Контрольна робота - Товарні, фондові, валютні біржі, як регулятори зовнішньоекономічної діяльності

Подождите немного. Документ загружается.

Більшість аналітиків упевнені, що український фондовий ринок сягне

свого історичного максимуму (1200 пунктів індексу ПФТС у середині січня

2008 р.) лише через рік – півтора після початку відновлення світової

фінансової системи. Це означає, що стабільне зростання українського

фондового ринку відновиться лише після закінчення світової кризи – до

цього ринок то зростатиме, то пришвидшено падатиме. За прогнозами

Міжнародного валютного фонду, зростання глобального ВВП сповільниться

з 5% у 2007 р. до 3 % у 2009 р. Українська економіка у 2009 р. сповільниться

з7% до 2,5% на рік.

Висновки. Підсумовуючу статтю можна констатувати той факт, що

світова криза прийшла до нас насамперед через відплив інвестицій і падіння

фондового ринку. Через це фондовий ринок України в своєму розвитку не

тільки зупинився, а й відкотився на декілька років назад. Головними

гальмівними чинниками інвестиційної активності та росту на світових

фондових ринках залишаться загальносвітова фінансова нестабільність,

слабкі показники у фінанси-виробничому секторі національних економік,

недостатній платоспроможний попит і недостатність довіри системних

інвесторів. Однак у 2009 – 2010 рр. приплив іноземних інвестицій

зменшиться у кілька разів у зв’язку зі світовою фінансовою кризою:

більшість іноземних компаній скасують плани експансії на нові ринки і

скуповування конкурентів. Вітчизняний ринок стане активнішим, як тільки

почнуть рости акції в США та Європі. До цього часу він буде падати слідом

за ринком США. Крім того на фондовий ринок України буде впливати стан

вітчизняної економіки, оскільки затиснута в лещата падінням цін на ключові

експортні товари та необхідністю обслуговувати значні боргові зобов’язання,

економіка України увійде в стадію рецесії.

Складною є ситуація на українському фондовому ринку. На значних

проблемах у його функціонуванні, насамперед структурних диспропорціях,

наголошують багато дослідників. Фондовий ринок України негативно реагує

на загострення економічної кризи і насамперед зниження інвестиційної

активності. Можна стверджувати, що суб’єкти його інституційної

інфраструктури відчутно постраждали і можуть ще більше постраждати

внаслідок зменшення як обсягів операції з цінними паперами, та їхньої

дохідності. Це у свою чергу негативно позначається на суб’єктах

підприємництва, для яких ускладнюється доступ до ресурсів. При цьому

потрібно зазначити, що фондовий ринок на відміну від банківської системи і

страхування може набагато сильніше впливати на кризові процеси,

провокуючи й загострюючи їх. Середовище діяльності на ринку цінних

паперів формується за рахунок функціонування емітентів,

інвесторів,інфраструктурних учасників, а також потенційних конкурентів

серед зазначених суб’єктів ринку. Сучасний вплив на учасників визначає

потенціал граничного прибутку в даній сфері діяльності, який вимірюється в

показниках довгострокової віддачі від інвестованого капіталу. Ринок цінних

паперів України має специфічні риси, що визначають його національну

модель. А саме пріоритет первинного ринку, що обумовлено приватизацію як

джерелом появи цінних паперів та бажанням їх продати за неможливості

знайти покупця. Це спричинює не ефективність головна функція яких

зводиться до перерозподілу власності,а не до залучення інвестицій в

економіку. Також чинником впливу на ефективність є стан конкуренції між

його учасниками. Діяльність з організації торгівлі та вітчизняному ринку

цінних паперів є монополізованою з боку фондової біржі ПФТС, частка якої

у загальному обсязі укладених угод серед організаторів торгівлі протягом

2004 – 2007 років відповідно становила 74,66,88,Ю22,93,35 та 87,54%.

Незважаючи на позитивну динаміку розвитку ринку цінних паперів протягом

останніх років, його сучасний стан ще не відповідає потребам економіки

країни, й однією з причин є недосконалість законодавчої бази щодо

регулювання діяльності з цінними паперами.

Структура фондового ринку на сьогоднішній день є досить строкатою,

що не дає змоги професійним учасникам розв’язати оперативні і стратегічні

проблеми його розвитку. Наслідком структурної незбалансованості

фондового ринку, а також його недостатньої розвиненості є наявність низки

проблем. Це не досконала організація діяльності депозитарно – клірингової

системи, що спричиняє дублювання функцій зберігачів і реєстраторів,

відсутність повноцінного центрального депозитарію, низький рівень

прозорості ринку внаслідок недостатнього розкриття інформації його

професійними учасниками й регулятором.

Також чинник,який визначає рівень ефективності ринку цінних

паперів, є його інформаційна прозорість. Український ринок є досить

привабливим, але на сучасному етапі розвитку характеризується такими

рисами, як спекулятивність, а також наявність цільових інвесторів, що мають

за мету досягнення повного контролю над конкретними рентабельним

підприємством за рахунок придбання контролю пакета його акцій.

Основними завданнями та перспективами напрямами розвитку можна

виділити:

- підвищення якості розкриття інформації та зміцнення довіри

до фінансових установ;

- створення центрального депозитарію цінних паперів;

- Проведення приватизації через фондові біржі;

- Посилення контролю й регулювання діяльності фінансових

установ із боку держави;

- Внесення відповідних змін у чинне законодавство, яке

регламентує розвиток інформаційної прозорості ринку цінних

паперів;

- Створення Єдиної біржової фондової системи з подальшим

входженням у відповідні міжнародні структури.

Вирішення цих та ще багатьох інших завдань та проблем

сприятиме розбудові фондового ринку загалом та зокрема розвитку його

інфраструктурних елементів, від яких і залежить ефективність

функціонування національного ринку цінних паперів, а також підвищення

привабливості для інвесторів.

Українська біржа (УБ) 49% акцій якої належить РТС і 51% -

українським торговцям, у квітні 2009 р. установила власний рекорд. ЇЇ обсяг

торгів за один день становив понад 6 млн. грн. а кількість угод з цінними

паперами 249. Створена нова біржа 2008 року. Згідно з озвученою версією,

причино її організації стали технічні перебої у роботі ПФТС. За

неофіційною версією, організаторам УБ виступили великі торговці, які

захотіли створити майданчик для відстоювання власних інтересів.

Символічно, що у першому кварталі 2009 р. частка ринку найбільшої в

Україні фондової біржі ПФТС скоротилася до 74,8 % з 93,06% у 2008 р., а

УБ увійшла у першу п’ятірку лідерів біржового ринку – 3,27% від його

обсягу. Конкурентна боротьба між біржами загострюється. На ринку

котирувань будуть проводиться торги великими пакетами цінних паперів.

Магомедов відзначив ряд переваг ринку заявок. У першу чергу, це

можливість прямого доступу для клієнтів та гарантій виконання

зобов’язань завдяки 100 відсотковому депонуванню грошей і цінних

паперів. Також це можливість виставляти більше однієї заявки від одного

учасника торгів, низькі трансакційні витрати, виконання угод в режимі Т0 –

в день їх вкладання, що дозволяє купувати і продавати активи по кілька

разів на день.

УБ позиціонує себе як біржа Інтернет – трейдингу і в перспективі –

ринку похідних фінансових інструментів. Найближчим часом новий

майданчик обіцяє відкрити торгівлю облігаціями.

,,Українська біржа,, в даний час концентрує свої зусилля на

організованому ринку вторинного обігу акцій. За словами голови правління

ВАТ ,, Українська біржа,, Ткаченко цей сегмент протягом кількох років був

неосвоєний іншими біржами.

На думку експертів кількість організаторів торгівлі з десяти існуючих

в найближчі роки скоротиться до 2-3. Наприклад, ,, Луганська фондова

біржа,, зареєстрована ще у 2003 р. 10 травня планує самоліквідуватися. За

словами Ткаченко ,, Українська біржа,, бачить свою роль в активному

розвитку біржових технологій і більшій доступності ринку українських

цінних паперів для вітчизняних інвесторів, у тому числі для приватних осіб.

Валютна біржа – установа, в якій на підставі чинного законодавства

здійснюється регулярна й упорядкована торгівля іноземною валютою

відповідно до попиту і пропозиції. В Україні валютною біржею є

Українська міжбанківська валютна біржа. Членами Української

міжбанківською валютної біржі є комерційні банки, які отримали ліцензію

від Національного банку України на проведення валютних операцій, інші

фінансові інститути, що мають право на здійснення валютних операцій.

Структуру міжбанківського валютного ринку, а також порядок та

умови торгівлі іноземною валютою на міжбанківському валютному ринку

визначає Національний банк України (НБУ).

Порядок організації торгівлі іноземною валютою в Україні

регламентований законодавчими актами, що надають право уповноваженим

банкам, які одержали ліцензію Нацбанку виконувати такі операції:

а) від свого імені купувати і продавати іноземну валюту на

міжбанківському валютному ринку України за дорученням і за кошти

резидентів та нерезидентів;

б) від свого імені і за власні кошти купувати іноземну валюту готівкою

у фізичних осіб - резидентів і нерезидентів, а також продавати її фізичним

особам - резидентам.

Резиденти і нерезиденти - це фізичні особи, які мають право продавати

іноземну валюту уповноваженим банкам та іншим кредитно-фінансовим

установам, що одержали ліцензію Нацбанку України, або за їх

посередництвом іншим фізичним особам - резидентам (Декрет Кабінету

Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного

контролю" від 19.02.1993 р. зі змінами і доповненнями).

Реалізація угод купівлі-продажу на міжбанківському валютному ринку

опосередковується через валютний курс, тобто ціну, за якою можна купити

або продати валюту однієї країни, що виражена у валюті іншої країни.

Згідно з чинним законодавством України:

1. Для здійснення валютних операцій використовуються валютні

(обмінні) курси іноземних валют, виражені у валюті України, курси

валютних цінностей в іноземних валютах, а також у розрахункових

(клірингових) одиницях. Зазначені курси встановлюються Національним

банком України за погодженням з Кабінетом Міністрів України (пункт 1 ст.8

змінено згідно із Законом № 3651-12 від 25.11.1993 p.).

2. Національний банк України може встановлювати граничні розміри

маржі за операціями на міжбанківському валютному ринку України

уповноважених банків та інших кредитно-фінансових установ, що одержали

ліцензію Національного банку України, за винятком операцій, пов'язаних зі

строковими (ф'ючерсними) угодами (Декрет Кабінету Міністрів України

"Про систему валютного регулювання і валютного контролю" від 19. 02.1993

р. зі змінами і доповненнями).

Валютні біржі діють у ряді країн Західної Європи і здійснюють

торгівлю валютою у значних обсягах. Курси валют встановлюють маклери

бірж за участю представників державних органів і використовують на даній

біржі саме цей рівень для розрахунку з клієнтами.

У США, Великобританії, Швейцарії інститут валютних бірж відсутній,

оскільки у цих країнах знаходяться найбільші банки світу. Тут формується

середній курс, який базується на встановленні курсів продавця і покупця.

Характерно, що при обміні банками іноземних валют комісійні не

відраховуються, а прибуток формується за рахунок різниці курсів продавця і

покупця.

Валютні біржі, беручи до уваги їх специфіку та роль на сучасному

етапі, є найбільш контрольованими з боку держави, особливо на етапі

становлення ринкових відносин.

Світовий досвід показує, що в майбутньому торгівля валютою не буде

відокремленою від торгівлі цінними паперами.

Надання підприємствам і комерційним банкам права проведення

валютних операцій і міжнародних розрахунків сприяло створенню

внутрішнього міжбанківського валютного ринку. Тому у 1991 р. Держбанк

СРСР (пізніше Нацбанк України) утворив структурний підрозділ - Центр

проведення міжбанківських валютних операцій (валютну біржу). У 1992 р.

інтереси подальшого розвитку внутрішнього ринку, а також розпад СРСР

сприяли зміні статуту валютної біржі. З підрозділу Національного банку

України вона перетворилася, згідно з Постановою Правління НБУ №50 від

08.07.1993р, в загальнонаціональну форму організації міжбанківського

валютного ринку-Українську міжбанківську валютну біржу (УМВБ).

УМВБ має статус акціонерного товариства закритого типу.

Акціонерами біржі є виключно юридичні особи (40 українських банків).

УМВБ має статутний фонд, сформований за рахунок власних коштів

акціонерів у грошовій формі. Загальний розмір статутного фонду дорівнює 3

000 000 (три мільйони) гривень. Статутний фонд розподіляється на сорок

простих іменних акцій. Відповідно, кожна проста іменна акція має

номінальну вартість в 75 000 (сімдесят п'ять тисяч) гривень, а кожен акціонер

УМВБ володіє однією акцією.

УМВБ є організацією, яка:

1) створена без мети отримання прибутку;

2) спрямовує свою діяльність на організаційне оформлення постійно

діючого, централізованого ринку, в межах якого здійснюється укладання

угод купівлі-продажу валютних цінностей, зокрема банківських металів,

цінних паперів та їх похідних, а також інших фінансових інструментів та

біржових активів, торгівля якими може здійснюватися на УМВБ згідно вимог

чинного законодавства;

3) зосереджує попит та пропозицію валютних цінностей, банківських

металів, цінних паперів та їх похідних, а також інших фінансових

інструментів та біржових активів, сприяє формуванню їх біржового курсу;

4) організовує та забезпечує здійснення розрахунків та надання

клірингового та депозитарного обслуговування угод і контрактів, укладених

на торговельних майданчиках УМВБ.

Завдання УМВБ полягає у створенні належних умов, включаючи

прозорість, відкритість та доступність інформації, для забезпечення рівних

умов у здійсненні біржової торгівлі всім учасникам валютного, фондового та

інших сегментів фінансового та товарних ринків, для нормальної і регулярної

роботи цивілізованого міжбанківського валютного ринку, а при появі

відповідних передумов - розвинути різні інструменти валютної торгівлі

(опціони, строкові угоди, сучасні методи страхування валютних ризиків).

Основні функції УМВБ полягаються в:

* акумулюванні попиту і пропозиції на валютні ресурси;

* встановленні єдиного ринкового курсу гривні безготівкових операцій

банків;

* забезпеченні додаткових гарантій при здійсненні валютних операцій;

* організації торгів і укладенні угод з купівлі і продажу іноземної валюти з

учасниками торгів;

* організації і проведенні розрахунків в іноземній валюті та в гривні;

* визначенні поточного курсу іноземних валют до гривні;

* зборі й аналізі інформації про процеси, що відбуваються на валютному

ринку.

Члени (акціонери) валютної біржі мають право:

* брати участь в роботі органів управління та внутрішнього контролю

УМВБ згідно чинного законодавства України та статуту;

* негайно після запиту отримувати від УМВБ будь-яку інформацію

стосовно діяльності та спрямування нерозподіленого прибутку УМВБ;

* користуватися послугами УМВБ на договірній основі на умовах, що не є

гіршими від тих, що пропонуються третім особам;

* першочергово отримувати пропозицію від біржі на придбання додатково

випущених акцій;

* отримувати пільги щодо сплати послуг, які надаються акціонерам від

біржі та визначаються Біржовим Комітетом;

* у випадку ліквідації УМВБ, отримати частину майна біржі пропорційно

кількості належних їм акцій.

Кожен з акціонерів зобов'язаний виконувати свої обов'язки згідно

Статуту у відповідності з чинним законодавством та вживати максимальних

зусиль для сприяння біржі в тому, щоб її діяльність відповідала вимогам

законодавства України.

Українська міжбанківська валютна біржа має такі органи управління

та внутрішнього контролю:

*загальні збори акціонерів;

* біржовий комітет (спостережна рада);

* раду директорів;

* арбітражний комітет та ревізійну комісію.

Загальні збори акціонерів є вищим органом УМВБ. Кожен акціонер,

незалежно від кількості акцій, має право брати участь у Загальних зборах

особисто, або через представника. Брати участь у Загальних зборах

акціонерів з правом дорадчого голосу можуть також і члени Ради директорів,

які не є акціонерами, а також Національний банк України, Державна комісія

з цінних паперів та фондового ринку України та міністерства і відомства,

через своїх представників, визначених персонально за поданням керівництва

зазначених установ. Загальні збори акціонерів визначаються правомочними,

якщо в них беруть участь акціонери, що мають відповідно до статуту більш

як 60% голосів (акцій).

Біржовий комітет створюється з числа представників акціонерів. Він

представляє інтереси акціонерів у перерві між проведенням загальних зборів

і в межах компетенції, визначеної статутом біржі. Біржовий комітет здійснює

контроль та регулює діяльність Ради директорів. Комітет складається з не

менш ніж 5 осіб, призначених на п'ятирічний термін Загальними зборами.

Члени комітету можуть бути переобраними на свою посаду необмежену

кількість разів. Жоден член Біржового комітету не може одночасно бути

членом Ради директорів та/або Ревізійної комісії, а також Арбітражного

комітету. Голова Біржового комітету за рекомендацією НБУ обирається

Біржовим комітетом на певний строк, але не менший, ніж до проведення

наступних Загальних зборів акціонерів.

Засідання Біржового комітету проводяться не рідше одного разу на два

місяці. Засідання вважаються правомочними, якщо в них беруть участь 2/3

від загальної кількості членів Біржового комітету, за умови, однак, що серед

них є присутнім голова Біржового комітету, або його заступник.

Рада директорів є виконавчим органом і приймає рішення по всіх

питаннях щодо діяльності біржі, які не входять до компетенції загальних

зборів та Біржового комітету.

Рада підзвітна Загальним зборам і Біржовому комітету та організовує

виконання їх рішень. Керівництво Радою здійснює голова Ради директорів,

який затверджується на посаду Біржовим комітетом. Голова Ради без

довіреності здійснює представництво інтересів УМВБ перед усіма органами

державної влади, організаціями, юридичними особами та громадянами з усіх

питань, пов'язаних з діяльністю біржі в Україні та за кордоном.

З метою контролю за фінансовою та господарською діяльністю УМВБ

Загальні збори акціонерів створюють Ревізійну комісію, яка обирається з

числа акціонерів. Ревізійна комісія складається з трьох членів, призначених

Загальними зборами на термін 2 роки. Члени Біржового комітету, Ради

директорів, Арбітражного комітету, голова та секретар Загальних зборів не

можуть бути членами Ревізійної комісії.

2. Види біржових угод і операцій

Основне призначення біржі - створення оптимальних умов продавцям і

покупцям для укладання біржових угод. У відповідності до закону України

‘’Про товарні біржі’’ угода вважається біржовою при виконанні слідуючих

умов:

а) якщо вона являє купівлю-продаж, поставку і обмін товарів, до-

пущених до обігу на ТЕ;

б) якщо її учасниками є члени біржі;

в) якщо вона подана до реєстрації і зареєстрована на біржі не наступного

за здійсненням угод дня.

Угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному зас-

відченню. Зміст біржової угоди (за виключенням назви товару, кількості,

ціни, місця і строку виконання) не підлягають розголошенню. Ця

інформація може бути поданою лише за вимогою органів слідства і суду.

Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі. Здійснювати

біржові операції на Україні дозволено лише членам біржі або брокерам (в ряді