Контрольна робота - Фондовий ринок як ринок довгострокових цінних паперів

Подождите немного. Документ загружается.

Фондовий ринок як ринок довгострокових цінних паперів

Зміст

Ι.Теоретична частина:

1. Державне регулювання та нагляд за діяльністю на ринку цінних

паперів в Україні

2. Загальні принципи системи надання фінансових послуг

професійними учасниками фондового ринку.

3. Характеристика основних фінансових послуг професійних

учасників ринку цінних паперів

4. Основні інструменти фондового ринку

5. Найбільші світові фондові ринки

6. Торгівля цінними паперами

7. Управління інвестиційним портфеле

Висновки

Використана література

Ι Ι. Практична частина:

Задача

Вступ

Процеси глобалізації фінансових ринків, що нині набувають все більшого

масштабу, призводять до виникнення небезпеки неконкурентоспроможності

конкретного національного ринку і, як наслідок, неможливості виконання таким

ринком покладених на нього функцій. Саме тому, зважаючи на євроінтеграційні

амбіції України, постає питання вивчення сучасних тенденцій регулювання ринку

фінансових послуг.

На довгострокову перспективу в умовах загострення кризових процесів на

світових фінансових ринках, а також враховуючи необхідність збереження

ліквідності національних фінансової і банківської систем на рівні, здатному

забезпечити конкурентоспроможність національної економіки України, держава як

регулятор і кредитор останньої інстанції має оптимізувати свою діяльність за

такими пріоритетними напрямами модернізації сфери фінансових послуг:

77 - впровадження механізмів «інтегрованого нагляду» та уніфікація вимог і

стандартів фінансової діяльності з метою гармонізації системи управління

інститутами сфери фінансових послуг з міжнародними стандартами;

77 - впровадження систем ризик-орієнтованого нагляду на засадах індивідуального

підходу до оцінки ризиків окремих учасників ринку або їхніх активів;

77 - вдосконалення систем фінансового моніторингу та розкриття інформації

фінансових установ для їх клієнтів, а також вдосконалення системи розкриття

інформації державних контролюючих установ для всіх учасників фінансового

ринку;

77 - забезпечення високого ступеня інституційної спроможності регулюючих

органів та ін.

77 Аналіз сучасного стану систем державного регулювання ринків фінансових

послуг дозволяє стверджувати про тенденцію до централізації органів державного

регулювання з передачею їх функції єдиному мегарегулятору. З метою подолання

даних недоліків пропонується запровадити систему економічного прогнозування

на основі кон'юнктури фінансового ринку та створити єдиний мегарегулятор

фінансового ринку на основі Державної комісії з цінних паперів та фондового

ринку і Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, який

функціонуватиме відповідно до набутого зарубіжного досвіду у цій сфері і дасть

змогу усунути розбіжності та протиріччя, які нині існують у системі органів

державного регулювання ринку фінансових послуг.

Професійна діяльність на фондовому ринку-діяльність юридичних осіб з надання

фінансових та інших послуг у сфері розміщення та обігу цінних паперів,обліку

прав за цінними паперами,управління активами інституційних інвесторів,що

відповідає вимогам,установленним до такої діяльності чинним законодавством.

Фондовий ринок(ринок цінних паперів)-сукупність учасників фондового ринку та

правовідносин між ними щодо розміщення,обігу та обліку цінних паперів і

похідних(деривативів).

1. Державне регулювання та нагляд за діяльністю

на ринку цінних паперів в Україні

Головним принципом регулювання фондового ринку є першочергова реалізація

загальнонаціональних інтересів і забезпечення гарантій та безпеки інвестиційної

діяльності в економіці України.

Державне регулювання ринку цінних паперів-це здійснення державою

комплексних заходів щодо упорядкування,контролю,нагляду за ринком цінних

паперів та їх похідних та запобігання зловживанням і порушенням у цій сфері.

Відповідно до статті 166 гл.17 господарського кодексу України ,державне

регулювання ринку цінних паперів здійснюється з метою:

1) реалізації єдиної державної політики у сфері випуску та обігу цінних

паперів;

2) створення умов для ефективної мобілізації та розміщення суб'єктами

господарювання фінансових ресурсів з урахуванням інтересів суспільства;

3) захисту прав учасників фондового ринку.

У п.2 статті 166 ГКУ зазначено,що державне регулювання ринку цінних паперів

здійснює Державна комісія з ціниих паперів та фондового

ринку(ДКЦПФР),статус,порядок організації та діяльності якої визначаються

законом.

Таким законом зі спеціальним статусом є Закон України «Про державне

регулювання ринку цінних паперів в Україні» від 30 жовтня 1996 року, №

448/96-ВР(далі-Закон № 448).Стаття 2 зазначеного закону дає визначення ,з якою

метою здійснюється державне регулювання фондового ринку України(рис.1).Закон

№ 448 регламентує не лише діяльність ДКЦПФР ,а й 11 видів професійної

діяльності на ринку цінних паперів.Закон України «Про цінні папери та фондовий

ринок» від 23 лютого 2006 р.,№3480-IV(далі –Закон №3480)визначає,що

регулювання фондового ринку здійснює держава та саморегулівні організації.

Державне регулювання ринку цінних паперів здійсн.ється у таких формах:

-прийняття актів законодавства з питань діяльності учасників ринку цінних

паперів;

-регулювання випуску та обігу цінних паперів,прав та обов'язків учасників ринку

цінних паперів;

-видача ліцензій на здійснення професійної діяльності на ринку цінних паперів та

забезпечення контролю за такою діяльністю;

-заборона та зупинення на певний термін(до одного року) професійної діяльності

на ринку цінних паперів за відсутності ліцензії на цю діяльність та притягнення до

відповідальності за здійснення такої діяльності згідно з чинним законодавством;

-реєстрація випусків(емісій)цінних паперів та інформації про

випуск(емісію)цінних паперів;

-контроль за дотриманням емітентами порядку реєстрації випуску цінних паперів

та інформації про випуск цінних паперів,умов продажу(розміщення)цінних

паперів,передбачених такою інформацією;

-створення системи захисту прав інвесторів і контролю за дотриманням цих прав

емітентами цінних паперів та особами,які здійснюють професійну діяльність на

ринку цінних паперів;

-контроль за достовірністю інформації,що надається емітентами та особами,які

здійснюють професійну діяльністьна ринку цінних паперів,контролюючим

органам;

-встановлення правил і стандартів здійснення операцій на ринку цінних паперів та

контролю за їх дотриманням;

-контроль за системами ціноутворення на ринку цінних паперів;

-контроль за діяльністю осіб,які обслуговують випуск та обіг цінних паперів;

-проведення інших заходів щодо державного регулювання і контролю за випуском

та обігом цінних паперів.

Мета державного регулювання ринку цінних паперів

1.реалізація єдиної державної політики у 6.захист прав учасників фондового ринку

сфері випуску та обігу цінних паперів та їх

похідних

2.створення умов для ефективної мобілізації

та розміщення учасниками ринку цінних

паперів фінансових ресурсів з урахуванням

іньересів суспільства

7.інтеграція в європейський та світовий

фондові ринки.

3.одержання учасниками ртнку цінних

паперів інформації про умови випуску та

обігу цінних паперів,результати фінансово-

господарської діяльності емітентів,обсяги і

характер угод з цінними паперами та іншої

інформації,що впливає на формування цін на

ринку цінних паперів.

8.дотримання учасниками ринку цінних

паперів вимог актів законодавства

4.забезпечення рівних можливостей для

доступу емітентів,інвесторів і посередників на

ринок цінних паперів.

9.запобігання монополізації та створення

умов розвитку добросовісної конкуренції на

ринку цінних паперів

5.гарантування прав власності на цінні папери 10.контроль за прозорістю та відкритістю

ринку цінних паперів

Рис.1.завдання державного регулювання ринку цінних паперів України

Державна комісія з цінних паперів та фондового ринку є державним

органом,підпорядкованим Президенту України і підзвітним Верховній Раді

України,утворюється у складі Голови комісії та шести членів Комісії.Термін

повноважень Голови Комісії та членів Комісії-сім років.

Таким чином ,державне регулювання фондового ринку реалізується на підставі

законів та нормативних актів,організаційно-кадрової підтримки,делегування

певних функцій саморегулівним організаціям.

2.Загальні принципи системи надання фінансових послуг

професійними учасниками фондового ринку.

Професійні учасники ринку цінних паперів надають свої послуги,виходячи з

таких принципів:законність;довіра між замовником і клієнтом;пріоритетність

інтересів клієнта;дотримання правил професійної етики;платність;компетентність

і професійність.

Із ринком цінних паперів пов'язана діяльність інвестиційних компаній, інвес-

тиційних фондів,торгівців цінними паперами,депозитаріїв,зберігачів,

реєстраторів,фондових бірж і,звичайно,емітентів цінних паперів.

Залежно від стадії обігу цінних паперів розрізняють первинний та вторинний

ринок.Фондовий ринок поділяється на первинний та вторинний.

Первинний ринок цінних паперів-сукупність правовідносин ,пов'язаних з

розміщенням цінних паперів.

Вторинний ринок цінних паперів-сукупність правовідносин ,пов'язаних з

обігом цінних паперів.

На первинному ринку розміщуються вперше випущені(емітовані) цінні

папери,відбувається мобілізація капіталів

корпораціями,товариствами,підприємствами і запозичення коштів ними та

державою.Іншими словами,через первинний ринок здійснюється фінансування

виробничого процесу:підприємства отримують необхідні їм грошові ресурси.

На вторинному ринку обертаються цінні папери,які вже реалізовані на

первинному, тобто тут продаються та купуються раніше випущені цінні

папери,відбувається зміна їх власників.Через механізми організованої торгівлі

не лише великі інвестиційні та фінансові інститути,а й дрібні та середні

інвестори отримують доступ до цінних паперів емітентів.Вторинний ринок

виконує безліч функцій:від функції перерозподілу контролю за компаніями

шляхом придбання великих пакетів акцій до функції індикатора стану справ

окремого емітента,окремих галузей та економіки в цілому.

Щодо організації,вторинний ринок поділяється на позабіржовий(вуличний)та

біржовий.Термін «вуличний ринок»(торгівля з прилавку)зберігається з тих

часів,коли лондонські брокри укладали угоди просто на вулиці чи в кафе.

Позабіржовий ринок ще називають децентралізованим,на відміну від

біржового-централізованого.

Біржовий ринок пов'язують з поняттям фондової біржі як особливо

організованого,зазвичай,вторинного ринку цінних паперів,що сприяє

підвищенню мобільності капіталу і виявленню реальних ринкових цін

активів.Історично позабіржовий ринок передує біржовому.позабіржовий ринок

охоплює ринок операцій із цінними паперами поза біржею6первинне

розміщення,а також перепродаж цінних паперів тих емітентів,що не бажають

потрапити на біржу.

Організаційно оформлений ринок цінних паперів є ринком з найвищим

рівнем організації торговлі,функціонування якого спрямоване на

формування максимально справедливого ціноутворення шляхом концентрації

попиту та пропозиції на фінансові інструменти,які допущені до котирування на

організаторах торгівлі.

Світовий досвід показує,що торгівля цінними паперами на провідних світових

організаційно оформлених ринках цінних паперів вважається престижною,що

свідчить про високий рівень інвестиційноє привабливості

підприємства.Динаміка курсової вартості фінансових інструментів компаній

адекватно відображає рівень роботи їх менеджменту та ефективність обраної

стратегії розвитку. В умовах сучасного вітчизняного ринку це необхідно й

державі як власнику багатьох стратегічно важливих підприємств,й емітенту-

для оцінки вартості своєї компанії,й інвестору,для якого лише організований

ринок є орієнтиром при прийнятті ришення.

Позабіржовий ринок є мережею брокерських та дилерських фірм,які часто є

членами біржі і пов'язані між собою та з найбільшими інституціональними

інвесторами телефоном,телетайпом та телексом.Існують автоматизовані

системи позабіржової торгівлі.Наприклад,у США, де позабіржовий обіг цінних

паперів значно перевищує біржовий,функціонує комп'ютерізована система

NASDAQ,яка інформує брокерів та дилерів про котирування цін на цінні

папери,що продаються поза біржею.Отримавши від свого клієнта замовлення

на купівлю чи продаж цінних паперів,посередницька фірма шукає відповідного

продавця чи покупця.інформацію про заявки,ціни фірми

одержують,передусім,один у одного за допомогою телефону чи через

комп'ютерну мережу.За таким же принципом побудована робота найбільшоі

фондової біржі україни-Фондової біржі «ПФТС».

Інвестиційний фонд-це юридична особа,заснована у формі закритого акціо-

нерного товариства з урахуванням вимог,встановлених чинним

законодавством,що здійснює виключно діяльність у галузі спільного

інвестування.

Інвестиційною компанією визнається торговець цінними паперами,який ,окрім

провадження інших видів діяльності,може залучати кошти для здійснення

спільного інвестування шляхом емісії цінних паперів та їх розміщення.

Інвестиційні фонди та інвестиційні компанії відіграють провідну роль у

розвитку ринку капіталу і з часом утворюють пули капіталу для інвестицій у

боргові або пайові інструменти,підживлюючи економічне зростання та

створення нових робочих місць.Пулом називають тимчасове об'єднання осіб з

метою спільного проведення маніпулювання з цінними паперами .

Загальні функції та послуги інвестиційних фондів та компаній:

-можливість залучення до інвестиційних процесів недостатньо кваліфікованих

інвесторів шляхом диверсифікації ризиків і забезпечення професійного

управління активами;

-оперативне отримування докладної інформації про емітентів за порівняно

невисоких витрат на її отримання,що робить ринки ефективнішими;

-участь у процесах корпоративного управління шляхом контролю,а в окремих

випадках заміни керівництва акціонерного товариства та проведення

політики,спрямованої на корпоративну реструктуризацію;

-формування пакетів акцій конкретного емітента для точно визначених

покупців(робота «під замовника»);

-формування диверсифікованого портфеля цінних паперів;

-формування портфеля цінних паперів для його управління та одночасний

пошук покупця на пакет акцій конкретного підприємства;

-формування активів ІФ за рахунок акцій конкретних емітентів з метою

встановлення контролю над ними і перетворення в перспективі на холдингову

компанію.

3. Характеристика основних фінансових послуг професійних

учасників ринку цінних паперів.

Сучасну ринкову економіку неможливо уявити без нормально

функціонуючого фондового ринку.

Інвестиційні фонди та компанії пропонують кваліфіковане управління

фінансовими активами,диверсифікують ці активи,знижуючи тим самим

ризик.Завдяки великим обсягам фінансових послуг вони знижують розміри

витрат на обслуговування портфеля цінних паперів.

Взаємні фонди інвестиційних компаній та інвестиційні фонди дають змогу

і великим і дрібним інвесторам,тобто громадянам,вкласти свої кошти у цінні

папери.Ринок цінних паперів приваблює їх,по-перше,можливістю зберегти

свої гроші від інфляції,по-друге,отримати певні прибутки,які можуть

перевищувати прибутки від інших напрямів інвестицій.Поява інвестиційних

фондів та компаній в Україні,зумовлена передусім не еволюцією ринку цінних

паперів,як на заході,а процесами приватизації,що впливає і на характер їхньої

діяльності,і на перспективи їхнього подальшого існування.Акумулюючи значні

кошти,вони приносять прибутки набагато вищі,ніж сума прибутків кожного з

учасників,якби кожен з них діяв окремо.Щодо фізичних осіб,то вони мають

можливість отримати такі самі вигоди від вкладень у цінні папери,як

портфельні інвестори.Громадяни передають свої кошти шляхом купівлі

інвестиційних паїв(сертифікатів).

Професійна діяльність з торгівлі цінними паперами складається з:

-андеррайтингу;

-брокерської діяльності;

-дилерської діяльності;

-діяльності з управління цінними паперами.

Торгівець цінними паперами проводить всю підготовчо-оцінювальну роботу

на підприємстві,реєструє випуск цінних паперів у Державній комісії з цінних

паперів та фондового ринку,а потім вже розміщує цінні папери шляхом

відкритої передплати.

Діяльність торгівця цінними паперами з розміщення(підписка,продаж)цінних

паперів торговцем цінними паперами за дорученням,від імені та за рахунок

емітента,тобто андеррайтинг викликає інтерес для підприємця-

емітента,оскільки,виплативши торгівцю цінними паперами комісійну

винагороду,емітенту немає потреби займатися роботою,пов'язаною з

розповсюдженням цінних паперів.Торгівець цінними паперами,який

проводить розміщення цінних паперів,може викупити весь випуск(або його

частину)за власні кошти,а потім розповсюдити їх серед широкого кола

інвесторів,отримавши прибуток за рахунок різниці між цінами придбання і

емітента і продажу їх інвесторам.При цьому емітенту гарантується,що

передплатою буде покритий необхідний процент емісії.

Основною діяльністю зберігачів є обслуговування обігу та зберігання цінних

паперів.Для цього зберігачі відкривають рахунки у цінних паперах

власникам,які після відкриття рахунків набувають статусу

депонентів.Відповідно до законодавства України,цінни папери можуть

випускатися і в документарній,і в бездокументарній формі.Документарна

форма-це «готівкові» цінні папери,тобто власники цінних паперів повинні на

підтвердження своїх прав власності мати сертифікати цих цінних паперів.облік

прав власності на документарні іменні цінні папери ведуть спеціалізовані

інститути фондового ринку-реєстратори.