Контрольна робота - Товарні, фондові, валютні біржі, як регулятори зовнішньоекономічної діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

План

Вступ

1.Товарні, фондові, валютні біржі, як регулятори зовнішньоекономічної

діяльності

2. Види біржових угод і операцій

3. Біржі, як двигуни ринкових відносин: проблеми й механізми розвитку в

Україні єдиного біржового простору

Висновок

Список літератури

Вступ

Темою свого реферату я обрала: ,,Товарні, фондові, валютні біржі, як

регулятори зовнішньоекономічної діяльності’’, ця тема привернула мою

увагу тим, що Україна стала на шлях незалежності, багато інститутів і

механізмів ринкової економіки почали набирати обертів і розгортати свою

діяльність серед цих інститутів розвивається і товарна біржа. З початку свого

розвитку біржа змінилася, але всі функції які вона виконувала в минулому,

вона виконує і зараз.

В умовах ринкових відносини економіка країни в цілому, потерпає від

кардинальних змін. Властиві ринку механізми саморегулювання забезпечують

збалансованість економіки при найкращій координації діяльності всіх

виробників, раціональне використання трудових, матеріальних і фінансових

ресурсів. Ринок вимагає гнучкості виробництва, його сприйнятливості до

економічних досягнень. Так, як Україна спрямована на активне формуванням

інфраструктури ринку, в складі цієї інфраструктури одне з основних місць

належить міжнародним товарним біржам, в цьому і полягає актуальність

вибраної мною теми. Фактично сьогодні в Україні в системі ринку продовжує

домінувати модель хижацької економіки, за якої працюють одні, а переважна

більшість винагороди за працю у вигляді прибутку дістається іншим. Для

створення стимулів підприємницької праці необхідно, насамперед, реалізувати

принцип економічної справедливості.

Одним з основних елементів сфери обігу ринкової економіки є товарні

біржі. Отже, розвиток економіки нашої країни, як ринкової виступає в якості

одного з першочергових завдань створення широкої мережі товарних бірж.

В своїй роботі я намагалася розкрити сутність бірж, види біржових угод і

операцій, адже для України це дуже важливо та саме головне проблеми й

механізми розвитку в Україні єдиного біржового простору. В Україні такий

важливий ринковий індикатор, як стан національного біржового ринку, не

набув пріоритетності, на яку заслуговує цей механізм забезпечення прозорого

ціноутворення. В нашій державі цілковито відсутня система біржової торгівлі,

не існує законодавчого й регуляторного середовища.

1.Товарні, фондові, валютні біржі, як регулятори

зовнішньоекономічної діяльності

Біржа – форма регулярно функціонуючого ринку, на якому

здійснюється оптова купівля – продаж масового стандартного товару за

зразками крупними партіями, цінних паперів або валюти. Розрізняють

наступні види бірж в зовнішньоекономічній сфері: товарна, фондова,

валютна.

Ефективне функціонування сучасного ринку знаходиться в прямої

залежності від постійно відтвореного ринкового середовища. Важливим його

елементом є ринкова інфраструктура, що представляє собою систему

підприємств і організацій, що забезпечують рух товарів, послуг, грошей,

цінних паперів, валюти. До таких установ належать товарні, фондові і

валютні біржі.

У сучасній економічній літературі товарна біржа розглядається, по-

перше, як економічна категорія, що відображає складову частину ринку,

специфікою якого є особлива оптова форма торгівлі товарами з визначеними

характеристиками: масовість, стандартності, взаємозамінність. По-друге, це

господарське об'єднання (суспільство) продавців, покупців і торговців-

посередників з метою створення умов для торгівлі, полегшення, прискорення

і здешевлення торгових угод і операцій. Такі об'єднання організовуються

для поліпшення торгівлі, швидкого забезпечення товаровиробників

необхідними товарами, прискорення обороту капіталу. Члени біржі виграють

не від її функціонування, а від своєї участі в торгах. Члени товарної біржі,

якими можуть бути як посередницькі (брокерські, торгові і т.п.), виробничі

фірми, так і банківські установи, інвестиційні компанії, окремі громадяни,

відповідно до встановлених біржових правил укладають угоди купівлі-

продажу товарів за цінами, що складається безпосередньо в ході торгівлі в

залежності від співвідношення попиту і їхньої пропозиції. Це свідчить про

те, що біржа являє собою особливий ціноутворюючий механізм. У вільному

ціноутворенні також укладається мета біржі.

Охарактеризувавши різні сторони діяльності товарної біржі, можна

дати їй наступне узагальнююче визначення. Товарна біржа - це асоціація

юридичних і фізичних осіб, що здійснює оптові торгові операції на основі

стандартів, зразків у спеціальному місці, де ціни на товари визначаються

шляхом вільної конкуренції. Або у відповідності з діючим на Україні

законодавством товарна біржа – це організація, що об'єднує юридичні і

фізичні особи, які здійснюють виробничу і комерційну діяльність і має за

мету надання послуг при укладанні біржових угод, виявленні товарних цін,

попиту і пронозиції на товари, вивчення, впорядкування і полегшення

товарообігу і пов'язаних з ним торгівельних операцій. Біржа як сегмент

загального ринку виконує функції збалансування попиту та пропозиції

шляхом відкритої купівлі-продажу, упорядкування й уніфікації ринку

товарних і сировинних ресурсів, стимулювання розвитку ринку,

економічного індикатора.

Товарна біржа діє на основі самоврядування, господарської

самостійності, є юридичною особою, має відокремлене майно,

самостійний баланс, власний розрахунковий, валютний та інші рахунки в

банках, печатку із своїм найменуванням. Товарна біржа не займається

комерційним посередництвом і не має на меті одержання прибутку.

Діяльність товарної біржі здійснюється відповідно до Закону України ,,Про

товарну біржу'', статуту біржі, правил біржової торгівлі та біржового

арбітражу.

Розвиток товарної біржі зумовлений рядом економічних умов, які в

найбільшій мірі проявляються в умовах функціонування вільної ринкові

економіки. До найважливіших із цих умов відносяться.

1.Вільний вибір і здійснення підприємницької діяльності. Економічне

законодавство повинне надавати можливість будь-якому господарському

суб'єкту вільно вибирати напрямки і методи своєї підприємницької

діяльності. самостійно приймати економічні рішення і нести повну

відповідальність за їх наслідки і зв'язаний з цим ризик.

2. Економічна самостійність господарських суб'єктів, основана на

різноманітності форм власності. В найбільшій мірі ця самостійність

забезпечується правом приватної або колективної власності на майно. При

цьому одні господарські суб'єкти не повинні впливати на економічні

рішення, які приймаються іншими господарськими суб'єктами.

3. Необмежене число учасників підприємницької діяльності сфері

товарного виробництва і торгівлі. Економіка в цілому, і біржова торгівля

зокрема, тим ефективніша, чим ефективніша конкуренція і кращі умови

для неї. Конкуренція передбачає створення ряду організаційних і

економічних передумов, зокрема, наявності в кожному спеціалізованому

секторі товарного виробництва і торгівлі достатньої кількості

господарських суб'єктів, вільний вхід кожного з них в той або інший

товарний ринок.

4. Повна проінформованність кожного господарського суб'єкту про

поточну економічну і біржову кон'юнктуру. Ця інформація стосується стану

попиту і пропозиції, рівня цін, норм прибутку на капітал, джерел

товарних ресурсів тощо. Без цього підприємець не в змозі приймати

правильні економічні рішення, робити найкращий для себе вибір.

Реалізація цієї умови пов'язана з створенням широкої біржової

інфраструктури, зокрема, консалтингових, маркетингових та інших фірм.

5. Мобільність обігу матеріальних, трудових, фінансових та інших

видів ресурсів. Підприємці вкладають свій капітал в ту чи іншу сферу

діяльності з метою одержання прибутку. Розраховувати на вони можуть в

тому випадку, якщо в результаті переміщення капіталу розширюється обсяг

виробництва і реалізації продукції. А це в свою чергу відбувається тоді,

коли залучаються ресурси, застосовують найбільш вигідні їх комбінації.

Стосовно до біржової торгівлі першочергову роль відіграє мобільність обігу

товарно-сировинних ресурсів. Мобільність обігу ресурсів передбачає повне

охоплення ринковими відносинами всіх сфер економіки.

6. Вільний вибір партнерів по угоді. На відміну від директивно-

командної економіки, якій властиві глобальні відносини розподілу

продукції при жорсткій прив'язці поставників до споживачів, ринковій

економіці властиві відносини між рівноправними партнерами, основані на

договорах і контрактах за принципом горизонтальних господарських

зв'язків. Це відноситься до сфери виробництва і реалізації всіх видів

товарної продукції. закупки необхідно сировини, матеріалів, машин та

обладнання.

7. Вільне ціноутворення. Господарські суб'єкти повинні володіти правом

самостійного встановлення ціни на свої товари. Ці ціни базуються на

співвідношенні попиту і пропозиції і формуються процесі торгів між

продавцем і покупцем. Державне регулювання цін повинне охоплювати

мінімальне число товарів і здійснюється в основному економічними

методами, в першу чергу за допомогою системи оподаткування.

8. Відкритість економіки держави зовнішнім зв'язкам. Вільна

підприємницька діяльність, в тому числі і біржова, повинна

розповсюджуватись і на зовнішньоекономічні зв'язки. Це відображається у

можливості господарських суб'єктів здійснювати господарську діяльність в

даній країні на рівних засадах. Реалізація цієї умови необхідна для

інтеграції країни в систему світових господарських зв'язків і проникнення

на світовий ринок, побудови системи міжбіржових зв'язків.

Слід відмітити, що ринкова економіка не лише створює умови

виникнення і ефективного функціонування біржової торгівлі, але за її

допомогою все більш зміцнює свої позиції. Розповсюджуючи принципи

вільної торгівлі, характерні сьогодні для ТБ, на всю економіку нашої

держави, біржова торгівля сприяє прискоренню формування ринкової

економіки.

Багатовіковий досвід функціонування біржової торгівлі повністю

показав її ефективність у встановленні товарно-грошової рівноваги на ринку,

збалансуванні обсягів попиту і товарної пропозиції, у використанні

сучасних засобів інформатики і обчислювальне техніки, в формуванні

цивілізованого товарного ринку. Характеризуючи біржову торгівлю як

важливий елемент ринкових відносин, можна достатній мірі стверджувати,

що вона відноситься до розряду загальнолюдських цінностей, є

надбанням світової цивілізації і залишиться такою в майбутньому.

Ефективність функціонування товарних бірж в умовах ринкової

економіки визначається функціями, які вони виконують . Основними з цих

функцій є:

1. Забезпечення високої корнцентрації попиту і пропозиці в одному

місці. Це досягається шляхом залучення до біржових операцій якомога

більшого числа продавців і покупців оптових партій товарів. Конкуренція

попиту і пропозиції дає змогу виявити реальну збалансованість товарних

риків, направлять економічні зусилля виробників на випуск необхідних

суспільству товарів, обмежу вати випуск товарів по мірі насичення потреб в

них. Для забезпечення цієї функції ТБ створюються, як правило, в місцях

концентрації виробництва або споживання продукції.

2. Регулювання оптового товарообороту на основі ринкових законів.

Оскільки ТБ є інструментом ринкової економіки, важливою складовою

частиною її інфраструктури, реалізація оптових партій товарів повністю

спирається на закони ринку. Це дозволяє впорядкувати оптовий

товарооборот, намітити найбільш ефективні шляхи просування товарів від

виробника до споживача, мінімізувати зв'язані з цим витрати.

3. Здійснення кваліфікованого посередництва між продавцями покупцями товарів. На товарній біржі одержують "прописку"

найбільш кваліфіковані посередники, добре ознайомлені з умовами реалізації або закупівлі товарів, станом поточної біржової

кон'юнктури, які в найкоротші строки можуть зв'язати продавця й покупця між собою. Біржове посередництво сприяє прискоренню

товарних і грошових потоків, подальшому росту виробництва необхідної продукції, мінімізації зв'язаних з цим витрат.

4. Зближення продавців і покупців у просторі і часі. Біржова торгівля

не терпить автаркії (територіальної економічної замкнутості), активно

проникає на регіональні товарні ринки, сприяє формуванню ефективних

міжрегіональних зв'язків між продавцями і покупцями. Крім того, через

механізм форвардних і ф'ючерсних угод (характер цих угод буде детально

нами розглянутий в наступній лекції) біржа дозволяє ув'язати не лише

поточні, але і перспективні взаємні інтереси продавців і покупців товарів.

5. Формування ринкових цін, які найбільш об'єктивно відображають

співвідношення попиту і пропозиції на товари. Товарну біржу об'єктивно

називають "Інститутом цін", яка заміняє величезну, громіздку,

неперспективну і неефективну систему колишнього Державного комітету

цін.

Біржовий механізм ціноутворення прямо протилежний так званому

плановому. Він дає змогу повністю врахувати поточні співвідношення

попиту і пропозиції, умови поставки і оплати товарів та ряд інших

факторів, які формують ефективність торгівлі. Крім того, механізм

ціноутворення на біржі в максимальній мірі враховує економічні інтереси

партнерів по угоді.

6. Боротьба з проявом монополізму на товарному ринку. ТБ сприяє

створенню умов для активізації різних форм цінової і нецінової конкуренції

серед продавців і покупців. Боротьба з монопольним товарним ринком

здійснюється шляхом залучення до біржової торгівлі все більшої кількості

продавців і покупців, забезпечення гласності і суперництва в процесі торгів.

7. Нормування умов для мінімізаці ї комерційного і фінансового

ризику. Біржа виступає гарантом виконання укладених на ній угод,

підвищує надійність їх виконання. Крім того біржа виробила свій власний

механізм страхування цінового ризику, який в умовах нестабільності

економічної і біржової кон'юнктури сприяє до мінімуму знизити

комерційний і фінансовий ризик продавців і покупців, зв'язаний із зміною

цін на товари.

8. Надання учасникам товарних ринків найбільш цінної комерційної

інформації. Результати регулярно здійснюваних біржових торгів дозволяють

забезпечити повну проінформованість учасників як біржового, так і

небіржового ринку про стан попиту, пропозиції, цін, конкуренції на

ринку того чи іншого товару. Ця інформація носить відкритий характер і

використовується не лише підприємцями, але і державними регулюючими

органами (при оцінці бартерних угод в процесі оподаткування, при

державному регулюванні цін тощо).

Фондова біржа являє собою певним чином організований ринок, на

якому власники цінних паперів роблять через членів біржі, що виступають як

посередників, угоди купівлі-продажу. Контингент членів біржі складається з

індивідуальних торговців цінними паперами і кредитно-фінансовими

інститутами. Коло паперів, з якими проводяться угоди, обмежений. Щоб

потрапити в число компаній, папера яких допущені до біржової торгівлі

(іншими словами, щоб бути прийнятої до котирування), компанія повинна

задовольняти виробленим членами біржі вимогам у відношенні обсягів

продажів, розмірів одержуваного прибутку, числа акціонерів, ринкової

вартості акцій, періодичності і характеру звітності і т.д. Члени чи біржі

державний орган, що контролює їхня діяльність, установлює правила

ведення біржових операцій; режим, що регулює допуск до котирування.

Разом з порядком проведення угод вони утворять серцевину біржі як

механізму, що обслуговує рух цінних паперів.

Фондова біржа - це насамперед місце, де знаходять один одного

продавець і покупець цінних паперів, де ціни на ці папери визначаються

попитом та пропозицією на них, а сам процес купівлі-продажу

регламентується правилами і нормами, тобто це певним чином організований

ринок цінних паперів. Загальне в біржі з ринком - установлення цін товарів у

залежності від попиту та пропозиції на них. Але, у відмінності від ринку, на

біржі можуть продаватися не всі товари, а тільки допущені на неї, це з

одного боку, а з іншої, способи купівлі-продажу на біржі значно

різноманітніше, ніж на ринку, щоправда, більш регламентовані. Отже, біржа

має у своїх характеристиках як риси історичних попередників, (таких як

ринки, ярмарки, аукціони) , так і власну специфіку.

Прагнення власників однакових цінних паперів зійтися в одному місці

випливає з характеру акцій і облігацій як товарів, біржових по своєму

походженню. Але акціонерні товариства, хоча і виникали як великі для свого

часу підприємства, не могли претендувати на охоплення своєю діяльністю

всієї території країни. Виходить, і свої акції вони могли збувати в

основному там, де базувалися і були відомі. Тому фондові біржі

організуються в центрах великих економічних районів. Це загальна

закономірність. Надалі ж шляху розвитку можуть бути різними.

Найбільш логічне висування на передній план біржі, що знаходиться в

головному фінансовому центрі країни. На цій біржі концентруються акції

компаній, що довели масштаби своїх операцій до загальнонаціональних.

Провінційної ж біржі поступово марніють. Так складається моноцентрична

біржова система. У найбільш закінченому виді вона представлена в Англії.

Власне, серед офіційних біржових назв уже немає Лондонської біржі, однієї з

найстарших у світі. З недавніх пір вона іменується Міжнародною фондовою

біржею, оскільки вона увібрала в себе не тільки всі біржі Великобританії, але

й Ірландії. Моноцентричними є також біржові системи Японії, Франції.

Світовий досвід свідчить, що можливо варіанти кількості бірж у країні.

У Швеції, Франції, Англії усього по одній фондовій біржі на країну. У ФРН

80% цінних паперів зосереджені на фондовій біржі у Франкфурті-на-Майні,

а що залишилися 20% раз6росаны по сімох дрібних біржах. На біржі в Нью-

Йорку котируються акції самих солідних акціонерних товариств, всі інші - на

інші більш дрібних біржах.

Значення фондової біржі для ринкової економіки виходить за рамки

організованого ринку цінних паперів. Фондові біржі зробили переворот у

проблемі ліквідності капіталу. "Чудо" полягало в тому, що для інвестора

практично стерлися розходження між довгостроковими і короткостроковими

вкладеннями коштів. Цілком реальні в часі побоювання омертвити капітал

стримували підприємницький запал. Але в міру розвитку операцій на

фондових біржах склалося положення, коли для кожного окремого акціонера

інвестиції (інвестований в акції капітал) мають майже такий же ліквідний

характер, як готівка, тому що акції в будь-який момент можуть бути продані

на біржі.