Комаров Ю., Мисан В., Осмоловський А. Історія епохи очима людини. Україна та Європа у 1900- 1939 роках

Подождите немного. Документ загружается.

ББК 63.3(4Укр)я721

Посібник містить навчальний матеріал згідно з програмою курсу історії України та

всесвітньої історії для 10 класу загальноосвітніх навчальних закладів МОН України

і призначений для використання на уроках історії України та всесвітньої історії.

Рекомендовано Міністерством освіти і науки України

Навчальний посібник підготовлений у рамках українсько#європейського проекту

авторським колективом педагогів – членів Всеукраїнської асоціації викладачів

історії та суспільних дисциплін «Нова Доба» за підтримки Міністерства освіти та

науки України, Європейської асоціації викладачів історії EUROCLIO, Міністерства

закордонних справ Королівства Нідерландів та Посольства Королівства Нідерлан#

дів в Україні. Виданий на кошти Міністерства закордонних справ Королівства

Нідерландів.

При роботі над створенням посібника вагому допомогу надавали вітчизняні та

зарубіжні експерти:

Євтушенко Р. – провідний спеціаліст Управління середньої освіти МОН України;

Кульчицький С. – д.і.н., професор, заступник директора Інституту історії України

НАН України;

Ладиченко Т. – к.і.н., завідувач кафедри методики викладання історії Національ#

ного педагогічного університету ім. М. Драгоманова;

Удод О. – д.і.н., професор, директор Інституту навчальної літератури;

Шаповал Ю. – д.і.н., професор, провідний науковий працівник Інституту політич#

них та етнонаціональних досліджень НАН України;

Даргі Річард, Томс Данкан (Шотландія);

Доннемаєр Кріста (Австрія);

Кушнерьова Юлія (Росія).

При підготовці видання використано матеріали, зібрані Калініною Л., Фрейманом Г.

Переклад англомовних матеріалів здійснювали співробітники Центру громадянської

та історичної освіти «Нова Доба» Кузик Г., Дитина Т., Пурська М.

Рецензенти:

Грицак Я. – доктор історичних наук, професор, директор Інституту історичних

досліджень Львівського національного університету імені Івана Франка;

Турченко Ф. – доктор історичних наук, завідувач кафедри новітньої історії

України, декан історичного факультету Запорізького державного університету;

Трухан О. – методист кафедри теорії і методики гуманітарної освіти Київського

міського педагогічного університету ім. Б.Д. Грінченко;

Варшавська М. – вчитель#методист Миколаївського обласного колегіуму.

Координатори проекту: ван дер Лью#Роорд Йоке, Кріїнс Хаберт (Нідерланди),

Поліна Вербицька, Ірина Костюк (Україна).

та суспільних дисциплін «Нова Доба», 2004

художнє оформлення, 2004

Ми живемо з вами в унікальний і надзвичайно

цікавий час. Не всім випадало упродовж свого жит#

тя проводжати й зустрічати століття та тисячоліт#

тя. Доля подарувала нам шанс бути свідками цього

явища, спостерігати та брати участь у багатьох

суспільно#політичних подіях, що відбувалися й

тривають на межі двох тисячоліть. Ми з вами уві#

йшли в історію і вже стали її сторінкою, щоправда,

ще недописаною.

Якось ми запитали своїх учнів: – А за чим вивча#

тимуть історію в майбутньому ваші діти? – За

підручником, – майже не задумуючись одразу ж

відповіли вони. І потім додали: – Це буде електрон#

ний підручник, оскільки всі сфери життя будуть

максимально комп’ютеризовані. Наш діалог тривав.

– А чи хотіли б ви, щоб учні майбутнього дізналися

про те, як жили ми, що їли, що носили з одягу, про

що мріяли, як сприймали й оцінювали навколишні

події, яким телепередачам надавали перевагу, що

читали, які мали вподобання тощо? – Та хіба таке

можливе? У підручниках про це не пишуть, – навпе#

ребій запитували й переконували нас учні. – А чи

хотіли б ви прочитати про подібні речі у своєму

підручнику, чи було б це для вас цікаво? – допитува#

лися ми. Наші школярі задумалися. Ми ж вирішили

не лишати все «на потім», як це часто буває в дорос#

лих, і взялися до створення книжки, яку ви сьогодні

тримаєте у своїх руках. Її писали сотні авторів. Ні,

ми не помиляємося, представляючи авторський ко#

лектив цього унікального навчального посібника.

Він не схожий на жодну із сучасних навчальних

книг шкільної історії передусім тим, що тут немає

тексту від імені одного автора. Наші автори –

політики, історики, очевидці подій, воїни, жінки,

діти, робітники, селяни, учні, учителі, художники,

письменники, журналісти, фотокореспонденти та

ін. Усі вони жили в минулому столітті, а дехто живе

і сьогодні. Вони залишили спомини про часи, які

стануть предметом вашого дослідження: 1900–1939 рр.

Часто їхні свідчення суперечать одне одному. Нам

здається, що це робить матеріал ще цікавішим,

оскільки відображає різні трактування тієї самої

події і не лише ілюструє заплутаність історії, а й дає

змогу критично осмислити її. Пропонуємо вам не

просто перечитати спомини, ознайомитися з оцінка#

ми історичних подій, а дослідити їх, щоб зробити са#

мостійні висновки і мати власне судження про епо#

ху, від якої нас відділяє більш ніж півстоліття.

Усе пізнається у порівнянні. Саме цей принцип

ми вирішили використати у нашій книжці. Події

української історії тут розкриваються на тлі світо#

вих та європейських подій. Ми сподіваємося, що це

дозволить вам не лише порівнювати та визначати

здобутки власного народу, а й задуматися над тим,

у чому спільність та відмінність історичної долі на#

родів світу і Європи, яких помилок вони припуска#

лись у минулому і як їх уникнути в майбутньому.

Ми хочемо, щоб вислів про історію як учительку

життя (Vitae) допоміг вам і став у пригоді всім, хто

хоче жити в нашому спільному домі, назва якому –

Земля.

Ця книжка не побачила б світу, якби упродовж

трьох років над нею не працювали українські учи#

телі та вчені, що ретельно відбирали й укладали

навчальний матеріал. Велику допомогу українсь#

ким авторам надавали експерти «Єврокліо» – Євро#

пейської асоціації учителів історії. Це учителі#

практики з Австрії, Шотландії, Великої Британії,

Росії, Болгарії, Нідерландів. Вони не лише кон#

сультували, оскільки мають великий досвід з укла#

дання подібних книжок, а й допомагали шукати

навчальні матеріали, проводили семінари, давали

поради щодо роботи з джерелами тощо. Ця книжка

є результатом співпраці великої кількості відданих

своїй справі педагогів#істориків із багатьох країн

Європи. Вона є прикладом колективної роботи лю#

дей з різними політичними вподобаннями, досві#

дом, смаками тощо, яких об’єднує бажання жити

разом, спільно вирішувати проблеми, радіти успі#

хам один одного і при цьому залишатися такими,

якими вони є.

Як працювати з книжкою? Кожен розділ має

ключові запитання. Відповідь на них можна дати

лише тоді, коли повністю будуть опрацьовані ма#

теріали розділу. Замість звичного тексту парагра#

фа вам запропоновано фрагменти історичних дже#

рел. Вони різні, тому навчіться з ними працювати

згідно з тими вказівками, які пропонуються у пер#

шому розділі книжки. До кожної групи джерел ми

підібрали завдання й запитання, що допоможуть

вам швидше опрацювати їх і дійти певних вис#

новків. Ці висновки, твердження, узагальнення –

результат вашої інтелектуальної праці, ваших зу#

силь. Пам’ятайте, що ви маєте право на власну

думку, як і кожен із ваших друзів. Будьте впевне#

ними у своїй думці, прислухайтеся до чужої, пова#

жайте судження інших. За наявності додаткових

джерел ваша думка може змінитися. У цьому та#

кож немає нічого поганого. Це нормально. Світ не

стоїть на місці, він змінюється. Змінюються і по#

гляди людини, якщо доказів більшає або вони були

раніше не відомі нам.

Чимало матеріалів посібника передбачає колек#

тивну працю: проведення дискусій, спільне обгово#

рення тощо. Постарайтесь не уникати тих рекомен#

дацій, які дають вам автори книжки та ваші учи#

телі. Ці рекомендації спрямовані лише на те, щоб

процес пізнання минувшини був цікавим і по#

вчальним.

Нам залишається побажати вам успіху і запро#

сити до праці за цією незвичною і, сподіваємося,

надзвичайно цікавою книгою.

Передмова

ШШааннооввнніі ссттаарршшооккллаассннииккии!!

§ 1. Так починалося століття

Розділ І. Світ входить у ХХ століття

§§ 11.. ТТААКК ППООЧЧИИННААЛЛООССЯЯ ССТТООЛЛІІТТТТЯЯ

ММооввооюю ффооттооггррааффііїї

Як працювати з джерелом

Перед вами надзвичайно відоме свого часу

фото, яке для багатьох сучасників виглядало дуже

символічно.

У цьому посібнику ви часто зустрічатиметеся із

різноманітними фотографіями. Важливо пам’ята5

ти, вони не є лише ілюстраціями до тексту. Вони та5

кож самостійні джерела, які надають інформації

не менше, а інколи навіть і більше, ніж текст. Тому

важливо завжди користуватися правильним підхо5

дом до їх вивчення (дослідження).

Отже, визначимо своєрідний алгоритм (послі5

довність кроків) дослідження фотоджерел:

1. Опишіть, що ви бачите на фотографії (не шко5

дуйте часу на опис – найменша помічена вами

деталь може мати важливе значення).

2. Які предмети, речі зображені на фото? Які з них

автор, на вашу думку, хотів показати найбільш

виразно? Чому?

3. Що роблять, чим займаються люди, зображені

на фото?

4. Особливу увагу зверніть на те, чи люди позува5

ли для цієї фотографії спеціально. Чому саме в

цей момент і на цьому місці опинилася людина

з фотоапаратом?

5. Чи є на фото якась текстова інформація (плака5

ти, реклама, підписи)? У якому зв’язку вона зна5

ходиться з рештою зображень?

6. Якщо вам не відома дата фотографії, спробуйте

за всіма можливими ознаками якомога точніше

визначити час її появи.

7. Завжди слід брати до уваги, як співвідноситься

інформація з фотографії з інформацією з інших

джерел (текст, статистика, карикатура тощо),

та намагатися створити цілісне уявлення.

8. Якщо ж джерела суперечать одне одному, то

спробуйте з’ясувати – чому. Яку нову інфор5

мацію дає протиставлення різних джерел? Яке

з них викликає у вас більшу довіру, чому?

9. Отже, яку максимальну інформацію ми може5

мо отримати, розглядаючи фото? На які запи5

тання фотодокумент не може дати відповіді?

Якої інформації бракує?

1. За цим алгоритмом проаналізуйте фото 1 та поясніть, чому воно

було символічним. Дайте йому назву.

На фотографії автомобіль

їде назустріч кінному

екіпажу. Оскільки перші

автомобілі створювали

багато шуму, коні нерідко

лякалися, а візники

вимушені були їх притри#

мувати. Якщо ж машина

ламалася, водіям глузливо

кричали: «Їдь на коні!»

2. Проаналізуйте подані фотоматеріали. Що об’єднує усі ці фото?

До якої сфери життя вони належать; а які сфери не відображені?

§ 1. Так починалося століття

Розділ І. Світ входить у ХХ століття

Прокладання трамвайної колії.

Велика Британія, 1905 р.

Центральний телефонний вузол Глазго.

Шотландія, 1890 р.

Генрі Форд у своєму авто.

США, 1896 р.

Перший успішний політ.

США, 1903 р.

Шахта рудника.

Україна у складі Російської імперії, 1912 р.

Поїзд на вокзалі у Глазго.

Шотландія, 1910 р.

§ 1. Так починалося століття

Розділ І. Світ входить у ХХ століття

Лондон на початку ХХ ст.

Велика Британія.

За ткацьким верстатом.

Німеччина, 1910 р.

Кінний трамвай (конка).

Росія на початку ХХ ст.

Спуск на воду корабля «Аквітанія».

Велика Британія, 1913 р.

Робітники на заводі.

Росія на початку ХХ ст.

Будівництво опор мосту через Фортську

протоку. Шотландія, кінець ХІХ ст.

3. Який загальний образ

початку ХХ ст. створює

цей фоторяд? Спробуйте

дати йому назву.