Контрольна робота - Правила користування столовими приборами

Подождите немного. Документ загружается.

План:

Вступ;

1. Вміння користування столовими приборами;

1.1. Культура поведінки за столом;

1.1.1. Трішечки історії;

1.1.2. Перші дії за столом;

1.2. Сервування столу;

1.3. Окремі страви і як їх споживати;

Висновок;

Список використаних джерел.

Додатки.

Вступ:

Всі ми без нагадувань знаємо , що етична поведінка за столом просто

необхідна. Адже володіючи цими вміннями , ми почуваємо себе набагато

комфортніше та впевненіше за будь-яким столом. Сьогодні важко зустріти

людину яка користується цими вміннями щодня. Адже набагато зручніше

просто мати одну виделку та ложку. Сучасність нас постійно кудись жене ,

ми поспішаємо на роботу , на науку тай просто по справах.

А давайте уявимо що нас запросили у дорогий ресторан на якесь

святкування. Ми приходимо а там на столі стоїть безліч предметів які ми

бачимо взагалі вперше , і що ж робити. Соромно правда!

Обслуговуючи відвідувачів ресторану , офіціант неодмінно спілкується з

людьми різного статку , віку , професії , статі , національності , різного

культурного рівня і т. п. Він має прагнути щоб кожен із гостей почував себе

вільно і комфортно за столом , отримуючи задоволення не тільки від смачно

приготованих страв але й від правильного і хорошого сервування столу , а

також від приємної бесіди з офіціантом , адже якщо щось вищевикладене не

влаштовуватиме відвідувача то він навряд прийде вдруге в той ресторан.

Саме тому для офіціанта вкрай важливо правильно поводити себе в спільноті,

та впевнене та тверде знання норм поведінки та правил етикету.

Етикет – це сукупність історично склавшихся правил поведінки людини в

спільноті. Правила етикету зазичай тісно пов’язані з розвитком культури

народу , його національними традиціями , і основані на вихованні в людині

ввічливості , уваги та поваги один до одного.

Правила етикету за столом передбачають вміння правильно поводити себе за

столом , правильно користуватися столовими приборами , вміннями якими

мають володіти як офіціанти так і гості ресторану.

Культура поведінки за столом – це частина загальної культури людини. Її

потрібно виховувати з раннього віку , як тільки дитина навчиться їсти

самостійно вже є необхідність привчати її до різних столових приборів і

правил поведінки за столом.

Існують певні правила поведінки під час їжі. Як будь-які інші правила вони

не зі стелі взяті. Більшість із них виникло від поваги до тих хто оточує вас за

столом. Наприклад що вийде з того якщо взяти виделку та ніж не так як це

передбачено , пальцями , а затиснути їх в кулаки , і почати різати лежачий на

тарілці шматочок їжі. Так неодмінно піднімуться лікті догори , а щока сусіда

опиниться в небезпеці.

Тож давайте розглянемо і навчимося правильно поводитися за столом та з

столовими приборами.

1. Вміння користування столовими приборами

1.1. Культура поведінки за столом

1.1.1. Трішечки історії

З самих давніх часів людина придумувала для себе посуд. Для подрібленя

використовувала палиці , замість тарілок брали шкуру впольованих звірів, а

їли руками чи палицями.

Згодом коли почало розвиватись гончарство з’явився різноманітний посуд.

Саме з того часу почали користуватись посудом схожим на той що знаємо ми

сьогодні.

Тарілки.

В середні віки тарілками для їжі служили чималі кусні хлібу на які ставили

шматочки їжі , які іноді ставили на кружки. Це звичай зберігся до сьогодні ,

але за винятком лиш того що ми можемо покласти хліб намащений маслом

чи просто хліб. А тоді це до речі був перший одноразовий посуд. В багатих

домах ці шматки хлібу після прийому харчів просочені м’ясними соками

кидали собакам , які біли неодмінними сотрапезниками своїх господарів.

Пізніше люди «низького» статку почали користуватись глиняним та

дерев’яним посудом , а в домах побагатше посудом з олова та срібла.

Посуд з дерева та глини дуже скоро просочувався жиром і мав прогірклий

запах та смак , а посуд з олова та срібла швидко царапався. Тому з кінця 15

ст. їх почав тіснити посуд з фаянсу , а з початку 18 ст. – фарфор. Деякі їх

види можна побачити нижче на мал. 1-2.

Малюнок 1(17-18 ст. Тарілка з кераміки, династія Міна)

Малюнок 2 (Тарілка. Германія. Мейсен. 18 ст.)

Виделки.

Історики стверджують що пращурку сучасної виделки (вона була двозуба)

побачила за столом вініціанського дожа Доменіко Сільвіо приїхавши до

нього в гості візантійська принцеса (20 роки 11 ст.). Проте щось вилоподібне

знали з часів древніх римлян ними діставали куски м’яса з горщиків , або з

жаровень. Освідченій Європі знадобилось близько семиста років щоб

виделки увійшли у всенародне користування. Через триста років після

вищезгаданого обіду у Доменіко Сільвіо дружина Людовіка X (Франція, 14

ст.) володіла лише однією виделкою; куди заможніше Карл V (кінець 14 ст.):

в його колекції налічувалося вже декілька срібних виделок.

Ніж.

Історія ножа згадується ще в античності коли він був мідним або залізним.

Древні римляни знали ножі із м’якої сталі. До 17 ст. ножі були

гострокінцевим. Тому ними не рідко користувались для колупання в зубах.

За різними джерелами чи то Наполеон, чи то кардинал Ришельє наказав

закруглити кінчики ножів щоб ними не було неможливо користуватися в

якості зубочисток. Саме так з’явився столовий ніж до якого ми так звикли.

Малюнок 3 (Чаша, ніж та виделка. Кінець XVII ст. Сольвичегодськ)

Ложки.

Перші срібні ложки було видно на Русі у Києві ще 10 ст. на столі у князя

Володимира. Нібито дружинники жалувались що їм доводиться черпати

дерев’яними ложками , саме тому князь наказав викувати ложки із срібла для

всієї дружини. Але простий народ та й не тільки , бояри, купці, дворяни й

надалі користувалися дерев'яними ложками.

Солонка.

Починаючи з середніх віків солонка була обов’язковим атрибутом столу.

Коло солонки вважалися почесні місця для страв. Однією солонкою

користувались декілька чоловік, такий звичай зберігся і до нині.

На сьогоднішній день стародавні солонки дуже велика рідкість.

Екземпляри 16-17 ст. налічуються одиницями, і на міжнародних аукціонах

вони коштують неймовірні гроші.

В селах солонка так само мала неабияке значення – адже хліб-сіль були

символами благополуччя та госте приємності. У тодішні часи їх виробляли

не абияк , вони мали вигляд качечок, куполи церков, двоголові орли.

Деякі екземпляри ми можемо побачити нижче на мал. 4-6.

Малюнок 4(16 ст.)

Малюнок 5(сер. 18 ст.)

Малюнок 6(кін. 18 ст.)

1.1.2. Перші дії за столом

В основі правил поведінки за столом лежать основи дотримання естетичних

норм. Які дозволяють почувати себе впевнено і не почувати себе незручно.

Отже підходимо до столу і граційно опускаємося на стілець. Не

рекомендується сідати надто далеко від столу, і не класти лікті на стіл. Цим

можна заважати сусіду за столом. На стільці бажано сидіти рівно не

нахиляючись над тарілкою. Якщо відсунутись надто далеко від столу чи

відхилитись на спинку крісла можна забруднити одяг їжею.

Тепер дивимося на сервування столу. Перед тим як почати трапезу потрібно

розібратися з серветкою вона лежить на краєчку столу або з права від

столових приборів.

Серветку потрібно взяти скласти вдвоє і покласти на коліна згином до себе.

Дітям серветку завертають за комір. Під час їжі користуються паперовими

серветками що лежать на столі. Після закінчення обіду великою серветкою

можна ледь торкнутися губ і покласти на стіл.

1.2. Сервування столу

Правила поведінки за столом - правильно і уміло користуватися предметами

сервування - це в першу чергу використовувати їх тільки за призначенням.

Передусім треба запам'ятати, що усі прилади - ножі і ложки, розташовані

праворуч від тарілки, беруть і тримають під час їжі правою рукою, а все ті,

що розташовані ліворуч, - лівою рукою.

Десертні прилади, розташовані ручками управо, беруть правою рукою, а

ручками вліво - лівою рукою.

Столові прилади (мал. 7):

- вилка(столова, десертна, для риби, для тістечка)

- ложка (столова, десертна, чайна, кавова)

- ніж (столовий, десертний, для риби, для стейка)

Малюнок 7

Основний предмет сервіровки - велика тарілка. Ця тарілка виконує функцію

підставки. Тому як посуд ми її ігноруємо: стоїть собі і стоїть. На ній тарілка

меншого розміру - закусочна. На тій - велика серветка, яку ми покладемо на

коліна, склавши її удвічі (згином до себе). Поруч, лівіше, - ще одна маленька

тарілочка - для хліба. Тут може лежати спеціальний ніж для масла. Зліва від

тарілки сервіровки - вилки. Справа - ножі і ложка (якщо передбачений суп).

Спецінвентар: щипчики для равликів, ножі для лангусти і крабів, ножиці для

омарів і інші страхітливі пристосування - приносять разом з екзотичними

блюдами.

Потрібно зауважити! Усі предмети розташовані в тому порядку, в якому ми

ними користуватимемося - від зовнішнього краю до центру.

За тарілкою сервіровки видніється один або два ряди келихів і чарок. Для

кожного напою передбачена своя ємкість. Основний закон такий: чим більше

місткість, тим менше градусів мають бути в ній напої. У першому ряду

справа ставлять маленьку чарку (стопку) для горілки або гіркої наливки - до

закусок. Наступна чарка (мадерна) - небагато більше. Вона призначена для

міцних вин (хереса, мадери, портвейну), вживаних знову ж таки із закусками.

Далі слідують келихи для білого (до риби, курчати) і червоного (до м'яса)

вина. Наступний номер програми - фужер для води.

І тут діє все той же принцип черговості - від краю до центру. Виключенням

може бути лише келих для шампанська. Він займає почесне місце - перше

ліворуч. Хоча в розставлянні скла і кришталя можливі деякі зміни, поєднання

їжі і напоїв, градусів і розмірів келихів залишається вічним і незмінним, як

схід і захід сонця.

За винним посудом паралельно краю столу лежить десертний прилад:

маленька вилка - ручкою вліво, відповідних розмірів ніж і ложечка - ручками

управо. Відразу видно, що в яку руку брати! Можливий полегшений варіант -

без ножика. Тоді вилка буде повернена ручкою управо. Якщо приладів немає,

значить, подадуть разом з десертом. У цьому ж випадку на столі з'являться

коньячні і лікерні чарки. У урочистій обстановці коньяк ром і лікери

вважаються виключно фінальним акордом і подаються тільки до чорної кави

або чаю.

На мал. 8 зображений один з прикладів сервування столу:

Малюнок 8

1. Тарілка пирогова (використовується для подачі хліба, пиріжків, грінок і

інших борошняних виробів)

2. Вилка для риби (використовується, якщо на банкеті передбачається подача

рибних блюд)

3. Вилка їдальня (використовується при сервіровці для подачі других блюд)

4. Тарілка підставка (залишається на столі до кінця банкету, на неї ставляться

усі інші тарілки)

5. Тарілка 27см (використовується для подачі других блюд)

6. Тарілка глибока (використовується, якщо в меню присутні перші блюда

альтернативою їй може служити тільки бульйонна пара)

7. Ніж столовий (так само, як і столова вилка використовується при подачі

других блюд)

8. Ложка їдальня (потрібна при подачі перших блюд)

9. Ніж для риби (використовується, якщо передбачається подача рибних

блюд)

10. Снифтер (келих для коньяку)

11. Келих для червоного вина

12. Келих для білого вина

13. Келих Флюте (келих для шампанського).

1.3. Окремі страви і як їх споживати

Їсти ми вміємо але як споживаються вони правильно не всі знаємо. Ось деякі

приклади:

Суп.

Суп їдять, черпаючи ложкою від себе, інакше можна забризкати костюм.

Зачерпувати потрібно стільки рідини, скільки, не проливши, можна піднести

до рота. Потрібно стежити за тим, щоб суп не стікав з ложки назад в тарілку.

Ложку підносять до рота лівим широким краєм. Охолоджувати суп,

перемішуючи ложкою, не належить, краще почекати, коли він трохи охолоне.

Так само не можна дути в тарілку, чашку або ложку. Суп їдять тихо,

безшумно; щоб доїсти його до кінця не забороняється злегка підвести лівою

рукою край тарілки по напряму від себе. Закінчивши їсти суп, ложку

потрібно залишити в тарілці. Так само поступають, не доївши суп до кінця.

Галушки, фрикадельки в супі ділять на частини не ножем, а ложкою.

Якщо супове м'ясо подається окремо на блюді або в мисці, треба узяти

шматочок, нарізувати його за допомогою ножа і вилки і тільки після цього

покласти в тарілку з супом. Гущу з'їдають одночасно з рідиною. Додаючи

собі суп, ложку залишають в тарілці. Бульйон і суп-пюре сервірують

головним чином в чашці і їдять зазвичай десертною ложкою, причому лівою

рукою тримають ручку чашки. З чашки допивають лише залишки.

Користуючись під час їжі вилкою і ножем, ніж тримають в правій, а вилку - в

лівій руці. Коли їдять тільки вилкою, її беруть в праву руку. Не слід брати

вилку, ніж або ложку занадто близько до основи. Не можна брати ложкою те,

що можна узяти вилкою.

Риба.

Рибу в гарячому вигляді (судак, лящ, короп) прийнято є за допомогою

спеціального приладу, щоб не підрізувати кістки. У тупого леза ножа цього

приладу лопатоподібна форма, а у вилки - чотири зубці. Якщо таких приладів

немає, можна їсти рибу за допомогою двох вилок. Їдять рибу і однією

вилкою, тримаючи її в правій руці і допомагаючи собі шматочком хліба в

лівій руці. Кістки за допомогою вилки складаються на край тарілки або на

призначене для цієї мети блюдечко або тарілочку.

Рибний гастроном - бік білуги осетрину, сьомгу і інші риби - ріжуть гострим

закусочним ножем. Осетрину, білугу, севрюгу відварену і гарячого копчення

їдять тільки вилкою.

З копченої риби спочатку видаляють шкіру, потім відділяють м'ясо від

кісток. Після того, як верхня частина з'їдена, рибу перевертають на інший бік

і їдять далі. Рибу, як і м'ясо, розчленовують маленькими шматочками. (Коли

ви їсте рибу, прагніть не витягати на очах у усіх кістки з рота.)

Овочі.

Картопля і овочі, як і іншу м'яку їжу, не ріжуть ножем, а розчленовують на

шматочки вилкою, що знаходиться в лівій руці, ніж тільки притримує

картоплю. Нарізують лише піджарену шкірку картоплі, оскільки вона тверда

для вилки. Картоплю, зварену "в мундирі", притримуючи вилкою, чистять

ножем, що знаходиться в правій руці. Очищену картоплю кладуть на тарілку,

підставлену для цієї мети.

Салати.

Салати, призначені як доповнення до печені і сервіровані на маленьких

тарілках кожному окремо, їдять прямо з них, не перекладаючи їх на велику

тарілку. Рідину від салатів не доїдають ложкою, а залишають в тарілці.

Зелений салат не ріжуть - він має бути вже нарізаний на кухні. Салат,

поданий у вазі, накладають собі на тарілку ложкою і вилкою, прикладеною

до салату. Окремо поданий нарізаний "трояндочками" редис із зеленню, а

також селеру беруть рукою і умочив в сіль на своїй тарілці, відкушують.

Залишок кладуть на краєчок своєї тарілки або в призначену для цього

маленьку тарілочку.

Бутерброди (канапки).

Бутерброди іноді їдять з ножем і вилкою. Для приготування бутербродів на

свою тарілку кладуть хліб, масло, потім намазують скибочку хліба, яку

притримують на тарілці двома пальцями (хліб не тримають на долоні,

оскільки це негігієнічно). Ковбасу, скибочки м'яса і т. д. кладуть на

бутерброд вилкою.

Коли їдять хліб з медом, варенням або повидлом, його нарізують спочатку на

смужки, беруть на тарілку мед, повидло або варення і намазують на маленькі

шматочки хліби, потім відкушують. Смужку хліба притримують пальцями

лівої руки на тарілці. Шматки кулеб'яки, пірога їдять з ножем і вилкою;

пиріжки маленькі - тримаючи пальцями. Якщо пиріжки дуже жирні, їх можна

їсти також з ножем і вилкою.

Яйця та омлети.

Яйця на круто подають в яєчній чарці. Шкаралупу легко розбивають ложкою.

Осколки знімають пальцями і кладуть в блюдечко, на якому стоїть яєчна

чарка. Потім обережно знімають ложкою з яйця його верхівку так, щоб не

пролився жовток. Яйця круто чистять до кінця, розрізають уподовж на дві

половинки і потім поступово розчленовують вилкою.

Яєчню і омлет з шинкою їдять вилкою, що знаходиться в правій руці. У разі

потреби допомагають шматочком хліба, тримаючи його в лівій руці. Яєчню-

яєчню їдять ложкою з пластмаси або нержавіючої сталі. Яєчню з великими

шматками шинки, які треба розрізати, їдять ножем і вилкою.

Пельмені та ковбаски.

Пельмені їдять вилкою цілком, щоб з них не витікав сік.

Ковбаси і шинку подають на стіл нарізаними скибочками; шкірка має бути

заздалегідь знята. Скибочки кладуть на свою тарілку вилкою, що знаходиться

у загального блюда. Якщо у ковбаси або шинки шкірка не очищена, її

обрізують ножем, притримуючи скибочку вилкою на своїй тарілці.

У поданих на стіл гарячих ковбасок - шпикачек усю шкірку відразу не

знімають, а роблять це поступово, у міру їжі. Так шпикачка довше

зберігається гарячіше. У тонких ковбас, таких, як сосиски і мисливська

ковбаса, шкірку не знімають.

Десерти.

Кулеб’яки, пироги і кренделя, торти подають на стіл нарізаними. Шматки їх

кладуть на свою тарілку лопаткою, щипцями або великою вилкою.

Тістечка їдять спеціальною вилкою або чайною ложкою. Тверді тістечка -

мигдальні, горіхові, які легко кришаться, - можна їсти рукою. Тістечко в

паперовій розетці кладуть на тарілку разом з розеткою і їдять з неї. Від

шматків кренделя, маленьких кренделів і інших виробів, які можуть

розкришитися, відламують рукою по маленькому шматочку. Від булочки з

начинкою з крему або варення, від кавових булочок і тому подібне

відкушують, тримаючи їх в руці.