення, структурної перебудови народного

господарства і субвенції та інші видатки, пов'язані з розширеним відтворенням.

З республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих

бюджетів здійснюються такі видатки:

— на фінансування установ та організацій освіти, культури, науки, охорони

здоров'я, фізичної культури, молодіжної політики, соціального забезпечення й

соціального захисту населення, які підпорядковані виконавчим органам влади

Автономної Республіки Крим, областей, міст Києва і Севастополя, а також

соціально-культурних заходів відповідно до покладених на ці органи влади

функцій;

— на утримання органів влади Автономної Республіки Крим, місцевих

органів державної влади та самоврядування;

— на фінансування підприємств і господарських організацій, які входять до

складу місцевого господарства, а також природоохоронних заходів;

— на інші заходи, що фінансуються відповідно до законодавства України з

республіканського бюджету Автономної Республіки Крим і місцевих бюджетів.

Якщо при виконанні місцевого бюджету рівень його дефіциту перевищує

встановлений або виникає значне зниження надходжень від доходних джерел,

Верховна Рада України, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, місцеві

ради за пропозиціями відповідно Кабінету Міністрів України, уряду Кримської

автономії та виконавчих органів місцевих рад приймають рішення про

запровадження пропорційного скорочення затверджених бюджетних видатків.

Пропорційне скорочення видатків здійснюється щомісячно до кінця

бюджетного року за всіма статтями бюджету, крім захищених, перелік яких

відповідно визначається радою.

Крім того, видатки місцевих бюджетів поділяються на:

— видатки, які здійснюються органами місцевого самоврядування на

потреби територіальних громад (їхній розмір і цільове спрямування

визначаються місцевими бюджетами цих громад);

— видатки, пов'язані із здійсненням районними, обласними радами заходів

із забезпечення спільних інтересів територіальних громад (визначаються

відповідними обласними і районними бюджетами);

— видатки, пов'язані з використанням власних повноважень місцевого

самоврядування;

— видатки, пов'язані з виконанням делегованих законом повноважень

органів виконавчої влади.

Вільні бюджетні кошти утворюються в місцевих бюджетах на початку

бюджетного року і не враховуються при затвердженні бюджету поточного

року. Вони включають:

— Pвільний залишок коштів;

— Pсуми, додатково одержані в процесі виконання бюджету;

— суми перевищення доходів над видатками в разі збільшення доходів чи

економії видатків або з інших джерел.

Вільні бюджетні кошти не може бути вилучено органами державної

виконавчої влади вищого рівня. Рішення про використання їх приймають

місцеві органи державної виконавчої влади або органи місцевого

самоврядування. Ці рішення затверджуються відповідними радами.

Вільні бюджетні кошти можуть бути використані на:

— PPгосподарські заходи;

— PPкупівлю акцій або інших цінних паперів;

— PPнадання відсоткових чи безвідсоткових бюджетних позичок;

— PPінші заходи.

2. Міжбюджетні відносини та особливості їх організації

Одними з найважливіших і найскладніших проблем державних фінансів у

кожній країні є ефективна організація відносин всередині бюджетної системи, а

саме між бюджетом центрального уряду і бюджетами органів місцевого

самоврядування; перерозподіл бюджетних ресурсів, зумовлений об'єктивними

відмінностями в рівнях соціально - економічного розвитку окремих територій;

здійснення фінансового вирівнювання з метою забезпечення конституційних

гарантій населенню незалежно від місця його проживання. Концептуальні

засади побудови міжбюджетних відносин загалом залежать від економічної

системи держави і мають принципові відмінності за умов ринкової і командної

економік.

Для бюджетної системи України характерний досить високий ступінь

централізації бюджетних ресурсів, що свідчить про зосередження основних

владних повноважень на рівні центрального уряду, нерозвиненість місцевого

самоврядування і слабкість його фінансової основи — місцевих бюджетів.

У процесі організації міжбюджетних відносин їх суб'єктами виступають ті

органи влади й управління, до компетенції яких включені повноваження щодо

складання, розгляду, затвердження і виконання бюджетів. Тому в Бюджетному

кодексі міжбюджетні відносини розглядаються як відносини між державою,

Автономною Республікою Крим і органами місцевого самоврядування щодо

забезпечення відповідних бюджетів фінансовими ресурсами, необхідними для

виконання функцій, передбачених Конституцією України та законами України.

Міжбюджетні відносини виникають на стадії виконання бюджетів.

Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення

перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, яка, у свою

чергу, спричинена розбіжностями між обсягами коштів, акумульованих у

бюджетах різних рівнів і видів, та потребою в них.

Підставою для існування міжбюджетних відносин є:

— визначений у законодавстві розподіл повноважень між державною

виконавчою владою та органами місцевого самоврядування;

— Pгарантія фінансування витрат на реалізацію наданих повноважень з боку

держави органам місцевого самоврядування;

—PPдіючий порядок розмежування доходів і видатків між рівнями

бюджетної системи і місцевими бюджетами різних видів;

— фінансова підтримка місцевих бюджетів у зв'язку зі значними

коливаннями рівнів податкового потенціалу окремих територій та об'єктивними

розбіжностями в обсягах видатків.

Основою міжбюджетних відносин є розмежування доходів і видатків між

рівнями бюджетної системи, проведене відповідно до розподілу повноважень

органів державної виконавчої влади і місцевого самоврядування. Проте

розмежування доходів, здійснене на єдиних засадах для бюджетів відповідного

рівня не дає можливості збалансувати абсолютно всі бюджети. Причиною цього

є значні відмінності у формуванні доходів і складі та обсягах видатків бюджетів

територіальних одиниць, які мають об'єктивний характер.

Остаточне збалансування бюджетів одного рівня, яке неможливо провести

лише шляхом розмежування їх доходів та видатків, досягається за допомогою

бюджетного регулювання, тобто перерозподільчих процесів у межах бюджетної

системи, шляхом:

— надання коштів фінансове “бідним” територіям (форми фінансової

допомоги: відрахування із загальнодержавних доходів, міжбюджетні

трансферти — дотації та субвенції);

— вилучення коштів у відносно фінансове “багатих” територій (форми

вилучення: податки та обов'язкові платежі, передача коштів з відповідних

бюджетів до державного бюджету).

Отже, рух бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних відносин

відбувається переважно у формі: міжбюджетних трансфертів (дотацій,

субвенцій, коштів, що передаються), взаєморозрахунків, а також об'єднання

коштів бюджетів територіальних громад для виконання спільних проектів і

програм (рис. 3).

Рис. 3 Форми руху бюджетних ресурсів у процесі міжбюджетних

відносин

Центральне місце в міжбюджетних відносинах посідають процедури

бюджетного регулювання. У Бюджетному кодексі України метою регулювання

міжбюджетних відносин визначено забезпечення відповідності між

повноваженнями на здійснення видатків, закріплених законодавчими актами

України за бюджетами, та бюджетними ресурсами, які мають забезпечувати

виконання цих повноважень. Іншими словами, основною метою міжбюджетних

відносин визнається проведення перерозподілу бюджетних ресурсів

Висновок

Отже, економічна сутність місцевих бюджетів виявляється у формуванні

грошових фондів, які є фінансовим забезпеченням діяльності місцевих рад і

місцевих державних адміністрацій, та використанні цих фондів на

фінансування, утримання й розвиток соціальної інфраструктури, місцевого

господарства тощо. Місцеві бюджети – це форма впливу місцевого

самоврядування на економічні й соціальні процеси в державі.

Сукупність усіх бюджетів, що входять до складу бюджетної системи

України, є зведеним бюджетом України.

Активний вплив місцевого самоврядування на формування нових

суспільних відносин можливий лише в тому разі, якщо воно матиме у своєму

розпорядженні достатню кількість фінансових ресурсів. Згідно з чинним

законодавством органи місцевого самоврядування в межах своєї компетенції

самостійно розробляють, затверджують і виконують місцеві бюджети.

Надходження бюджету Автономної Республіки Крим і бюджетів міст Києва

і Севастополя формуються в порядку, встановленому Бюджетним кодексом, із

урахуванням Законів України “Про затвердження Конституції Автономної

Республіки Крим”, “Про столицю України – місто-герой Київ” і закону, що

визначає особливий статус міста Севастополя.

Склад доходів бюджетів районів у містах (у разі їх створення) визначається

міською радою відповідно до повноважень, переданих районним у містах

радам.

Міжбюджетні відносини виникають на стадії виконання бюджетів.

Найважливішою передумовою їх існування є необхідність здійснення

перерозподілу бюджетних ресурсів усередині бюджетної системи, яка, у свою

чергу, спричинена розбіжностями між обсягами коштів, акумульованих у

бюджетах різних рівнів і видів, та потребою в них.

Список літератури

1. Базилевич В.Д., Баластрик Л.О. Державні фінанси. Навчальний

посібник. Вид. 2-ге, доп. і перероблене / За заг. ред. Базилевіча В.Д. – К.: Атіка,

2004. – 368 с.

2. БланкартPШ. Державні фінанси в умовах демократії. – К.: Либідь,

2006.

3. ВасиликPО.Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища

школа, 2008.

4. Кириленко О.П. Місцеві бюджети України (історія, теорія, практика).

– К.: НІОС, 2000. – 384 с.

5. Кириленко О.П. Місцеві фінанси: Навчальний посібник. – Тернопіль:

Астон, 2004. – 192 с.

6. Луніна І. Державні фінанси в перехідний період. – X.: Форт, 2006.

7. Місцеві фінанси: Навчальний посібник для сам. вивч. дисц./ Гапонюк

М.А., Яцюта В.П., Буряченко А.Є., Славкова А.А. – К.: КНЕУ, 2002.-184 с.

8. Пасічник Ю.В.PБюджетна система України та зарубіжних країн: Навч.

посіб. – К.: Знання-Прес, 2008. – 495Pс.

9. Сунцова О.О. Місцеві фінанаси: Навчальний посібник. – К.: Центр

навчальної літератури, 2005. – 560 с.

10. http:// www.minfin.gov.ua

11. http:// budget.rada.gov.ua

12. http://zakon.rada.gov.ua